App Store Google Play

Як зникають немовлята в Дніпродзержинську

09.02.2011 11:41

Дуже важко говорити на тему, яка боляче сприймається майже кожною людиною в суспільстві. Втрата дитини завжди була, є і буде трагедією для будь-якої родини. Але обставини змушують мене розповісти про ситуацію, яка виникла в м.Дніпродзержинську з дітьми, які померли на першому тижні життя, або були народженими мертвими протягом 2009-2010 років. 

За медичною термінологією мова йде про так звані випадки перинатальної смерті -мертвонародження, починаючи з 22-го повного тижня вагітності, або смерті дитини на першому тижні життя (0-6 діб або 168 годин після народження). Пункт 2.6. «Інструкції щодо заповнення і реєстрації лікарського свідоцтва про перинатальну смерть», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я  №545 від 08.08.2006, чітко визначає, що при відмові батьків провести поховання дитини, яка померла в перинатальному періоді (мертвонародженої), поховання проводиться закладом охорони здоров'я.

Я хотів би привернути увагу читачів до слова «поховання». Це не вкидання дітей у сміттєпровід, не передача лікарем бездиханного тіла двірнику або прибиральниці та в ніякому разі не утилізація немовлят в мішках разом з післяопераційними відходами лікарні. Чинний Закон України «Про поховання та похоронну справу» визначає, що поховання  - це діяльність органів місцевого самоврядування, яку вони здійснюють через спеціально створене комунальне підприємство - ритуальну службу. Згідно статті 26 цього ж закону поховання в Україні може здійснюватись лише шляхом закопування в могилі труни з тілом померлого, або спалювання в   крематорії труни з тілом померлого. Як нещодавно з'ясувалось, в пологовому відділенні 9-ої міської лікарні Дніпродзержинська про це й гадки не мали.

Все почалось ще на початку 2009 року з трагічного випадку народження мертвонародженої дитини Юлією Дамченко, мешканкою с.Маломихайлівка Криничанського району Дніпропетровської області. Вона потрапила до пологового відділення 9-ої лікарні за декілька днів до прогнозованого строку пологів 18 січня. Причиною було те, що її плід знизив свою активність та нібито завмер. За медичною документацією врятувати життя дитини не вдалось і вона народилась мертвою. Лікарі повідомили Юлію про необхідність проведення досліджень (автопсії) і що ця процедура триватиме два тижні. Молода жінка, перебуваючи в шоковому стані, тимчасово залишила дитину в лікарні і повернулась додому в своє село. В свою чергу бабуся померлої дитини (мати Юлії) Дамченко Тетяна Іванівна постійно наполягала на тому, що треба негайно здійснити обряд поховання згідно українських традицій та з цією метою забрати дитину з лікарні. Вона не дочекавшись двотижневого строку, встановленого лікарями, самостійно вирушила до моргу. Там жінка дізналася, що останнім часом жодного мертвонародженого до моргу не надходило, але хвилюватись не треба, оскільки таке трапляється, коли лікарі ретельно досліджують причину смерті.

З моменту народження і до моменту, коли родина Дамченко вдруге приїхала за мертвонародженим немовлям, пройшло 14 днів. На їх здивування з'ясувалось, що дитини в морзі не має, оскільки вона вже начебто похована відповідно до діючих правил. На питання «де можна знайти могилку дитини?» медичний персонал відповіді надати не зміг та порадив звернутись до ритуальної служби міста - Комунального підприємства «Дніпродзержинський спецкомбінат». Уявіть, як неприємно здивувались мати та бабуся, коли керівництво цього підприємства повідомило їм, що найближчим часом ніяких поховань мертвонароджених дітей вони не робили. Фактично дитина зникла на шляху з лікарні до ритуальної служби. Керівництво ритуальної служби категорично стверджує,  що впродовж 2009 та першої половини 2010 років 9-та міська лікарня не передавала їм для захоронення тіла жодної дитини, померлої в перинатальному періоді.

