App Store Google Play

Як на методичному семінарі НГУ переконували підтримати Пшинька

01.03.2013 23:51
Сьогодні 1 березня, у перший день весни і в останній день дозволеної агітації за кандидатів на посаду обласного депутата від правобережної частини Дніпропетровська, вповні скористався своїм правом один з кандидатів - висуванець Партії регіонів Олександр Пшинько.

Як і усі попередні дні, Олександр Миколайович вів агітацію з порушенням закону «Про вибори депутатів місцевих рад», адже більшість її відбулася на території навчальних і медичних закладів, де агітація заборонена вищезгаданим законом в принципі, при цьому мімікруючи і встидаючись власної ролі у виборчому процесі.

До Національного гірничого університету регіональський висуванець прибув вже втретє - до цього він приїздив на саморекламу перед студентами - ті зустрічі мали назву «обміну досвідом та окресленням перспектив співпраці». Цього ж разу керівництво НГУ вирішило рекламу кандидата обставити як «науково-методичний семінар». Для цього на початку зібрання навіть «наполегливо запросили до виступу» (за його власним висловом) завідувача кафедрою фізики професора Ігоря Гаркушу.

Після того, як шановний фізик, поділившись враженнями від якості шкільної освіти «імені Дмитра Табачніка» та похвалившись досягненнями викладачів своєї кафедри, легітимізував зібрання як «науково-методичний семінар», до зали запросили зірку програми - «шановного гостя з ДІІТу».

Слід визнати, пан Пшинько і загалом вся ця мишача колотнеча навколо виборів доста набридли і трудовому колективу Гірничого, і його керівництву. Чого вартий той факт, що ректор НГУ, академік НАН України Григорій Півняк був змушений перервати свій візит до Норвегії у складі урядової делегації науковців, і без заїзду додому летіти двома літаками й непередбачуваним «Хюндаєм» на презентацію «народного висуванця від усіх освітніх кіл Дніпропетровщини».

Не залишися у боргу й рядові викладачі та співробітники, спантеличені багаторазовими переносами й відмінами занять (загалом через зустрічі з Олександром Пшиньком свої заняття протягом тижня пропустили більше 2000 студентів і викладачів). На додачу саму зустріч у п'ятницю аврально перенесли з 13:00 на 14:30, через що пан Півняк мав нагоду відрекомендувати «перевіреного комсомольця» двічі: спочатку тим, кого не попередили про перенос, а потім й «учасникам семінару».

Слід врахувати, що на науково-методичний семінар працівників Національного гірничого університету зганяли під запис, але дивним вибірковим чином - лише мешканців Жовтневого, Красногвардійського, Кіровського та Бабушкінського районів, де обирається провладний кандидат. Явка решти віталася, втім, за ігнорування такої визначної події за участі ректора мешканців, наприклад, Ленінки, обіцяли не сварити.

Третину викладачів з «правильною» пропискою витягли з дому, третину знали з пар, змусивши розпустити студентів. Такі дії, характерні для доби розквіту соціалізму імені Брежнєва, викликали майже однозначну реакцію на особу «шанованого колеги-кандидата». Майже половина з тих, хто зареєструвався в фойє, до зали не зайшли. Та й ті, замалим більше 200 осіб, які «попалися», неголосно, але весь час перемовлялися про те, що подібного нахабства не пам'ятають з 2004 року. «Та хто він такий, цей Пшинько!? Чи не вибір всього життя! За Януковича ніхто не агітував у нас у виші, бо ми - територія поза політикою, а це приперлося» - накручував свого молодого колегу сивий професор у одному з останніх рядів.

Коли ж слово узяв ректор НГУ, настрій присутніх, що був підупав, дещо пожвавився. Геннадій Півняк, який тричі назвав Олександра Пшинька своїм «молодшим колегою», не забув пригадати, хто є кандидат від Партії регіонів й ким він був раніше.

«У ті нелегкі часи, коли Комуністична партія переживала... складнощі, у 1991 мені запропонували очолити Жовтневий райком. Я не взявся за цю складну й відповідальну справу, а Олександр, що мав багатий комсомольський досвід - наважився і потягнув!» - вдарився у спогади найстаріший ректор України (Геннадій Півняк обіймає свою посаду 31 рік - прим. Ред.). Чи так Геннадій Григорович намагався викликати позитивні асоціації у старшої частини педколективу, чи мав на увазі великий досвід кандидата у розкраданні державного майна, але чомусь всі присутні загомоніли виключно про те, куди ж прийшла КПУ в результаті діяльності «останніх із могікан» ще радянського набору.

