App Store Google Play

Сто днів: успіхи чи тотальний провал?

05.06.2010 13:52

Сьогодні минуло рівно сто днів, відколи Віктор Янукович прийняв президентську присягу.  Як змінилося життя українців з Януковичем, що позитивного отримала Україна? Як змінився сам Янукович? Про це ми запитали експертів.

Вадим Карасьов, політолог: УКРАЇНА ОБРАЛА СОБІ МІСЦЕ ПЕРИФЕРІЙНОГО БУФЕРА РОСІЇ

Зараз дуже важко вивести конкретну оцінку: позитивну чи негативну. Бо коли країна робить серйозні розвороти у внутрішній і зовнішній політиці й закладає нові моделі зовнішньо- і внутрішньополітичного розвитку, то як дати оцінку цим першим ста дням? Адже наслідки оцих розворотів, поворотів, кульбітів, угод, заяв і дій може оцінити тільки історія. Ті речі, які робив Янукович в перші сто днів, мають не короткочасні наслідки, а довготривалі. Й остаточну оцінку можна буде зробити під кінець двадцяти- чи навіть тридцятирічного циклу. Хоча б тому, що одна з резонансних дій нового президента за сто днів - пролонгація ЧФ РФ у Севастополі аж до 2042 року. Якщо врахувати можливість продовження ще на п'ять років, то це фактично до екватора ХХІ століття. Якби президент Янукович діяв у коридорі можливостей, логіки державно-національного курсу, який був закладений ще в 1991 році, а потім відформатований, скорегований Кравчуком, Кучмою, не кажучи вже про Ющенка, тоді в рамках цього національно-державного курсу, національно-державного політичного позиціонування можна було б оцінювати дії президент в суто функціональному, касирсько-бухгалтерському, арифметичному сенсі цього слова, розділяючи аркушик паперу навпіл, на одному боці ставлячи плюси, на іншому - мінуси. Але такого подарунка нам президент не зробив.

Досі Янукович робив лише ревізію засад, на яких досі розвивалася українська національна державність.

Президент цілої України за ці сто днів діяв лише як президент своїх виборців. Фактично він повертає Україну - і в буквальному, і у фігуральному сенсі цього слова - до тих поглядів, прагнень і бажань, до того бачення, яке є в російськомовних виборців Сходу та Півдня України, тобто в великоросійський геополітичний і культурний ментальний простір. А з іншого боку - він повертає багато традицій, елементів радянського й пострадянського минулого в риторику, стилістику влади...

Інша частина України, я вже не кажу про еліту, - проти такого повернення до Росії та в радянське минуле.

Усе решта - штрихи, деталі, епізоди того, що можна скласти за ці сто днів. По-перше - у політичній царині ми бачимо депарламентаризацію - зменшення ролі Верховної Ради й узагалі політичних інституцій. А навіщо все інше, коли є президент, який хоче керувати країною одноосібно?! Це і є один з успіхів Януковича, який одним махом, нехтуючи законами, відновив радянсько-президентську вертикаль, через яку він і керуватиме країною.

Про газ і флот багато вже сказано... Відмова від НАТО, проголошення позаблокового статусу - це фактично зняття будь-якої орієнтації на вступ у глобальні структури безпеки...

Загалом ідея позаблоковості та розглядання НАТО як блоку - ідея архаїчна, абсолютно нехарактерна до ХХІ століття. Блоки були за часів Холодної війни. Сьогодні НАТО - це військово-політичне управління світовими процесами, це країни Заходу. Тому Україна обрала собі місце периферійного буфера Росії.

Тому цей зовнішньополітичний розворот матиме досить серйозне значення й наслідки в майбутньому. Ми фактично відмовилися від своєї частки акцій в управлінні світовими політичними процесами.

Ще довго можна говорити про реформації в гуманітарній політиці... Тож ці сто днів можуть мати для України епохальне значення.

Дмитро Корчинський, публіцист: ЯНУКОВИЧ УЖЕ СХОЖИЙ НА ПАМ'ЯТНИК ЯНУКОВИЧУ, ЙОМУ ЗНОСИТЬ ДАХ ВІД ЙОГО «УСПІХІВ»

Сто днів Януковича при владі показали, що попередні двадцять років української незалежності пройшли для нас марно, ми не скористалися можливостями й не зростили громадянського суспільства, здатного до опору.

