App Store Google Play

Про концепцію національно-патріотичного виховання молоді

23.02.2010 18:50
Наприкінці минулого року Міністерство освіти, спільно з Міністерством у справах сім'ї молоді і спорту, Мінкультом і Міністерством оборони вирішили в черговий раз взятися за виховання молоді в "єдино правильному" напрямку. Результатом їх сумісної роботи стала прийнята постанова "Про концепцію національно-патріотичного виховання молоді". І хоч, скоріше за все, вона залишиться черговою декларацією та фіктивною статтею в графі "Видатки", сам принцип намагання держави формувати свідомість молодих людей не може не викликати занепокоєння. Тож і ми не можемо залишити її без уваги. З текстом самої постанови можна ознайомитись тут.

Нещодавно чотири міністри підписали й оприлюднили документ «про концепцію національно-патріотичного виховання молоді». При прочитанні цього документу я постійно запитував себе: чому моя мама не любить мене? Справа навіть не в тому, що мене і моїх друзів вважають недолугими дикунами, яких треба виховувати, не в тому, що цей документ є невідредагований переклад з такого самого російського, прийнятого 2003 року, а в тому, що його дуже важко читати й інтерпретувати, бо наповнений логічними суперечностями, беззмістовними кліше, порожніми пафосними риторичними конструкціями, граматичними, лексичними та пунктуаційними помилками.

Прикладом таких беззмістовних кліше, що мають відволікати увагу від усього іншого є "загальнолюдські цінності". Ніхто не знає, що це таке, але всі знають, що це щось добре, корисне, з чим згодні всі, що всі мають любити. Як маленькі рожеві слоненята, що використовують вуха, аби літати. В цих міфічних істот є одна суттєва перевага перед "загальнолюдськими цінностями": вони визначаються чіткою дефініцією, в той час як що таке загальнолюдські цінності не знає ніхто.

Звісно, кожна людина має певний універсум цінностей, які вона захищає і втілює в життя через дію, або за допомогою яких виправдовує щоденні практики, власну бездіяльність, абощо. Але навіть в кожної людини протягом життя такі цінності змінюються, тобто стабільно існувати такі цінності можуть лише в книжках (і то тільки таких, що дають "істину" в останній інстанції), або групах, чиї щоденні практики наново витворюють сталу інтерпретацію дійсності. Універсуми цінностей й інтерпретацій зазвичай називають ідеологіями.

Наприклад, візьмемо цінності, яка на перший погляд можуть претендувати на універсальність, або "загальнолюдскість": Свобода, Рівність, Братерство. Абстрагуймося від того, що вони мають конкретний час, місце й обставини виникнення, уявімо, що крім Європи не існує інших континентів, а історія Європи починається з появою християнства.... Навіть тоді, ми змушені будемо визнати, що, наприклад, під Рівністю можна розуміти рівність (ницість) перед вищою істотою (імперетором, богом тощо) рівність всередині стану, рівність перед законом (а точніше, внестанове законодавство), переподіл та невідчужуваність власності, рівність у виробництві, рівність в споживанні, ґендерну рівність, баланс прав та обов'язків, позитивну дискримінацію і прочія, прочія, прочія.

Панівна ідеологія будь-якого періоду та регіону завжди претендує на універсальність. Так, для громадян грецького полісу перси, скіфи, єгиптяни є варварами, що знаходяться на попередньому рівні розвитку самих греків. На той самий рівень скочуються поліси, де владу отримали олігархи або тиран. Головний бог якогось міста стає на вершину пантеону, а часом стає єдиним на всесвіт, де всі ворожі боги отримують в кращому разі статус демонів.

Універсальна, "загальнолюдська" цінність може існувати лише як набір індивідуальних або групових інтерпретацій цієї цінності. Ми не можемо нічого конкретного сказати про ідею чашки, а лишень про кожну окремо взяту, конкретно-історичну та навіть індивідуальну чашку.

Візьмімо таку цінність як сім'я. Що під цим мають на увазі? Екзогамну, парну, патріархальну моно-/полігамну? Це список можна продовжувати! Може, стане легше, якщо обмежитися християнським світом? А куди тоді дівати мормонів? А біблійного Іякова? А середньовічних хіліястів та анабаптистів? В Старому заповіті кількість дружин обмежена тільки для царя, і становить число 12, а оптимальною кількістю вважається чотири. При цьому єванґеліст радить парну сім'ю, а в середні віки для певних категорій шлюб взагалі був поза законом.

