App Store Google Play

На городі бузина, а в Москві є дядько

14.04.2010 11:59

За даними соціологічних опитувань (КМІС), 93% українців добре ставляться до Росії; натомість тільки 52% росіян до України ставляться добре, а 37% погано (Левада-Центр); 33% вважають, що Україна повинна бути під економічним і політичним контролем Росії. Такі настрої в російському суспільстві виникають не самі, їх наполегливо формують затуліни, лужкови та ЗМІ, більшість яких підконтрольна владі. Принцип пропаганди: про Україну або погано, або нічого. Один із прикладів - стаття в журналі «Молодая Гвардия» (№1-2, 2010) Сергія Родіна «Сокровенная тайна украинства». Цю отруйну, сповнену ненависті маячню необхідно прочитати. Не для того, щоб виникла нелюбов до росіян (хоч ми й не близнюки з однієї колиски, але маємо багато родинних зв'язків, які треба берегти) чи до Росії (хоча держава й відповідальна за расистські публікації, із сусідами треба підтримувати добросусідські робочі стосунки). А читати це треба: у нормальної людини виникає нелюбов до авторів, які сіють ворожнечу між народами.

Звичайний расизм

За твердженням Родіна, українці не просто «сепаратисты», «изменники», ми - «химера», як народу нас немає. «История сообщества «украинцев» как раз и представляет историю возникновения, становления и развития этнической химеры...Украинская химера и являет собой уродливое детище этого непримиримого русско-польского антагонизма». Автор стверджує, що до кінця XIX ст. Галичину населяли «русские», яких винищили «украинцы», вживається навіть термін «геноцид» («украинцы» не брезговали прибегать к открытому насилию и физическому террору»). За Родіним, українці - це деградовані росіяни, «предопределила эту этническую и нравственную мутацию прежде всего духовная мутация». «Террор и насилие, обман и ложь, духовное растление и циничный подкуп - именно такими способами производили в Галиции поляки и немцы искусственный отбор будущих «украинцев». Понятно, что при этом отбирались худшие, готовые за чечевичную похлебку в виде учительских должностей или места в семинарской бурсе продать и свою веру, и свой народ. И совсем не случайно украинство в Галиции с самого начала явило себя как идеология лакеев, идеология польских и немецких холуев». Не могли «лакеї» скласти пісню: «Є у мене топір, топір та кована бляшка, не боюся я ані німця, ані того ляшка». (Запам'ятаємо визначення галичан як «лакеев», щоб знати, звідки черпає «науку» один український доктор історії). «Появлению «украинцев» в Малороссии, в принципе, содействовали те же факторы, что и в Галиции, разве что обошлось (пока!) без массового физического истребления Русских».

Слушно зазначаючи, що в утворенні української нації взяли деяку участь тюрки, берендеї, автор стверджує: «В низших расах воплощаются духи тоже низших душевных качеств, то понятно, почему «украинцы» отличаются обыкновенно тупостью ума, узостью кругозора, глупым упрямством, крайней нетерпимостью, гайдамацким зверством и нравственной распущенностью. Подобный набор негативных черт, усугубляемый низким нравственным и интеллектуальным уровнем, и породил в «украинцах» патологическую и совершенно необъяснимую ненависть к своим единоплеменникам, родному языку, своей вере, культуре, традициям». Родін логічно докотився до нацистської расистської теорії про вищі (звичайно, росіяни) та нижчі нації (тюрки, українці). Хайль! Отже, ми українці, неповноцінні в расовому відношенні, а також не маємо своєї історії та мови. «Но не только сочиненная самостийниками «история» служит средством для сокрытия подлинного характера «украинского этногенеза» (точнее, мутагенеза). Не последнюю роль в этом деле играет и изобретенный ими суржик - «украинский язык». «Сама способность мыслить у «украинца» сведена к минимуму... И совсем не случайно за более чем столетнее существование украинского новояза на нем не было создано ни одного выдающегося произведения - художественного, научного или какого-либо другого. Ни одного... Мыслить на украинском, конечно, можно, но уровень этого мышления слишком убог и примитивен, чтобы подняться до осмысления достаточно сложных проблем».

Про що свідчить наука

Родін, прибічник расизму, вдається до брехні, фальсифікації, спекуляції на зміні назв країн і народів. Загальновизнано, що українська нація (як і російська) почала формуватися не пізніше XIV ст., а не в XX ст. у Галичині з ініціативи поляків і німців (ну дуже потрібна була полякам українська нація). Назва «Україна» згадується в Іпатіївському літописі, датованому 1187 роком, а у списках Падуанського університету в 1660 році значився «Йозеф Данило Дзик..., національність українець, Київський дистрикт». Україна утворилася на землях Русі (Київщина, Переяславщина, Чернігівщина) і є її спадкоємницею; Суздаль і Заліські землі, як і Новгород, Руссю не вважалися. Новгородські словени - нащадки польських племен із причини антагонізму та за демократичні традиції були вирізані Іваном ІV. Володимиро-Суздальське, згодом Московське та інші князівства утворилися на колонізованих землях з угро-фінським населенням із незначною домішкою слов'янського елемента, що прийшов із руськими князями; потім на формування російського народу суттєво вплинуло татарсько-монгольське іго. В Енциклопедичному словнику Брокгауза та Єфрона (С-П, 1912, т. 9) сказано: «Малоруси - прямі нащадки давніх південноруських слов'янських племен..., великоруси..., залишаючись руськими за вірою та книжною мовою, відхилилися від південноруських слов'ян у своїй народній мові, побуті, вдачі, звичаях, суспільному та державному устрої під впливом інших географічних умов та історичних доль, а головне - інших етнографічних елементів, що увійшли до їхнього складу».

