App Store Google Play

Московський патріархат хоче забрати український храм на Донеччині

14.02.2011 18:11

Бізнесмени та братки у ролі релігійних експертів

На неабияку невпевненість представники Української православної церкви Київського патріархату мають ґрунтовні підстави. Полеміка навколо прихильності чинного Президента до МП точиться з часу початку його каденції. Тим часом в Адміністрації Януковича постійно спростовують подібні заяви, але факти говорять самі за себе. Віктор Федорович систематично відвідує заходи лише УПЦ МП, на будівництво храмів Московського патріархату виділяються чималі кошти (останнім став Свято-Воскресенський кафедральний собор у Києві: на нього дали 11 мільйонів гривень), а постійні і вже звичні рейдерські захоплення храмів КП по всій Україні намагаються не афішувати. У 2008 році на Донеччині відбувся перший такий випадок. Храм Різдва Іоанна Хрестителя в Новоселівці був переданий до власності УПЦ МП шляхом проведення нелегітимних зборів мешканців селища. Нещодавно така ж доля спіткала і церкву у Києві.

Інформація про храм Вознесіння Господнього, який було побудовано наприкінці 19 століття, надійшла у ЗМІ на початку грудня минулого року. Архієпископом Донецьким і Маріупольським УПЦ КП Сергієм на адресу начальника по справах релігій та національних відношень Сергія Гавриша було надіслано заяву. У ній правлячий архієрей повідомив про збори, ініційовані 6 грудня 2010 року представниками бізнесу Анатолієм Корюком та Наумом Малтопаром у Кам`янці. На заході були присутні також представники УПЦ МП. За словами архієпископа, вони незаконним шляхом намагались сфабрикувати документи про передачу церкви Вознесіння Господнього під юрисдикцію МП. Самого владику Сергія на захід допускати не хотіли, аргументуючи це «забороною від шефа». Підсумком заходу стало звернення до митрополита Донецького і Маріупольського УПЦ МП Іларіона з проханням реорганізації церковної парафії на користь Московського патріархату.

Серед священників УПЦ КП відшукали диявольських розкольників

Напередодні зборів представники УПЦ МП розповсюджували серед мешканців селища "Святогорский листок" з підзаголовком "О расколе на Украине". У розлогому описі історії церкви мова йде про одного з розкольників в Україні, який "называет себя Украинской Православной Церковью Киевского Патриархата". Патріарх Києвський і всієї Руси-України Філарет у лютому 1997 року, згідно з бюлетенем, був підданий анафемі, а всі обряди (хрещення, вінчання, поховання), здійснені священиками КП, є незаконними та неканонічними. Але "страшнее всего, что от раскольников отступает Благодать. Результатом этого является та дьявольская ненависть, с которой они забирают у истинных православных храмы". Будь-яка релігія за природою своєю є досить забобонною, тому маніпулювати віруючими, якщо знати потрібні слабкі місця, досить легко.

"У період Київської Русі, після хрещення 988 року, була створена Київська метрополія (далі КМ), яка підпорядковувалась патріарху Константинопольському. У 14 столітті створили Московську метрополію (далі ММ), яка мала такі ж права як і Київська. У 1448 році ММ повідомила про свою автокефалію (тобто незалежність - ред.), яку визнали лише через 141 рік. КМ, у свою чергу, не змінила статус, тобто підпорядковувалася Константинополю. У 1684 році Київська метрополія опинилась під владою Московської. Незаконність цього переходу навіть досі підкреслює Константинопольський патріарх. Незалежну УПЦ КП було створено у 1992 році на основі об'єднання Української православної церкви, яка до того була у складі МП, з Українською автокефальною православною церквою. З 1995 року патріархом КП став Філарет, який з 1966 року керував православною церквою по всій Україні. Він був другою особою після Московського патріарха", - розповідає благочинний Донецького округу УПЦ КП отець Ігнатій (Воловенко).

З цим цілком не погоджується прес-секретар митрополита Донецького і Маріупольського УПЦ МП Іларіона протоієрей Георгій Гуляєв. "До 1992 року ні про який Київський патрірхат навіть мова не йшла. Була лише єдина Руська православна церква".

