App Store Google Play

Країна Медових Барв

18.06.2012 09:03

Ну, ви ж чули про Мідаса? Був такий фригійський цар, якого бог Діоніс ощасливив небуденним даром - усе, до чого він торкався, перетворювалося на золото. Здавалося б, ото чоловікові пофортунило! Ще більше, ніж синові президента. Але насправді не дуже. Бо ані попоїсти, ані напитися - усе ставало чистим золотом. Не кажу вже про те, яких танталових мук зазнавав цар, відвідуючи туалет. Ледве вдалося йому вблагати Діоніса забрати назад той дар.

А я от, прикиньте, знаю одного оригінала, в якого усе, до чого б він не торкнувся - перетворюється на лайно. Ну, геть усе. При чому, що цікаво, лайно настільки недбало закамуфльоване, що ще й, делікатно висловлюючись, пахне лайном.

Уявляєте? Він наймає на роботу фахівця, і тішиться, що ось нарешті настав такий блаженний час, коли взялися до діла фахівці. А в результаті - лайно.

Він думає: що за фігня? Чому лайно? Бере другого профі, але той теж лайно.

Він набирає цілу команду фахівців, які хором волають: „ми прафєсіанали!!!", а відлуння приносить лише одне: „анали... анали!" І тепер запах лайна уже такий потужний, що забиває памороки. Слово „реформи" зникає з їхнього лексикону. Виникає тиха підозра, що воно взагалі заборонене. Його не можна вживати під страхом смерті.

Тобто реформи перетворюються на лайно. Як і „команда професіоналів".

Головне пахло намагається врятувати ситуацію і переконати, що не все так зле: ВВП ж бо росте! І справді росте. Але тільки у ВФЯ, ОВЯ та інших наближених осіб. Тут закон перетворення чомусь не діє.

Але нашого царя мучить совість. Йому хочеться зробити щось приємне. Ну, справді, не одне ж тільки лайно продукувати! І тоді він вирішує написати книжку. Ну, що, блін, святі горщики ліплять? Але, уже навчений сумним досвідом, пише не сам. Доручає відповідальним особам і з обережності навіть не торкається книжки. Навіть не дихає на неї. І що? Книжку видають, а вона знову лайно. Про всяк випадок її хутенько ховають від народних очей. Однак стійкий запах лайна продовжує висіти у повітрі і чимало хто уже встиг його занюхати.

Як тут знову не згадати царя Мідаса, якого Аполлон оздобив віслючими вухами. Цар намагався це неподобство тримати в таємниці, але вість про те, що у царя Мідаса віслючі вуха, розлетілася по всіх усюдах. Як і вість про гівняну книжку.

Не знаю, як вам, а я вже починаю його шкодувати. Ну, він же ж щиро, від усієї душі обіцяє людям добро, а виходить лайно. Уявіть себе на його місці! Ось ви подаєте жебракові шматок хліба, а насправді - лайно! Що робить жебрак? Він шпурляє милостиню вам в обличчя.

Щось подібне відбувається і з нашим царем та його командою. Народ починає шпурляти їм в обличчя лайном. Але у відповідь чує: „Здається, дощ починається?"

Зацікавилися цим феноменом і за кордоном. Принюхалися. Відчули запах лайна. Тоді наш цар вирядив за кордон своїх емісарів, аби ті просвітили тупі європейські голови, що лайно продукує насправді не команда професіоналів, а внутрішні вороги. Емісари виїжджають, виходять на трибуни, але от лишенько - з вуст їм злітає саме лайно.

Він міняє міністрів, голів СБУ, МВС, Нацбанку в надії на те, що бодай хтось із них не буде лайном. Та марно. У розпачі створює навіть спецвідстійник для лайна - своєрідний клуб, але не за інтересами, а за запахом. Винятково задля національної безпеки. Але від цього лайна менше не стає.

„Команда професіоналів", переїхавши з рідного кишлака у столицю, не забарилася перетворити і столицю на кишлак, точніше - на лайно. Відтак окремі рядки у „Київському вальсі" уже стануть незрозумілими майбутньому поколінню. „Знову цвітуть каштани"? А це де? А там, куди зараз „хвиля дніпровська б'є", простому смертному зась.

Наш герой нічого не розуміє. Чому, коли він хоче сказати щось розумне, звучить лайно? Каже „Ахматова" - лайно, каже „Бабель" - лайно, хоче вимовити „увімкни", а виходить лайно. Ціле щастя, що так і не довелося ні йому, ані Колєснікову згадати Спритка і Гарнюню.

Як врятувати ситуацію? Єдиний вихід - відвернути увагу, влаштувати теракт. Усе згідно вказівки: „територію нашої держави треба зробити небезпечною для життя наших громадян, а коли до нас поїдуть гості - тим паче". Але духу не вистачає на масштабне дійство у стилі старшого брата. Терористів оперативно знайшли. Але чомусь запах лайна не розвіявся. Терористи якісь чудернацькі. Не типові. Маючи вищу освіту, не розуміти, що використання банківських пластикових карток - стовідсотковий провал? Досить було прочитати романи Роберта Чейза, аби вибрати куди ефективнішій спосіб для отримання готівки.

Одне слово, і терористи лайно.

Та найдивніше, що не тільки нашого царя спіткало це лихо. Його наближені теж намагаються бовкнути щось розумне, а виходить, як завжди. У кожному разі, кого конкретно мала на увазі Інна Бе в незабутньому образі «ухоженной коровы с огромным выменем», так ніхто й досі здогадатися не може, хоча „ухоженность" самої Інни Бе заперечень не викликає. Щодо вим'я думки розходяться. Бо усе залежить від того, чи торкалася його царська рука.

Отак і живемо. В країні суцільного лайна. А там, де лайном по суті є усе, то лайна, фактично, нема. Тому пропоную називати нашу вітчизну Країна Медових Барв.

Тиждень

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...
Так сложилось, что на протяжении 2,5 лет наша команда(ГромКонтроль) дискутирует с ДнепрОГА и проводит совместную работу по ряду направлений. Одно из них - пригородный и междугородный внутриобластной а...