App Store Google Play

Від пенсії до пенсії

16.03.2010 09:06
Від пенсії до пенсії живеться їм невесело. Напередодні виборів політики борються за їхні голоси, в той час вони самі змушені щоденно боротися за власне виживання. Пенсіонери: яке життя чекає українців після шістдесяти?

Андрій Золотарьов, політолог: «Как правило, объектом манипуляций являются пенсионеры, в силу того что они на выборы ходят дисциплинированно. Молодежь ходит от силы 40 - 50 процентов на выборы (в большей степени те, скажем так, кому сегодня 30 - 40 лет, а то и моложе). Пенсионеры в большей степени подвержены социальной коррупции, то есть их можно купить за лекарства, за гречку, за банку краски и за покрашенный подъезд».

Сезон полювання на бабусь і дідусів до 2004-го відкривався раз у кілька років. В умовах перевиборів, розділеної кампанії до місцевих та центральних органів влади зараз він триває майже постійно...

Пенсіонери - люди довірливі. За їхню прихильність не потрібно навіть дарувати пакети з крупою. Часто досить просто яскравих обіцянок. Знизити комунальні тарифи, підвищити пенсії чи відремонтувати під'їзди. Однак обіцяне світло в кінці тунелю інколи обертається свічкою за упокій.

«З 1 листопада 2009 року мешканці лівобережної частини Дніпропетровська повинні сплачувати за тепло від Придніпровської ТЕС за новими тарифами - 8 гривень 20 копійок за один квадратний метр щомісяця. Для порівняння: тариф у правобережних районах Дніпропетровська - 6 гривень 12 копійок за один квадратний метр».

Лариса Крикун, мешканка ж/м Сонячний: «400 рублей плачу за квартиру. От как холода были - в хате было 15 градусов. Сейчас хоть немножко потеплело, так и в хате потеплело, но все равно холодно. Я сейчас сняла второй свитер (то я еще в двух свитерах была), ноги в валенках...»

Більшу частину невеликої пенсії Лариса Георгіївна витрачає на оплату комунальних послуг. Немає грошей - немає тепла. Жінка, яка пропрацювала на Дніпропетровському стрілочному заводі майже все життя, зараз не насолоджується заслуженим спокоєм, а бореться то з холодом, то зі злиднями. Нещодавно у пенсіонерки з'явилася надія, що її життя покращиться - їхнім будинком пройшов марш-кидок активістів «Громадської сили». Пенсіонерка зраділа, адже лідер цієї організації - депутат Загід Краснов є одним з нинішніх власників її рідного заводу. Обіцянки знизити комунальні тарифи мешканці всього району зустріли на ура.

Андрій Золотарьов, політолог: «10 - 15 процентов днепропетровцев (это факт, мы имеем такую власть, которую заслуживаем) - они будут с удовольствием покупаться и за гречку, и за лекарства, и за банку краски в подъезде, не задаваясь вопросом, а за счет чего, собственно говоря, происходит этот аттракцион невиданной щедрости».

Загід Краснов, депутат Дніпропетровської міськради, лідер громадської організації «Громадська сила»: «Мы должны интересы наши защищать, интересы города и горожан абсолютно разными путями. Они нам продают тепло, которое вырабатывают. Во-первых, аморально поднимать цену, когда 30 % горячей воды выливают в Днепр. Но, не говоря о нравственности и морали, они нам продают тепло, которое вырабатывается, при том что гробится наше здоровье. Экологическая ситуация в городе плохая именно из-за ТЭС - порядка 60 % выбросов в атмосферу делается (это где-то 70 тысяч тонн в год) нашей тепловой электростанцией».

Там, де Загід Краснов - громадський діяч гучно обурюється, Загід Краснов - керівник депутатської більшості не робить нічого...

Анжеліка Пилипенко, депутат Дніпропетровської міськради: «Депутаты могли на сессии поднять этот вопрос. У депутатов горсовета есть возможность заветировать решение исполкома. Точнее, проголосовать против решения исполкома - таким образом, заветировать это решение».

«Депутат горсовета - это общественная нагрузка. Как депутаты мы не получаем ни копейки зарплаты. А исполком во главе с мэром - это исполнительный орган, он выполняет работы. У меня нет полномочий заставлять хорошо работать».

