App Store Google Play

Олійник: “Ми повернемо виборчу систему до її конституційного порядку"

08.05.2010 09:01

Після публікації першої частини інтерв'ю з народним депутатом Святославом Олійником ми отримали цілу низку обурених відгуків від наших читачів.

Редакція Дніпрограду з повагою ставиться до точки зору кожного і не вбачає за собою права редагувати дійсність - ми є лише її спостерігачами. Так само ми не обов'язково поділяємо точку зору наших авторів чи співрозмовників, кожна важлива тема є або конфліктною або, як мінімум, неоднозначною. Нашою метою є надання читачам повної картини і максимуму інформації для того, щоб кожен з них міг зробити власні висновки.

В другій частині інтерв'ю - розмова про "тушковану" коаліцію, мажоритарну систему виборів та про те, чому газ для одних дорогий, а для інших значно дешевший.

- Як Ви розцінюєте рішення КС про можливість формування коаліції окремими депутатами?

Що стосується рішення Конституційного Суду, то я вважаю його правильним. Проблема в неконституційності чинної виборчої системи. Я нагадаю: в 2004 році були прийняті зміни до Конституції, а потім окремим Законом про вибори народних депутатів була закріплена можливість потрапити до парламенту виключно за партійними списками. Тепер будь-який громадянин, який за Конституцією має право бути обраним в той чи інший представницький орган, або безпосередньо обирати свого представника, якщо його висувають, або він хоче бути висунутим, має йти до Партії регіонів чи до БЮТу - де візьмуть, там і буде депутатом. Що це має спільного з ідеологією?

- Але партійність є звичним у Європі механізмом боротьби за владу. Шанована людина у Великій Британії має записатися у лейбористи або у консерватори. Він не прийде і не скаже: "Я Уіл Сміт. Обирайте мене!".

- Ми живемо не за правилами Великої Британії, а за українською Конституцією, в якій записано, що людина має право бути обраною і обирати прямим голосуванням. І внесені законом зміни порушують обидва правила. Я не можу обирати депутата, якого бачу і знаю, а обираю лише якийсь хвіст (5 душ) списку, і ніяк, до речі, не впливаю на формування цього списку. Навіть будучи депутатом, я не маю впливу на формування виборчого списку, навіть будучи членом партії, я впливаю лише як один серед тисячі людей на з'їзді. І що, хіба тисяча людей повинна визначати представництво всієї країни?

Нашій Конституції і нашим умовам ця модель не відповідає, вона не є представницькою моделлю. І тому КС визнав право депутата, що обрався в єдино можливий спосіб, на вільне обрання своєї політичної позиції. Юридично я з цим погоджуюсь, політично ж вважаю, що якщо ми зайшли за певними правилами гри, то ми маємо дограти за тими ж правилами.

- Тобто складати повноваження і переставати бути "депутатом від БЮТ" Ви не збираєтеся?

- Я готовий це зробити, в той самий день, коли ми повернемо виборчу систему до її конституційного порядку. З цією метою я сформував конституційне подання щодо виборів на мажоритарній основі. І щойно ми зруйнуємо цю двопартійну монополію і корпоративність у формуванні парламенту, в той самий день я готовий скласти депутатський мандат разом з іншими депутатами, які сьогодні говорять про необхідність дострокових виборів, піти на мажоритарні вибори і після цього продовжити цю дискусію. А відстоювати фанатично ті гасла, які всередині мене не знаходять відгуку, я не готовий, тому що я не є власністю політичної партії і не є власністю керівництва Блоку.

- Але ж існує інша небезпека: людина, яка здобула вплив чи статки не зовсім чесним шляхом, просто купує певний округ за допомогою ремонтів в під'їздах, гречки, цукру...

- Це коштує дешевше, ніж прохідне місце в списках партій. І гроші йдуть на вирішення конкретних проблем, а не на поповнення партійної каси.

- Вже п'ять років весь Київ, і БЮТ в тому числі, борються з мером, який утримується в кріслі, створюючи ілюзію мінімальних в Україні тарифів, та роздаючи час від часу гречку. То ми рухаємося до виборів "У кого більше гречки"?

