App Store Google Play

Ярмола: Як тільки країна стає демократичною, її починають помічати

14.12.2011 15:20

Останні кілька років український гурт "Гайдамаки" буває в Україні, лише щоб набратися сил та поїхати у чергове закордонне турне. Попри це прихильників на Батьківщині у них не меншає. Більше того - для них є добра новина: "Гайдамаки" вирішили більше виступати в Україні. Про це, а також про те, як творити якісну музику та правдиву історію держави, Interviewerу розповів вокаліст "Гайдамаків" Олександр Ярмола. Ми зустрілися з музикантом ввечері, перед його щоденним тренуванням.

Як проходить день Олександра Ярмоли?
По-різному. В мене немає стійкого розкладу. День починається з кави. Основним для мене є створення пісень. Але багато часу йде на побутові речі, які теж є необхідними, але менш важливими і приємними. Також спілкування з пресою. Ввечері - тренування. Тому, якщо порахувати скільки залишається часу на написання пісень, то це, майже завжди, робиться в ночі. Хоча стараюсь встигати все в день, бо вночі хочеться спати. (Сміється)

Скільки часу йде на написання пісні?
Деякі пісні пишуться за один день, потім можна тільки підправити два слова і пісня готова. Але, буває, що цей процес триває півроку. Як на мене, якщо довше, то вже варто цю пісню не робити. Хоча буває шкода, бо вона майже зроблена і там залишились тільки якісь деталі для того, щоб це перетворилося на твір. Якщо пісня не вийшла з першого разу, то далі її все важче зробити. Взагалі, пісня народжується залежно від натхнення, яке виникає від подій з власного життя, від почутої музики, від ідеї.

1

Зараз ви готуєте новий альбом?
Я готую пісні. З часом виникла потреба створення якоїсь брутальної рок-музики, дуже простої. Можливо, якось цю потребу я спробую реалізувати у сольному альбомі, тому що «Гайдамаки» - це вже такий музичний тренд, де багато народної музики, і певні речі там просто не сумісні. Я люблю рок-музику з дитинства і я часом сумую за тим. Також вже готовий матеріал для наступного альбому «Гайдамаків». Збираємося видати його у наступному році. Раніше - це було легко: зробили щось, записали і всі тішаться. Тепер внутрішня оцінка стала дуже високою. Це звичайний еволюційний процес, який трапляється, коли гурт робить певну кількість альбомів. Йому стає тісно в тому, і музиканти шукають якихось нових впливів, а потім створюють щось нове.

Розкажіть про останні концерти «Гайдамаків»?
Останнім часом ми грали на днях міст на Західній Україні, але було вже досить зимно на вулиці. Концерти, які згадуються за минуле літо, це фестиваль «АртПоле», який цікавий тим, що там представляють різні види мистецтва. Також «Форт.Місія», де сцена стояла на горі, куди навіть звичайний джип не міг заїхати. Артистів відвозили на спеціальних машинах прикордонників.

А за кордоном?
Згадуються концерти в Росії, де ми виступали на різних фестивалях. Один з них був дуже добре організований, навіть президент Дмитро Медведєв з'явився з промовою на сцені. А другий був в Сибіру, в Шушенську, де була повністю представлена культура тієї частини Росії: Якутії, Бурятії, Туви. Три дні - це був горловий спів і шаманська музика. Ми були там єдиними представниками європейської країни.

Як ставляться до таких виконавців в Росії?
Ставляться так, як і скрізь. Якщо музика хороша, то і ставляться добре. Кожен стиль, якщо він добре зроблений, знайде скрізь своїх прихильників.

У вас стільки концертів закордоном і так мало в Україні. З чим це пов'язано?
Ми два-три роки перед цим 2011 роком грали майже весь час за кордоном, бо так була організована праця. Часу просто не вистачало, щоб грати скрізь. Якщо ти граєш за кордоном, то це не одна, а кілька великих країн. На організацію турів в кожній з них потрібний час, тому на Україну залишалося менше. Коли ти домовляєшся про концерти в інших країнах, то це за півроку, а в Україні може за тиждень з'ясовуватись чи взагалі той концерт відбудеться. Пізніше ми звернули на це увагу, бо побутує думка, що ми більш популярні там, ніж тут, тому вирішили цього року грати більше в Україні.