Те, що українські священники не опустили руки та стали боротися за церкву, звернувшись до влади, стало для МП сигналом для більш агресивних дій. З дверей храму Вознесіння Господнього невідомі зірвали замок, замість якого повісили власний. Причому після звернення до міліції група осіб повернула все на належне місце, але представники МП почали збирати по селу підписи проти всіх храмів Київського Патріархату. «Вони хочуть створити общину з такою ж назвою як і наша, але МП. Людей вони агітують словами, мовляв, УПЦ КП є бідною, а їхня - багата», - повідомляє архієпископ Донецький і Маріупольський УПЦ КП Сергій.

"У період Київської Русі, після хрещення 988 року, була створена Київська метрополія (далі КМ), яка підпорядковувалась патріарху Константинопольському. У 14 столітті створили Московську метрополію (далі ММ), яка мала такі ж права як і Київська. У 1448 році ММ повідомила про свою автокефалію (тобто незалежність - ред.), яку визнали лише через 141 рік. КМ, у свою чергу, не змінила статус, тобто підпорядковувалася Константинополю. У 1684 році Київська метрополія опинилась під владою Московської. Незаконність цього переходу навіть досі підкреслює Константинопольський патріарх. Незалежну УПЦ КП було створено у 1992 році на основі об'єднання Української православної церкви, яка до того була у складі МП, з Українською автокефальною православною церквою. З 1995 року патріархом КП став Філарет, який з 1966 року керував православною церквою по всій Україні. Він був другою особою після Московського патріарха", - розповідає благочинний Донецького округу УПЦ КП отець Ігнатій (Воловенко).

З цим цілком не погоджується прес-секретар митрополита Донецького і Маріупольського УПЦ МП Іларіона протоієрей Георгій Гуляєв. "До 1992 року ні про який Київський патрірхат навіть мова не йшла. Була лише єдина Руська православна церква".

Те, що українські священники не опустили руки та стали боротися за церкву, звернувшись до влади, стало для МП сигналом для більш агресивних дій. З дверей храму Вознесіння Господнього невідомі зірвали замок, замість якого повісили власний. Причому після звернення до міліції група осіб повернула все на належне місце, але представники МП почали збирати по селу підписи проти всіх храмів Київського Патріархату. «Вони хочуть створити общину з такою ж назвою як і наша, але МП. Людей вони агітують словами, мовляв, УПЦ КП є бідною, а їхня - багата», - повідомляє архієпископ Донецький і Маріупольський УПЦ КП Сергій.

Немає складу злочину, бо церква відділена від держави

За фактом всіх порушень Донецькою єпархією КП було подано запити до Адміністрації Президента, Служби безпеки України, Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Генеральної прокуратури та Прокуратури Донецької області. Жодна з цих вищих інстанцій не приділила питанню належної уваги. Глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін після розгляду заяви переслав її до СБУ та Міністерства внутрішніх справ України «для відповідної перевірки та реагування».

Від Служби безпеки України відповідь надійшла 6 січня 2011 року. У документі вказано, що «врегулювання питання щодо порядку користування вказаною культовою спорудою належить до цивільно-правових відносин і підлягає вирішенню виключно в судовому порядку, що унеможливлює вжиття відповідних заходів правового реагування органами СБУ». Матеріали надіслали до Генеральної прокуратури України.

ГУ МВС України в Донецькій області повідомило, що Тельманівський РВ провів дослідчу перевірку. У ході неї був визнаний факт проведення зборів, але вони начебто відбулись мирно і тихо, без порушення громадського порядку. Таким чином Управління відмовило у порушенні кримінальної справи за ознаками складу злочину за статтею «Хуліганство». Міліція області не вирішила за потрібне звернути увагу на заклики до масових заворушень, зміну замка, бо його все ж таки «прибрали невідомі особи».

«Дивно, що відповіді не були оскаржені Донецькою єпархією УПЦ КП. - вважає юрист Юрій Фартушний. - На мій погляд, ці листи більше схожі на звичайні відписки. Особливо під питанням залишається факт про зрізання замка. Тут явна бездіяльність особових осіб».

При цьому все, що відбувалося, прямо чи опосередковано підпадає під статтю Конституції України та Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації», ст. 161 Карного кодексу України «Порушення рівноправності громадян у залежності від їх расової, національної приналежності або відношення до релігій», а також статті про розпалення міжконфесійної та міжрелігійної ворожнечі.

