App Store Google Play

Свобода бізнесу: не просто. Частина 1.

14.09.2010 12:59

Спілкування з окремими представниками діаспори наштовхнуло на думку, що їм і собі варто спробувати пояснити деякі не прості речі з життя України побутовою мовою, так би сказати, через шлунок. Люди, які живуть в нормальній формалізованій системі координат стосунків між собою, з власністю, з виробниками і постачальниками продуктів та послуг, з владою і навіть з Богом, більш за все не розуміють нас.

Про це пише Віктор Єрофеєв в «Енциклопедії російської душі» щодо російського народу. Але російський народ це не тільки татари з угро-фінами, перелицьовані під слов'ян на французко-німецький лад. Свої дрімучі незбагненні ментальні лахи вони натягли і на українців. Натягнули жорстоко й немилосердно, через систему вічного голоду і голодоморів ленінською карточною системою. Геніальні ульянови з троцькими, як показав Володимир Солоухін, спочатку вивезли і знищили усі продукти харчування а потім дресирували ними рабську покірність. Академік Павлов з собаками був гуманнішим. Через той генетичний страх голоду українська інтелігенція до цього часу не переймається тим, що їсть і чим годує власних дітей. А коли стає зле, вірить у силу пігулок, які такі ж фальшиві, як і те, що вони їли. Побут визначає свідомість, а економіка визначає побут. Коли неякісний побут дочасно забирає здоров'я, стає байдуже і до політики. Між політикою з макроекономікою інтуїтивно відчуваємо причинно-наслідковий зв'язок з тим, що ми їмо. Захисниця «бабусь з петрушкою» нардепка Ксенія Ляпіна каже, що споживач голосує ногами. Судячи з десятого місця смертності в Україні в світовому рейтингу ООН, наш споживач, дякуючи «захисницям», голосує ногами вперед. То ж як зупинити мор і змусити владу піти на непопулярні реформи, але без політичних збочень і бізнесових викрутасів?

Отримання прибутку.

В країнах західної цивілізації, які на пострадянському просторі називають демократіями, норма прибутку зазвичай коливається від кількох до п'ятнадцяти відсотків. Причому, п'ятнадцять відсотків - то фантастично успішний прибуток. Чітка система перерозподілу і контролю прибутків між підприємцями і державою унеможливлює такі масові у нас явища, як контрабанда, контрафакт, фальсифікація, обважування, прострочене і навіть «неякісне» типу «польське» чи «китайське». Ні, не треба абсолютизувати. І у них є безпритульні, яких треба кудись прилаштувати і краще до Бога й так, щоб наче природно... Але розділи «Книги буття» власної країни в частині захисту своїх громадян і їхнього добробуту більшість західних демократій виписані з того, що своя сорочка ближче до тіла.

В країнах західних демократій справжня свобода бізнесу. Тому часто там не вважають за потрібне дотримуватися загальнолюдських принципів моралі у ставленні до України та її громадян через комерційні інтереси свого бізнесу. В умах найвищих владних достойників в Україні засів залізобетонний стереотип, що головним статутним завданням підприємства є отримання прибутку. Не дивно, що головним завданням Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України як дорадчого органу уряду вважається захист підприємців у реалізації їхнього права на отримання прибутку. Тобто, захист отримання прибутку. Бізнес індиферентний до моралі і, відповідно, не цнотливий у способах отримання прибутку. Через те, що в Україні бізнес і влада - це одні й ті ж людиноподібні істоти різної статі, то вийшло так, що влада в Україні також індиферентна до моралі, до своїх соціальних обов'язків зокрема та до загальнолюдських цінностей взагалі. Влада і бізнес захищають виключно отримання прибутку, а не інтереси громадян, держави, суспільства. Опустимо питання від кого «захист», бо це питання в країні неляканих споживачів сьогодні не на часі.

Країна неляканих споживачів.

Ставлення до отримання прибутку визначає рівень цивілізованості країни. Якщо «отримання прибутку» піднесено до рангу головної тези уряду й ключового гасла передвиборчої компанії, то це означає, що мова йде про країну неляканих споживачів у їхній крайній фазі «неляканості» - ідіотизмі. Адже з медичної літератури відомо, що ідіоти мають тільки вегетативні рефлекси і не здатні адекватно розрізнити популізм і здоровий глузд та встати на захист останнього. Та споживачі будь-якої країни, у т.ч. заселеної вегетативною людською масою, не є однорідними у своїй реакції на дії та гасла від уряду бізнесменів. Однією з перших типових реакцій споживачів на переляк від уряду стало те, що найбільш кваліфіковані злякалися й виїхали а-ля «на заробітки» (від чотирьох офіційних до семи реальних мільйонів остарбайтерів). Друга категорія з більш слабким здоров'ям й не адаптивною психікою злякалися й померли (більше 13 мільйонів передчасно померлих згідно кладовищенської неофіційної статистики). Третя категорія - це ті, які не злякалися і вірять (уже всього сорок п'ять з п'ятдесяти двох мільйонів громадян) або чогось чекають і переходять в першу чи другу категорію. Є ще декілька інших малих категорій споживачів, та куди вони подінуться з підводного човна?

Бізнес індиферентний до моралі.

Третя категорія неляканих споживачів, - ті які вірять, включають у свою чергу різні підкатегорії лохів. Лохи розрізняються тим, що ще здатні думати. Саме про одних з них Джавахарлал Неру сказав: «Інтелігенція, яка вихована колонізатором, є головним ворогом свого народу». І саме інтелігенція складає кістяк еліти лохів. Ця виокремлена каста споживачів ще мало вивчена, так як не було зроблено достатню кількість публічних патологоанатомічних досліджень її найкращих представників з великого бізнесу, аби робити науково-обґрунтовані висновки. Тому, на основі емпіричних знань ми можемо тільки повторити схематичний поділ лохів на підкатегорії, озвучений 13 грудня 2006 року на останньому засіданні Ради підприємців Ксенії Ляпіної у день її ліквідації:

Лохи, які думають, що раз в супермаркеті, значить якісне.
Лохи, які думають, що раз дороге, значить якісне.
Лохи, які думають, що наша медицина їм допоможе чи встигнуть скористатися імпортною.

