App Store Google Play

У Дніпропетровську громадськість закликає захистити свободу слова

05.04.2012 13:48

Підтримати колектив газети «ЛИЦА» та відстояти свободу слова у Дніпропетровську закликають представники громадськості Дніпропетровщини. 6 квітня о 8.30 ранку в Амур-Нижньодніпровському суді на вулиці Новоселівській відбудеться відкрите засідання у справі, що була порушена проти головного редактора видання.

Не залишатися осторонь і боротися за право знати правду  та отримувати неупереджену інформацію просять городян представники різноманітних за кольорами та ідеологією політичних сил та громадських організацій.

Принагідно вони звернулись до суду з проханням забезпечити приміщення для всіх бажаючих бути присутніми на слуханні. Минулого разу ця резонансна справа зібрала під стінами суду кілька десятків городян, які, зрештою, не були допущені до приміщення суду через брак місця.

Від імені представників незалежних громадських організацій  з відкритим листом до голови обласної ради та керівника ОДА звернувся Костянтин Писаревський.

 

Широкому загалу небайдужих громадян
Засобам масової інформації
Громадським та політичним організаціям
Голові Дніпропетровської обласної державної адміністрації Вілкулу О.Ю.
Голові Дніпропетровської обласної ради Удоду Є.Г.

Вiдкритий лист

Згортання демократичних цінностей та політичні переслідування стають нормою спілкування влади із суспільством. Скочування політичної системи до авторитаризму стає набагато відчутнішим, особливо, в «удельных княжествах»-губерніях напередодні волевиявлення 2012 року. Ця тенденція чітко проглядається в бажанні режиму відгородитись від пересічних громадян не тільки турнікетами та парканами, а й формалізмом нікчемних відписок, обмеженням права громадян доступу до інформації, табу для інакомислячих на шести регіональних телеканалах, в друкованих ЗМІ.

З тисяч газет Дніпропетровщини, які заслуговують на довіру та авторитет у читача, отримані за десятиліття завдяки професіоналізму журналістського колективу та головного редактора, які правдиво, об'єктивно, а головне - соціально корисно висвітлювали події регіону, можна назвати в першу чергу газету «Лица».

З боку нечистих на руку можновладців цілком логічними є спроби приховати від суспільства численні факти корупційних оборудок, рейдерства, нехтування верховенством права та людською гідністю. Одягти «обьортку» цензури чи самоцензури на незалежні ЗМІ можна не тільки шляхом залякування, а й замовної «джинси». Ще більш цинічним є використання владою судової тяганини, як налигача.

Навколо газети «Лица» штучно створено прецедент з метою відшкодування нею моральних збитків в майже один мільйон гривень за, начебто, підмочену репутацію далеко не бідної фізичної особи. Це практично може призвести до закриття видання, втрати колективом робочих місць та громадянам - можливості отримувати ковток свіжої, нефільтрованої й неприлизаної інформації.

«Лица» вже мають досвід, коли вони друкувались в сусідніх містах - Запоріжжі, Кобеляках, Червонограді і т.д., а потім доставлялись таємно вночі, як колись «Искра» до революційних мас. Тиражі перехоплювались та знищувались, редакція постійно змінювала адреси, знаходилась в напівлегальному стані.

Невже ми знову повертаємось в «Україну без Кучми», лише з відмінністю за прізвищем!?

30 березня 2012 року городяни, представники громадськості вийшли до обласної державної адміністрації та обласної ради з метою підтримати «Лица», поспілкуватись про свободу слова із керівництвом області - Вілкулом О.Ю. та Удодом Є.Г.

Та, вочевидь, правоохоронці отримали зовсім протилежну вказівку. Спочатку були спроби затримати організаторів заходу, відібрати прапор України у мітингуючих, потім - видворити тих, хто прорвався на майданчик.

Палкі виступи, транспарант «Влада дай нам жити!», скандування «Ганьба!» ретельно зафільмували аж чотири спецвідеокамери.

 Напередодні акції працівники відділу внутрішньої  політики  Дніпропетровської міської ради вперто відмовлялись отримувати «під штампик» повідомлення про захід. Вимагали євростандарт заповненої заявки, інформаційної карти-послуги на п'яти аркушах (ISO 9001) та посилались на своє рішення №1966 від 10.07.08, за яким владу треба інформувати заздалегідь за 10 днів (достатній термін, щоб отримати рішення суду про заборону будь-якого заходу), а мітинги проводити десь подалі від людей. Довелось перейти аж через проспект К. Маркса й повідомити про наше конституційне право телеграфом.

