App Store Google Play

«Щоб дати по зубах «регіоналам», потрібна залізобетонна структура»

02.02.2011 11:31

Вступление Андрея Денисенко во Всеукраинское объединение «Свобода» (о чем мы недавно сообщали) стало, в общем-то, неожиданностью для местных политических экспертов. И не только потому, что Андрей Сергеевич всю свою политическую карьеру поступательно смещался с крайнеправого фланга к правоцентризму (из Конгресса украинских националистов через Рух к партии «Реформы и порядок»). Просто последние годы Денисенко, став беспартийным, создал собственный общественно-политический проект «Гражданский актив Днепра» (ГРАД), став в днепропетровском национал-демократическом лагере «первым среди равных». Именно в роли лидера ГРАДа он приобрел нынешнюю известность, что позволило ему баллотироваться на последних выборах в качестве кандидата на пост городского головы Днепропетровска. Что же заставило его, состоявшегося не то что политика - политического лидера - вновь стать рядовым партийцем, причем праворадикальной «Свободы», имеющей на Востоке Украины отнюдь не самую высокую электоральную поддержку? Именно с этого вопроса и началась наша беседа с Андреем Денисенко.

- Андрей Сергеевич, почему свой выбор Вы сделали в пользу «Свободы»? Ведь в мэры Днепропетровска на последних выборах вы баллотировались от партии «За Украину!», которая также последовательна в отстаивании национал-демократических ценностей, а Ваш политический путь - из КУНа в Рух, а затем - в ПРП как раз свидетельствовал о Вашей эволюции от радикального национализма в сторону правоцентризма. И вдруг опять поворот в сторону национализма... Зачем Вам, лидеру известного общественного объединения ГРАД вообще понадобилась партийность?

- Вибір «Свободи» для мене - крок скоріше символічний, аніж практичний хід політика, який розраховує на кар'єрний зиск. Ситуація, котра сьогодні склалася в Україні, вимагає неординарних кроків, вимагає від кожного громадянина, свідомого українця, переосмислення свого місця в суспільстві. Я як людина з певним досвідом в громадській та політичній діяльності мав би спочатку сам відповісти на питання: «Що робити в ситуації, коли щоденно скорочується простір свободи, коли Партія регіонів і режим Януковича, по суті, перетворився на режим внутрішньої окупації?». Для мене є абсолютно очевидним, що введення Податкового кодексу, Житлового кодексу, яке синхронізується з переслідуванням політичних опонентів режиму, зі зґвалтуванням Конституції і здорового глузду - це процеси, що ставлять під сумнів подальше існування Української держави і нашого народу. І я, ініціатор і керівник громадсько-політичного руху ГРАД, розумію, що відстрілятися від наступу цієї тоталітарної машини із окремо взятого провінційного дніпропетровського окопу просто неможливо. Для того, щоби дати по зубах «регіоналам» (а вони звикли рахуватися виключно із силою) потрібна всеукраїнська залізобетонна структура. Її можна збудувати сьогодні, на моє глибоке переконання, виключно на основі Всеукраїнського об'єднання «Свобода».

«Свобода», на відміну від Блоку Юлії Тимошенко, незаплямована корупційними скандалами. На відміну від «Фронту змін», ніхто не може звинуватити «Свободу» в технічній опозиційності. На відміну від «Нашої України», «Свобода» не здавала ключі від президентської влади до рук Віктора Януковича.

«Свобода» має великий потенціал розвитку, вона перестала бути суто галицькою партією, і рухається від націонал-радикалізму до помірного націоналізму.

Вступаючи до «Свободи», я зробив свій особистий вибір. І для для мене це означає спалити внутрішні мости. Вступаючи до Всеукраїнського об'єднання «Свобода», яке є маркером радикальної, непримиренної, принципової ідеологічної опозиції по відношенню до антиукраїнського режиму Януковича, я кажу, перш за все, собі: «Досить! Я більше не буду миритися з тим, як на моїх очах знищують мою Батьківщину, як Україна перетворюється на одну велику зону».

- Андрей Сергеевич, Ваша политическая биография говорит о том, что вступая в какую-либо партию, Вы вскоре становились руководителем ее местной организации. Вы будете претендовать на какие-нибудь посты в «Свободе»?

- Не буду приховувати, у мене є певні пропозиції від керівництва «Свободи». Але для мене на сьогоднішній день головне не те, ким я буду в «Свободі», а що я зможу зробити для реалізації тих принципів, про які я казав вище. Головне, що я готовий використовувати наявний у мене досвід та можливості, щоби підтримати ВО «Свобода», допомогти адаптувати і в організаційному, і в ідеологічному плані діяльність цієї структури до особливостей умов Сходу і Центру України.