За сто днів відбулося протверезіння суспільства, яке зрозуміло, що все треба починати спочатку, з точки відліку - 1991 року.

Що позитивного? Ми очікували на багато більше арештів, але їх сталося менше. Ми також очікували на більше вбивств від міліції, але міліція вбила лише кількох невинних людей.

Чи став Янукович краще виглядати? Ясно, що він став більш вальяжним. Тепер Янукович «шествує стопами», як це писалося в давньоруських літописах. Але це з усіма начальниками відбувається, бо люди сильно змінюються, коли їх відправляють у відставку чи вони програють вибори, і знову змінюються, коли знову обіймають посаду. Коли людина стає на посаду, вона бронзовіє. І звісно, що Янукович уже схожий на пам'ятник Януковичу. Йому зносить дах від його «успіхів».

Чи став він красномовнішим? Ми ж любимо Януковича не за красномовність, а за «простоту і близькість до народу»...

Ксенія Ляпіна, народний депутат НУ-НС («Наша Україна»): МИЛЬНИМИ БУЛЬБАШКАМИ НЕМОЖЛИВО ВЧИНИТИ ТЕРАКТ

За сто днів відбулося повернення до темних сторін радянського минулого.

Передусім - це дуальне світосприйняття: дуже правильні, найдемократичніші заяви й абсолютно протилежна реальність. Це головне відчуття від того, що відбулося.

Ми спостерігали кардинальні зміни зовнішньополітичного курсу, фактично повний перехід у сферу керування Кремля, однак під бурхливі заяви про «світле майбутнє» в Європейському Союзі.

Ми чули прекрасні заяви про ліберальну економіку, про зменшення навантаження на бізнес тощо, а в житті відбуваються цілком протилежні речі: тиск податкової посилився, не приймаються декларації зі збитками, обмежується перенесення збитків за минулі періоди. Тобто вже спостерігають ознаки терору з боку податкової. Вони на даний момент закріплені законом, який провів уряд Азаров. Сумніваюся, що це було зроблено всупереч волі Януковича. Тепер вони можуть не керуватися законом про перевірки, ні про що нікого не попереджати. Ось таке собі ЧК з колосальними повноваженнями.

На мій погляд, це суттєво погіршує клімат в Україні, і про це сьогодні скаржаться підприємці, але це все відбувається під бравурний бій барабанів, що все в нас буде дуже ліберально й дуже добре.

Ми не прийшли вчора на виступ Януковича в палац «Україна», бо нам нема потреби слухати художні читання. Ми й самі непогано читаємо. Натомість ми потрапили в оточення міліції. У той момент, коли Янукович бравурно гримів по барабану й кричав, що підвищить права опозиції, опозиційній партії «За Україну» не дали провести маленьку акцію, такий собі флеш-моб під назвою «Лапша і мильні бульбашки від Януковича». Вони жодної терористичної загрози, про що казав Льовочкін, точно не несли, бо мильними бульбашками й лапшою цього неможливо зробити. У нас навіть яєць цього разу не було...

Тобто в Україні відбувається такий аля-Кремль: не можна, тому що не можна.

Віктор Небоженко, політолог: ОРІЄНТАЦІЯ ЯНУКОВИЧА НА ПУТІНА Й НА КРЕМЛЬ СВІДЧИТЬ, ЩО НЕЗАБАРОМ ВІН НЕ МАТИМЕ ПОТРЕБИ В ПАРТІЇ РЕГІОНІВ

Ці сто дні показали, у який бік формуватиметься режим особистої влади Януковича.

Перша, дуже важлива характеристика - принциповий розрив між справами і словами. Це такий принцип формування режиму влади.

Слова, програми живуть своїм життям, а економічна практика президента - своїм.

Друге - різкий поворот у бік Росії, навіть не Росії, а Кремля, на принизливих, я б сказав, колоніальних умовах. При цьому треба віддати належне, що Кремль і уряд Януковича на перше місце ставлять не геополітику, а швидше прості корупційні схеми.

Далі - здача ліквідних галузей економіки України.

За цих сто днів видно, як Янукович націлений на формування адміністративної силової вертикалі. Такі собі знамениті «сталінські трійки», починаючи від Києва, закінчуючи маленьким районом. Губернатор, начальник міліції і прокурор вирішуватимуть усі економічні, культурні й політичні проблеми регіону.

