App Store Google Play

Поразка Дня Перемоги?

06.05.2010 12:53

Цьогорічний Парад Перемоги буде унікальним за багатьма показниками.

По-перше, за масштабністю: паради пройдуть у багатьох містах країни. Це має особливо контрастувати з відзначанням ювілеїв минулих років, коли справа обмежувалася зустрічами ветеранів. По-друге, за міжнародним представництвом: окрім українських військових, у них візьмуть участь російські та білоруські спецназівці. Через це нова влада вже була звинувачена опозицією у політизації визначного свята

Яким буде парад

Святкування Дня Перемоги в Україні відбуватиметься із 7 по 9 травня. Але основна маса урочистих заходів припадає саме на 9-те. Тоді ж пройдуть паради в усіх українських містах-героях: Керчі, Севастополі, Одесі та Києві. На відміну від попередніх святкувань цього дня в історії незалежної України, у вищезгаданих містах до парадів долучаться іноземні військові. В Одесі, Керчі та Севастополі - російські моряки Чорноморського флоту, у Києві - російські та білоруські спецназівці. Раніше формат спільних парадів застосовували лише в Севастополі, з огляду на специфіку Чорноморського флоту.

Цього разу в Севастополі також буде гаряче - моряки ЧФ РФ фактично святкуватимуть не тільки День Перемоги, а й укладення угоди про подовження терміну перебування їхнього флоту на 25 років. Святкування за масштабністю мають стати найбільшими за останні кількадесят років. На внутрішньому рейді вишикуються російські кораблі «Керчь» і «Сметливый» та українські «Славутич» і «Гетьман Сагайдачний». У Севастополі в параді та святкуванні візьмуть участь 1400 російських та 646 українських військових. Репетиції параду вже відбулись, інформації про проблеми не надходило.

Але головним місцем святкування має стати центр столиці. У дійстві на Хрещатику, згідно з повідомленнями Міністерства оборони та Київської міськдержадміністрації, візьмуть участь 2500 українських військовослужбовців, 95 російських та 130 білоруських. Музичний супровід забезпечать 17 військових оркестрів. Київська мерія пообіцяла залучити безпосередньо до параду близько 7 тисяч школярів у спеціально підготовленій формі, а також 500 волонтерів для допомоги ветеранам.  

Парад розпочнеться о 10.00 маршем роти барабанщиків ліцею імені Івана Богуна. За ними пройдуть найкращі українські, російські та білоруські військові. Будуть представлені штандарти 1-го, 2-го, 3-го та 4-го Українських фронтів, бойові стяги частин та з'єднань часів Великої вітчизняної війни. Гості заходу зможуть помилуватись найкращими зразками вітчизняної військової техніки, серед яких «суто українські» танк «Оплот», БТР-4 «Ладья», легкоброньований танковий засіб «Дозор-Б», а також велика кількість техніки радянських часів. А потім Хрещатиком проїде танк Т-34 і пройдуть ветерани.

Історія з присмаком сучасності

Одразу впадає у вічі те, як у програмі параду розставлено акценти. Ветерани Хрещатиком пройдуть, але в останню чергу, «давши дорогу молодим». У центрі уваги - нові озброєння, молоді вояки. Такий формат є звичним для Росії. Але слід зазначити, що там специфіка святкування викликана специфікою сприйняття Дня Перемоги. Для наших північних сусідів 9 Травня є фактично головним державним святом. За масштабністю, рівнем витрачених державних коштів та патріотичним піднесенням воно не має собі рівних. Фактично у росіян воно займає нішу, яку в більшості держав, включно з Україною, утримує День Незалежності. Тому для Росії, яка політично та ідеологічно позиціонує себе спадкоємицею Радянського Союзу, у тому числі і його військової величі, демонстрування у День Перемоги сучасної військової потужності є нормальним.

Чи є воно настільки ж адекватним і для України - питання неоднозначне. В нашому випадку 9 Травня важко назвати найкращим днем для демонстрування новітніх озброєнь - є більш доречні свята, включаючи День Незалежності. Можливо, саме тому формат відзначання за часів президентства Віктора Ющенка став більш пацифістичним і змістився від святкування перемоги до святкування завершення війни. Зі зміною влади змінився й підхід.

Найбільш спірним елементом святкувань є запланована присутність у Києві російських та білоруських вояків. Політичні сили «правого» спектра вбачають у присутності росіян не стільки повагу до минулого, скільки намір догодити нинішньому російському керівництву. Аргументи прості: якщо це знак пам'яті братерству народів у боротьбі з нацизмом, то чому не запросили киргизів, казахів та інші народи екс-СРСР? Чи то навіть ширше - американців та британців як союзників? У цьогорічному Параді Перемоги також легко побачити політичний підтекст - закріплення «дружби народів». Символічна крапка під новими договорами з РФ про постачання газу, базування Чорноморського флоту та інші спірні питання.  

Своєрідної олії до вогню сумнівів додає пам'ять про «заполітизований парад» 2004 року. Нагадаємо: тоді безпрецедентно великий парад із нагоди 60-річчя визволення України від нацистських загарбників відвідали перші особи Росії - президент Владімір Путін та віце-прем'єр Дмітрій Медвєдєв. Їхня присутність та активність були сприйняті як непряма агітація за кандидата від влади на майбутніх президентських виборах - прем'єр-міністра України Віктора Януковича. При цьому саме під час тодішнього параду нинішній Президент України осоромився, запропонувавши нинішньому прем'єру РФ цукерку просто під час урочистої ходи вояків.

Утім, є й аргументи на користь того, що спільне святкування не має політичного підтексту. Серед них - сам факт запрошення білоруських військовослужбовців. Притому що саме зараз суперечки між російським та білоруським керівництвом із тих самих «болючих двосторонніх питань» (ціни на газ, Митний союз, тощо) перейшли у дуже гостру стадію, і президент Білорусі у зверненні до народу та парламенту прямо звинуватив Кремль у знищенні засад союзної держави.

У будь-якому разі надзвичайно масштабний парад на 9 Травня ще не є приводом для далекоглядних висновків щодо ідеологічних уподобань нової влади країни. Втім, таким приводом може стати його порівняння з цьогорічним святкуванням Дня Незалежності.

 

Віктор Трегубов, журнал «Главред»

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Останнім часом, коли дивлюся на те, що відбувається навколо, вже вкотре мені спадає на думку аналогія між Україною та Іудеєю часів Другої Іудейської війни. Події тої війни досить живописно описав у св...
Ярослав СИНИЦЯ

Станиця Луганська

Станиця Луганська зараз,це  не те, що було три роки тому.  Людська натура така, що має здатність пристосовуватись до будь-яких умов, і за дуже короткий час. Про війну тут нагадують цілі квар...
Наслідки Першої Світової для України оформилися у конкретний факт та конкретну дату 14-го листопада 1918-го року.У цей день гетьман Павло Скоропадський видав грамоту про воз'єднання на федеративних на...
Юрій Фоменко

Птаха війни

Птаха війни. Вона над моєю хатою в Діброві літає на схід і повертається на Кодак.    В уяві, замість звуку її двигуна я чую стогін поранених, голоси лікарів і тиху молитву піл...