App Store Google Play

У палаті свято

24.12.2012 15:05

Люди холопского звания -
Сущие псы иногда:
Чем тяжелей наказание,
Тем им милей господа.
Н. Некрасов. "Кому на Руси жить хорошо"

Два чергових етапи у суспільному житті проминули. Пережили вибори парламенту і перебули невдалий кінець світу. І що? Минулося. Пронесло. Масове несвідоме двічі потерпіло нищівної поразки. Змінений парламент не змінив правил гри у системі, а кінець світу не зупинив спільне буття у цій системі.

Надія на якийсь зовнішній чинник, який усе довкола під корінь поміняє, згасла. Усе як завжди: самі собі "наобіцяли" змін, самі бездумно у них повірили, на хвилинку напружилися, зміни не настали, плюнули і розслабилися. Класичний пост-совковий часовий континіум. І висновок: ми нічого не міняли - вони усі винуваті.

От тепер прийшов саме час готуватися до масового алкогольно-продуктового психозу з повним набором зовнішніх атрибутів новорічно-різдвяного циклу. І хай там що за вікном: кризи, обвали, обломи, митні союзи - плювати. Почався українсько-радянський місяць "рамадан".

Усе як завжди: стариє пєсні о главном і колядки, олів'є і кутя, вертепи та щедрівки і пугачови з басковими, "Христос рождається!" і " с наступаючім!".

Географічно й культурно також на мапі України усе без змін: на заході країни ходить християнський "Миколай бородатий", на сході - "сталінський дєдушка Мороз із Снєгурочкой". На кордоні цих світів (у політичній столиці Києві), де усе совкове й українське перетинається - ця шиза найбільш кумедна: до Святого Миколая приставили Снєгурочку в кокошніку

Попов  

Аналогічно виглядатиме і сам новорічно-різдвяний цикл: свято Миколая для дітей у Львові і "новогодні утрєннікі з Дєдом Морозом і Снєгурочкой" у Харкові, локальні телекомпанії будуть колядувати, а центральні транслюватимуть "рождєствєнскіє встрєчі Пугачьовой", регіональний телевізор покаже Святу Літургію і включить концерт з колядок, а центр вкотре запустить "С льогкім паром" і доганятиметься "Йолкою" та "Йолкою-2".

Ніхто і не пробує змінити цей совково-український вінегрет десятиліттями. А для чого, якщо люди усе життя проживають у цьому коктейлі абсурду, то чому б його раптом мали позбутися у зимовому святковому марафоні? Адже нічого не заважає нашим людям побухати-потусувати на Гелловін і на Октябрські празнікі, відбути Великдень і Майські, купити сердечка 14 лютого на Св. Валентина і гель з одеколоном на день Совєтской армії 23 лютого.

Ідеологічно-культурна (чи точніше позакультурна) шизофренія вертикальна: від найбідніших люмпенів до олігархів-мільярдерів. І потворна, і комічна водночас, як георгієвські стрічки на антенах німецького Порш Каєна на 9 Мая чи написи на джипах Мерседес і БМВ "спасіба дєду за пабєду".

Ціла держава помпезно покладає квіти Кобзареві і захищає своїми силовиками пам'ятники Лєніна та бюсти Сталіна. Увесь народ сповідує совєтський та український дискурси водночас і перебуває поза культурним простором цілковито.

Тому дивуватися проявам шизофренії у побуті просто немає кому. Абсурд лізе звідусіль. Люди на виборах голосували за мажоритарного кандидата від Партії Регіонів, а в партійному бюлетені - за ВО "Свобода"? Бувало й навпаки: мажоритарник від опозиції і за партію влади - по списку.

Це з тієї ж опери, що й всенародне засудження корупції: вдень на роботі пляшку французького коньяку у подяку від клієнта і ненависть перед телевізором увечері до парткерівництва держави за бюджетні відкати на дорогах чи стадіонах Євро-2012.

Чи скажімо конверт від вдячного пацієнта (клієнта) за послугу - і лють за розкрадання мільйонів на держзакупівлях. Я - не корупціонер, а просто потрібний людям спеціаліст у своїй справі, а вони - хабарники-злочинці. Мєнт - то хабарник, а я - ні, бо я усім потрібний професіонал.

Така всеохопна шизофренія дозволяє водночас ненавидіти усіх цих "западних ліберастів", "піндосів", тупих еуропейців та амерікосів і спокійно миритися зі злочинним бардаком у совковому просторі, зі щоденним дрімучим хамством. Ненавидіти більш успішного сусіда, але миритися із казнокрадством начальника і боготворити тирана.

Щохвилини ми можемо робити свій вибір кращого або гіршого в житті, але шизоїд не робить взагалі жодного вибору. Він "вибирає" все і одразу, і не вибирає водночас нічого, що може змінити звичний уклад палати №6.

Тому й лишаємося водночас у кондових стереотипах совка і раннього капіталізму, між християнськими і комуністичними ідеологемами та символами, між ненавистю до ближнього свого і любов'ю до вищестоящого "руководітєля".

ТСН

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...