App Store Google Play

Ділом і словом – принцип ОУН

26.10.2011 20:25

Гасло «Словом і ділом!», проголошене в 2004 році, всенародно підтримане Майданом, надалі цілковито проігнороване та дискредитоване приведеними до влади політиками в помаранчевих краватках, тепер викликає алергічну реакцію українців. А даремно. Тому що, якщо хтось колись спаплюжив певне слово, через це воно не перестає бути Словом.

Перші рядки Євангелії від Івана: «На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово» (Ів. 1:1). «Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього (Ів. 1:3)». Вони відсилають нас до того джерела, звідкіля випливає ріка часу, до історії десятків і сотень поколінь українців.

Голодомор. В 1932-33 роках його жертвами ставали нові й нові мільйони українців. Москва заперечувала існування голоду, відмовлялася приймати допомогу голодуючим, і зловтішалася результатами «остаточного вирішення українського питання». Захід мовчав, меланхолійно відводячи погляд в інші боки. Галицькі політики говорили про це - їх не чули. Тоді слово взяли націоналісти. З метою привернути увагу світової громадськості до трагедії голоду в Україні, поінформувати про жахливі злочини радянської системи, 3 червня 1933 року на Берлінській конференції ОУН було прийнято рішення про ліквідацію консула СРСР у Львові. Підготовкою до акції займався провідник ОУН на Західноукраїнських землях Степан Бандера. Але у планах було не тільки Діло. Було і Слово.

21 (за іншими даними - 22) жовтня 1933 року, 19-річний студент математично-природничого факультету Львівського університету, член ОУН Микола Лемик увійшов до приміщення радянського консульства у Львові. Напередодні Степан Бандера провів його особистий інструктаж, Роман Шухевич вручив пістолет. Лемик під чужим прізвищем Дубенко повинен був оформляти у консульстві документи для в'їзду на територію Радянської України нібито на запрошення сестри.

За збігом обставин, замість консула його прийняв Олексій Майлов, працівник консульства, а за сумісництвом - офіцер НКВС. Йому, зі словами «Це кара за смерть мільйонів українців» дісталися дві кулі, випущені впритул. Лемик спокійно дочекався появи польської поліції, відкинув зброю і здався. Згідно плану ОУН.

Суд, який відбувся у Львові, перетворився на тріумф ОУН та української справи. На резонансному процесі, до якого була прикута увага української, польської та зарубіжної преси, Микола Лемик заявив, що здійснив «Постріл в обороні мільйонів» за дорученням ОУН на знак протесту проти штучного Голодомору у Великій Україні. За допомогою своїх адвокатів, він зумів звинуватити радянську владу в масовому вбивстві і привернув увагу світу до злочинних дій тоталітарного режиму. Польський суд, побоюючись загострення стосунків із СРСР та, водночас, враховуючи неповнолітній, за тодішніми законами, вік підсудного, виніс рішення про довічне ув'язнення.

Восени 1939 року, на початку Другої світової війни, Лемик вирвався з тюрми та повернувся до підпільної роботи. Після проголошення у Львові 30 червня 1941 року Акту відновлення Української держави, вирушив на схід на чолі Середньої похідної групи ОУН.. Призначений крайовим провідником ОУН на східноукраїнських землях. У жовтні 1941 року заарештований німцями і розстріляний у Миргороді (Полтавська область).

Поволі наближається день пам'яті жертв Голодомору. Вже давно ця трагічна подія стала темою протистояння української національної пам'яті та кремлівської історичної маячні. Традиційно, вшановуючи 26 листопада жертви радянського терору, українці в цілому світі запалюють свічки Пам'яті. Їхні вогники повинні запалити потужне, очищаюче національне багаття. На жаль, у виконанні людей, вихованих у системі радянської ритуальщини, навіть ця свята справа залишається потрібним, але лише ритуалом. Замість багаття залишаються тільки недопалки.

Вчинок Миколи Лемика разюче контрастує з цим. Контрастує і з тим, як сьогодні радикально налаштовані відчайдухи рвуться до протистояння з режимом, але, опинившись за гратами, не менш відчайдушно борються за своє звільнення, забуваючи про головне. Про те, задля кого і чого вони йшли супроти режиму та його законів. Не завжди вдається врятуватися від того чи іншого покарання, але завжди така постава вчорашніх сміливців принижує саму ідею їхньої боротьби.

Згадуючи дію, слова та поставу Миколи Лемика, мимоволі згадується підполковник Всеукраїнської Організацїі «Тризуб» сл. п. Степан Бичек-«Вовк». Схоплений в рамках кампанії політичних репресій проти націоналістів взимку 2011 року, він мужньо переніс жорстке слідство, спокійно сприйняв вирок - 2 роки ув'язнення. Важко хворий, стійко тримався у суворих тюремних умовах. Перенісши інфаркт, був нарешті відпущений. Щоб померти 22 жовтня під час операції.

Згадується і звичайний студент-націоналіст Олександр Огородніков, який 21 січня здійснив в Одесі підпал офісу Партії регіонів. Затриманий на початку травня за звинуваченням за ст. 194, ч. 2 ККУ, що передбачає позбавлення волі на термін від 3 до 10 років, нещодавно він постав перед судом. І спокійно визнав факт вчинення підпалу та заявив, що зробив це з мотивів соціального протесту проти реакційної політики уряду.

Кажуть, що дивлячись на нас, покоління закатованих українців вже не вірять в мудрість живих. Але доки є ті, хто і сьогодні готовий жити за принципом ОУН - «І ділом, і словом», доти можна бути впевненим, що таки ще не вмерла Україна!

УІС

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Ярема ГАЛАЙДА

Уроки Пунічних воєн

Друга Пунічна війна. Ганібал розбив римлян при Требії та Тразименському озері. У цих битвах він вирізав майже 60 000(!!!) римлян та їхніх союзників.А потім нова перемога канфагенян: Канни! За 6 (!!!)...
Тимур Желдак

Про кризу виконавців

Якщо БорисФілатич © як називають його деякі опоненти не стане міським головою вдруге, я точно можу сказати, хто в цьому винен. Я не знаю, це «проіскі врагов» чи звичайне нехлюйство, а...
Максим Мірошниченко

Термінатор з Холодного Яру

Якби ми мали якийсь свій Голівуд, то ми б зняли супермегашпіонську драму про ось цього чоловіка. Юрій Горліс-"Горський". Почав служити в українському війську у 1918-го року, долучившись до антигетьман...
Ледь не щодня, читаючи в стрічці новини про ДТП за участю громадського транспорту, я вкотре впевнююся: корупція вбиває! У середньому щодня в автокатастрофах гинуть 16 людей і близько 90 травмуються. Д...