App Store Google Play

Патріоти провели скайп-конференцію «75 років розстрілу в Сандармоху»

06.11.2012 10:20

75 роковини розстрілу в Сандармоху січеславці відзначали разом із Харковом та Кам'янцем-Подільським, організувавши скайп-конференцію з представниками цих регіонів і таким чином об'єднавши цього поминального дня свої аудиторії.

Розмова розпочався із розповіді історика з Харкова, дослідниці голодомору в Україні Ніни Лапчинської  з інформації про подій 75 літньої давнини. Пані Ніна наводила цифри і факти, що свідчили про злочини комуністичного режиму. Адже у ті страшні дні знищили еліту нації, чиї імена записані в історії на сторінці «Розстріляне відродження». Розповіла вона також про свою поїздку на Соловки і в Сандармох у складі делегації з України.

Від харківських патріотів говорили також Вікторія Склярова, координатор Українського клубу «Слобідчани» і ведуча радіопрограми «Харківська Духовина». А також Дмитро Пилипець - координатор Мовного майдану у Харкові. Останній закликав не обмежувати обговорення і обмін інформацією навіть в межах онлайн-звязку між містами, а поширювати її серед громадськості усіма доступними засобами.

Біля комп'ютера у залі районної бібліотеки м. Кам'янця-Подільського зібрались громадські активісти, науковці та журналісти: Віра Шпильова - «Голос України», Олег Будзей - «Подолянин», Олег Демчук, Василь Товкайло, Мирослав Мошак - ГПР «Гідність», В'ячеслав Полятинчук - Товариство «Просвіта», Руслан Йолтуховський - державний музей-заповідник. Вони назвали імена розстріляних у Сандармоху, які були вихідцями з Кам'янця, чи якось пов'язані з містом. Краєзнавці і науковці розповіли про пошуки і знахідки матеріалів, що свідчать про ці події, а також - як вшановані у місті видані події та особистості. Віра Шпильова пошкодувала, що з ними не присутні школярі та молодь, яких запрошували на скайп-конференцію, адже ми знаємо історію, шануємо своїх героїв, сумуємо за жертвами, а необхідно, щоб пам'ять не перервалась.

Цю думку підхопили у Дніпропетровську і запросили до мікрофону представницю СУМ Катерину Бутко. Вона дещо підбадьорила учасників спілкування, запевнивши, що є у нашому місті молодь небайдужа до таких тем.

Чи відповіли за свої злочини їх організатори і виконавці? Відповідь однозначна - ні! Якщо після розпаду СРСР не було заборонено компартію, то інших аргументів годі шукати. А те, що самі вони ніколи не каялись і не покаються, також відомо. Голова творчого громадського об'єднання «Золота паланка» (Дніпропетровськ) Людмила Гребенюк запропонувала прийняти спільну заяву з вимогою притягти до відповідальності винних у терорі та голодоморі, що здійснював комуністичний режим на території України, не залежно від терміну давності і віку осіб. А також запровадити законодавчо відповідальність за образу гідності українців і паплюження історії України і пам'яті борців за її волю. Заяву підтримали в усіх містах.

Від Дніпропетровська говорила також поетеса і прозаїк Леся Степовичка. У списку розстріляних саме 3 листопада є Валер'ян Підмогильний. Саме про нього розповіла пані Леся і завершила розповідь власною поезією, присвяченою загиблому письменнику.

На завершення зв'язку ведуча скайп-конференції Тетяна Хуторна (голова Дніпропетровської ОО ВЖТ ім. О. Теліги) запросила сказати від міст кілька слів для підсумку. Всі погодились, що такий перший зв'язок громад різних міст України виявився дуже цікавою і символічною формою відзначення такої дати: ми були разом у цей сумний день, і душі загиблих, мабуть раділи, що їх пом'янули. Насамкінець всі піднялися і вшанували скорботною хвилиною.

Присутні у бібліотечній залі в Дніпропетровську, які планували, особливо вшанували Валер'яна Підмогильного. У його творчість (і здалося, навіть думки) непомітно занурила всіх старший науковий співробітник музею «Літературне Придніпров'я» Ольга Мазуренко, ілюструючи свою розповідь копіями документів і фотографій.

Нагадаємо, минулої суботи, 3 листопада Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, громадське об'єднання «Золота Паланка» разом із музеєм «Літературне Придніпров'я» запросили усіх небайдужих дніпропетровців вшанувати пам'ять жертв Великого терору: розстріляних в урочищі Сандармох (Карелія) у жовтні-листопаді 1937 року.

Захід відбувся в обласній бібліотеці для молоді ім. М. Свєтлова. До події долучилися молодіжно-патріотичний клуб «Молода Січ», Спілка Української молоді, молодіжний союз «Наша Україна», молоді письменники з обласного літоб'єднання ім. П.Кононенка.

. А у неділю 4 листопада в храмах Української православної церкви КП Дніпропетровська згадували про жертв Великого терору в Україні та усіх невинно страчених у ті страшні часи. У Храмі Покрови Пресвятої Богородиці ГКЦ настоятель о. Василь відслужив панахиду. Так співпало ,що того дня в Дніпропетровську перебували представниці церковних громад греко-католицької з чотирьох областей. Загальною кількістю 60 жінок прибули сюди на з'їзд матерів, що моляться за дітей світу. Отець Василь зачитав список розстріляної української інтелігенції. За пропозицією присутніх на молебні, до цього списку додали згадку про жінок, загиблих під час Кенгірського повстання.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Наслідки Першої Світової для України оформилися у конкретний факт та конкретну дату 14-го листопада 1918-го року.У цей день гетьман Павло Скоропадський видав грамоту про воз'єднання на федеративних на...
Юрій Фоменко

Птаха війни

Птаха війни. Вона над моєю хатою в Діброві літає на схід і повертається на Кодак.    В уяві, замість звуку її двигуна я чую стогін поранених, голоси лікарів і тиху молитву піл...
 Не дивлячись на певний застій українського кінематографу в “нульових” роках, сьогодні чи не щотижня на екрани кінотеатрів виходять нові вітчизняні стрічки, які без сумніву виводять н...
Марія СОЛОМОНОВА

Чергове шкільне отруєння

Дніпро. Чергове шкільне отруєння. І з вчорашнього дня жодного коментарію з боку відповідного департаменту міськради.Минулого разу, коли було масове отруєння дітей 62-ї школи, мер міста принаймні напри...