Сьогодні рівень законодавчого органу України перебуває на рівні 1992 року, тобто парламент відкинуто на 20 років назад. Але зверніть увагу: це відбулося не силовим методом, а виходячи з політичної розстановки. Парламент сам здав свої повноваження президенту.

На світовий арені ми стали виглядати, як люди, котрі не можуть звести дії зі словами. Наприклад, як можна говорити про позаблоковий статус, коли в Україні перебуває військово-морська база, що веде воєнні дії з сусідньою державою - Грузією?!

Усі дипломати прекрасно розуміють, що Янукович намагається обманути світову спільноту чи просто не розуміє слів «позаблоковий статус України».

Чи став він краще виглядати? Ні. Треба віддати йому належне, що він не намагається стати кращим. Більше того, він не приховує, що не збирається орієнтуватися на ту частину України, яка не голосувала за нього, а це понад 50 відсотків. Також не збирається рахуватися з тими, хто його підтримав.

Як на мене, така орієнтація Януковича на Путіна й на Кремль свідчить про те, що незабаром він не матиме потреби й у Партії регіонів. Тобто я не бачу, щоб він хотів сподобатися своїм чи чужим. Йде просте формування одноосібної влади.

Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ: УЖЕ СЬОГОДНІ ЗА КОРДОНОМ НАС НАЗИВАЮТЬ «БЛІДОЮ ТІННЮ МОСКВИ»

Скажу про зовнішній вектор... Ті дві речі, про які говорять як про «прориви», - харківські газо-флотські угоди та нові засади внутрішньої і зовнішньої політики, - це невдачі. Чому?

Щодо першого, давно все сказано. Щодо другого, то тут питання більш системного і глобального характеру. У новому законі про зовнішній вектор написано багато правильних речей, це те, що було давно відпрацьовано і давно відомо. Проте є два моменти неприйнятні - позаблоковість і відмова від вступу до НАТО.

Що означає позаблоковість? Очевидна зовнішньополітична невизначеність. Як кажуть, моя хата скраю. Не можна забувати, що сьогодні ми живемо в глобалізованому світі.

Позаблоковість - це перебування України в сірій зоні небезпеки. Бо ті гарантії, які ми отримали за Будапештським меморандумом насправді є паперовими гарантіями. Щоб якось вийти з сірої небезпеки, то треба витрачати до 150 мільярдів гривень. Це те, що сьогодні робить позаблокова Швеція. У нас є такі гроші? Ні.

Тому ми й надалі прямуватимемо в бік роззброєння і незахищеності.

Ця команда раніше голосувала за вступ до НАТО. Тепер - навпаки. Така непослідовність призведе до втрати зовнішньополітичної передбачуваності. Ми перетворюємося в партнера непередбачуваного характеру. Наслідок - нам менше довірятимуть, і наша зовнішня політика перетвориться на політику вичікування.

Ми втрачаємо своє зовнішньополітичне обличчя. Уже сьогодні за кордоном нас називають «блідою тінню Москви». Це національний інтерес?..

Оксана Забужко, письменниця: СЛОН У ПОСУДНІЙ КРАМНИЦІ, ЯКОГО СМИКАЄ ЗА ВІЖКИ МОСКОВСЬКИЙ КЛОУН

Господи Боже, ну як можна прокоментувати сто днів Януковича?! Це слон у посудній крамниці з московським клоуном, який смикає за віжки.

Ну що ще тут можна додати? Досить подивитися на нього, більше нічого. На кожному кроці разюча, кричуща, розпачлива, комічна, гротескова і ще яка завгодно неадекватність і просто елементарна невідповідність тій посаді, яку в силу історичних умов цей чоловік посів. Він не знає, що з нею робити. Тому, схиливши голову, виконує всі розпорядження кремлівського сюзерена, абсолютно не усвідомлюючи всієї абсурдності й невідповідності українським реаліям.

Тому всі його кроки не звідси, вони абсолютно чужорідні, починаючи від роздачі портфелів, закінчуючи Харківськими угодами...

Панове, схаменіться, якщо ви говорите про демократію, то не приймайте кулуарних рішень!

Але вони цього не розуміють...