Матеріали дослідчих перевірок надіслали до прокуратури Тельманівського району для прийняття рішення за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної приналежності або релігійних переконань) Кримінального кодексу України. Прокуратура Тельманівського району, куди у результаті і прийшли всі документи, проголосила відмову за всіма поданнями через «відсутність складів зазначених злочинів».

Головне управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей та релігій Донецької ОДА у листі зазначило, що парафія Вознесіння Господнього УПЦ КП у селищі Кам'янка була зареєстрована рішенням виконкому Донецької обласної ради народних депутатів від 26 червня 1995 року. Що стосується сьогодення, то Управління повністю склало з себе повноваження щось здійснювати, бо церква, за законом, відділена від держави. Питання порадили вирішувати відповідно до внутрішніх настанов. В управлінні підкреслили, що рейдерське захоплення храму та парафії «не відноситься до компетенції головного управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей та релігій облдержадміністрації», а «майнові питання релігійної організації вирішуються на загальних зборах віруючих громадян».

За безгоспний храм пропонують машини та гроші

Заяву про фіктивні збори у Кам'янці та спроби прибрати до рук церкву Вознесіння Господнього було направлено і до патріарха Київського і всієї Руси-України УПЦ КП Філарета. У середині грудня представники УПЦ КП зустрілися на зборах Священного Синоду в Києві, де був присутній і архієпископ Донецький та Маріупольський Сергій. Патріарх Філарет звернувся до Президента України щодо посилення міжконфесійного напруження. «Невідповідним до визначеного законодавством та заявленого владою принципом рівного ставлення до всіх конфесій є той факт, що за останні дев'ять місяців з релігійних діячів відбулися численні зустрічі Глави держави тільки з патріархом Московським Кирилом, предстоятелем УПЦ МП Митрополитом Володимиром, а також одна зустріч зі Вселенським Патріархом Варфоломієм», - говориться в листі до Януковича.



Такий вигляд храм мав до реставрації

30 грудня 2010 року прес-центр патріарха Філарета оприлюднив заяву, в якій йшлося про незаконний вплив та тиск на священиків та парафії УПЦ КП з метою змусити їх перейти до Московського патріархату. На Донеччині матеріальні блага обіцяли вікарному єпископу Донецької єпархії КП Всеволоду. Двоє невідомих прийшли до нього з лозунгом об`єднання церков Московського та Київського патріархатів. Владика Всеволод висловив солідарність з цією ідеєю. Після цього йому запропонували переходити під протекторат іншої церкви. «Я відмовився, навіть не роздумуючи. Як можна продати своє призначення?, - питає архієрей, - Виходить, якщо я перейду, мені треба переосвячувати всі здійснені таїнства: перехрестити, перепоховати, перевінчати. Якщо, як вони кажуть, патріарх Філарет не має благодаті, то і митрополит Іларіон теж безблагодатний. Адже саме Філарет освячував Іларіона і навіть патріарха Росіської православонї церкви Кирила (за часів СРСР та існування однієї церкви - РПЦ - Філарет був почесним членом обох духовних академій, у Ленінграді та Москві. І саме він висвятив Кирила та Іларіона - ред.). Якщо хтось дійшов до того, що не має благодаті, значить люди почали керувати Богом».



А такою церква Вознесіння Господнього постає зараз

Аби вирішити ситуацію, архієпископ Донецький та Маріупольський УПЦ КП Сергій неодноразово намагався зустрітися з губернатором Донецької області Анатолієм Близнюком. На адресу офіційної особи було направлено лист, відповідь на який чекають досі. Мінімальна реакція від можновладця виникла лише після заяви владики Сергія про самоспалення, якщо храм у Кам'янці передадуть МП.

17 січня на своїй прес-конференції Анатолій Близнюк практично відмовився хоч якось брати участь у справі храму Вознесіння Господнього. "Щербань (Володимир Щербань - колишній губернатор Донецької області - ред.) на звернення церкви Київського патріархату підписав передати їм цю будівлю. Але до сьогоднішнього дня рішення це не реалізовано і право власності ніким ніяк не оформлено. Це безгоспне добро, яке має належати сільській раді. Потім сільська рада звертається до людей: «Люди добрі, це кому-небудь треба?». На зборах громадяни приймають рішення. І після цього сесія сільської ради прийме рішення на підставі референдуму громадян. Це законний шлях розвитку ситуації». Близнюк зазначив про готовність зустрітися з головою Донецької єпархії УПЦ КП владикою Сергієм, але досі розмова так і не відбулась.

