App Store Google Play

Богородицька фортеця на Самарі готується під забудову?

16.05.2010 09:07
На початку травня одна із видатних історичних пам'яток Дніпропетровщини, що знаходиться у самому місті - Богородицька фортеця - зазнала чергового руйнування культурного шару. Невідомі, як це зазвичай робиться, вночі викопали дві глибокі багатометрові траншеї від руїн насосної станції у напрямку річки Самари. Наразі невідомо, чи вони шукали труби, аби здати їх на металобрухт, чи  готували котловани під фундаменти.

Вали російської Богородицької фортеці, зведеної наприкінці XVII ст. на місці старовинного (XVI ст.) запорозького міста Самарь височіють у мальовничій лісосмузі на північній околиці Дніпропетровська поряд із селищем Шевченко. Сама фортеця у XVIII ст. під назвою Старосамарського ретраншементу слугувала південним форштадтом Катеринослава Кільченського.

З 2001 р. археологічні розвідки і розкопки на території пам'ятки розпочали науковці Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара: внаслідок їх досліджень встановлено, що на історичній території знаходилося також поселення черняхівської археологічної культури (IV-V ст.) із потужним металургійним центром. Завдяки самовідданій праці археологів та підтримці Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей у 2005 р. Богородицькій фортеці було надано статус пам'ятки національного значення.

Проте, незважаючи на виключне значення історичного об'єкту для розвитку туристичних маршрутів регіону, а також для популяризації культурної спадщини міста, впродовж років ані міська, ані обласна влада не доклала жодних зусиль для перетворення території Богородицької фортеці та її посаду у привабливе для відвідування місце. Нажаль, поки що все навпаки - наочна цілковита байдужість до збереження пам'ятки.

Бездіяльність влади призводить до постійного руйнування пам'ятки. Місцеві дачники викопують у валах ями, вивозячи землю для дачних потреб, невідомі вивантажують побутове та будівельне сміття як перед фортецею, так і всередині її, відпочивальники викопують ямки для примітивних мангалів, де їм заманеться, "чорні археологи" з усієї України почувають тут себе у цілковитій безпеці, а нібито закритий цвинтар з роками поглинає гектари історичної території. Не оминув своєю байдужістю пам'ятку і лісгосп, якого чомусь дратують роботи археологів: з 2000 року ніхто жодного разу не проріджував лісонасадження, через що ділянка фортеці, на якій знаходилися Святопокровська церква з кладовищем та адміністративні споруди, перетворилася на непролазні хащі.

Тепер невідомі підійшли до справи масштабно. Викопані траншеї можуть бути свідчення великого будівництва, що, можливо, буде узаконене "заднім числом". Тож не виключена поява на схилах Самари на місті історичної пам'ятки елітного готелю чи й промислового підприємства.

Є й інший варіант розвитку подій: міська влада організує, принаймні, охорону фортеці силами міліції, не кажучи вже про виділення коштів на створення музею під відкритим небом. Адже, як виявилося, сила закону, що стоїть на сторожі земель історико-культурного призначення, нічого не варта.

За матеріалами Форуму порятунку Дніпропетровська

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Антон МОРОЗ

До Дня Соборності

Початок ХХ століття приніс чимало горя українському народу. Перша світова війна, революція, більшовицький терор, внутрішня боротьба, перевороти, окупація - здавалося б все це мало зламати українців ра...
Нещодавно український провідник Дмитро Ярош поділився відео з російського каналу, де зазомбовані путінські шістки, так звані експерти, проводять «аналіз» інтерв’ю з командиром УДА.Хо...
Зараз хочу повернутися до теми назви нашої області, яку ганебно провалив «кум» всіх дніпровських «патріотів» з «великої дороги», а саме – мер Дніпра. Це той м...
Дніпро. Кам’яний хрест на Соборній площі. Біля нього поховано чотирнадцять січових стрільців.Межа 1918-1919-го ріку. Коли вони гинули за Україну, то хтось домовлявся з ворогами. Тільки січові ст...