App Store Google Play

Питання часу: кому і яка користь від переведення стрілок

05.03.2012 09:10
Не переводити стрілки українські політики закликають вже півроку. Ось тільки, на якому часі - літньому чи зимовому зупинитися - все ніяк не можуть вирішити.

За перехід на літній час нардепи торік проголосували , але потім скасували рішення. Пізніше Кабмін запропонував закріпити зимовий час, але з 1 лютого цього року. У зв'язку з проведенням Євро-2012 урядовці пропонують востаннє цього року перейти на літній час, а восени скасувати дію літнього часу і більше не переводити стрілки годинника.

Ми запитали у експертів, чи мають дискусії про те, за яким часом жити Україні, політичний підтекст, яка з цього економія та взагалі - кому від цього покращає.

Годинники втягнули у політичну гру

"Істерія" з переводом стрілок пов'язана з бажанням бути схожими на росіян, - переконаний Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента".

"Дискусія починалася з того, що частина депутатів Партії регіонів, яка висувала ініціативу закріплення одного часу, просто копіювала російський досвід (Росія в жовтні минулого року вже не переводила годинники. - Ред.). Така психологія наших проросійських сил: Україні все потрібно робити так, як роблять у Росії", - вважає політолог.

Також вбачає у переведенні стрілок політичну гру і екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.

"Починається гра "у дурачка": підкидають тему, а потім навколо неї розгортають дискусії та суперечки. Наприклад, говорять, що якщо ми будемо в одному часовому поясі з Росією - це одне, якщо з Європою - це інше. Нікого в Україні при цьому не цікавить, як це пов'язано з біоритмами, рухом транспорту та іншими обставинами, які ускладнюються в контексті виміру часу", - вважає експерт.

Економія від переводу стрілок - вже не аргумент

Утім, якщо сто років тому переведення стрілок можна було обґрунтувати економією електроенергії, то у наш час цей аргумент є смішним, каже Володимир Лановий.

"Переводити годинники у цілях економії вирішили в Англії та інших країнах Європи сто років тому. Тоді вибір можливостей економії електроенергії був вкрай обмеженим, не було такого розмаїття, як тепер. Сьогодні для цього немає жодних економічних підстав", - говорить пан Лановий.

Також вважає надуманими розмови про економічний ефект від часового питання і Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова.

"Суттєво економити електроенергію це не допомагає - просто витрати домогосподарств переносяться на офіси, або навпаки. Якби дійсно прагнули економити електроенергію, краще було б, наприклад, початок робочого дня в різних компаніях дещо розвести в часі. Адже всі приїжджають на роботу о 9 годині, вмикають освітлення, комп'ютери тощо. Це - пікові навантаження, а всі неприємності в мережах відбуваються саме під час них", - зауважує Юрчишин.

Із впливом переведення стрілок на здоров'я лікарі не визначилися

Позиції лікарів щодо "часового питання" дещо розійшлися: одні вважають, що переведення годинника двічі на рік жодним чином не позначається на самопочутті людини, інші дотримуються прямо протилежної думки.

На думку Віталія Осташко, лікаря-невропатолога вищої категорії, найбільшої шкоди здоров'ю людини завдає невизначеність.

"То переводимо годинник, то не переводимо - люди не знають, як їм діяти. Ця невпевненість більше шкодить здоров'ю, ніж стабільні переходи",- каже лікар.

Коли із часовим поясом визначаться - це буде половина справи. І не важливо, що в результаті вирішать - залишити перехід, чи закріпити один час, гадає Віталій Осташко. На його думку, людина звикає до всього.

"У моїй лікарській практиці не було жодного пацієнта, який би хворів через перехід із зимового на літній час чи навпаки", - каже він.

Іншої думки дотримується професор, доктор медичних наук Вадим Березовський:

"Все живе знаходиться під впливом ритму сонця. Коли цивілізована людина змушена прокидатися до світанку або працювати в нічну зміну, у неї починаються розлади центральної нервової системи. Це так звані десинхронози: коли людина виходить із нормального тваринного ритму освітлення, у неї починаються різноманітні проблеми і з центральною нервовою системою, і з периферичною, і з травленням", - каже він.

За словами Березовського, є природний ритм, якому підкоряється людина. І коли вводяться штучні ритми і зсувається на цілу годину активність людини, відбувається втручання в її внутрішнє життя. Це втручання називається стресом.

"Тому змінювати часові пояси - це жахлива дурість", - вважає Березовський.

Який час залишити - дискусія триває

В умовах, коли Закарпаття ближче до середньоєвропейського часу, а Луганськ хоче жити за російським часом, аби уникнути розколу, потрібно зберегти існуючу ситуацію, яка до сьогодні влаштовувала і одних, і інших, вважає Володимир Фесенко.

"Потрібен здоровий консерватизм. Ми звикли жити за зимовим і літнім часом, до цього пристосувалася і країна, і люди. І навколо цієї теми ніколи не було дискусій", - зазначає політолог.

"Головний критерій у цій ситуації - зручність для людей. Будь-які інші міркування другорядні. А оскільки немає істотних економічних аргументів на користь постійного переходу з літнього чи зимовий час і навпаки, то краще закріпити постійний час", - вважає Сергій Толстов, директор Інституту політичного аналізу та міжнародних досліджень.

На думку експерта, слід обрати більш прийнятний для України варіант одного часового поясу, який не позначатиметься на Ужгороді і Луганську. Але якщо єдиний часовий пояс неможливий, то слід закріпити різницю в часі на території України, приміром, у півгодини, зазначає експерт.

Противником переведення стрілок є Володимир Лановий.

"Я особисто вважаю, що краще закріпити один час, тому що цикли і часові виміри не можуть бути штучно змінені. Штучні зміни - це технократизм, який був властивий капіталізму на початкових етапах", - каже Лановий.

В якому саме часовому поясі треба залишитися Україні? На думку експерта, це досить нескладно зрозуміти.

"Це повинні дослідити фахівці. Ми знаходимося в одному часовому поясі з Каїром, Ізраїлем, Туреччиною, Естонією. Треба просто провести меридіан - і нічого тут гадати", - каже Лановий.

Та як бачимо, поки що далі балачок чиновники і політики не заходять. А враховуючи те, що у жовтні відбудуться парламентські вибори, тим більше не зрозуміло, куди повернуться стрілки на політичних "годинниках" після них.

ТСН



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Наше суспільство ще не готове для дозволу на вільне володіння автомобілем.Між тим, на руках у людей накопичилася значна кількість автомобілів - як легальних, так і ні (у тому рахунку, завезених із зон...
Історія індустріальних парків в Європі налічує більше ста років. Їх початкова концепція - створення оптимальних умов для роботи промислових підприємств - актуальна до сих пір. В Європі індустріал...
Тимур Желдак

Про лемінгів

Вони живуть з нами в одному місті, їздять з нами в трамваї і - в більшості - живуть на наші податки.Щоранку вони вишиковуються в черги - символ щасливої радянської молодості - за краплиною ворожої про...
Кривий Ріг найбільше з міст України, котре не є обласним центром. Населення міста - 637 550 мешканців, а бюджет понад 5 мільярдів гривень. Однак у виконавчому комітеті Кривого Рогу немає жодного...