App Store Google Play

Сірко згуртовує українців

15.08.2011 11:03

Нарешті дочекалися! Чим ближче до наміченої дати - нестерпнішим стає очікування! Йдеться про події, що кожного року для справжнього козака-запорожця стали найважливішими за усі нагальні справи: день вшанування пам'яті славетного Кошового Отамана Запорозької Січі Івана Дмитровича Сірка став святим для козака. До цього дійства козаки та козацькі організації готуються заздалегідь - майже рік. Цей захід відрізняється від інших тим, що козацькі товариства з'їжджаються на чотири доби і, створюючи там тимчасову Січ, живуть згідно січових козацьких звичаєвих традицій.

Влада і козаки

Необхідно зазначити те, що місцева районна влада, визнаючи те, що так чи інакше козаків не зупинити, розуміє, що краще цей процес узаконити та привести до цивілізованого стану. Тому ще за два тижні до заходу зібрали представників різних козацьких організацій на нараду до Нікопольської РДА.

Запросили і представників Козацького благодійного фонду імені Івана Дмитровича Сірка. Нарада проходила на вищому рівні; проводив її голова Нікопольської РДА Сергій Воронов разом з мером Нікополя Русланом Токарем та секретарем обласної козацької ради при Дніпропетровській обласній раді Валентином Антіповим.

Відразу відчувалась уся відповідальність та зацікавленість влади щодо проведення заходу на вищому рівні. Підіймалися усі важливі питання, враховувались помилки і нормально сприймалися усі зауваження козацьких організацій. Усі погодження оформили протокольно та винесли на голосування - прийняли одноголосно.

Влада не підвела і вже увечері 4-го серпня привезли воду, дрова, біотуалети, причеп для сміття; чергувала машина швидкої допомоги; МЧС-ки розгорнули намети і кухню. Керував процесом голова Покровської сільської ради Микола Хнюкало.

Козацький табір

4 серпня до табору почали з'їжджатися передові загони та облаштовувати місця для розташування своїх підрозділів. Необхідно зауважити, що кожного року табір стає все краще обладнаним: з'явилося більше інформаційної продукції, козаки забезпечили себе електрогенераторами, армійськими наметами та безліччю різноманітних пристосувань для поліпшення життя. Але запорожці не забули і про головний будівельний матеріал - очерет, з якого робили куріні та паркани, щоб прикрасити табір; підкладали його під намети, щоб було м'якше спати.

Табір запрацював згідно затвердженого плану, молодь почергово займалася облаштуванням табору та відпрацьовувала бойові мистецтва. На козацькому колі у цьому році наказним отаманом табору був обраний отаман «Затопської січі» Віталій Мандик. Він організував на Нікопольщині одну із найпотужніших козацьких організацій, має гарну репутацію та повагу серед козацьких товариств та козацького благодійного фонду імені Івана Дмитровича Сірка.

Ранок 6-го серпня розпочався о 6:00 годині з гарматного пострілу. Козаки провели руханку, поснідали та вирушили на Коло, щоб в останнє узгодити план проведення урочистої частини. На Колі голову Козацького благодійного Фонду імені Івана Дмитровича Сірка очікувала приємна несподіванка: священики Української Православної Церкви Київського Патріархату передали йому почесну Грамоту від самого Патріарха Київського та всієї Руси-України Філарета. Отець Святослав проголосив чудову промову, яка надихнула Чубатого ще на більшу і плодотворну роботу в ім'я України. Він подякував священикам за повагу та подякував товариству, що тільки завдяки їм він досяг таких успіхів.

Добре організованою колоною козаки вирушили до могили Кошового Отамана Чортомлицької Січі Івана Дмитровича Сірка, щоб там провести молебень. По закінченню молебну запорожці прийняли та висвятили згідно звичаю до своїх лав нових козаків.

