App Store Google Play

30 відсотків зла

18.05.2010 08:59

Виявляється, злочинність в Україні зростає вибухоподібно. Кількість правопорушень - як дрібних, так і серйозних - за перший квартал порівняно з відповідним періодом минулого року підскочила на 30 із чимось відсотків. Я не повірив, поцікавився показниками за квітень: те саме.

Цікава не лише сама цифра, а й те, що вітчизняні ЗМІ за минулий місяць не приділили їй належної уваги: вони здебільшого переймалися тим, що, скажімо прямо, стосується не всіх. Наприклад, перешкодами в міжнародному авіасполученні внаслідок виверження бозна-де розташованого вулкана Eyjafjallajökull або знижками на російський газ. Визнаймо відверто, не кожен із нас здатен вимовити без запинки «Ейяф'ятлайокютль» і не кожен регулярно літає за кордон, у будь-якому разі, ще не сезон. Так, від ціни на газ опосередковано залежить стан економіки, але головним чином - надприбутки кількох олігархів, власників хімічних та металургійних підприємств. Якщо дозволити собі трохи перебільшити, то закриття аеропорту «Бориспіль» може поламати плани чергового міністра покатати своїх краль до Парижа, а збереження старих газових контрактів - змусити господарів трохи модернізувати свої підприємства, ось і все. Здача суверенітету - це лячно й ганебно, проте й до цього, здається, потроху звикаємо.

Але ж особиста безпека стосується всіх і кожного - окрім тих, хто мешкає за подвійним парканом, а пересувається містом із охоронцями. Обікрасти, пограбувати, побити, зґвалтувати, вбити можуть будь-кого, всі ми під Богом ходимо, й імовірність цього за рік збільшилася на третину. Невже це нікого не хвилює?

Чекайте, це не смішно, коливання в 30 відсот­ків заходять далеко за межі статистичної похибки. В країні щось діється. Це не привід битися в істериці, та чи не варто розібратися - хоча б із інстинкту самозбереження?

Я би запропонував поки відкинути спекуляції стосовно «нової кримінальної влади» через те, що звітний період зачепив краєчком і стару, в якої руки ніколи не крали. Але дозволю собі припустити - просто так, із доброго дива психічно здорова людина не стане порушувати кримінальний кодекс. На це треба наважитися, потрібен якийсь зовнішній поштовх - ну або, навпаки, внутрішній злам. Одного чудового дня, втомившись, хтось каже собі: все, досить, в інший спосіб я не можу вирішити проблеми, кардинально покращити своє існування. Та й навіщо стримуватися? Ось, подивіться навколо, всі так роблять. Усі!

Хотів би помилитися, проте боюся, що на наших очах відбувається революція в свідомості співвітчизників. Вони остаточно втрачають віру в те, що Україна може перетворитися на нормальну державу, яка здатна забезпечити своїм громадянам основні права, зокрема й право на гідне життя. Що завдяки своїй праці можна досягти успіху й здобути повагу ближніх. Що наполегливість, кваліфікація, терпіння, ініціатива в цій країні винагороджуються. А втративши віру, вони перестають розуміти, навіщо жити чесно. На такий випадок є вичерпне російське прислів'я: «Гуляй, Ванька, Бога нет!» Бога немає, є міліція, а вона в нас, самі знаєте яка.

А тепер дрібна замальовка. Кілька тижнів тому мене зупиняє інспектор ДАІ, влаштовує тотальну перевірку (чим я йому не сподобався, біс його зна) й нарешті з полегшенням виявляє, що в мене з собою немає оригіналу страхового поліса - тільки наліпка на склі. Гаразд, моє незнання закону, що, як відомо, не звільнює від відповідальності, коштує 260 гривень штрафу. Але є одна пікантна деталь: діалог відбувається рівно навпроти відомої вже на всю Україну книгарні «Сяйво», яку новий власник від старого (а заразом і від покупців книжок) заблокував за допомогою двох КрАЗів, що повністю перегородили тротуар у самісінькому центрі міста, на відстані 490 метрів від Київської державної міської адміністрації. Це порушення як мінімум двох пунктів ПДР, а також прямої заборони вищезгаданої КМДА. Мої спроби тицьнути пальцем на протилежний бік вулиці та з'ясувати причини вибіркової суворості щодо одного окремо взятого порушника й байдужості щодо інших, значно габаритніших - ось вони, ось, перед очима! - наштовхуються на цілковиту байдужість хлопців у погонах. Напевно ж вони знають, що вантажівки особисто пригнав сюди один депутат, тому краще полювати на інших, безімунітетних.

Поставте на моє місце молоду спостережливу людину, яка ще не закостеніла в своїх моральних принципах. Вона робить висновок: Я не кримінолог, але переконаний, що релятивізм правоохоронців у їхній щоденній практиці відгукується в суспільстві адекватним релятивізмом: якщо «їм» усе пофіг, то нам тим більше все пофіг. Ходімо погуляймо!

Таких розумних щойно побільшало на 30 відсотків.

Український тиждень

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Наслідки Першої Світової для України оформилися у конкретний факт та конкретну дату 14-го листопада 1918-го року.У цей день гетьман Павло Скоропадський видав грамоту про воз'єднання на федеративних на...
Юрій Фоменко

Птаха війни

Птаха війни. Вона над моєю хатою в Діброві літає на схід і повертається на Кодак.    В уяві, замість звуку її двигуна я чую стогін поранених, голоси лікарів і тиху молитву піл...
 Не дивлячись на певний застій українського кінематографу в “нульових” роках, сьогодні чи не щотижня на екрани кінотеатрів виходять нові вітчизняні стрічки, які без сумніву виводять н...
Марія СОЛОМОНОВА

Чергове шкільне отруєння

Дніпро. Чергове шкільне отруєння. І з вчорашнього дня жодного коментарію з боку відповідного департаменту міськради.Минулого разу, коли було масове отруєння дітей 62-ї школи, мер міста принаймні напри...