App Store Google Play

Мрія: гуртожиток без людей?

09.12.2010 12:20

У гуртожитку на проспекті Петровського, 43 може стати на сім мешканців менше. Утримувач будівлі примусово виселяє людей через рішення суду. А тим, кого виселення не торкнеться доводиться витримувати ледь не тюремний режим і сплачувати непомірні рахунки.

Вечір середи 8 грудня. У темному дворі на проспекті Петровського, 43 пораються жіночки у помаранчевих жилетках - сміття, що повивалювалося з переповнених смітників згрібають докупи. Це не з доброї волі вирішили примарафетити вулицю - чекають на високих гостей. О 19:00 до цього будинку приїздять депутати і чиновники від міста та області, а такі поважні гості нечасто бувають у таких депресивних районах - тільки з ну дуже поважної причини.

Комісію обласного рівня на проспект Петровського привела проблема ймовірного виселення людей із гуртожитку. ВАТ «Дніпровськпромбуд», який є балансоутримувачем, виграв 7 справ проти мешканців. Ленінський районний суд прийняв рішення виселити людей, встановивши, що вони проживають там незаконно - хтось не має реєстрації, хтось зареєстрований в іншому місці, хтось не має ордеру на поселення.

Для трьох сімей рішення суду вже набуло чинності. Протягом десяти днів вони мають спакувати валізи і підшукати нового даху над головою. Якщо від родин Бойків та Шевченків відселяють тільки глав сімейства, які не мають реєстрації в гуртожитку, то родина Калашник ризикує опинитися на вулиці у повному складі: мати, батько та маленький хлопчик, якому ще не виповнилося двох років. Альтернативного житла вони не мають, скаржиться Світлана Калашник.

Тетяна Шевченко, голова будинкового комітету «Вікторія», що створений у проблемному гуртожитку, зізнається, що її чоловік дійсно жив з родиною без реєстрації. «Якось жили весь час (протягом 6 років - ред.), претензій жодних не було», - розповідає Тетяна.
Чому ж підприємство так раптово почало вживати заходи? Чому наводити лад починають не з ремонту потрісканих стін, а з виселення людей? Дії підприємства по виселенню Олег Кочетов, керівник підприємства-балансоутримувача, пояснює необхідністю в дисципліні та наведенні порядку. «Дніпровськпромбуд» мріє про нову еру будівництва в Дніпропетровську. Мовляв, зводитиметься житло, споруджуватиметься метро, і ми будемо брати в цьому участь, створювати робочі місця. А людей же потрібно буде селити - от і наводимо лад у гуртожитках. Ось заради чого цілі сім'ї можуть зазимувати на вулиці.

У мешканців гуртожитку на це свій погляд. «План - виселити, очистити гуртожиток, і за своїм призначенням його використовувати, як на Петровського, 56», - вважає Тетяна Шевченко.

КОЛІЗІЯ НА КОЛІЗІЇ

Депутат міськради Сергій Воробйов головну проблему бачить у тому, що будівля досі не передана до комунальної власності. Її власником є Фонд держмайна, а утримує на балансі вже згадане ВАТ.

Юрисконсульт і за сумісництвом голова Наглядової ради ВАТ «Дніпровськпромбуд» Олена Волнянська переконує, що підприємство із 1997 року намагається віддати цей гуртожиток місту, але зустрічних кроків не побачило.

«Ми довго розбиралися у цій проблемі. У тому, що сьогодні відбувається - винні ми, я не знімаю із себе відповідальності. Проблема дуже затягнута, хоча всім зрозуміла», - зізнався Сергій Воробйов. Він зазначив, що існує рішення суду про передачу гуртожитку до комунальної власності міста, але воно не виконується. Міськрада прийняла рішення про прийом до комунальної власності абсолютно всіх гуртожитків списково, не зазначаючи адрес та номерів. Але протягом кількох років влада міста не спромоглася повідомити про це рішення Фонд держмайна - тому і тяганина.

