App Store Google Play

Тризубівцю Винару "шиють" убивство Брагінського

17.01.2011 12:23
Як повідомлялось раніше в ЗМІ, близько тижня тому правоохоронці затримали більше десяти членів громадської організації «Тризуб» начебто за звинуваченням у здійсненні терористичного акту - вибуху пам'ятника Сталіну у Запоріжжі.

Наразі деяких з них відпустили на волю з підпискою про невиїзд. Я поспілкувався з одним з тих людей, хто незаслужено постраждав від дій правоохоронних органів у цій справі. Це Ростислав Винар, 48-річний хірург Лікарні швидкої допомоги м.Дніпродзержинська. Саме його фотокартка відображена на заставці цієї статті.

Пан Ростислав не приховує, що з дитинства виховувався з націонал-патріотичними цінностями. Ще за радянських часів, мешкаючи у м. Львові, він вирішив присвятити себе боротьбі за незалежність України. Свідомими були його кроки під час становлення та розвитку громадської організації «Тризуб», метою якої є розбудова української нації. Свого часу Ростислав був активним діячем цієї організації, змінюючи її ідеологічні засади та допомагаючи виховувати патріотичну молодь. До сих пір він не змінив своїх поглядів та продовжує підтримувати дружні стосунки з активістами «Тризубу». Але одна справа - у вільній демократичній країні висловлювати свої погляди, та друга, коли тебе за це позбавляють волі, знущаються над тобою, і по сфабрикованим кримінальним справам вриваються з обшуком у твою квартиру, навіть тоді, коли там нікого немає. Почну про це більш детально.

Наприкінці минулого року Ростислав вирішив відсвяткувати новорічні свята разом зі своєю родиною (матір'ю, братом та сином) у Львові - у місті, де він колись народився. Взявши планову відпустку в своїй лікарні, він вирушив до Західної України. З 6 по 8 січня Ростислав провів у Тернопільській області на запрошення свого товариша по громадській діяльності в «Тризубі» Андрія Стемпицького (наразі керівника цієї організації). Разом з ними ще було декілька націонал-патріотів зі своїми родинами. 8 січня, коли Андрій покинув компанію, його було заарештовано за начебто незаконне володіння травматичною зброєю, яка була перероблена в бойовий пістолет. А вже наступного дня, коли гості почали відправлятись по домівкам, на автовокзалі селища Рогатин Івано-Франківської області, було в брутальній формі затримано і самого Ростислава. Співробітники міліції поводились з ним, як з терористом, заламали руки та гучно кричали: «Обережно, в нього в сумці зброя!». На подив та розчарування міліціянтів після проведення обшуку у відділку МВС, зброї в сумці не знайшлось, але у Ростислава був вилучений гаманець с грошима і кредитними картками, годинник, паспорт, окуляри, 2 мобільні телефони, записник та персональні речі.

Ніч в рогатинському відділку міліції виявилась неспокійною. Ростислав декілька разів намагався з'ясувати за що ж його таки затримали, але міліціянти тримали тишу. Після нічного допиту Ростиславу, нічого не пояснюючи, наділи наручники та чорну панчоху на голову і потягли в автомобіль для перевозки затриманих. Так він в ніч з 9-ого на 10-те січня потрапив до Обласного управління МВС в Івано-Франківській області, де знову був допитаний.

Допит здійснював слідчий Винник Ю.Г. в доволі тактовній формі. Під час допиту Ростиславу Винару було пред'явлено звинувачення у начебто здійснені ним та тризубівцями Хмарою, Борисенком, Сушельницьким, Тараном, Ярошем та Тарасенком «20.12.2009 о 02 год. 30 хв. підпалу вхідних дверей запасного виходу кафе-бару «Галич», що в м.Галич по вул. Конвальця, 30, в якому знаходився районний виборчий штаб кандидата в президенти України Януковича В.Ф.». За цим фактом слідчим управлінням МВС в Івано-Франківській області було порушено кримінальну справу №311151 за ч.2. ст.296. ККУ - хуліганство. На це абсурдне звинувачення Ростислав відповів, що саме у вказаний час він знаходився разом зі своєю родиною біля смертельно хворого батька у м.Львові, що можуть підтвердити близько десяти людей. Але питання з'ясування алібі підозрюваного, як вбачається, не входило в плани слідства. Слідчий Винник Ю.Г. вирішує направити Ростислава до Надвірнянського ізолятора тимчасового тримання. В постанові про застосування тимчасового запобіжного заходу - затримання підозрюваного від 10.01.2011 слідчий безпідставно зазначив, що підозрюваний у вчиненні злочину середньої тяжкості буде в подальшому продовжувати займатись злочинною діяльністю та може скритися від слідства та суду.

В цей самий час 10-го січня за постановою суду Жовтневого району м.Запоріжжя дніпродзержинська міліція проводить обшук в квартирах наших земляків - затриманих Ростислава Винара та Дмитра Яроша. В квартиру останнього міліціянти проникають через балкон, оскільки мати Дмитра відмовилась відчиняти їм двері. Брехливе намагання представились друзями її сина не спрацювало. В квартирі Ростислава по Б-ру Незалежності, 5 під час проведення обшуку зовсім нікого не було. Слідчий Дніпровського райвідділку міліції майор Путь І.І. та вісім інших працівників міліції намагались проникнути до порожньої квартири за допомогою зварювального апарата та «болгарки», але на щастя вдалось знайти ключі від вхідної двері у сусідів, які приглядали за квартирою Ростислава. Під час обшуку було вилучено персональний комп'ютер, друковані матеріали націонал-патріотичної спрямованості, елементи одягу. Обшук, згідно кримінально-процесуального законодавства, проводиться з метою знаходження й вилучення речей та документів, які мають доказове значення в кримінальній справі. Що саме хотіли знайти міліціянти в квартирі Ростислава та чому виникла необхідність вилучати одяг (светр і капелюх) та старі газети 1933 року зі згадкою про діда дніпродзержинського патріота, залишається загадкою.