Загід Краснов, депутат Дніпропетровської міськради,

лідер громадської організації «Громадська сила»

(онлайн-конференція на сайті «Громадської сили» 08.02.2010)

Віктор Пащенко, політолог: «Тогда остается спросить: а куда ж делись полномочия? Слабый мэр, слабый горсовет... Власти в городе что - вообще нет, в принципе? Именно этот человек и его окружение определяют, какие решения будут выноситься».

Рішення НКРЕ про підвищення тарифів датоване ще липнем минулого року, і до кінця грудня у міськраді панувала мовчазна згода. Ближче до місцевих виборів питання тарифів на тепло від Придніпровської ТЕС стало все частіше лунати на мітингах та акціях політиків.

Микола Головань, заступник директора Придніпровської ТЕС: «Письмо официально шло от «Днепрэнерго», оно к товарищу Куличенко попало, если я не ошибаюсь, в начале сентября. От станции я писем не видел, что кто-то спорил, возражал».

Судовий позов, що повинен був захистити пенсіонерів та незаможних дніпропетровців, все ж таки з'явився. Тільки відправлений він був не за адресою, а отже від самого початку його ініціатори не розраховували на перемогу.

Євген Большаков, юрист: «Согласно статье 19 кодекса Административного судопроизводства Украины, исключительная территориальная подсудность данных споров - это Административный суд города Киева. Днепропетровский окружной административный суд не будет его рассматривать».

Як далі складеться доля тарифів, на останній сесії міськради Загід Краснов та його соратники не цікавились. Левову частку своєї уваги депутати приділили розподілу землі.

Андрій Золотарьов, політолог: «В узком кругу говорят, что надо, скажем так, взять, как говорится, 100 гривень, 10 пустить на социальную коррупцию, а на 90 рассказывать об этом в средствах массовой информации. Рассказывать о том, какой наш герой замечательный, как он своих избирателей любит. Краснов откровенно игнорируется киевскими политиками, в силу этого, очевидно, и появились эти бигборды с Денисовой, с Павленко, министром спорта... Это, по крайней мере, смешно. Попадались такие люди, которые, пообщавшись с министром, неделю руку не мыли...»

Плакати з міністром праці та соціальної політики Людмилою Денисовою з'явились у Дніпропетровську кілька тижнів тому. На зображенні міністр, понуро схиливши голову, слухає лідера «Громадської сили». Сам Загід Краснов на сесії розповідає: він переконав урядовців у необхідності побудови соціального центру для інвалідів у Дніпропетровську.

Загід Краснов, депутат Дніпропетровської міськради, лідер громадської організації «Громадська сила»: «У меня была встреча с министром труда и социальной политики Денисовой, где она подтвердила, что к ней по этому вопросу никогда никто не обращался, что они готовы помочь».

Андрій Золотарьов, політолог: «Очевидно, что глубокие политические комплексы, которые таятся в Загиде Краснове, как раз и привели к тому, что такой пиетет: обо мне во французской газете написали, я Ленина видел... Действия его пиарщиков выдают как раз эти комплексы, которые глубоко в нем сидят».

У піар-капкан місцевих діячів потрапили одразу кілька урядовців. Самі того не знаючи, вони стали VIP-агітаторами громадської організації та її лідера. Чудеса фотошопу від креативників Загіда Краснова у Міністерстві праці та соціальної політики не оцінили.

З повідомлення ІА «Новий міст»:

«Людмила Денисова считает «недопустимым использование имиджа того или иного политика в пиар-кампаниях других лиц, тем более без его ведома. Министр собирается требовать объяснений от З. Краснова по поводу его действий и их мотиваций», - говорится в официальном сообщении Министерства труда и социальной политики Украины.

Андрій Золотарьов, політолог: «Мы любим ссылаться на Европу, на Германию, на Францию, на Великобританию, но тяжело представить, чтобы Загид Габибулаевич оказался, допустим, членом бундестага. В силу своей биографии он мог быть кем угодно: меценатом, бизнесменом, но не политиком - в политику вход ему был бы заказан. Его не подпустили бы на пушечный выстрел. Там не встретишь человека, о котором его пиарщики ставят музыкальной подложкой мелодию из «Бригады».

В аптеках щомісяця осідає левова частка грошей багатьох українських ветеранів. Вартість життєво необхідних ліків може перевищувати розмір пенсії вдвічі, втричі або вп'ятеро. Знижки, акції та соціальні пропозиції - для багатьох єдиний шанс купити потрібні препарати. Але тут пенсіонерів чекає ще одна небезпека - натрапити на шахрайство і недобросовісні рекламні трюки.