Ну, як він може краще виглядати, якщо на кожному кроці не потрапляє ногою в стремена?! Отой кінь, який називається Україна, стоїть собі окремо, а він, бідака, кожного разу, намагаючись сісти в сідло, опиняється задом наперед, включно до стрілецької пісні, під яку вчора виходив у палаці "Україна": «Пане сотник, що сі стало». Він хоч текст знає, під який виходив? «Пане сотник, що сі стало, що в нас грошей дуже мало? За чиї ж ви гроші пили і дівчаточок любили? Уважайте командире, щоб не злетіли ковніри!..» Ковніри, які, перепрошую, відрубувалися разом з головами.

Тобто людина не розуміє самого комізму ситуації. Це той самий вінок тільки у відповідному семантичному українському полі, яким він абсолютно не володіє. Він як латка...

Ця вся ситуація настільки гротескова, невідповідна, що не знаєш - сміятися чи плакати.

Сподіваюсь, українці нарешті опритомніють і зрозуміють, що являє собою ця, перепрошую, політична «еліта». Мені останнім часом доводиться повторювати, що українська політична еліта - це як морська свинка. Вона і не морська, і не свинка.

Не можна назвати людей елітою, коли вони стоять нижче за своїм інтелектом від пересічного українця. Наша еліта і не політична, бо що таке політика, вони не знають. Вони знайомі лише з дерибаном бюджету.

Леонід Кравчук, перший Президент України: МИ З КУЧМОЮ ДИВУВАЛИСЯ: А ДЕ БРАТИ ГРОШІ І КАДРИ?

Є країна, а є люди. Я завжди виходжу з того, чи змінилося життя конкретної людини? Нічого не змінилося. Люди як жили, так і живуть.

Так, є спроби вплинути на порядок, організацію, дисципліну. І в цьому плані нова влада зробила певні позитивні кроки: владу сформовано, вибудувану вертикаль. Тобто система є. Чи вона досконала, чи покаже свою ефективність, чи не покаже? Говоритимемо про це пізніше.

Але результатів поки що немає жодних. Ми ж хочемо оцінювати не деклараціями, не підписаними документами, а конкретними фактами з життя людини й держави.

Мені шкода журналістів, котрі хочуть почути щось конкретне щодо цих ста днів. Але тут поки немає про що говорити!

Месиджі звучать непогані, але вони й у попередніх президентів були не гірші.

Але навіщо було вчора вкотре говорити про «поганих помаранчевих»? Припинити треба це, бо і там були хороші речі. Скажімо, Тимошенко витримала неймовірну кризу. Це було неабияк важко для неї. Але вона втримала країну, то давайте не забувати про це і говорити правду...

У палаці "Україна" я сидів поруч з Леонідом Кучмою. Коли слухали Януковича, він казав: а де ми візьмемо гроші на все це? Я казав: а де ми візьмемо людей? Янукович говорив про якусь зимову Олімпіаду в Карпатах (сміється. - Авт.)... Я Кучмі сказав: «Гадаю, що після Євро-2012 нам більше ніхто ніколи не дасть щось організувати». Зрештою, для того, щоб притягнути людей у Карпати, треба самі Карпати змінити. У нас немає ні сил, нічого...

Ну, це таке красиве побажання від Януковича. Як і «олігархи стоятимуть у черзі». Що за черга мається на увазі? Якщо по правді, то вони її куплять.

УНІАН

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Для соціальних виплат від держави необхідно відкрити рахунок в національному Ощадбанку. Цікаво, як обличчя держави проявляється у фінансових установах.Заходжу у відділення банку в центрі Дніпра. Довго...
Максим Мірошниченко

Зрозумілість

Можливо, єдиний мотив, який може мобілізувати широкі кола виборців, який буде сприйматися як прогресивний та новий. Не легалайз, не легалізація проституції, гендерна політика і т.д.Поясню. У 2015-16 р...
У нас небезпідставно прийнято вважати, що українська влада використовує ситуацію з війною у внутрішніх політичних іграх, в тому числі і в узурпацію.Гомо політикус в усі часи було важко втриматися від...
Суддю-сепаратиста з Криму на посаді не відновлено!Чергова судійська зрада не відбулася! Але, на жаль, це ще не перемога..Пам'ятаєте "вибухове" затримання відвертого сепаратиста, а за суміцниством судд...