App Store Google Play

Слово його тепле

06.02.2011 10:05
Принаймні на одній ділянці побутової культури ми вже долучилися до європейських цінностей. А саме: в Європі, зокрема в Німеччині, Франції, Італії, однією з улюблених тем необов'язкової «світської» розмови вважається подорожчання життя. Це як у Британії обговорення погоди. На ціни скаржаться всі незалежно від статків. Я навіть припускаю, що ці розмови є значною мірою «ритуальними»: у такий спосіб люди підтверджують свою належність до традиційної буржуазної системи цінностей, серед яких не останньою вважається ощадливість. Тобто ті самі французи, скажімо, навмисне вдають із себе скнар і навіть трохи цим кокетують, хоча насправді можуть такими й не бути. Нам це важко зрозуміти, в нас важливо похизуватися перед сусідом автівкою, годинником і будинком за парканом. Звісно, тим, у кого вони є.

Ті ж, у кого їх немає, дедалі частіше починають і закінчують розмови «покращенням життя вже сьогодні»: цінами на молоко, яйця, масло, на міський транспорт і на сам бензин (ну нічого собі: літр 95-го - під 9 грн, вони там що, отетеріли?) А віднедавна й комунальними послугами.

За всієї критичної налаштованості до партії влади важко не погодитися: ціни на «комуналку» доведеться підвищувати. Слід сказати, що ми справді поводимося в побуті безгосподарно. Легше наростити кількість секцій у батареї, ніж заклеїти вікна (а ще краще їх поміняти). Якщо в кімнаті тепло, перший логічний, підсвідомий рух - не прикрутити батарею, а відчинити кватирку. Легше поставити на лічильник простенький саморобний прилад, який його дурить і зменшує показники, ніж замінити лампочки розжарювання на економні флуоресцентні. На це звертає увагу будь-який іноземець, який потрапляє до нас у гості. Адже в них, якщо в кімнаті нікого немає, так само звично вимикати не лише світло, а й опалювання.

Гаразд, реформа ЖКГ назріла. Але хто сказав, що її треба починати з тарифів? Чи не варто спершу розібратися з ціноутворенням? Яка ціна газу власного видобутку, що нібито спрямовується на комунальні потреби, на відміну від імпортного російського, який буцімто використовується в хімічній і металургійній промисловості (а вони в нас належать олігархам)? Яка собівартість однієї кіловат-години на різних електростанціях? Яка гранична рентабельність обленерго, які приватизували ще за Кучми? І коли відновиться постачання населенню не лише гарячої, а й холодної води в тих містах, де її не бачили роками? У цих питаннях поки що плутаються навіть чиновники, які відповідають за «реформу», а це означає, що цілісної концепції немає ні в кого. Частина завдань механічно перекладається на місцеву владу - так, ніби вона є чимось окремим та незалежним і не було зроблено титанічних зусиль із побудови цілісної вертикалі включно з підкручуванням останніх виборів. Тож відповідайте, а не грайте у «злого та доброго слідчого» (прем'єр і президент)!

Поки що зовні політика регіоналів виглядає таким чином, що «злий слідчий» (прем'єр-міністр) обґрунтовує неминучість подорожчання, а «добрий слідчий» (президент) його обсмикує і вимагає «зваженої й справедливої тарифної політики». Отямилися... Звісно, неминуче виникає враження, що все це робиться, щоби захистити великий бізнес (ті самі обленерго, Нафтогаз, підприємства великої хімії тощо), - а ви спробуйте заперечити!
Але є тут і друге питання: а чи готові самі українці захищати свої інтереси? Припустімо, з тарифами на тепло сперечатися важко. Але чому не спостерігається зустрічного ентузіазму, коли та сама Київська міська держадміністрація пропонує встановлювати лічильники? І що означає таємнича графа в нашому рахунку на сплату послуг: «утримання прибудинкових територій»? Це що мається на увазі, прибирання? Віником? Чи, може, доглядання зелених насаджень? То я двірника взагалі не бачив уже кілька років, навіть не знаю, чи є він. Чому б не піти до ЖЕКу мешканцям одного-єдиного будинку й не влаштувати там невеличкий показовий «майданчик»? Еге ж, а ви спробуйте розворушити сусідів! Чому, нарешті, не створити товариство співвласників і самим визначати ціни на послуги? Як це робиться, пише в своєму блозі на «Українській правді» відомий адвокат Тетяна Монтян - рішуче й переконливо, як уміє тільки вона, раджу почитати.

А мій знайомий пенсіонер під час «світської» бесіди на вищеозначену тему прямо сказав: «Товариство? З ким? Вони ж усі шахраї! Продадуть будинок, а ми залишимося на вулиці». Вочевидь, він мав на увазі своїх сусідів. От і кінець розмови. Я не міг його переконати в тому, в чому впевнений сам: щира, глибинна віра в те, що всі навколо пройдисвіти, означає автоматичний дозвіл пройдисвітам брати над тобою гору.

Український тиждень

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...
Так сложилось, что на протяжении 2,5 лет наша команда(ГромКонтроль) дискутирует с ДнепрОГА и проводит совместную работу по ряду направлений. Одно из них - пригородный и междугородный внутриобластной а...