Міськрада не зобов'язана була інформувати про таке своє рішення, зазначає Наталія Зуєва - головний спеціаліст-юрисконсульт регіонального відділу Фонду держмайна України в Дніпропетровській області. Вона повідомила, що в 2007 році Фонд прийняв управлінське рішення про передачу гуртожитку на пр. Петровського, 43 до комунальної власності. «Звернулися до міськради, на підприємство, але відповіді не отримали. У зв'язку із цим ми звернулися до суду, щоби зобов'язати «Дніпровськпромбуд» передати в комунальну власність, а міськраду - прийняти. Рішенням суду першої інстанції нам було відмовлено. 11 травня 2011 року справа буде слухатися у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді», - повідомила Наталія Зуєва.

НЕВИЗНАЧЕНО ВИЗНАЧЕНИЙ СТАТУС

Вже не перший рік знайомий із проблемами цього гуртожитку депутат Сергій Воробйов повідомив, що згідно з техпаспортом БТІ статус цього об'єкта не визначений. Проте представники балансоутримувача переконані, що цей гуртожиток за статусом - «холостяцький». Юрисконсульт Олена Волнянська стверджує, що так встановив Апеляційний суд Дніпропетровської області. На цій підставі «Дніпровськпромбуд» встановлює тарифи - за ліжко-місце. На цій же підставі вважає себе вправі відселяти членів родини один від одного, стверджуючи, що кімнати не призначені для сімейного проживання. Самого ж рішення суду, на яке спирається балансоутримувач, не побачили ані мешканці гуртожитку за всі роки свого проживання там, ані журналісти під час візиту обласної комісії.

«А чого ж до нас підселяєте родини і ордер їм на всю родину виписуєте?» - обурюються мешканці. «Це 7 родин, переселених із аварійного гуртожитку, яким не вистачило місця у закладах сімейного типу», - пояснює юрисконсульт.

«А чого ж вони тоді платять 392 гривні на місяць, а ми за ту ж площу - 750?» - цілком справедливе запитання від старожилів. «Оскільки вони постраждалі, то їм зберігаються тарифи з минулого місця проживання», - на все знаходиться відповідь у юрисконсульта Олени Волнянської.

Та хіба їм не такі ж, як нам послуги надаються? Не в такому ж обсязі?» - все не вгамовуються мешканці. І дійсно, щоби збагнути, як формуються тарифи на Петровського, 43, треба витратити немало зусиль.

ПРО ТАРИФИ І ПОРЯДКИ

Про формування тарифу Олег Кочетов розказує, як таблицю множення: «Це холостяцький гуртожиток і кожен займає ліжко-місце. Ми узгодили із комітетом по цінах вартість у 250 гривень за ліжко-місце. Якщо заходить 3 особи до кімнати, кожен сплачує за 1 місце, то це виходить 750 гривень». І все б зрозуміло, і оскарженню не підлягає... Якби тарифи, про узгодження яких з обласною адміністрацією палко звітував пан Кочетов, не були озвучені начальником житлово-комунального управління ОДА Андрієм Білоусовим. 194 гривні! Така максимальна вартість одного ліжко-місця за встановленими у 2009 році тарифами.

Олена Волнянська наголосила, що вони б із задоволенням знизили тариф, та, бач, не знають, як він сформований. Вже не один рік намагаються з'ясувати це в управління ОДА, навіть листи направляють, але відповіді, яка би їх задовольнила, так і не побачили.
Тим часом обурені сумами у платіжках мешканці відмовляються сплачувати за проживання. 750 гривень - це навіть більше, ніж плата за всі комунальні послуги у двокімнатній квартирі, де принаймні душ та кухню не доводиться ділити із десятком сусідів.

Олег Кочетов в свою чергу жаліється комісії, що в цьому гуртожитку суцільні боржники. За його словами загальний борг по будинку складає 546 тисяч гривень. Якщо взяти до уваги, що в гуртожитку проживає близько 60 осіб, які мають щомісяця сплачувати хай по 250 гривень, то виходить, що весь гуртожиток повним складом вже три роки не сплачує за послуги?

Цікаво, що довідки на отримання субсидій гуртожиток також не видає. На це обласній комісії поскаржилися самі мешканці. Здавлося б, балансоутримувач зацікавлений у субсидіях - коли мешканець сплачує тільки 15% від нарахованої суми, а решта компенсується через дотації з бюджету. Та чомусь підприємство не прагне скоротити кількість боржників.