- Ні, ми просто отримуємо такий рівень представництва, який відповідає морально-етичним уявленням людей. Частина бере цю гречку, частина не візьме ніколи в житті. І для того, щоб виграти, потрібно працювати з усіма цими людьми. Це краще, ніж політична спекуляція.

До речі, людей, які голосують не за гречку, значно більше, і якби на виборах мера Києва був би висунутий єдиний кандидат від тих політичних сил, які проти Черновецькго, він би без сумніву переміг, і Черновецький не був би мером Києва.

- Але ж саме БЮТ розпочав кампанію за відкриті списки...

- А що в Вашому уявленні "відкриті списки"?

- Відкриті списки - це обговорення в тих самих округах, хто пройде у вашу політичну силу, але від нашого округу.

- Така модель може влаштувати. Тільки зрозумійте, що під терміном "відкриті списки" ми розуміємо зовсім різні речі. Наприклад, коли партія висуває на мажоритарний округ конкретного кандидата, за цього кандидата голосують люди, він набирає особисто певну кількість голосів, а вже в парламенті партія збирає той врожай, що вона засіяла. Тобто пристойних людей вона висунула, чи не пристойних? Це лише одна модель. І в мене одразу питання: як бути з імперативним мандатом? У Вашій моделі депутат відповідає перед тими людьми, які його обрали, і лише на другому місці є партія.

Але в моделі, що зараз пропонується під назвою "відкриті списки", передбачається не зовсім така процедура. Тому що після того, як ви виграли мажоритарні вибори як кандидат, ви ще залежите від того, скільки по країні набере та партія, яка вас висунула. І де тут представництво громади, скажіть?

- Але якщо голосування рейтингове, і в своєму окрузі ви набрали дійсно багато, ви посядете високе місце в списку партії!

- Дуже гарна ідея, але повірте: я не бачу її формалізації навіть в законопроекті. Та й навіщо вигадувати велосипед? Досить гармонійна модель існувала до 2004 року, тобто 50 на 50. Є 225 виборчих округів та 50% можливості просування своєї ідеї. Це повністю відповідає Конституції. Тобто і партійним будівництвом ми займаємося, і депутати представляють мажоритарні округи. Що в цьому поганого? До цієї моделі й треба повертатись, і цьому повністю відповідає позиція Конституційного Суду, яка дозволяє формувати коаліцію окремими депутатами.

- То ми матимемо  225 олігархів, які куплять свої виборчі округи!

- А так вони купили партії.

- Щоб повернутися і закінчити з 27 квітня. То Ви самі голосували, чи ні?

- Скажімо так: я свідомо віддав свій голос в тих умовах, в яких можливо було це зробити в тій ситуації.

- Ви багато разів сказали про економічну доцільність. Але що таке знижка 100 доларів? Вона розчиниться в  нашій економіці...

- Я визнаю, що ця міра не вилікує причини системної газової кризи в економіці. Але це якась більш-менш вдала спроба пролікувати вже існуючі наслідки, зроблена в складній економічній ситуації, коли під питанням опинилися цілі галузі економічного виробництва.

Якщо ж копати глибше, варто розібратися: а що взагалі у нас існує з ціною на газ? Всі про це говорять, але об'єктивної інформації про ціну на газ за останніх кілька років я в пресі не знайшов. Провівши власне дослідження, можу вам повідомити: у нас існує чотири чи п'ять різних цін на газ, це різні категорії споживачів газу. Перша - це населення, воно отримує газ приблизно по 800 гривень. Це - один з найбільших споживачів, а газ вони отримують внутрішнього видобутку. Друга категорія - це комунальні підприємства, які забезпечують опалення і гарячу воду. Вони отримують газ за ціною приблизно 1200 гривень. Третя категорія - це промислові підприємства, до яких у даному випадку належить і перукарня, і автомийка. Вони платять за газ трохи більше, ніж 2500 гривень. Серед промислових є й великі підприємства. Саме цією категорією і компенсується різниця в ціні між зовнішнім і внутрішнім ринком. Але всередині промислових споживачів є певна виокремлена категорія промислових підприємств, так званий Меморандум, яка вручну створена Кабінетом Міністрів. Список цей продовжується на кожен квартал, і нещодавно уряд Азарова продовжив дію цього Меморандуму на другий квартал поточного року. Найбільша інтрига в цьому - це потрапить конкретне підприємство до Меморандуму чи не потрапить, і за яких умов. Тому що, якщо воно потрапляє, воно бере газ по 190 доларів (десь 1500 гривень), якщо ж не потрапляє - по 2500 гривень. Нарешті, четверта категорія споживачів газу - це бюджети усіх рівнів - від державного до місцевого. Бюджет бере газ по найвищій ціні, на рівні тієї промисловості, яка не увійшла до Меморандуму.