Оскільки підтвердження факту поховання дитини Дамченко не існує, то родина вважає, що їх дитина може бути живою. Батьки підозрюють медичних працівників в тому, що вони могли використати немовля в особистих цілях, тобто продати його. За захистом своїх прав родина Дамченко звернулась до прокуратури. Але протягом майже двох років прокуратура Заводського району м.Дніпродзержинська чомусь ігнорує факт зникнення тіла немовля. Тричі прокуратура виносила постанови про відмову в порушенні кримінальної справи і тричі їх скасовували судді у різних справах, вимагаючи проведення об'єктивної перевірки. Крапка в цьому питанні не поставлена і по теперішній час. Проблема почала кружляти по колу.

Після того, як стала очевидною упередженість правоохоронців та їх небажання розслідувати інцидент, родина Дамченко звернулась до мене, як депутата Дніпродзержинської міської ради, за допомогою. З матеріалів вищезгаданих судових справ до мене потрапила службова переписка прокурора Заводського району м.Дніпродзержинська Миколи Довгаля та начальника Управління охорони здоров'я Дніпродзержинської міської ради Сергія Логінова. Факти, наведені там, змушують стигнути кров у жилах. Випадок з родиною Дамченко, виявляється був далеко не поодинокий. В Дніпродзержинську існує практика поводження з мертвонародженими та дітьми, які померли на першому тижні життя, не як з людськими істотами, а як з вирізаним апендиксом, або з ампутованою кінцівкою.  Згідно подання прокурора №872 від 05.07.2010 протягом 2009 та першої половини 2010 років в пологовому відділенні 9-ої міської лікарні було зафіксовано 62 зазначених випадків смерті. У зв'язку з відмовою батьків та їх родичів мертвих дітей, поховання 26 дітей здійснювалось 9-ою міською лікарнею з грубим порушенням чинного законодавства. А саме, поховання не здійснювалось шляхом закопування в могилі труни з тілом померлого в порушення вимог статті 26 Закону України «Про поховання та похоронну справу», а мертві діти передавались для захоронення як післяопераційні відходи разом з сміттям до КП «Дніпродзержинський спецкомбінат». 

Юристи відомої в місті громадської організації «Дніпродзержинська правозахисна спілка» так прокоментували цю інформацію. Згідно з термінами статті 2 зазначеного закону непоховання є наругою над тілом померлого - самовільне переміщення померлого в місце, яке не передбачене чинним законодавством з виявленням зневаги до суспільних, релігійних принципів та традицій у цій сфері. Такі дії мають ознаки злочину, передбаченого ст.297 ККУ. Також як мінімум наявні всі ознаки службової недбалості, що є також кримінальним злочином, передбаченим ст. 367 ККУ. Тобто у правоохоронців є всі підстави для порушення кримінальної справи та з'ясування того, куди поділись тіла немовлят. Зокрема, шляхом ексгумації тіла мертвонародженої дитини Дамченко та проведення експертизи можна було б поставити крапку в справі про звинувачення лікарів в торгівлі дітьми, органами, або стволовими клітинами. Але з невідомих причин, кримінальна справа не порушується, обставини справи не з'ясовуються.  

15.12.2010 я виступив на сесії міської ради з депутатським запитом з зазначеного питання. Депутати майже одноголосно підтримали мою пропозицію заслухати через місяць доклад начальника Управління охорони здоров'я та направити до прокуратури Дніпропетровської області звернення з цього приводу. Одночасно я також направив відповідні депутатські звернення  до правоохоронних органів та вищих посадових осіб держави (Президента, прем'єр-міністра, генпрокурора, міністра МВС, голів профільних комітетів Верховної Ради України, тощо). В зверненнях я просив вжити заходів для зупинення непоховання дітей в Дніпродзержинську, розслідування куди саме поділись їх тіла, та притягнення винних осіб до відповідальності. В порушення вимог Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», Кримінально-процесуального Кодексу, до теперішнього часу жодної реакції від посадовців я не отримав.

Бездіяльність правоохоронців була мною очікувана, тому, щоб не гаяти часу, я розпочав власне депутатське розслідування. Його попередні результати більш ніш шокують. Згідно вже згаданої «Інструкції щодо заповнення і реєстрації лікарського свідоцтва про перинатальну смерть» реєстрація в органах реєстрації актів цивільного стану мертвонароджених і дітей, які померли в перші 0-6 діб після народження, проводиться закладом охорони здоров'я, у якому народився мертвонароджений, або помер новонароджений. Інформація про випадки перинатальної смерті також передається у відповідні місцеві органи державної статистики.