Чому не діє вища норма прямого права - статті 34 та 39 про свободу слова та мирних зібрань Конституції України!?

Чому у громадськості відбирають останній майданчик свободи слова?

Чому генеральний директор державної телерадіокомпанії (ДТРК), депутат обласної ради від ПР Чанглі В.І. не відповідає на звернення, не надає громадськості ефіру для повідомлень про гострі соціальні проблеми?

Чому узурповано представниками влади спілку журналістів?

Чому «темники» від начальника управління інформації облдержадміністрації стали дороговказом для холуйствующих ЗМІ?

Пане Удод, хто дав Вам право від імені псевдогромадськості - через так звану «громадську платформу» - схвалювати земельну реформу, в той час, як незалежні громадські організації ще 23 вересня 2011 року на громадських слуханнях сказали: «Ні продажу землі!»?

Пане Вілкул, чому лише придворні, не обрані, а призначені 25 керованих громадських організацій створюють ілюзію громадських слухань та експертиз при обл­держадміністрації?

Чому близько 200 громадських організацій не мають можливості брати участь у побудові громадянського суспільства на Дніпропетровщині, зустрічах з представниками іноземних держав та послами, не запрошуються до участі в круглих столах, обговореннях реформ, що дозволяє владі експериментально знищувати цілі мережі закладів охорони здоров'я, освіти та культури ?

Чому відбирають землю вже не тільки в селян, а й у підприємців, разом з робочими місцями, наприклад, в Павлограді?

Чому діти-сироти, як і інші соціально вразливі категорії громадян, не отримують житла?

Чому Ваш заступник із взаємодії з правоохоронними органами, керівник Дніпропетровської міської організації ПР Ступак І.І. не надає коментарів стосовно фактів регулярного масштабного рейдерства, політичних переслідувань в регіоні?

Про ці та інші наболілі питання, а не тільки, виключно, про захист газети «Лица» йшлося під стінами двох головних адміністративних будівель.

Стіни не відповіли, влада не вийшла, суспільного діалогу не відбулося...

Тож 6 квітня 2012 року о 8:30 запрошуємо всіх, хто хоче відстояти свободу слова, підтримати колектив журналі­стів, головного редактора газети «Лица» Альону Гарагуц, прийти до суду АНД району на вулицю Новоселівську (зупинка «Дом Торговли», «Завод К.Лібкнехта») та взяти участь у відкритому засіданні. Заздалегідь просимо високоповажний суд надати приміщення не на чотири особи, як минулого разу 23 березня, а хоча б на 50.

Твердо переконані, що рішення суду по цій суспільно-резонансній справі ще не написане і буде справедливим, незаангажованим та об'єктивним. Якщо ні, то чекайте всіх нас та тисячі дніпропетровців в гостях у керівництва області та України.

Дніпропетровці, не будьте байдужими!

Ми хочемо почути з цього приводу змістовну принципову позицію різнобарвних політичних сил, громадських організацій, профспілок, молоді, духовенства, козацтва, людей різних поглядів і уподобань. Не стійте осторонь! Борітеся - поборете.

За дорученням незалежних громадських організацій Дніпропетровщини, Костянтин Писаревський

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Максим Мірошниченко

Як нам оздоровити суспільство

Лише активне долучення громадських кіл до життя міста чи держави несе у собі якісь перспективи. Інакше ми приречені на культики капищних жерців, дворових месій чи міських господарників. Бо їх піар-ход...
Останнім часом все більше знецінюється результат вищої освіти в Україні. Після школи абітурієнти складають ЗНО і вступають до вишів, не тому, що бачать себе в тій чи іншій професії, а тому що “т...
Антон МОРОЗ

Fiat justitia et pereat mundus

Ніщо так не загартовує людину, як українські суди. Ви бували колись в українському суді? Чи відчували ви праведні страждання від очікування чергового засідання? Якщо ні, то ви - щаслива людина. Або ж...
Чому ми програємо інформаційну війну країні-агресора? Тому що професійно працюють одиниці, а до рівня пропаганди Росії нам як до Сонця на гвинтокрилі…Без лірикиМене вивів із душевної та професі...