Більш ніж 20-хвилинний виступ ректора НГУ заслуговує окремого аналізу з точки зору багатогранних сенсів й умілих формулювань на кшталт «чому ми говоримо, що запросили Олександра Миколайовича? Ні в якому разі! Він сам пройшов - він наш гість і ми раді його послухати!» або «Комусь було треба представити нас, освітян у обласній раді, зібрали всіх і сказали - вирішуйте. Ми вдячні пану Пшиньку, що це саме він».

Слід визнати, Геннадій Григорович доніс до колективу основну думку, яку потім майже 40 хвилин розвивав Олександр Миколайович: «а що робити нам, підневільним бюджетникам, у такі важкі часи конкурентної освіти й перекриття бюджетного фінансування!?». Не забув шановний академік згадати й про радісну новину відокремлення міністерства освіти від неприродних сіамських близнюків у вигляді молоді й спорту, а також про відсутність у обласній раді бодай якогось представника освітян, чи хоча б людини, яка могла б побачити проблеми освіти більш-менш системно.

Сам же кандидат, який довго дякував зібранню й особисто ректору Півняку, так само довго не міг розібратися з планом своєї доповіді, потім навіщось кілька разів наголосив на тому, що «він це робить не з власного марнославства, а щоби шановні Олександр Юрійович, Євген Григорович і Дмитро ... Колєсніков знали: є людина, готова гідно втілювати у життя сміливі й амбітні плани реформ Віктора Федоровича, аби укріпити славу регіону-лідера й власного вишу й усієї наукової школи Придніпров'я». насамкінець кандидат від влади нагадав, що вибори - проміжні, один кандидат - не сила, й за якихось два роки, звісна річ, нічого в області змінити не зможе.

Що характерно - жодного разу пан Пшинько не вжив словосполучення «партія регіонів». І це враховуючи, що Віктора Федоровича кандидат згадав щонайменше п'ять разів, Олександра Юрійовича з Євгеном Григоровичем - мінімум по десять. Навіть Ігор Маркович, який «гідно зарекомендував себе на окрузі й тепер плідно працює на благо регіону в Верховній Раді» був згаданий двічі. А от з партією чомусь не склалося. Зрозуміло, що і сам Олександр Миколайович розуміє: позиціонування себе водночас видатним інтелектуалом, якому болить освіта, наука й інтелектуальний прорив, та «вірним сином Партії регіонів» неприпустимо. Тим пак - у середовищі людей, що думають.

Розходилися вчені й працівники гірничого університету з свого методичного семінару зі змішаними почуттями, серед яких відчутною була образа - «і заради цього ми відклали всі справи в п'ятницю?». Чи підуть на вибори - вголос не говорили. Ті ж, хто сприйняв виступ Олександра Пшинька до душі чи, можливо, знайомий із ним особисто, зауважували в серцях: «до чого довели професора!? А шанована ж людина! Попав під прес, тепер розповідає нам про покращення. А як ні - помножать на ноль...»

Заперечити складно, адже за враженнями того ж таки Геннадія Півняка, з моменту їх останньої зустрічі Олександр Миколайович втратив кілограмів 10 й став «якийсь нервовий». Та й де не стати, якщо щодня порушуєш закон...

Цікаво, а чи працює ще адмінресурс в нашій країні, місті? Чи має сенс все оце «нагібалово» - від простих студентів до академіків НАН, змушених нестися за півсвіту? Чи можна взяти кандидата, який явно не хоче, але змушений, виборців, які не вірять, але в себе й вільний вибір вірять ще менше, комісії, сформовані з людей, яким додали роботи, зменшили зарплати й позбавили перспектив пенсії, але від яких вимагають - і в результаті витиснути з усіх них «єдиного кандидата, підтриманого більшістю»? Побачимо вже вранці 4 березня після підрахунку голосів.

Залишається сподіватися, що ті чесні й принципові кандидати, які також беруть участь у цих виборах, зможуть відстояти свій результат. Інакше, схоже, подібний ганебний цирк у вигляді «методичних семінарів», «батьківських зборів» чи «наради трудового колективу» будуть переслідувати нас з вами ще не одні вибори.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...