У мене є амбіція допомогти «Свободі» перетворитися на території Дніпропетровської області на провідну патріотичну партію, і як дніпроцентрист я переконаний, що перемога «Свободи» на Дніпропетровщині унеможливить кремлівський сценарій по розчленуванню України. Перемога «Свободи» на Дніпропетровщині гарантує збереження цілісності України як держави. Сьогодні цього неможна досягти ні за допомогою Блоку Юлії Тимошенко, ні за допомогою «Фронту змін», оскільки це проекти, а не ідеологічні партії. І тільки українська національна ідея, ідеологія демократичного націоналізму, адаптування до умов Східної України може бути як зброєю проти режиму Януковича, так і основою для об'єднання української нації.

- А какие, на Ваш взгляд, механизмы адаптирования «Свободы» к условиям Восточной Украины?

- Я вважаю, що, на відміну від західноукраїнських регіонів, ставку на Дніпропетровщині треба робити не на ОУН-УПА (хоча ця тема також важлива, і завдяки останнім дослідженням істориків ми знаємо, що саме на Дніпропетровщині була найпотужніша підпільна мережа ОУН за Збручем) - для нашого регіону значно актуальніша тема козацтва, оскільки наш край - в дійсності колиска українського козацтва - на його території розміщувалося 5 січей.

Для відродження національної пам'яті, духу патріотизму надзвичайно важливо підняти тему нашої місцевої, як я її називаю «Наддніпрянської бандерівщини»: більшовицькій окупації у 20-ті роки протистояли отамани Української народної республіки, командири селянських загонів, які чинили спротив більшовикам аж до 1924 року. Це наш повстанський рух, який був раніше за бандерівський, але абсолютно з ним співвідноситься, в тому числі своїми національно-визвольними гаслами. Він мав такий само всенародний і антикомуністичний характер. Проблема в тому, що на Заході України збереглася пам'ять про героїв ОУН-УПА, а на Сході через тотальні чистки, голодомори, знищення більшовицьким тоталітарним режимом народної пам'яті ми дуже мало знаємо про тих, хто боровся за незалежну Україну, кого підтримували наші прадіди в горнилі Громадянської війни, про тих отаманів нашого степового краю, якими ми можемо пишатися.

Проте, я вважаю, що «Свобода» сьогодні просто зобов'язана бути перш за все дієвою політичною організацією, котра висуває соціально-економічні гасла, котра жорстко критикує владу за антинародний соціально-економічний курс. І обов'язково пропонує реальну альтернативу цьому курсу, котрий, як ми вже розуміємо, забезпечує інтереси виключно олігархічної верхівки, родини Януковича і донецького клану.

Задача «Свободи» на Дніпропетровщині (оскільки це провідний рубіж, який намагаються захопити кримінальні угруповання донецького клану) - це пробудження у людей почуття регіонального патріотизму, гордості за місто і область, яка на сьогодні є найбільшим донором державного бюджету, яка завжди була постачальником кадрів як для провідних політичних сил, так і для високих київських держустанов. Ми повинні пробудити здатність до спротиву здорового дніпропетровського організму вірусам криміналізації громадського життя, бізнесу та політики, які проникають до нас із Донбасу. Донецьк - це полігон освоєння влади кримінальними кланами, де 90% населення абсолютно безправне, де людина з пістолетом і паяльником мала всю повноту влади останні 20 років. І я не хочу, щоби Дніпропетровщина і вся країна пішли тим самим шляхом.

- Вступление руководителя ГРАДа в «Свободу» послужит толчком для других членов организации к вступлению в эту партию?

- ГРАД - це, перш за все, відкрита демократична громадська, а не політична, організація. У нас були різні думки під час виборів Президента. Ні для кого не секрет, що в першому турі особисто я голосував за Олега Тягнибока, хоча багато хто з моїх колег підтримали Анатолія Гриценка, Арсенія Яценюка, Юлію Тимошенко. Але я використовую весь авторитет, який у мене є, і силу переконання, щоби почати збільшення числа прихильників ВО «Свобода» саме з лав громадської організації ГРАД.

- Андрей Сергеевич, но совсем недавно Вы выступили одним из инициаторов движения «Обновленная страна» во главе с Валентином Наливайченко. Почему эта инициатива не получила своего развития, и фактически завершилась тем чем и началась - презентацией?

