App Store Google Play

Через коліно

21.04.2010 11:02

Виставка Волинська різанина: польські та єврейські жертви ОУН-УПА, яка відбулася наприкінці минулого тижня у столичному Українському домі, скажімо так, здивувала багатьох. Такого безпрецедентного антиукраїнського випаду не допускала навіть радянська влада, що негативно ставилася до національних проявів. Відвідувач, який погано знає історію і не дуже обізнаний у тонкощах політичної ситуації, виходячи з представленого матеріалу міг зробити тільки один висновок: українці - вкрай жорстокі люди. А Організація українських націоналістів (ОУН) та Українська повстанська армія (УПА) - взагалі купка кровожерливих монстрів.

Зовні все це подавалося під приводом відновлення історичної правди, і організатори виставки анонсували її як глибоко наукову, обіцяли надати фотокопії оригінальних фотографій і документів із державних польських архівів і приватних колекцій (понад 4 тис. з 20 тис. зібраних). Все виглядало спробою ідеологів виставки одразу і остаточно розібратися з українським питанням.

Ініціаторами проведення заходу виступав лідер громадського руху російськомовної України, народний депутат і один із чільних представників Партії регіонів Вадим Колесніченко, і маргінальне польське Товариство увічнення пам'яті жертв злочинів українських націоналістів.

У результаті трагічний період українсько-польського військового протистояння подано однобічно. Не надано ні один архівний документ, жодного документального доказу! Під фотографіями, невідомо звідки взятими, невідомо ким, коли і в зв'язку з чим зробленими, фантазія організаторів, необтяжена почуттям відповідальності, написала такі підписи, що нікому мало не здасться. Особливо, звичайно, тим, хто зараховує себе до українців. При цьому про жертви конфлікту з українського боку - ні слова.

Але пану Колесніченку цих жертв здалося мало. Він вирішив роз'ятрити почуття і пам'ять, поколупатися у ранах, що ледь зажили. Власне, а навіщо? Я, як не намагався, не міг знайти хоча б одного розумного пояснення.

Добре, це може бути тупувата провокація не дуже розумної і не дуже порядної людини, яка не тільки не поважає свою країну, свій народ, але і себе в тому числі. На це можна було не звертати уваги, як радять не звертати уваги на значення заходу відповідальні представники польського посольства, які знають ціну "достовірності і науковості" згаданої виставки одного з польських праворадикальних рухів.

Справді, не дуже розумних людей достатньо, щоб розумні не втрачали пильності. Але нині не дуже розумних політичних провокаторів захищає влада. Такого міліцейського щита - співробітників МВС у повному озброєнні, - як біля Українського дому 8 квітня, ніколи не було навіть на урядових заходах. І з журналістами, громадськими діячами так по-хамськи вже давно ніхто не поводився. Крихкою виявилася українська демократія.

Втім, розводити церемонії зі своїм народом нова влада в принципі не збирається. Прикладом чого може стати призначення Дмитра Табачника міністром освіти.

Ну не любить Дмитро Володимирович цю країну, особливо аборигенів, і особливо, як він каже, "свідомітів" (тобто людей, які свідомо відчувають себе українцями), і це почуття не в силах ні від кого приховати.

Французькі журналісти стверджують, що якщо б у Франції міністром освіти призначили франкофоба - наступного дня не працював би жоден університет. А коли французькі студенти виходять на вулиці - нікому мало не здасться. І не один ректор не посміє піти проти волі своїх студентів.

У нас теж відбулися студентські демонстрації протесту. Їх розрізнений гул заглушив досить стрункий хор ректорів, який виступив на захист нового міністра освіти.

У Табачника, до речі, є для ректорів непоганий подарунок: при ньому вузи знову матимуть право проводити один іспит при вступі до навчального закладу. Годівниця знову відкрита! Хай живе непереможна корупція і ті, хто з нею обіцяв всіляко боротися!

Не радійте, пане колишній міністре Іване Вакарчуку, своїм перетворенням! Ваші, може, і не ідеальні, але демократичні і справедливі реформи відкинуто одним помахом руки всесильного Табачника.

Не любить новий голова Міносвіти і українську мову, тому користується нею при крайній необхідності. Тому й вирішує, що зовнішнє тестування, яке він поки залишає (хоча погрожував накрити), проводитимуть мовою за вибором школяра. Тобто найчастіше російською. Значить, українську в найближчому майбутньому знати буде необов'язково. Хоча навіть Росія, з її федеральним устроєм, зробила все для того, щоб мати єдину мову зовнішнього тестування - природно, російську.

Чи зауважує новий Президент, який намагається зараз вести досить збалансовану політику, що його команда грубими провокативними діями підточує гілку, на якій він сидить? Зрозуміло, що у Віктора Федоровича немає ніяких сентиментів щодо українського національного відродження. Але ж зовсім не обов'язково на початку президентської кар'єри наживати собі скільки ворогів. Або він, за прикладом президента Леоніда Кучми, теж збирається всіх через коліно? Але з таким початком доброго фіналу не отримаєш, чи не так?

Корреспондент

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Тимур Желдак

Про кризу виконавців

Якщо БорисФілатич © як називають його деякі опоненти не стане міським головою вдруге, я точно можу сказати, хто в цьому винен. Я не знаю, це «проіскі врагов» чи звичайне нехлюйство, а...
Максим Мірошниченко

Термінатор з Холодного Яру

Якби ми мали якийсь свій Голівуд, то ми б зняли супермегашпіонську драму про ось цього чоловіка. Юрій Горліс-"Горський". Почав служити в українському війську у 1918-го року, долучившись до антигетьман...
Ледь не щодня, читаючи в стрічці новини про ДТП за участю громадського транспорту, я вкотре впевнююся: корупція вбиває! У середньому щодня в автокатастрофах гинуть 16 людей і близько 90 травмуються. Д...
Сумна Дніпровська історія в картинках про абсурдно-цинічну невдячність...Або - "Как причудлива тасуется колода" (с), чи "Самое дорогое на земле - это глупость, потому что за неё дороже всего прих...