В мене на руках є офіційна інформація з Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції (лист від 24.12.2010), в якому зазначено, що за період  з початку 2009 року до червня 2010 року в Дніпродзержинську народилось мертвонародженими 48 дітей та померло на першому тижні життя 17. Тобто разом 65 немовлят. Своїм листом від 31.12.2010 начальник Управління охорони здоров'я Логінов С.В. оприлюднив дані по дитячій смертності, за відповідний період у кількості всього  62 дитини. Ці дані співпадають з вищезгаданим поданням прокурора.

Таким чином, лікарня з січня 2009 по червень 2010 зареєструвала 65 випадків смертей дітей у відділі  РАЦС, але прозвітувала про 62 таких випадків перед міською радою. Управління охорони здоров'я в свою чергу також надало до Дніпропетровського обласного управління статистики спотворені дані щодо дитячої смертності, зазначивши 63 випадки впродовж зазначеного періоду. Невільно виникають питання: куди поділися троє дітей, випадки смерті яких зареєстровано у відділі РАЦС, але інформація про яких відсутня в 9-тій лікарні? Від поховання скількох з цих дітей відмовились батьки? Чому в управління статистики надані дані про смертність дітей, які відрізняються як від звіту Управління охорони здоров'я так і від даних відділу РАЦС? Які діти зникли з записів: ті, що начебто померли на першому тижні життя, або народились мертвонародженими?

Отримати відповіді на ці запитання можна ретельно вивчивши первинну документацію лікарні та порівнявши її прізвище за прізвищем з даними реєстру РАЦС та управління статистики. Зробити це не тільки можуть, але й зобов'язані правоохоронні органи, які, як я зазначив раніше, фактично бездіють.  На сесії міської ради 28 січня я запропонував Дніпродзержинському міському голові Станіславу Сафронову та депутатському корпусу створити тимчасову контрольну комісію з розслідування цієї справи. Нажаль, депутати від Партії регіонів, які мають в міськраді майже 2/3 голосів, разом з міським головою відхилили цю пропозицію, пославшись на її неактуальність. Складається враження, що партія влади намагається будь-яким способом зам'яти скандал щодо зникнення дітей. Чому? Питання залишається відкритим.

Під час мого депутатського розслідування мені стало відомо про існування  ще одного інциденту, який підтверджує факт лікарського свавілля  в 9-ій лікарні м.Дніпродзержинська. 20 квітня 2010 року Люба Кущ була на 34-му тижні вагітності та вирішила відвідати лікаря в міській поліклініці. В цей час Любі стало зле. За результатами обстеження була викликана швидка допомога і фельдшерська бригада привезла Любу в приймальне відділення 9-ої міської лікарні. Протягом майже 1,5 години за свідченням матері Люби, яка регулярно дзвонила їй по телефону, лікарі не надавали вагітній жінці жодної допомоги та просто тримали її в прийомному відділенні. В цей самий час з чоловіком Люби працівники лікарні вели перемови щодо вартості їх послуг у разі необхідності проведення операції «Кесарів розтин». В результаті Люба та її дитина померли, так і не дочекавшись допомоги. Зберегти життя дитини, зробивши «Кесарів розтин», також не вдалось, оскільки це питання своєчасно навіть не піднімалось лікарями.