Повертаючись до подій на Івано-Франківщині, ввечері 10-го січня Ростислава черговий раз повели на допит. Але тут до міліціянтів долучились слідчі СБУ, один з яких був із Запоріжжя. В досить різкій та образливій формі вони почали вимагати від затриманого назвати «кликухи» і «поганяли» керівників організації «Тризуб». Їх цікавили питання «За шо живешь? Кто дает бабки?». Ростислав з гідністю відповів що живе, як і тисячі лікарів у країні на заробітну платню. Ця відповідь явно збентежила чекістів. «Ты вспоминай, а то еще два месяца тут просидишь, пока мы снова не приедем. А потом еще полгода будешь ко мне ходить, пока не вспомнишь», - заявив один правоохоронець.

11-го січня шість тризубівців, включно з Ростиславом були перевезені в «автозаках» до слідчого ізолятора Головного управління СБУ в Івано-Франківській області. Там вони провели ніч. Після безсонних ночей, психологічного тиску та відсутності їстівного харчування, Ростислав став погано себе почувати. Треба з вдячністю відмітити дії правоохоронців у той момент. Вони нагодували майже непритомного Ростислава та дали йому необхідні ліки. І ось настало 12-те січня. І знову «руки за спину», наручники, «автозаки»... Затриманих повезли на аеродром Львівської області. Там їх чекав чартерний рейс до Запоріжжя, який коштував платникам податків чималу суму.

Запоріжжя зустріло патріотів ротою «Беркуту», безпрецедентними заходами безпеки та вигуком підполковника міліції: «мы поступим с вами так, как вы поступили с жителями Запорожья». Ну а як же інакше, зустрічали ж «терористів»? Напівроздягнутих (без поясів, шнурків, головних уборів) шістьох затриманих по декілька годин тримали на морозі в клітинах спецавтомобілів. Звинувачених у тероризмі заводили в будинок на допит по черзі. Наступного заводили тільки після того, як закінчувався допит попередника. Слід сказати, що жодному з затриманих не було пред'явлено рішення суду або слідчого, в якому було б видно причини тримання під вартою. Більш того, всі допити Ростислава, не зважаючи на його прохання, проводились без присутності адвоката.

Запорізьких слідчих дуже цікавила діяльність громадської організації «Тризуб», а також чому Ростислав негативно ставиться до «товариша» Сталіна. Один з керівників слідчого відділу ввійшов у полеміку з затриманим та навіть заперечив те, що на Україні під час правління Сталіна був голодомор. Все закінчилось тим, що через деякий час Запорізькі правоохоронці вирішили вночі передати Ростислава своїм дніпропетровським колегам, які перевезли його до ізолятора тимчасового тримання м.Дніпропетровська. І вже зранку 13-го січня слідча Головного управління МВС в Дніпропетровській області Вікторія Жулінова годувала напівнепритомного Ростислава бутербродами та поїла чаєм. Коли Ростислав нарешті прийшов до тями, то він з подивом став аналізувати в чому саме його підозрюють. Прочитавши уважно протокол затримання він побачив, що його звинувачують у вбивстві відомого дніпропетровського бізнесмена В'ячеслава Брагінського, якого було вбито 13.10.2009 вибуховим пристроєм. Абсурдність такого звинувачення полягала в тому, що в цей самий час Ростислав знаходився в м. Львові у лікарні разом зі своїм смертельно хворим батьком.

Після тривалого допиту слідча Жулінова, не знімаючи звинувачень, вирішила все ж таки змінити тимчасовий запобіжний захід з затримання на підписку про невиїзд. Слава богу, Ростислав нарешті дістався дому. Але в цій справі залишається більше питань, чим відповідей. За якою кримінальною справою та по звинуваченню в яких злочинах проводила обшук міліція в квартирі Ростислава? Що сталося з його персональними речами та грошима, і чи будуть повернуті вони власнику? Чому правоохоронці на Західній Україні затримали Ростислава за однією кримінальною справою, перевезли до Запоріжжя за другою, а забрали до Дніпропетровська за третьою? Чи будуть притягнуті до відповідальності ті особи, хто безпідставно звинуватив людину у злочині, кинув в ізолятор тимчасового тримання, образив, морив голодом, ввірвався з обшуком до приватної квартири, тощо? На ці питання відповідь надасть час. Зі свого боку патріотично налаштована громада м.Дніпродзержинська з обуренням ставиться до спроб влади силовим незаконним шляхом тиснути на своїх політичних опонентів. У разі продовження цих спроб, багато людей готові вдатися до рішучих акцій протесту та вийти на вулиці для захисту своїх конституційних прав свободи слова та поглядів.

Ігор Дяченко, помічник депутата Дніпродзержинської міськради Віталія Купрія

grad-dndz.info 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...