"Християнські цінності" - це теж велика і порожня абстракція. Такі абстракції покликані привчити людину оперувати такими категоріями, що роблять неможливим будь-яке думання поза "містичним досвідом" передвиборчої реклами. Наприклад, хіба прихильники "теології звільнення" розуміють єванґеліє так само як папа Олександр Шостий Медичі? або протопоп Аввакум? або суддя Дж.Ф. Рутерфорд?

Але пани міністри говорять не про християнські цінності, бо так можна дискримінувати та відштовхнути всіх, хто не вважає себе християнином. Вони говорять про загальнолюдські, і залишається або повірити що міністри вірять в існування такої істоти зі сталими цінностями як Загальнолюдина (Пуруша, Адам Кадмон?), або припустити, що через таку формулу, якась певна ідеологія (яку, напевно, "сповідують" самі міністри) намагається отримати статус універсальної (позачасової, позатериторіяльної і позакласової). Якщо ми приймаємо друге, то залишається констатувати, що статус державної ця ідеологія вже отримала. Але що це за ідеологія? Можна проаналізувати риторику.

Ці "загальнолюдські цінності" збираються "формувати" серед молоді, одже ми вважаємося об'єктом, людським матеріалом, чиї мізки треба підганяти під певний ідеал, сформований в розумі людей, що вважать себе суб'єктами. Це більшовицька партія аванґардного типу з тезою Макаренка про "безмежну пластичність людського матеріалу", сумнозвісна модель "еліта та маси", віра в те, що ідеальне детермінує реальне.

Це виховання "пронизує всі сторони життя" і має на меті "формування в неї (особи, хоч в документі написано "особистості", ги-ги! - авт.) цілісної картини світу", "збереження стабільності" "що сприятиме зміцненню духовної, моральної єдності суспільства" (всюди в цитатах курсив мій).

Тут доречно пригадати фразу Чєрномирдіна: «Что б мы только не строили, все равно выходит КПСС», а також такий анекдотичний випадок в університеті Шевченка, коли кафедру наукового комунізму пропонували перейменувати на кафедру наукового націоналізму.

Періодичні вкраплення кліше на кшталт «духовний код нації» (про українську мову), «національна пам'ять» (яку треба «вшановувати»), «духовна єдність поколінь» і безліч інших прикладів відсилають нас до такої німецької ідеї ХІХст. як «Вольксґайст». Цей термін можна перекладати як «дух народу», або як «дух нації». Ця консолідаційна ідея доби романтизму через містицизм поч. ХХст. стала підґрунтям для появи ідеї фюрера: людини, що стає уособленням цього «духу», його вольовою точкою. Таке волюнтаристське та модернізаційне розуміння отримало в СРСР слово «вождь», що від початку мало зовсім інше значення, яке відсилало нас до праць Моргана та Енгельса, їхньої філософії історії.

Якщо додати до того, що головним агентом виховання є держава та її інститути, методом є «держзамовлення», втручання в сферу приватну і публічну (через засоби масової інформації) еtс., то ідеологічне спрямування документу стає зрозумілим.

Отже, в усьому документі ми бачимо еклектичну суміш, де маркери тоталітаризму домінують над усіма ліберальними "благімі намірами". А як ще воно мало бути? Історія показує, що будь-який державний культ перетворюється на культ держави. Це лише справа часу.

Пряма дія



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Анастасія ГОРЯЧА

До людей, як до худоби

Якось Яніка Мерило стрімила з СВ потяга, здається, Київ-Львів... Вона казала про реформи, які таки відбуваються в нашій країні, демонструючи новеньку плазму у люксовому вагоні. Довелось якось і мені п...
Юрій Фоменко

Земля країни Герр

1970 рік. Наше місто розросталось на лівому березі. Вже вийшло за межі Мануйлівки і розбудовувалось у плавнях і на пісках.  З появою нових будівель виникало питання закладки зелених зон. А для зе...
Год назад прошёл тендер на создание концепции развития транспортной сети Днепра и всё мои прогнозы по этому документу сбылись:1) Вероятней всего расчитана она будет на 4-5 лет(как раз под сроки реализ...
Дмитро Томчук

В ожидании "халявы"

Есть у меня знакомый народный депутат из Днепра. До того, как стать нардепом, он был бизнесменом. Человек небедный. И , как многие люди этого круга, привыкший считать деньги до копейки. Это старая бух...