При проведенні судово-медичного дослідження в спеціально уповноваженому закладі (61-й медсанчастині) з'ясувався ще один приголомшливий факт.  Лікарі 9-ої лікарні самовільно розділили померлу жінку і її дитину, та залишили в своєму морзі немовля для патологоанатомічного розтину. Тривалий час (більше доби) мати Люби не могла забрати тіло своєї мертвої онуки з моргу 9-ої лікарні для належного поховання. За її свідченнями це вдалось зробити тільки за допомогою працівників міліції, але ж довідку про смерть та відповідне лікарське свідоцтво їй так і не було надане. За даними Заводського відділу РАЦС померлу дитину Кущ Любові Валеріївни лікарі там навіть не реєстрували. Згідно законодавства головний лікар закладу охорони здоров'я забезпечує контроль за достовірністю заповнення лікарських свідоцтв про смерть, своєчасну їх видачу родичам померлого. З цього приводу виникають слушні запитання. З якою метою лікарі 9-ої лікарні намагались утримати в своєму морзі немовля? Чому головний лікар не забезпечив реєстрацію його смерті? Чи не є зникнення інформації та маніпуляції з реєстрацією випадків смерті немовлят, їх непоховання свідомою та заздалегідь спланованою діяльністю кримінального синдикату по торгівлі дітьми, їх органами або стволовими клітинами? 

Дуже б не хотілося, щоб ці підозри підтвердились. Мене особисто, як майбутнього батька, дуже хвилює, щоб діти в Дніпродзержинську народжувались в атмосфері лікарської професійності та доброзичливості. Щоб лікарі були зацікавлені в наданні без відкладної та ефективної допомоги вагітним жінкам, щоб вони боролись за життя немовлят до останньої секунди. З метою з'ясування потреб пологового відділення 9-ої лікарні наприкінці минулого року я особисто її відвідав як депутат. В один голос всі лікарі середньої ланки вказали мені на те, що в лікарні не існує обладнання для надання реанімаційної допомоги дітям, які народились з вагою тіла до 500 г. На теперішній час в таких випадках визивається так звана авіація з міста Дніпропетровська, що завжди збільшує ризик загибелі немовля. На прохання лікарів я пообіцяв їм сприяти у внесенні закупівлі цього обладнання в Програму соціально-економічного  розвитку міста на 2011 рік. Яке ж було моє здивування, коли на сесії міськради начальник Управління охорони здоров'я та депутати від Партії регіонів пропонували присутнім не підтримувати мою пропозицію, мотивуючи начебто її вирішенням іншим шляхом. Слід сказати, що до цього це питання на вирішувалось зазначеними особами протягом багатьох років. Складається враження, що міська влада зацікавлена в існуванні проблеми, якою можна обґрунтувати дитячу смертність в місті.

Небажання надавати достовірну інформацію, вакханалія з реєстрацією фактів смерті та зникнення немовлят, ненадання вчасної медичної допомоги вагітним, гальмування технічного переобладнання пологового будинку створюють прецедент, коли наші жінки бояться народжувати дітей в Дніпродзержинську. Ніхто не поніс відповідальність за порушення закону. А ще більше громадськість турбує те, що влада не може гарантувати батькам, що їх дитина не стане черговою жертвою злочинців. Особливо цинічна в цьому випадку бездіяльність правоохоронців, які самі порушують закон та не розслідують численні факти порушення законодавства. 

Трагедія батьків в моєму рідному місті може в будь-який момент повторитись! Наразі залишається чи не єдина надія на силу четвертої влади, широкого оприлюднення цієї проблеми в ЗМІ, щоб про неї знали як на місцевому, так і на загальнодержавному і Європейському рівнях. Тоді під тиском громадськості та світової спільноти влада не зможе «дахувати» злочинні схеми торгівлі дітьми та буде змушена їх зупинити. 

Депутат Дніпродзержинської міської ради Віталій Купрій



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Юрій Фоменко

На узбіччі

Огріньський півострів. Шлях між мостами від Дніпра до Самари. Одні автівки цим шляхом летіли в місто, інші виривались з нього.  Повітряні вихори за ними підіймали опалий лист з землі назустріч па...
Наше суспільство ще не готове для дозволу на вільне володіння автомобілем.Між тим, на руках у людей накопичилася значна кількість автомобілів - як легальних, так і ні (у тому рахунку, завезених із зон...
Історія індустріальних парків в Європі налічує більше ста років. Їх початкова концепція - створення оптимальних умов для роботи промислових підприємств - актуальна до сих пір. В Європі індустріал...
Тимур Желдак

Про лемінгів

Вони живуть з нами в одному місті, їздять з нами в трамваї і - в більшості - живуть на наші податки.Щоранку вони вишиковуються в черги - символ щасливої радянської молодості - за краплиною ворожої про...