App Store Google Play

У палаті свято

24.12.2012 15:05

Люди холопского звания -
Сущие псы иногда:
Чем тяжелей наказание,
Тем им милей господа.
Н. Некрасов. "Кому на Руси жить хорошо"

Два чергових етапи у суспільному житті проминули. Пережили вибори парламенту і перебули невдалий кінець світу. І що? Минулося. Пронесло. Масове несвідоме двічі потерпіло нищівної поразки. Змінений парламент не змінив правил гри у системі, а кінець світу не зупинив спільне буття у цій системі.

Надія на якийсь зовнішній чинник, який усе довкола під корінь поміняє, згасла. Усе як завжди: самі собі "наобіцяли" змін, самі бездумно у них повірили, на хвилинку напружилися, зміни не настали, плюнули і розслабилися. Класичний пост-совковий часовий континіум. І висновок: ми нічого не міняли - вони усі винуваті.

От тепер прийшов саме час готуватися до масового алкогольно-продуктового психозу з повним набором зовнішніх атрибутів новорічно-різдвяного циклу. І хай там що за вікном: кризи, обвали, обломи, митні союзи - плювати. Почався українсько-радянський місяць "рамадан".

Усе як завжди: стариє пєсні о главном і колядки, олів'є і кутя, вертепи та щедрівки і пугачови з басковими, "Христос рождається!" і " с наступаючім!".

Географічно й культурно також на мапі України усе без змін: на заході країни ходить християнський "Миколай бородатий", на сході - "сталінський дєдушка Мороз із Снєгурочкой". На кордоні цих світів (у політичній столиці Києві), де усе совкове й українське перетинається - ця шиза найбільш кумедна: до Святого Миколая приставили Снєгурочку в кокошніку

Попов  

Аналогічно виглядатиме і сам новорічно-різдвяний цикл: свято Миколая для дітей у Львові і "новогодні утрєннікі з Дєдом Морозом і Снєгурочкой" у Харкові, локальні телекомпанії будуть колядувати, а центральні транслюватимуть "рождєствєнскіє встрєчі Пугачьовой", регіональний телевізор покаже Святу Літургію і включить концерт з колядок, а центр вкотре запустить "С льогкім паром" і доганятиметься "Йолкою" та "Йолкою-2".

Ніхто і не пробує змінити цей совково-український вінегрет десятиліттями. А для чого, якщо люди усе життя проживають у цьому коктейлі абсурду, то чому б його раптом мали позбутися у зимовому святковому марафоні? Адже нічого не заважає нашим людям побухати-потусувати на Гелловін і на Октябрські празнікі, відбути Великдень і Майські, купити сердечка 14 лютого на Св. Валентина і гель з одеколоном на день Совєтской армії 23 лютого.

Ідеологічно-культурна (чи точніше позакультурна) шизофренія вертикальна: від найбідніших люмпенів до олігархів-мільярдерів. І потворна, і комічна водночас, як георгієвські стрічки на антенах німецького Порш Каєна на 9 Мая чи написи на джипах Мерседес і БМВ "спасіба дєду за пабєду".

Ціла держава помпезно покладає квіти Кобзареві і захищає своїми силовиками пам'ятники Лєніна та бюсти Сталіна. Увесь народ сповідує совєтський та український дискурси водночас і перебуває поза культурним простором цілковито.

Тому дивуватися проявам шизофренії у побуті просто немає кому. Абсурд лізе звідусіль. Люди на виборах голосували за мажоритарного кандидата від Партії Регіонів, а в партійному бюлетені - за ВО "Свобода"? Бувало й навпаки: мажоритарник від опозиції і за партію влади - по списку.

Це з тієї ж опери, що й всенародне засудження корупції: вдень на роботі пляшку французького коньяку у подяку від клієнта і ненависть перед телевізором увечері до парткерівництва держави за бюджетні відкати на дорогах чи стадіонах Євро-2012.

Чи скажімо конверт від вдячного пацієнта (клієнта) за послугу - і лють за розкрадання мільйонів на держзакупівлях. Я - не корупціонер, а просто потрібний людям спеціаліст у своїй справі, а вони - хабарники-злочинці. Мєнт - то хабарник, а я - ні, бо я усім потрібний професіонал.

Така всеохопна шизофренія дозволяє водночас ненавидіти усіх цих "западних ліберастів", "піндосів", тупих еуропейців та амерікосів і спокійно миритися зі злочинним бардаком у совковому просторі, зі щоденним дрімучим хамством. Ненавидіти більш успішного сусіда, але миритися із казнокрадством начальника і боготворити тирана.

Щохвилини ми можемо робити свій вибір кращого або гіршого в житті, але шизоїд не робить взагалі жодного вибору. Він "вибирає" все і одразу, і не вибирає водночас нічого, що може змінити звичний уклад палати №6.

Тому й лишаємося водночас у кондових стереотипах совка і раннього капіталізму, між християнськими і комуністичними ідеологемами та символами, між ненавистю до ближнього свого і любов'ю до вищестоящого "руководітєля".

ТСН

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

92-роки тому Катеринослав перейменували у Дніпропетровськ. Звісно, не було ніяких референдумів/громадських слухань/можливості подати альтернативну петицію.Теоретично і зараз у місті живуть люди, які н...
Юрій Фоменко

Божі пензлики

У Бога є велика стара торба. Наскільки стара, що геть зношена і в латках. А у тій торбі: гачки, пензлі, гребінці, веретена, сита, сопілочки, граматки, вуздечки, тронки…   І ходить він з то...
Багато чую останнім часом про геройство, мотивованість та крутість, як необхідні якості для солдата. Скажу чесно: фігня це все, як на мене.Герої затикають подвигами чужі або ж свої помилки.Найкраще пр...
Всі журналісти у Дніпрі знають, що я завжди відкритий для співпраці. Незважаючи у владі я, або ні. І жодного разу я не пошкодував про співпрацю. Бо завжди витримувались ази журналістської етики. Тобто...