Знижки, розпродажі та акції... Для одних - шанс купити елітне авто дешевше на кілька тисяч євро, для інших - єдина можливість придбати життєво необхідний товар.

Артем Сидюк, маркетолог: «Классифицировать скидки можно в трех направлениях: это элитные скидки, это среднеценовые скидки и это социальные цены, которые направлены на, скажем, самый необеспеченный слой потребления».

Фрагмент рекламного сюжету

«Купил «Лазолван». В других аптеках он стоит 78 грн. - здесь я купил за 37».

Подібних рекламних сюжетів на дніпропетровському телебаченні було чимало. У них розповідалось про соціальну акцію мережі аптек та однієї з громадських організацій. Вигляд щасливого покупця, який придбав ліки чи не вдвічі дешевше, магнетично подіяв на багатьох пенсіонерів. В аптеки потяглися вервечки бабусь та дідусів...

З газети «Громадська сила» від 10 грудня 2009 року:

«Для всех днепропетровских пенсионеров свои двери открыли 14 аптек во всех районах города, в которых будут продаваться лекарства по закупочным ценам (стоимость таких медикаментов примерно на 25 - 50 % дешевле, чем в других аптеках города). На сегодняшний день перечень доступных медицинских медикаментов состоит из 53 наименований...»

Однак лікарі скептично оцінили запропонований список медикаментів.

Людмила Марчук, лікар-клініцист: «Актуальность применения данных препаратов не имеет места. Препараты, которые применяли в 70-х, 80-х, 90-х годах. Сейчас они не настолько актуальны, чтобы бросаться в аптеки и покупать их даже по дешевой цене. Есть намного более натурального происхождения препараты».

Вартість найдорожчого препарату зі списку не перевищувала 20 гривень, про життєво необхідні дорогі ліки - ані слова. Однак на тому розчарування пенсіонерів не скінчилися. Проста перевірка довела: деякі медикаменти зі спеціальними знижками коштують дорожче, ніж у вільному продажу. Наприклад, ціна на активоване вугілля - найдешевший засіб у списку - 1 гривня, в той час як без знижки у сусідніх аптеках його продавали за 70 копійок.

Артем Сидюк, маркетолог: «Две ключевые стратегии производителя, для того чтобы привлечь к товару покупателя. Первая стратегия - это до того, как объявить акционную скидку, он повышает стоимость продукта на тот процент, на который планируется скидка. Второй вариант - это когда акционный товар не имеется в том объеме, в котором необходим для потребителя. И скидка действительно существует на этот товар, и человек, когда приходит в торговую точку, просто не находит этот товар по причине того, что он закончился. И имея стимул к покупке, он приобретает какой-то альтернативный товар».

Соціальний проект, який розвернувся у Дніпропетровську наприкінці грудня, у цьому розумінні був витриманий за всіма законами маркетингу. Багато ліків із так званого «списку Краснова» в аптеки або не завозилися, або закінчилися. А щоб пенсіонери не впадали у розпач, фармацевти пропонували купити їм ці ж ліки, але за звичайними цінами.

Зйомка прихованою камерою:

Пенсіонер: «А что, по скидке нет «Пирацетама»?»

Фармацевт: «Панкриотина» нам тоже не привезли - тот, что по 20 таблеточек, который в списке. Они ж сами привозят этот товар, его разобрали. «Рибоксина» тоже нет в таблетках со скидкой, в ампулах - без скидок».

Пенсіонер: «А по обычной цене его можно купить?»

Фармацевт: «Да».

Якщо повернутися до героя сюжетів - щасливого дідуся, то можна помітити певні невідповідності. У руках він тримає препарат «Лазолван». Його ринкова вартість - близько 20 гривень, а не 76. Ще один кіноляп - «Лазолвану» взагалі не було у заповітному соціальному «списку Краснова».

Зйомка прихованою камерою:

Пенсіонер: «Нам нужен «Лазолван»!»

Фармацевт: «Нет! Это только по телевизору «Лазолван» показывают».

Самі продавці розводять руками: на чому ж можна зекономити стареньким - не знають. Знижки у кілька копійок не компенсують навіть витрати на проїзд до аптеки.

Артем Сидюк, маркетолог: «Как правило, оптовые скидки более интересны как для производителя, так и для покупателя».

Виходить, аби відчути економію, пенсіонерам потрібно було купувати цілі вози цитрамону, цистерни валеріани і тонни активованого вугілля. І тягнути це все на перепродаж.

