App Store Google Play

Лук’яненко: Загострення між народом і владою нас чекає у найближчий рік

10.08.2010 19:54

Початок читайте тут

«Відбувається поступове прозріння народу»

Вам подобається та Україна, яку ви вибороли?

Я абсолютно не задоволений тією Україною, яку ми зараз маємо. В Україні за дев'ятнадцять років ще не було патріотичної влади. Україною керує колишня окупаційна адміністрація. Вона не має в своїх душах любові до України, і вона не дбає про розвиток України.

Довести українське населення до того, щоб п'ять мільйонів змушені були виїхати за кордон у пошуках хліба та заробітків - це означає, що ця нібито українська влада діяла як чужа, наче окупаційна. Німці розстрілювали людей, комуністичні окупанти заморили трьома голодоморами близько 15 мільйонів українців, ці владоможці поки що не розстрілюють, але мирними способами знищують людей у такій кількості, як ворожі окупанти.

Проте відбувається поступове прозріння народу і він поступово все більше усвідомлює себе українською нацією. З цього буде далі загострюватися незадоволення владою Партії регіонів і комуністів.

Але основним мотивом буде реальне життя, матеріальні умови. У бюджеті є велика дірка, то як її хочуть латати? Не обкладають податками олігархів, а піднімають акцизи на тютюн, на горілку. Ціну на газ підняли на 50 % для людей, а на 5 % для себе.

Це соціальна несправедливість, не національна. Вона почне проявлятися восени, і тоді ті донецькі виборці, які зараз кажуть «наш Янукович», зрозуміють, що цю владу цікавлять її власні егоїстичні інтереси, а не трудящі Донбасу та всіх інших регіонів.

Тоді загостряться відносини між народом і цією антиукраїнською владою, які можуть прискорити падіння цієї влади. Це шлях, який нас чекає у найближчий рік.

Чим зараз у політиці займається співавтор Незалежності Левко Лук'яненко?

26 червня на ІІІ з'їзді Української республіканської партії п'ятнадцять обласних організацій звернулися до мене, щоб я повернувся до керівництва партією. Я погодився, і тепер знову вкотре відповідаю за УРП.

2002 року ви об'єдналися з партією «Собор» Анатолія Матвієнка, але в 2006 році розійшлися зі скандалом. Під час тих подій головна версія ваших опонентів полягала в тому, що нібито Юлія Тимошенко вашими руками намагалася взяти контроль над партією.

Ні, так просто нічого не буває. Згадаймо, як усе розвивалося. Ми до виборів у 2002 році створили передвиборчий блок з шести партій.

З нашого боку були Матвієнко, християнські демократи Сергієнка і я - три партії. З їхнього боку також три: «Батьківщина», УСДП Онопенка і УКРП Хмари.

По ходу кількість партій зменшувалася. Партія Хмари влилася в «Батьківщину», а партія Сергієнка влилася в нашу УРП. Після виборів протягом місяця ми об'єднали УРП і партію «Собор» в одну, під назвою УРП «Собор».

Отже, з шести партій стало три, і ці три створили у Верховній Раді фракцію. Фактично, Українська республіканська партія «Собор» мала певну автономію. Далеко не завжди ми голосували однаково з БЮТ. Про підпорядкування УРП «Собор» Юлії Тимошенко не йшлося, хоча либонь з 90 % законопроектів позиція УРП «Собор» збігалася з позицією ВО «Батьківщина» та УСДП.

Наближалися вибори 2006 року. На ці вибори голова УРП «Собор» Матвієнко категорично не хотів іти в Блоці Тимошенко, а дві третини центрального проводу партії вважали, що нам не слід шукати нових союзників.

В цілому, ситуація була непроста. З одного боку, союз із БЮТ - це гарантія, що ми пройдемо до Верховної Ради, але з іншого, нам муляв неідеологічний характер партії ВО «Батьківщина».

Пошуки ідеологічних союзників не завершилися успіхом через амбіції лідерів.

Отже, переміг «прагматичний» підхід?

Мав перемогти. Дві третини проводу кілька разів проголошували, що йдемо все-таки в блоці з БЮТ. Але Матвієнко сказав - ні, мені туди не хочеться, бо там не ідеологічна партія.

Врешті-решт, ми союзників так і не знайшли. І це призвело до розриву. А якби він не зайняв таку позицію, то Республіканська партія «Собор» у складі БЮТ мала б двадцять п'ять - двадцять сім депутатів.

Це квота, яку вам пропонувала тоді сама Тимошенко?

Квота квотою, але треба враховувати можливості політичних партій і можливості людей.

Тобто розмови про квоти не було?

Розмова була, але вже без Матвієнка. Він після розколу пішов у НУНС. В результаті від «Собору» пройшло в Раду три чоловіки: Матвієнко, Бондар (колишній голова Фонду державного майна) і ще один чоловік.

Ми ж провели переговори з керівництвом БЮТ. Домовленість була яка? Що хоча ми юридично не партія, бо Матвієнко не передав атрибути партії новому голові, але відносини з нами будуть такі, ніби ми юридична особа.

В цілому обговорили вісім питань, з усіх цих питань дійшли згоди, а потім нам запропонували відмовитися від своїх маленьких партій і разом утворювати мегапартію!

Як ви відреагували?

Ми удвох з Василем Онопенком пішли до Тимошенко і сказали, що не згодні, бо у нас ідеологічна партія, а в неї - бізнесмени. І тоді відносини попсувалися.