УПЦ МП хоче переписати рішення шістнадцятирічної давності

Тим часом 16 січня об 11 годині представники УПЦ МП "для вивчення громадської думки" знову ініціювали збори у селищі Кам`янка. На заході МП зареєстрував свою парафію і представив новопризначеного священика. Отець Феогност вважає, що "за сто років поведінка київських священиків не змінилась. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області - УНА-УНСО людей виганяли з храмів, як скотину".

«Жодного разу я не бачив, щоб Київський патріархат нахрапом ломився в храм, захоплював. Це рейдерське захоплення. Так хіба мають чинити православні християни? Хіба можна називати священиками людей, які так приходять?» - відповідає в свою чергу отець Володимир (Коскін), священник УПЦ КП з Маріуполя.

Новоселівський сільський голова Микола Ковбасюк заявив на зборах мешканців села Кам'янка 16 січня про нейтралітет у цій ситуації і попросив про це ж і селян. «Я нікого не підтримую, оскільки не маю на це права. Вирішувати питання про передачу церкви ні ви, ні я не можемо», - закликав він.

Голова парафіяльної ради парафії Вознесіння Господнього УПЦ МП у селищі Кам'янка, бізнесмен із Донецька Анатолій Корюк, повідомив про позов до суду від Московського патріархату до Донецької ОДА. УПЦ КП виступає в ньому третьою стороною. Корюк просить скасувати рішення про передачу храму Вознесіння Господнього Київському патріархату. Суд відбудеться 1 лютого.

«Піднімати ці папери і щось змінювати ніхто не збирався 16 років, бо процедура підпорядкування під юрисдикцію УПЦ КП у 1996 році була абсолютно законною. - підкреслює архієпископ Донецький і Маріупольський УПЦ КП Сергій. - Але, якщо МП вдасться скасувати це рішення, я не здивуюсь».

При цьому прес-секретар митрополита Донецького і Маріупольського УПЦ МП Іларіона, протоієрей Георгій Гуляєв повідомив, що ніяких відомостей про суд він не має і нічого не знає про майбутнє засідання.

Юрист Юрій Фартушний, переглянувши документи, вважає, що УПЦ МП навряд виграє процес. «По-перше, позов мав взагалі залишатись без розгляду, бо строки давності в адміністративних справах складають 6 місяців. Тут минуло п'ятнадцять років. Суд на це не звернув уваги, хоча мав би, враховуючи Кодекс про адміністративне судочинство. - коментує пан Фартушний. - По-друге, наскільки правомірним є позивач? Яке ця жінка має відношення до справи? У позові викладається, що вона пропустила строки з поважних причин, бо не знала, що церква перебуває під юрисдикцією Київського патріархату. Але ж ця жінка живе не у мегаполісі, а у маленькому селищі. П'ятнадцять років не знати подібний факт можна лише перебуваючи у комі. Здається, цю особу просто переконали. По-третє, те, що приміщення раніше належало Руській православній церкві, ще треба довести. Що стосується БТІ, то відповідь МП не отримав, бо матеріали могли розцінити як архівні та передати новому комунальному підприємству. У правовій державі немає ніякого шансу виграти цей процес, але в Україні часто приймаються дивні рішення».

Справедлива критика від опозиції

На захист УПЦ КП негайно виступили народні депутати України. Звичайно, щирість їхнього патріотизму залишається під питанням. Для опозиції (НУ-НС та БЮТ-Батківщина) будь-який огріх чинної влади, до того ж такої одіозної, є наче лампочка для собаки Павлова. Значить, треба реагувати на користь принижених та забутих. Але на цей раз вимоги припинити дискримінацію проти українських церков є цілком обґрунтованими. Згадані норми Конституції та закони України, які перестали служити першоджерелом та відправною точкою для дій Гаранта, ще раз підкреслюють об'єктивність висунутих вимог.

