App Store Google Play

«Караючий меч» відзначає свій ювілей

21.12.2012 10:50

Одні чекали на Святого Миколая, який приходить до діток 19 грудня, другі - на «кінець світу», який начебто припадає на 21 грудня, ну, а треті - на 95-літній ювілей організації, який зручно розташувався між цими двома датами.

Організації, яка формально була ліквідована у лютому 1922 року, проте реально існує й сьогодні; організації, яка стала однією з головних опор та уособлень більшовицької влади; організації, яка за час свого існування зуміла знищити мільйонів й мільйони безневинних жертв, і при цьому до сьогодні не засуджена міжнародними трибуналами як злочинна структура.

Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією та саботажем... Озброєний загін партії більшовиків... Караючий меч диктатури пролетаріату... Когорта лицарів революції з гарячими серцями, чистими руками і холодними розумами... Кожен комуніст має бути чекістом... Так звалася офіційно ВЧК і так говорили про неї лідери більшовицької партії. На сторінках газет, журналів і книжок. А між собою - зовсім інакше. Так, Ніколай Бухарін - ще не минуло й року після створення ВЧК - пропонував цю «контору» взагалі ліквідувати, мотивуючи це «сваволею організації, нашпигованої злочинцями, садистами і розкладеними елементами люмпен-пролетаріату».  Але Ленін, Сталін, Троцький і Свердлов відстояли ВЧК.

Ба більше: до річниці створення організації ЦК РКП(б) зробив чекістам щедрий подарунок, ухваливши постанову, в якій, зокрема, говорилося: «На сторінках партійної та радянської преси не може мати місце злісна критика радянських установ, як це мало місце в деяких статтях про діяльність ВЧК, роботи якої протікають в особливо важких умовах». А Бухаріну за його відхилення від «генеральної лінії» чекісти помстяться, арештовуючи 1937 року колишнього «улюбленця партії», щоб через рік відправити його в розстрільний підвал.

ВЧК-ҐПУ-ОҐПУ-НКВД-НКҐБ-МҐБ-МВД-КҐБ-МБ-ФСК-ФСБ... Змінювалися назви, залишалася суть: машина для здійснення державного терору, часом - масового, часом - вибіркового. Ну, а розвідка-контррозвідка - це були побічні функції, здійснювані далеко не найкращим чином, попри величезний штат організації (за Юрія Андропова, очільника КҐБ у 1967-82 роках, він сягнув ледь не півмільйона). У свої кращі часи «органи» мали у своєму підпорядкуванні не лише прикордонників, а й мотострілецькі дивізії та високомобільний спецназ. Всі військово-політичні авантюри, здійснювані радянським керівництвом у ХХ столітті на просторах від Чилі до Ефіопії, всі спроби ззовні підпалити вогнища революції, всі ліворадикальні терористичні рухи пов'язані з активною діяльністю «славетних чекістів». І наповнення ҐУЛАҐу мільйонами в'язнів, і полювання за інакодумцями у 1960-80-х, і прокрустове ложе цензури, в якому гибіла культура за СРСР, і знищення знакових політемігрантів - все це справа «озброєного загону партії».

У свою чергу, належним чином «профілактовані» діячі радянської культури наввипередки оспівували «людей з чистою совістю». У створеній 1937 року хвалебній пісні про товариша Єжова и «Ежовы руковицы» були рядки:

«Но недаром лучшие чекисты Боевые носят ордена».

Так, носили, цим самим девальвуючи солдатську звитягу на полі бою. Втім, партійне керівництво періодично проводило своєрідні «ротації» особового складу «компетентних органів»: з 1936 по 1954 роки неодмінною складовою таких «ротацій» були розстріли тих, кого нещодавно оспівували і кому щедро роздавали ордени; потім, часи «відлиги», «застою» й «перебудови» зміна кадрів, у тому числі й у верхівці Луб'янського відомства, закінчувалася або відставками, або - у деяких випадках - самогубствами.

Відставка відставкою, але в середовищі штатних і нештатних співробітників «органів» ще у 1930-ті роки народився афоризм: «Колишніх чекістів не буває». Насправді, звичайно, бувають, як-от вбивця Степана Бандери та Лева Ребета Богдан Сташинський, який розкаявся у скоєному і здався німецькому правосуддю, чи Олег Калугін, який наприкінці 1980-х став народним депутатом СРСР та членом руху «Демократична Росія» і якого нинішня влада Росії заочно засудила на 15 років ув'язнення за «зраду батьківщини». Проте сотні тисяч відставних офіцерів КҐБ й - особливо - законспірованих сексотів сьогодні активно працюють на Луб'янку і Кремль, проживаючи в десятках країн Європи, Азії та Америки. Генерал-лейтенант Олександр Скіпальський, котрий свого часу дослужився до полковника КҐБ, у 2006 році (за «найбільш українського президента» Ющенка) попереджав, що російські спецслужби майже повністю контролюють парламент, уряд і військо України. Слова генерала були почуті: через рік після цього Ющенко звільнив Скіпальського з посади заступника голови СБУ. Що ж говорити про сьогодення...

І при тому, що радянські «органи» знищували невинних людей загалом аж ніяк не менш інтенсивно, ніж нацистські, що більшовицькі спецслужби за кількістю відправлених на той світ або у концтабори євреїв - як переконаних сіоністів, так й абсолютно аполітичних людей - впевнено посідають друге місце після гітлерівських, ставлення на демократичному Заході до цих «органів» примирливо-поблажливе. Ніхто із західних лідерів не дорікає підполковнику КҐБ Путіну, що той пишається своєю колишньою службою і регулярно підіймає келихи за «чекістську доблесть» і не дорікає Росії, що в ній 20 грудня є офіційним святом - Днем працівника органів держбезпеки. І ніхто не дорікає, що в нинішній Росії вже фактично - завдяки зусиллям влади - відбулася суспільна реабілітація  радянських спецслужб, за масштабами здійснених ними гекатомб нічим не кращих за разом узяті СС, СД і Ґестапо. Невже ж хтось сподівається, що «збройний загін партії» сам добровільно складе зброю і покається у своїх злочинах проти людства та людяності?

Тиждень

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...