Ясно, що згідно правил комбінаторики, лохи можуть бути носіями від однієї до трьох ознак «лохів». Але в нашій країні, по-перше, як зазначалося вище, їм нікуди діватися і, по-друге, чим вищий соціальний статус, тим більше ознак «лоха». Ксенія Ляпіна виправдовує явище «лох» політичним консалтингом, який «не буває безплатним». Не бабуся з петрушкою оплачує дорогі послуги політконсультантів, а власники хмельницьких і одеських базарів. Вони дресирують політиків, чиновників і силовиків.

Що не можна давати собакам і котам?

Як учив великий Лєнін, син дочки підпалювача синагоги зі Старо-Костянтинова, споживачі ділиться на дев'ять порядних і одного покидька. В нашій країні споживачів-покидьків можна умовно розділити на різні підвиди. Серед них такі, що досі паскудять за завданням Комуністичної партії Радянського Союзу; напаскудили і виїхали посилювати дружню комуністичну партію; зайди з транснаціональних корпорацій, у т.ч. структур благородного Світового банку; що паскудять з вірою у чесність такого ж колеги підприємця; що просто паскудять з метою отримання прибутку і не жеруть призначеного неляканим споживачам і колегам-підприємцям; просто паскудять з метою отримання прибутку і мстиво жеруть призначене неляканим споживачам і собі подібним; допомагають паскудити іншим і жеруть з їхніх рук таке, що в деяких країнах західних «демократій» заборонено давати навіть собакам і котам, а тільки безпритульним й так, щоб ніхто не бачив та інші... Тому в країнах, де меншість споживачів-покидьків мають більшість за ідіотів, не можна давати їсти собакам і котам те, чого друзі людини не їдять. Не важко здогадатися, що мова далі йтиме про «ковбасу».

Як отримати прибуток в країні неляканих споживачів.

В Україні завдяки спрощеній системі оподаткування можна отримувати прибуток у 300...1000 та більше відсотків навіть тоді, коли в країнах західних «демократій» мають місце збитки у 100...200 і більше відсотків. В сусідній Польщі, наприклад, випадково замість повареної солі у сто тисяч упаковок йогуртів насипали діоксину в "ющенківських" дозах. Утилізація й знешкодження такої партії «харчів» там завдасть великих збитків. Проте, завдяки контрабанді та відсутності механізмів фінансового контролю і донарахувань обов'язкових податкових платежів на митній території України, в країні неляканих споживачів і сотня тисяч упаковок йогуртів з діоксином можна безкарно реалізувати через мережі супермаркетів. Згоден, щодо «безкарно» тут не зовсім так. Штраф у 170 гривень за відсутність накладної та штраф у розмірі вартості залишку нереалізованої продукції у випадку перевірки за скаргою чудом вижившого споживача. Наприклад, якщо зі ста тисяч буде реалізовано дев'яносто дев'ять тисяч, то штраф становитиме біля трьох тисяч гривень проти збитків тих десятків тисяч сімей, які витратяться на лікування й поховання. Та навіть сто тисяч не будуть помічені владою у багатомільйонній кладовищенській статистиці. Чим не свобода бізнесу?

Хто в країні неляканих споживачів головний.

Проте, вкрай важливо зрозуміти правильну методологію отримання надприбутків в країні неляканих споживачів, щоб сконцентрувати зусилля у справі захисту малого і середнього бізнесу у правильному напрямку. Водночас, важливо уточнити ще деякі категорійні поняття, перш ніж переходити до суті. Маються на увазі «малий і середній» бізнес в частині «спрощенців». Тут термінологія саме зараз опинилася в «перехідному» стані. На відкритому засіданні уряду за участі представників бізнесу 27 січня 2010 р. у своєму як завжди красивому і правильному виступі бухгалтер-трибун Олександр Кірш, який представляє і захищає «спрощенців», публічно наїхав на олігархів. Головний редактор бухгалтерської газети є один з корифеїв кучмізму у справі створення внутрішнього офшору для зменшення соціального збурення перед переобранням гаранта, нахабного розграбування олігархами багатств пострадянської республіки, класового розшарування населення і маргіналізації інтелігенції в кінці дев'яностих років. Він знає що каже.

Іван ГАЛЕНКО, Український погляд

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Тимур Желдак

Про кризу виконавців

Якщо БорисФілатич © як називають його деякі опоненти не стане міським головою вдруге, я точно можу сказати, хто в цьому винен. Я не знаю, це «проіскі врагов» чи звичайне нехлюйство, а...
Максим Мірошниченко

Термінатор з Холодного Яру

Якби ми мали якийсь свій Голівуд, то ми б зняли супермегашпіонську драму про ось цього чоловіка. Юрій Горліс-"Горський". Почав служити в українському війську у 1918-го року, долучившись до антигетьман...
Ледь не щодня, читаючи в стрічці новини про ДТП за участю громадського транспорту, я вкотре впевнююся: корупція вбиває! У середньому щодня в автокатастрофах гинуть 16 людей і близько 90 травмуються. Д...
Сумна Дніпровська історія в картинках про абсурдно-цинічну невдячність...Або - "Как причудлива тасуется колода" (с), чи "Самое дорогое на земле - это глупость, потому что за неё дороже всего прих...