Ви виступали на багатьох фестивалях світу. Де сподобалося найбільше?
Є потужні фестивалі, де великі сцени і дуже багато людей, то це найбільш вражає і там класно грати. А є фестивалі, де артист перебуває, наприклад, три дні, і йому показують місцеву кухню, культуру. Так було в Естонії, Португалії, Канаді.

1

Як ставляться взагалі до України за кордоном?
Ставлення таке, на яке Україна заслуговує. Коли була Помаранчева революція був спалах цікавості до України, якого раніше не було. Як тільки країна стає демократичною, її починають помічати.

Чи відрізняється публіка в Україні від європейської чи американської?
Не відрізняється. Це та ж сама публіка, бо ті люди, яким вистачає телевізора, не слухають нас ні там, ні тут.

Що потрібно, щоб робити в Україні якісну музику?
Нічого, просто робити якісну музику. Правда, гуртам необхідно виїздити на певний час працювати за кордон, бо там якісної музики більше. Треба хотіти її робити, прикладом може бути гурт «Океан Ельзи». Щоб музика була якісна, перше, що потрібно - це класна пісня, друге - аранжування і третє - якісний звук. Тобто, ці три речі мають бути виконані.

Але проблема також і в слухачах, які споживають неякісний продукт. Що потрібно, щоб виховати якісний музичний смак?
В цьому дуже допомагає інтернет. Раніше країна не була комп'ютеризована і люди в основному дивилися телевізор, звідки ліз цей несмачний продукт.Але зараз вони мають швидкий доступ до хорошої музики.

Гайдамаки були бунтівниками, проти чого бунтуєте Ви?
Зараз вже важко сказати. Ми виступаємо за ідентичність української нації і, власне, за нашу ідентичність в межах цієї нації. Нам би хотілося, щоб в Україні була справжня демократія і, щоб культурний розвиток був набагато вищим. Мені хочеться вірити, що скоро настане якась хвиля ренесансу.

Користуючись цими принципами, ви так виховуєте свого сина?
Можна так сказати. Я виховую його таким чином, щоб він, у першу чергу, був свідомим і незалежним, мав свою точку зору. Також він має вміти знайти своє місце у суспільстві, щоб якось його зміни на краще.

Нещодавно, ви разом з Фаготом (фронтмен гурту «ТНМК»), презентували мультимедійний урок "Карпатська Україна" в рамках проекту "Альтернативні уроки історії". Розкажіть про це детальніше.
Це, на мій погляд, дуже потрібна акція і, хочеться вірити, не остання. На першому уроці проекту йшлося про одну коротку героїчну сторінку нашої історії. Справа в тому, що історія України завжди писалася з огляду на різні колоніальні режими. Коли ж ми нарешті стали незалежними, наша історія й надалі залишається повною застарілих стереотипів та неправдивої інформації. Ніколи ще не була загально прийнята правдива історія України, з точки зору українців. То як ми збираємося виховати нові покоління незалежних та гордих за свою Батьківщину людей? От тільки назва «альтернативна історія» мені не подобається. Я б назвав: «справжня»

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Максим Мірошниченко

Шпіль Солсберійського собору

Приходить до нас, у Mediaprostir поважного віку чоловік. Каже, що хоче провести захід на багато людей на два дні. Показуємо йому приміщення, чекаємо від нього більш детальної інформації. Під...
Анастасія ГОРЯЧА

Про Укрзалізницю хороше?

Сумнозвісне ПАТ Укрзалізниця не завжди надає погані послуги. Потяг непопулярного напрямку Київ – Маріуполь оснащений такими бажаними функціями, яких українці чекають вже багато років і на відсут...
Люди вже давно на межі. Колись давно це вже було. І сталася революція. Кривава.Але зараз люди змінилися. Вони чекають щось нового. Того, що стане силою, яка втілить їхні мрії про сильну і успішну Укра...
Анастасія ГОРЯЧА

З Днем народження, Дніпро!

А в Дніпрі нічого не змінюється.  Попри обіцянки міської влади почистити і привести до ладу ливневі колектори, після першого ж дощу цієї осені місто знову по коліна у болоті. І стосується не тіль...