Людмила Миколаївна Санчук, що живе в кімнаті №33, щомісяця сплачує свої 150 гривень. Їй вдалося відстояти право платити менше. Можливо, через очевидні незручності, які їй доводиться терпіти на своїх шести квадратах. «Це я вже звикла, а як раніше вставала вночі, то одразу билася лобом об стіну», - розповідає жінка. Її кімната нагадує футляр - занадто вузька. «Я хоч і не товста, але щоб пройти, доводиться мені боком ходити», - сухорлява Людмила Миколаївна ділиться секретом свого виживання. Перевірити поданий урок не наважуєшся, бо страшно застрягнути між стінами.

І вже ніхто не дивується ні таким «зручностям», ні обшарпаним стінам, ні діркам у підлозі. Подив викликав тільки наказ, який 6 грудня з'явився на дошці оголошень. Голова правління, тобто Олег Кочетов, наказав не пускати до кімнат жодних відвідувачів, а обмежитися зустрічами у холі на першому поверсі - і то до 23:00. Щоб додати «режимності» гуртожитку там вже не перший рік стоїть металева решітка на дверях. Це щоби не пускати виселених чоловіків до власних дружин, обурюються мешканці.

До речі, окрім виселення у гуртожитку практикують зселення. Щоби ущільнити тих, хто повинен займати одне ліжко-місце, а натомість заселив цілу кімнату, пояснює Олена Волнянська: «Тобто вони самозахопленням зайняли кімнату, яка розрахована на двох-трьох осіб. Не сплачують за ці місця і не дають змоги нам заселити туди людей. Ми їх не виселяємо, а просимо у добровільному порядку переселитися в іншу кімнату. В гіршому випадку ми звертатимемося до суду для зселення, а не виселення».

Така поведінка зрозуміла в ситуації, коли бажаючих на поселення багато, а місця мало. Проте за оцінкою Тетяни Шевченко 30% будівлі стоять порожні. На прохання оцінити кількість вільних місць Олена Волнянська не змогла дати чітку відповідь. Вона тільки припустила, що близько 40. І схоже, що на них небагато претендентів. «Чесно кажучи, зараз про черги важко сказати», - невизначено охарактеризувала затребуваність житлової площі Олена Волнянська.

Тож кому зачищають будівлю від людей? І до останнього мовчала держава, коли руйнувалися сім'ї?

P.S.: Обласна комісія обіцяла почати розбиратися у ситуації з наступного тижня, але головне - всі зійшлися на думці, що гутожиток має стати комунальною власністю. Поки обмежилися проханнями ще не виселяти людей, привести тарифи у відповідність до встановлених та припинити знущання у вигляді «режимів» і залізних решіток. Обладміністрація обіцяє направити до прокуратури відповідні скарги.

Андрій Білоусов дав зрозуміти пану Кочетову, що на участь у будівництві метро їхньому підприємству не варто розраховувати, бо навряд чи обладміністрація даватиме замовлення підприємству, яке так ставиться до своїх людей і не може навести лад в одному будинку.

Як би там не було, а наказ не пускати відвідувачів зник з дошки оголошень одразу ж після візиту комісії.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Кожен раз користуючись послугами перевізників у Дніпрі я надихаюся. Щоденні умови дістатися із пункту А в пункт Б просто таки надихають кричати і матюкатися, й так щоб всі почули. Але цього разу я не...
Томос це, звісно, дуже добре і потрібно, але...Держава у нас яка? Світська. Церква відокремлена від Держави.До чого це я?А що заважало, і заважає, цій самій Державі визнати те, що лежить на поверхні:...
Дарина ТВЕРДОХЛІБ

23 фєвраля не здається

Чим будете дивувати ваших чоловіків, дівчатка? Уже знаєте, що подарувати батькові, брату чи коханому на 14 жовтня? А ще всім класом здамо грошики на презенти нашим хлопчикам. І знову чашки,...
Більше року тому Кривий Ріг дружно радів слідчим діям по Криворізькому міськвиконкому, безпосередньо тому, що стосувалося Вілкулів, Удодів, секретарів, замів. Кожен день – свято! Всі мріяли і ті...