Фактично це означає, що соціально ми вирішили питання - віддали людям газ по найнижчій ціні. А далі ми створили якийсь перелік підприємств, які отримують державну дотацію і навантажили усіх інших, в першу чергу бюджети всіх рівнів, сплачувати за себе і за "пільговиків".

- Хто розробив цей Меморандум?

- Його підтримують два останніх уряди - це до урядів питання...

- Тобто?

- Можна спитати як у Уряду Азарова - для кого він там продовжує Меморандум, так і у сьогоднішнього опозиційного уряду, який свого часу формував цей Меморандум. За яким принципом увійшли у Меморандум певні підприємства? Чому дотація цим підприємствам лягає на державний бюджет? Ну і нарешті, з якого джерела ця "чорна діра" компенсується? Варіантів відповідей насправді обмаль, вони всі відомі: надрукували гроші, забрали податки з тієї самої перукарні, яка й так по 2500 за газ заплатила, взяли гроші в МВФ, або просто у нас зростає борг. Тобто спочатку, коли ми говоримо про газ, ми маємо зрозуміти - де всередині цього процесу плаває та риба, за якою всі ганяються. І вирішення стратегічного питання полягає в тому, щоб розібратися, за яким принципом у нас формуються категорії споживачів газу та ціна для цих споживачів. Але ви ж бачите, про це, як і про американський флот, ніхто не говорить...

- Я так розумію, що газова тематика - це тема окремої дуже великої дискусії. Давайте підсумуємо. На Ваш погляд, нічого страшного 27 квітня не сталося?

- Абсолютно не сталося. Крім негарної картинки, яку ми показали всьому світові, і якось знову себе продемонстрували не в кращому вигляді.

- І Україна має майбутнє?

- Безумовно! І це майбутнє формується саме сьогодні. А якщо ви вже зачепили тему України майбутнього, то для неї взагалі не є актуальним перебування чи не перебування військових баз, тому що ідеологія України майбутнього взагалі не передбачає жодного військового протистояння. В момент, коли Україна майбутнього стане такою, як ми її собі бачимо, у світі, я думаю, не буде насильства.

І військові бази, про які ми сьогодні говоримо, просто втратять свою актуальність.

 

В третій частині інтерв'ю, яка побачить світ незабаром, ви дізнаєтеся, як Святослав Васильович бачить самоідентифікацію українців, майбутнє України, та чому не хоче бути мером Дніпропетровська...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

У нас чергова серія саги про #мовнийпатруль у Дніпрі. Цього разу у центрі нашого епізоду феєрична відмазка Стоп Нелегал - Закон один для всіх, два активісти якої ̶Б̶о̶ш̶и̶р̶о̶в̶ ̶т̶а̶ ̶П̶е̶т̶р̶о̶в̶ і...
Останнім часом, коли дивлюся на те, що відбувається навколо, вже вкотре мені спадає на думку аналогія між Україною та Іудеєю часів Другої Іудейської війни. Події тої війни досить живописно описав у св...
Ярослав СИНИЦЯ

Станиця Луганська

Станиця Луганська зараз,це  не те, що було три роки тому.  Людська натура така, що має здатність пристосовуватись до будь-яких умов, і за дуже короткий час. Про війну тут нагадують цілі квар...
Наслідки Першої Світової для України оформилися у конкретний факт та конкретну дату 14-го листопада 1918-го року.У цей день гетьман Павло Скоропадський видав грамоту про воз'єднання на федеративних на...