Та незважаючи на численні протести з приводу релігійної ситуації, Президент України наче їх не чує, а кожний його крок ще більше розпалює конфлікт. Своє Різдвяне привітання Віктор Федорович адресував лише православним, наче підзабувши про Українську греко-католицьку та католицьку церкви, а також інші релігійні організації, що діють в Україні. Хоча, якщо на Донбасі майже не знайдеш греко-католиків, то на Західній Україні - вірян УПЦ МП. Тобто, у будь-якому разі, єдиної церкви в Україні немає, але це не повинно бути каменем спотикання для суспільства. «Окрім УПЦ МП в урядових заходах не брала участі жодна інша церква. І навіть у таких об'єднуючих подіях як День Незалежності, вшанування пам'яті жертв Голодомору, запалення ялинки зрештою, - релігійну сторону представляла лише одна церква», - наголошує колишній керівник нещодавно ліквідованого Державного комітету у справах національностей та релігій Олександр Саган.

Донецький релігієзнавець Руслан Халіков не вбачає у байдужості Януковича якихось певних підтекстів. «Я не схильний звинувачувати президента в навмисному втручанні в кожну окрему справу на регіональному рівні. Скоріше слід говорити про загострення конфлікту між двома православними церквами, на чолі яких у Донецькій області стоять вольові та енергійні, а тому й непоступливі лідери, владики Іларіон та Сергій. - вважає Руслан Халіков. - Зрозуміло, що кожен з них вважатиме відчутним ударом поразку в цьому конфлікті. Тому окрилена загальною прихильністю влади УПЦ МП та УПЦ КП, яка не може нині дозволити собі бодай невеличкої слабкості, зіткнулися з такою силою. Звісно, держава в такому випадку не повинна підтримувати жодну зі сторін конфлікту, а діяти виключно в правових межах, забезпечуючи дотримання чинного законодавства. Зі свого боку релігійні громади мають уважно стежити за тим, щоб належним чином була оформлена документація, яка легалізує їхнє користування церковним майном. Незабаром можуть бути внесені зміни до законодавства у галузі свободи совісті, тому кожна громада має дізнатися про свої права як юридичної особи, передати папери в гідні та вірні руки, щоб раптом не виявилося, що потай від вірян майно переходить під юрисдикцію іншої церкви».

УПЦ МП очікує на суд, малюючи плани майбутнього храму

Тим часом УПЦ КП та УПЦ МП сподіваються на позитивне для себе рішення суду та реакції сільської громади. «Навіть якщо храм Вознесіння Господнього віддадуть нам, громада КП і далі буде існувати, вона зможе проводити богослуслужіння. - підкреслює протоієрей УПЦ МП Георгій Гуляєв. - Остаточне рішення має прийняти сільська рада та місцеві органи самоврядування. З нашого боку жодних агресивних дій не приймалось, але є юридичні підстави для перегляду, хто ж є власником храму. Якщо церкву віддадуть КП, то ми поряд побудуємо власну».

«Остаточне рішення залишається за радою парафії, до якої входять постійні парафіяни. У нашій раді всі - українські патріоти, які своїми силами відновлювали церкву, робили ремонт по краплині. Спочатку ж церква у Кам`янці була у напівзруйнованому стані. - повідомляє архієпископ Донецький і Маріупольський УПЦ КП Сергій. - Наша парафія складається з живих людей, для яких храм рідний. Ми все робимо не заради наживи, а від щирого серця. Не ми починали ці воєнні дії. Захоплення сталося як грім посеред ясного неба. З нашого боку немає жодних агресивних дій, ми лише захищаємо право на свою церкву».

Коли йде боротьба між двома релійними силами, одна з яких підпадає під інтереси чинної влади, інша, навпаки, є вкрай незручною, можна сподіватися, що справа вирішиться швидко. Відомо, на чию користь. Незалежність церкви від держави завжди була лише декларативним твердженням, яке зручно використовувати, граючи в одні ворота. Насправді, релігійне питання вже давно перейшло в коло політичного тиску. Тому й опікуються церквою в Україні президенти, прем'єри та інші посадовці. Залишається тільки сподіватись: на об'єктивний суд, патріотичних вірян, зміну законодавста чи владної верхівки. Або просто на Бога, який, як кажуть, все ж таки для всіх один.

http://ngo.donetsk.ua

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...