Юрій Райхель, політичний оглядач: «Это типичный пример экономико-политического популизма на вроде бы экономической основе, который эксплуатирует низкий уровень доходов наших граждан и их такое естественное желание купить что-то подешевле. Почему это называется популизмом? Потому что это ничего не стоящие обещания. Ненормально заставлять людей ехать через полгорода, тратить на маршрутку 4 грн. туда и обратно, чтобы они сэкономили 80 копеек».

Потенційна електоральна здобич, на яку розраховували автори ідеї соціальних знижок, швидко розкусила гірку передвиборну пігулку.

Валентина Іванівна, пенсіонерка: «Нет, для меня нету. Я была на учете у кардиолога, так он дорогие нам лекарства выписывал. Если я покупаю по 50, по 70 рублей лекарства, то 50 копеек, 30 копеек - это ничто...»

Але для того, щоб зовсім не розчарувати улюблених бабусь, в одній з аптек, де проходила акція, на них чекав сюрприз. За знижками Краснова реалізовувалась «Віагра». До того ж купувати її вельми вигідно - всього 86 гривень замість 96 за пачку.

Блокадний Ленінград деякі ветерани не можуть забути ні на хвилину. І не лише ті, хто зазнав цього страшного випробування у роки війни, а й ті, хто зараз живе у схожих умовах. Хто відповість за цю битву за виживання?

Медалі та ордени - чи не єдине, що вдалося врятувати під час пожежі подружжю Тенгель. У лютому минулого року їхня квартира вигоріла дощенту. Від дніпропетровських чиновників вони отримали гарячі обіцянки допомогти... і підсобне приміщення в одному з гуртожитків. Умови життя - воєнні. Немає де помитися, приготувати їжу, випрати речі. Туалет без світла та іржавий рукомийник - це всі доступні блага цивілізації. У повітрі - їдучий сморід. Так пахне безвихідь - жаліються ветерани.

Поліна Тенгель, пенсіонерка: «Никто не приходит, никому мы не нужны. Два старика...»

Євген Тенгель, ветеран ВВВ: «Обещали переселить до октября...»

Андрій Золотарьов, політолог: «4 года назад, по-моему, Загидин Габибулаевич заявлял о том, что мы берем на себя всю ответственность за все, что происходит в этом городе. И действительно, закрепилось за ним такое прозвище «директор горсовета» - то есть человек, контролирующий реальное большинство горсовета. Если спустя 4 года своей деятельности он с восклицательным знаком ставит вопрос «Поднимем город!», тогда возникает вопрос: а кто его опустил? Буквой «зю» стоит сегодня Днепропетровск. Не есть ли толика Вашей деятельности, Загид Габибулаевич? Это вполне закономерный вопрос. Спросить, что было сделано за последние 4 года, на сколько сот миллионов, а может и миллиардов, земли было пущено своим людям за мзду и прошло мимо городского бюджета?..»

Минув жовтень, за ним листопад, скінчилася зима, почалася весна... Місцеві можновладці чубляться: депутати звинувачують підлеглих мера Куліченка, ті звинувачують більшість у міськраді, а відповіді, куди переселити подружжя, так і немає. Ветерани й досі у підсобці. Чекають виборів - мають надію, що прийдуть агітатори і хоч їжу приготують...

Студія "Акцент-медіа"

 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Ярема ГАЛАЙДА

Уроки Пунічних воєн

Друга Пунічна війна. Ганібал розбив римлян при Требії та Тразименському озері. У цих битвах він вирізав майже 60 000(!!!) римлян та їхніх союзників.А потім нова перемога канфагенян: Канни! За 6 (!!!)...
Тимур Желдак

Про кризу виконавців

Якщо БорисФілатич © як називають його деякі опоненти не стане міським головою вдруге, я точно можу сказати, хто в цьому винен. Я не знаю, це «проіскі врагов» чи звичайне нехлюйство, а...
Максим Мірошниченко

Термінатор з Холодного Яру

Якби ми мали якийсь свій Голівуд, то ми б зняли супермегашпіонську драму про ось цього чоловіка. Юрій Горліс-"Горський". Почав служити в українському війську у 1918-го року, долучившись до антигетьман...
Ледь не щодня, читаючи в стрічці новини про ДТП за участю громадського транспорту, я вкотре впевнююся: корупція вбиває! У середньому щодня в автокатастрофах гинуть 16 людей і близько 90 травмуються. Д...