App Store Google Play

Чичен-Іца, або «єдиний народ»

19.03.2012 18:44

Зайшовши до крамниці й мигцем кинувши оком на етикетки, побачив у продажу «чичен-іцу» і, придивившись пильніше, розібрав, що там написано «чечевица».

Купуючи, почув від продавчині, що вона вперше бачить цей продукт, проте його купують, зокрема араби, які й сказали їй назву. Я зауважив, що по-нашому слід писати «сочевиця», а «чечевица» - це російською мовою. «Яка різниця?» - відповіли мені. Я: «Таж ми українці, а не росіяни». - Це одне й те саме. - Ні, ми різні народи. - Вони брати. - Та й араби - нам брати», - мовив я, і бідолаха, не знаючи, що казати далі, промимрила, мовляв, головне, щоб людина була добра.

«Яка різниця?» - ось результат багатовікової чужої пропаганди, яка прищеплювала нам, що ми «єдиний православний», потім «єдіний совєтский» та зрештою, щоб не було сумнівів, яка та «єдиність» - «єдіний русскій» народ, тож і маємо тепер замість народу овечу паству, якій «всьо бєз разніци», отару, котрій байдуже не лише до свого минулого, а й до майбутнього, байдуже, якою мовою розмовляти, до якої держави і якого світу належати, а московські пастирі на шпальтах газет із совєтськими назвами і у своїх опорних пунктах із хрестами ненастанно втовкмачують їм, що немає ніяких українців, а є лише відступники від «єдності».

Народ не даність, якій слід поклонятися, народ - результат виховання, а в нас, на жаль, замість вихователів і провідників нації - вчорашні лакеї совєтського режиму й іноземні гувернери, в обласних центрах сидять губернатори (таж губернії були в Росії!), а країну, звичайно, очолює генерал-губернатор.

То хіба народ із такими проводирями не може помилятися? Як напівосвічені маси, що їх і досі досить вправно тримають за мурами совєтського культурно-історичного гетто, можуть зробити правильний вибір? Як може розвиватися країна, якщо замість освіти є лише мракобісся?

Не так давно відбулися вибори в Єгипті. «Народ» (40% неписьменних і, мабуть, ще більший відсоток напівосвічених) обрав новий парламент. Чи мав він рацію? Як жінки могли проголосувати за «братів-мусульман» і салафітів - представників релігії, яка калічить їхню жіночість і обіцяє їхнім правовірним чоловікам сімдесят незайманок у раю? І що тепер, який морок чекає на цю давню країну? Весь Єгипет був націлений на подальший розвиток туризму, а тепер розважливі люди, недобудовані міжнародні аеропорти та широкі автошляхи й сотні кілометрів прибережних готелів - усі застигли в непевності. І який морок очікує на нас, коли після виборів сусіднього імператора і запобігливо виконаних нашою українською челяддю його і писаних, і таємних указів, можливо, навіть проведених серед отари референдумів, нашу країну затопить повінь хижої, нетерпимої та фанатичної російської православної ортодоксії, що, інколи виряджаючись в овечу хохлацьку шкуру й мекаючи «українскім нарєчієм», ревно служить путінському самодержавному єдиноросійству, а тим часом субординований керівник української квазідержави незмінно, як той фараон, ревніше поклонятиметься сонцю, яке справіку і довіку сходить у Кремлі, й дослухатиметься до вказівок московських «вищих сил» і вимог російського верховного жерця?

Як новий російський імператор, що живе лише минулим, захищає найреакційніші режими у світі (Чавеса, Каддафі, Лорана Гбагбо в Кот-д'Івуарі, а тепер Башара аль-Асада в Сирії, що суто по-російському розстрілює з танків свій народ) і анексує шматки територій сусідніх держав, може бути благословенням для України? Як чоловік, котрий до останнього обстоює святість будь-якої тоталітарної влади, а передусім особистої влади («Ми етого нікоґда не допустім», казав він з привожу антиурядових виступів у Сирії), а отже, готовий винищувати як «інородців», так і самих росіян, може бути тим «отцем небесним», якого пропонують нам тутешні московські гувернери?

Помилки не запізно виправляти. Відомо, хто помиляється двічі. Треба стати народом, позаяк темна юрба в руках проводирів-мракобісів може йти виключно до свого скону. Цілком реальною є загроза, що якийсь блискавично проведений референдум зробить вибори до «українського» парламенту непотрібними. Де ви, поети з палким словом, вожді, пророки і трибуни, озвіться нарешті, збагніть, що ваше мовчання - злочин.

УТ

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...