Урочистий захід

У цей час до меморіалу збиралися козаки з усієї України. Тому для самоорганізації козакам необхідно було провести старшинське Коло та обрати Наказного отамана. Козацька старшина зібралася і на Колі обрала Наказним отаманом секретаря обласної козацької ради Валентина Антіпова. Рівно о 10:00 годині розпочалося урочисте вшанування пам'яті славетного Кошового Отамана Запорозької Чортомлицької Січі Івана Дмитровича Сірка. До місця подій прибув голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод. У супроводі Нікопольської адміністрації він пройшов до Кола, де йому звітував Наказний отаман Антіпов.

Кажуть, що Євген Григорович після того, як у 2010 році побував на могилі Івана Сірка, так зацікавився історичними подіями за участю видатного Отамана, що перечитав багацько літератури, щоб дослідити усе життя Івана Дмитровича. Це було помітно, бо своєю промовою привернув до себе козацьке товариство.

Виступили з промовою і представники районної влади, запевнивши, що біля Меморіалу збудують Січ не гіршу ніж на Хортиці.

Наказий отаман Антіпов розповів, що має мрію, щоб Січеславщина стала лідером у розвитку козацтва в Україні, зробивши акцент на тому, що усе для цього є - і чудові козацькі товариства, і підтримка влади.

З бурхливою та повчальною промовою звернувся до товариства Наказний отаман тимчасової Січі-табору Віталій Мандик. Він нагадав козакам, що вони повинні пам'ятати історичне минуле, яке написано кров'ю їхніх пращурів. Бо «хто не пам'ятає свого минулого, той не має майбутнього». У своїй промові наказний наголосив на тому, що різні народи і політичні партії повинні все робити для того, щоб Україна була дійсно Незалежна і процвітаюча з єдиною нацією, з єдиною українською мовою, з єдиною Українською Помісною Церквою.

де-«Генерали»

Попросив слова і «верховний» отаман з Запоріжжя «генерал» Петро Заболотній. Хоча протокол цього виступу не передбачав, але голова Нікопольської РДА за особистим проханням задовольнив гостя з сусідньої області. Але, коли той розпочав промову, по обличчю Сергія Воронова було видно, що пожалкував... На перший погляд досвідчений дядько з сивими вусами почав закликати до безглуздих ідей, а потім ще і наводив недолугі приклади з рекламою презервативів - і це на святому місці.

Далі «генерали», більшість із яких були проросійські, показали ще більше себе у «найкращому» світлі. Після урочистої частини козаки пройшли урочистою ходою на честь Отамана Сірка, але пузаті «генерали» чомусь вирішили, що цей «парад» на їхню честь і замість того, щоб вшанувати Батька урочистим маршем, почали лізти поближче до начальства, щоб воно їх помітило. «Генералів» було настільки багато, що вишикувалась ціла шеренга. Смішно було дивитись на цей ряд «героїв»-«орденоносців» високих і найвищих «чинів», які дерли негнучкі від жиру руки до козирці своїх картузів, щоб начебто віддати честь. Кожний козак знає ганебне походження «орденів» та високих «звань» у козацькому середовищі, тому більшість козацьких товариств відмовились від такого явища. Але залишились ще послідовники Попандопула з фільму «Весілля у Малинівці», що малюють собі «медалі» та «ордени», а іншим продають зі словами: «Візьми собі, а я собі ще намалюю». На Нікопольщині один із таких послідовників Попандопула - «генерал» без війська Полоз начепив на себе «зірку «Героя» «козацтва», яка дуже схожа на зірку Героя Радянського Союзу. Цей «герой» «козацтва не вміє шаблю у руках тримати, але де начальство, там і він - як тінь.

З одного боку, можна було б закрити на це очі, але ряжені «генерали» ідуть до шкіл та «виховують» наших дітей, підмінюючи поняття про звичаєве козацтво та втілюючи імперські традиції сусідньої держави, чим паплюжать саму ідею козацтва.

Фестиваль

Віддавши шану Кошовому Отаману Сірку, товариство вирушило на Співоче поле, де гарматними пострілами зустріли козацьку чайку, що прийшла з Хортиці. Залога чайки, незважаючи на шторм, здолала усі труднощі, прийшовши на веслах по Дніпру вшанувати Кошового Сірка, чим здобула собі повагу товариства.