Українці в різні часи називалися русичами, рутенцями, козаками, черкасами, русинами; нинішні росіяни називалися московитами (першим із московських князів додав до свого титулу «и всея Руси» Іван ІІІ). Після цього, пише Микола Костомаров, «имя Русского сделалось и для севера, и для востока тем же, чем с давних пор оставалось как исключительное достояние юго-западного народа... У южнорусского народа как будто было похищено его прозвище». І назву народ замінив на «українці».

Принцип імперії - поділяй і владарюй

Українська мова, визнана у світі мовою, це не «суржик», створений поляками й німцями чи групкою сепаратистів якесь століття тому, вона почала формуватися не пізніше XIV ст. на базі розмовної мови Русі, відмінної від книжної (давньоболгарської). В основу російської мови лягла книжна мова Русі, принесена в угро-фінські землі князями та священиками. У 2-й половині XIX ст. у Галичині точилася суперечка в середовищі русинсько-української інтелігенції, яку мову взяти за літературну: чи русинську народну, орієнтуючись на мову Котляревського, Шевченка, чи придумане «язичіє» з домішками слів російської мови. Сучасник тих процесів Микола Чернишевський писав: «Галицькі малороси, або, як вони себе називають русини, відзначаються всіма властивостями, спільними цілому малоруському племені... Навіщо ви [редактори «Слова»] придумуєте собі особливе калічене наріччя, відокремлюючись від загальної малоросійської літератури?»

Про походження українського та російського народів можна говорити багато, але вести з Родіним наукову дискусію немає сенсу: його твердження суперечать даним світової науки, в тому числі й російських учених. У кожного українця (україно- чи російськомовного) расистська маячня Родіна викликає відразу та обурення. Проте в нашому не зовсім здоровому суспільстві є різні корнілови, бузини, табачники, які солідаризуються з подібними ідеями, співають в унісон із Родіним і, схоже, під орудою одного диригента. І от уже О. Бузина, підписавшись «историк», видає статтю: «Киевскую Русь развалили галичане» («Ветеран України», №6, 2010). Нісенітниця, адже тим, хто вчив історію хоч у школі, добре відомо, що розвал Київської держави готували князівські міжусобиці, а стався він як наслідок татарсько-монгольської навали. На городі бузина, а в Москві є дядько, який хоче, щоб винною була невістка. (Людині, що пише для газет на історичні теми, пише поверхово та вкрай тенденційно, оголошувати себе істориком, як мінімум, нескромно; Соловйов, Ключевський, Рибаков дуже сміялися б, дізнавшись, хто претендує на їхню компанію). І от в унісон
Д. Табачник, який очолив міністерство, яке відповідальне і за освіту, і за виховання молодого покоління, заявляє, що галичани - лакеї (привіт од Родіна), що їм не місце, якщо не в Україні, то у владі. Родін називає всіх українців неповноцінними, Табачник вважає такими поки що галичан (це для початку, щоб розколоти українців, потім такими можна буде оголосити подолян, киян, які не так голосують). У заявах Табачника є елементи расизму (привіт од Родіна) - проголошення якоїсь з етнографічних груп українців «нижчою», нездатною до управління, до влади, обмеження громадянських прав за етнічною ознакою. Протиставлення груп у суспільстві - це злочин проти всього народу, бо веде до його роз'єднання в інтересах (і на замовлення) інших держав.
Відомий принцип імперій: «Поділяй і владарюй».



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Максим Мірошниченко

Зневага

Йшов додому пішки. Якийсь херовий та невдалий день видався. Потім вирішив поїхати у трамваї. Так і швидше і людей поруч буде мало. А в мене ж ще є привілей - УБД. Ця фігня робить мені розкішну насправ...
Водитель-наркоман на нелегальном маршруте. В 10:00 утра.Отвратительней всего в этой ситуации то, что этот маршрут работает уже полтора года. Получил от полиции десятки протоколов, несколько водителей...
Максим Мірошниченко

Нащадки слави Січових Стрільців

Дзвонить пан Юрій Фоменко, каже шо поки одні петлюрівці-дезертири сплять або чубляться в інтернеті, інші петлюрівці саджають на Соборній площі ялівець (можжевєльнік) біля пам'ятного хреста воякам...
Максим Мірошниченко

Моя країна

Взагалі знаєте, президент моєї країни - це президент закинутої на заднє подвір'я історії країни, яку хочуть розколоти та розвалити. Значній масі населення якої на це начхати. Суди якої виправдовують р...