- Я був і залишаюся прихильником тих гасел, які ми спільно з Валентином Наливайченком проголосили на всеукраїнському рівні: необхідності оновлення, «перезавантаження» української еліти, очищення і люстрації політичного простору перш за все - тих політичних сил, які називають себе патріотичними і демократичними, представляючи себе як альтернативу правлячому режиму Януковича. Я вважаю, що ця громадська ініціатива мала право на існування і розвиток. Валентина Наливайченка я дуже поважаю як особистість, як, на мою думку, кращого керівника Служби безпеки України, як Дипломата і Розвідника з великої літери. І мені дуже шкода, що він як лідер призупинив розвиток цієї ініціативи. Вважаю, що очолення Валентином Наливайченком політради Народного союзу «Наша Україна» є помилкою, оскільки, як відомо, «неможливо влити нове вино у старі міхи». Неможливо відкрутити колесо історії назад і відродити те, що вже припинило своє існування.

- Как Вы оцениваете полученный Вами результат на выборах мэра Днепропетровска?

- Перш за все - я вдячний всім тим, хто підтримав мою кандидатуру.

Мені було зрозуміло, що ми знаходимося на піку байдужості громадян до політики. Владі вдалося переконати людей, що від їхнього вибору вже нічого не залежить, що результати відомі до голосування - на кого вказівний перст направить Президент, його феодальний намісник - губернатор і правляча Партія одного Регіону, той і буде мером чи депутатом.

У мене не було ілюзій. Я свідомо став до цього нерівного бою, щоби в підсумку виграти війну. Війну з цією неототалітарною, неосовковою машиною тупої брехні та свавілля. Я розумів, що не маю права відсидітися, права на пасивну позицію. Я маю йти, щоби бути присутнім в політичному просторі, дати людям певну альтернативу розвитку і щоби в самому виборчому процесі критикувати владу та зі сторони громадськості контролювати законність її дій, що ГРАД завжди робив до виборів і після них.

- А почему Вы были уверены, что не победите?

- В ситуації, що складася, не вважаю свій особистий результат поразкою. Інша справа, що не вдалося змістити Куліченка, але це не моя провина, а результат відсутності узгоджених дій місцевої опозиції. Я був готовий поступитися амбіціями і підтримати більш сильного висуванця від патріотичних сил. Я переконаний, що опозиція могла би перемогти, якби виступила єдиним фронтом. Але з вини партії «Батьківщина», котра за кілька місяців до місцевих виборів брала на себе відповідальність по об'єднанню всіх здорових сил суспільства для спротиву режиму Януковича, ми не мали сильної альтернативи Куліченку.

Подивіться, що відбулося в Харкові і Запоріжжі. Кандидати від партії «Батьківщина» (Аваков і Сін відовідно) склали реальну конкуренцію висуванцям від Партії регіонів. Днепропетровська ж «Батьківщина» місцеву кампанію просто здала, висунувши Булавку, яка, вочевидь, непогана людина, але абсолютно не годилася для цієї ролі в силу свого сєвєродонецького минулого (саме вона проголошувала створення сумнозвісного ПіСУАРа). Вона не могла бути знаменом місцевого руху спротиву. Я вважаю, що місцева «Батьківщина» свідомо зіграла в піддавки з «регіоналами». Безпринципна поведінка цієї політичної сили, в тому числі, спонукала мене зробити вибір на користь безкомпромісної та принципової «Свободи», котра, я переконаний, ніколи не дозволить собі подібної здачі інтересів своїх виборців.

Розмовляв Михайло Назаров,
"Днепропетровское время"



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Історія індустріальних парків в Європі налічує більше ста років. Їх початкова концепція - створення оптимальних умов для роботи промислових підприємств - актуальна до сих пір. В Європі індустріал...
Тимур Желдак

Про лемінгів

Вони живуть з нами в одному місті, їздять з нами в трамваї і - в більшості - живуть на наші податки.Щоранку вони вишиковуються в черги - символ щасливої радянської молодості - за краплиною ворожої про...
Кривий Ріг найбільше з міст України, котре не є обласним центром. Населення міста - 637 550 мешканців, а бюджет понад 5 мільярдів гривень. Однак у виконавчому комітеті Кривого Рогу немає жодного...
Ігор КУЛІКОВСЬКИЙ

Мир дому твоему

Вчора відкрився 91-й сезон "Дніпропетровського Академічного Театру драми і комедії".Традиційно - "Мир дому твоему".І від тих бійців (та бійчинь)) АТО, добровольців та польових медиків, їх супутників,...