Проте подітися було нікуди, тому ми більш-менш визначили нові, менші квоти, закріпили людей по областях для передвиборчої агітації тощо. І поступово все наше вище керівництво партії перейшло в «Батьківщину». Один я туди не пішов.

В результаті сім чоловік стали депутатами Верховної Ради. До речі, з тих, хто тоді перебіг до «Батьківщини», частина потім ганебно перебігла і в Партію регіонів...

«Очевидячки, ПР лякала саме проукраїнська орієнтація Тимошенко»

Чому ви, коли склали депутатський мандат, сказали, що не будете переобиратися?

Згадайте, це ж був 2007 рік. Ми вимагали від Ющенка розпустити Верховну Раду, аби не дати Партії регіонів купити 300 депутатів. Він усе вагався, вагався, і ми побачили, що він вагатиметься до кінця.

Ось тоді ми вирішили самі припинити повноваження ВР, і написали заяви про складення з себе повноважень. Відтак Ющенко по факту видав указ про припинення повноважень Верховної Ради.  

А на нові вибори після цього я не захотів піти, тому що я чоловік уже не молодий. Нехай, думаю, йдуть молодші, а з мене досить парламентської діяльності.

А ви бачите зараз тих молодших, які здатні представляти вашу ідеологію?

Тут проблема в тому, наскільки людина любить Україну і наскільки вона готова жертовно працювати для збереження нашої державності. Бо Партія регіонів - явно не українська партія. Вона діє за завданнями Москви і з великою швидкістю здає українські національні інтереси. Це ще не катастрофа, але це шлях до катастрофи.

Питання є таким, чи є достатньо людей, які готові самовіддано працювати на захист Української державності. Я думаю, що такі люди є, і я знаю таких людей.

І які ж це люди, які політичні сили?

Політичні сили ви самі знаєте, тому що бачите, як вони виступають по телевізору й інше. Згадайте - за ініціативи Павличка створили Народний комітет захисту України. Туди ввійшли приблизно двадцять політичних партій і організацій та окремі видатні українські особистості.

Тут ми тоді змушені згадати про Юлію Тимошенко, адже насправді цей Комітет створено саме за її ініціативою, тоді як пан Павличко там, за всієї поваги, швидше «весільний генерал».

Якщо говорити про Юлію Тимошенко, то ми маємо деякі формальні моменти. Дев'ятого березня біля пам'ятника Шевченку відбувся мітинг, великий мітинг за сучасними поняттями. На тому мітингу проголосили про створення об'єднаної опозиції.

Там же проголосили, що керівником такої опозиції буде Юлія Володимирівна. Чому? Чи були підстави? Були підстави, за неї проголосувало близько дванадцяти мільйонів виборців. Ні за кого іншого: ні за Гриценка, ні за будь-кого, ні за кого іншого так багато виборців не проголосувало.

Логічно, що мітинг проголосував за те, щоб вона стала керівником об'єднаної опозиції? Логічно, бо у Верховній  Раді БЮТ має доволі велику свою фракцію, це парламентська сила. Тому тут нічого дивного і нічого особливого немає в тому, що проголосували за її кандидатуру.

А вам не смішно, коли Юлія Володимирівна, людина з дитинства російськомовна, зачитуючи Харківські угоди, говорить, що їй важко читати «нерідною» російською мовою? Це не лицемірство?

Вона публічно, у відповідальний час, у час виборів, виступала за єдину українську мову, і коли казали про двомовність, то вона відповідала: українці двомовні. Хай росіяни вивчать українську, тоді вся Україна стане двомовною. Чи не чудова відповідь?

Чому Партія регіонів так страшенно її боялася й пішла на масові фальсифікації, аби тільки не допустити її до президентського крісла? Якщо ПР яскраво демонструє промосковську безпринципну угодовську орієнтацію, то, очевидячки, їх лякала саме проукраїнська орієнтація Тимошенко.

Було б наївним сприймати речі поверхово, коли маємо справу з вельми складними явищами, і все-таки є факти, а є гадки, припущення. Вірити гадкам й ігнорувати факти - це йти вперед із заплющеними очима. Зі страху, що вибір може виявитись поганим у майбутньому, дехто з поважних людей обрав трагічний варіант в сучасному. Таким чином, страх майбутнього зробив трагедію сучасною.

ГЛАВРЕД

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Ярема ГАЛАЙДА

Нецікава правда війни

Знову завівся з хлопцями про «правду війни». Ну, в сенсі чи треба показувати в кіно цю саму правду.Треба!Але, якщо всю її показувати в кіно, то це буде фігня, повна заунивності і нудьги.Ну...
Для соціальних виплат від держави необхідно відкрити рахунок в національному Ощадбанку. Цікаво, як обличчя держави проявляється у фінансових установах.Заходжу у відділення банку в центрі Дніпра. Довго...
Максим Мірошниченко

Зрозумілість

Можливо, єдиний мотив, який може мобілізувати широкі кола виборців, який буде сприйматися як прогресивний та новий. Не легалайз, не легалізація проституції, гендерна політика і т.д.Поясню. У 2015-16 р...
У нас небезпідставно прийнято вважати, що українська влада використовує ситуацію з війною у внутрішніх політичних іграх, в тому числі і в узурпацію.Гомо політикус в усі часи було важко втриматися від...