А на сцені вже відкривали фестиваль. Музичні колективи виступали один за одним, було дуже цікаво і різноманітно. З показовим виступом виступили і козаки Чортомлицької сотні Кодацької паланки Війська Запорозького низового. Сотник Василь Тирса зі своїми учнями показали справжній козацький двобій зі зброєю.

Козаки Затопської січі, використовуючи страйкбольну зброю, показали сучасний тактичний бій штурмовиків спецназу, що нагадувало справжні бойові дії.

Завершився фестиваль козацькими змаганнями, іграми та «лавою на лаву», яку так чекали козаки та глядачі.

Після вечері для молоді була дискотека та вільне спілкування. Звідусіль у таборі линули пісні, а на вогнищах готувалися різні козацькі страви. Ніхто не поспішав на відпочинок - залишалася остання ніч таборування. Під час святкування осавульська служба забезпечувала охорону табору. Кожен з них був забезпечений радіозв'язком, козацькою та страйкбольною зброєю і традиційно нагайками. Кожний, хто виходив за межі табору, зупинявся чатовими - табір надійно охоронявся.

Політика та конфесії

Ще на нараді козаки домовились з владою про те, що вшанування пам'яті Івана Дмитровича Сірка повинно бути чисто козацьким і заради єдності виключити політичну складову та міжконфесійне протистояння. Нормально сприйнявши це побажання, влада виконала обіцянки, а козацькі товариства слідкували за тим, щоб у їхніх лавах не порушувалися досягнуті домовленості. Тому і заходи пройшли спокійно та без ексцесів, а представники різних політичних партій та народні депутати України залишилися непоміченими, хоча і перебували в гостях у козаків.

На захід запрошували всіх священиків і кожний священик перебував в строю з тим підрозділом з яким він приїхав - ніякому патріархату ніяких привілеїв не робили. Тому одразу побачили відношення до своїх козаків священиків УПЦ МП, які зовсім не приїхали, бо їм як і «генералам» у строю стояти не личить. Натомість священики Української Православної Церкви Київського Патріархату щиро підтримують козацький звичай і щиро моляться за розвиток козацтва та спрямовують козаків на розвиток української держави.

Додому

Наступного дня теж усе було згідно розкладу. Козаки зібралися на Коло, спустили Державний Прапор, обговорили подію та підсумували висновки, побажали один одному здоров'я та наснаги і о 15:00 годині, прибравши після себе сміття, козацькі організації залишили місце таборування.

Post Scriptum

Вже по дорозі додому надійшла звістка про ганебний випадок на Меморіалі Івана Дмитровича Сірка - якась бісова душа вирішила плюнути в душі козаків, підпаливши вінки та квіти на могилі Батька. Тому виклик від цих нехристів прийнятий і ведеться розшук, тим більше, що їх бачили.

ФОТОЗВІТ про подію

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Тимур Желдак

Про кризу виконавців

Якщо БорисФілатич © як називають його деякі опоненти не стане міським головою вдруге, я точно можу сказати, хто в цьому винен. Я не знаю, це «проіскі врагов» чи звичайне нехлюйство, а...
Максим Мірошниченко

Термінатор з Холодного Яру

Якби ми мали якийсь свій Голівуд, то ми б зняли супермегашпіонську драму про ось цього чоловіка. Юрій Горліс-"Горський". Почав служити в українському війську у 1918-го року, долучившись до антигетьман...
Ледь не щодня, читаючи в стрічці новини про ДТП за участю громадського транспорту, я вкотре впевнююся: корупція вбиває! У середньому щодня в автокатастрофах гинуть 16 людей і близько 90 травмуються. Д...
Сумна Дніпровська історія в картинках про абсурдно-цинічну невдячність...Або - "Как причудлива тасуется колода" (с), чи "Самое дорогое на земле - это глупость, потому что за неё дороже всего прих...