App Store Google Play

Святослав Олійник: «Авторитетні люди в списку партії нікому не потрібні»

19.02.2010 09:22
Народний депутат Святослав Олійник належить до юридичного департаменту Блоку Юлії Тимошенко - його зараховують до так званої «групи Андрія Портнова».

Олійник періодично привертає до себе увагу преси, роблячи заяви, що йдуть врозріз з «генеральною лінією партії». Зокрема, він відкрито виступав за перехід БЮТ в опозицію і визнання результатів другого туру та скептично висловлювався щодо перспектив їх оскарження. В інтерв'ю «Главреду» Олійник розповів про своє бачення судового процесу у Вищому адмінсуді, можливу стратегію БЮТ у майбутньому, недосконалість виборчої системи в Україні, свої власні політичні плани і, звичайно, про «групу Портнова».

 

«Давати оцінку обґрунтованості позову до ВАСУ я, як член фракції БЮТ, зараз не хотів би»

Святославе Васильовичу, наскільки, на вашу думку, гідно для юриста виступати в ролі носія картонних коробок з документами - у ВАСУ під подачі Юлією Тимошенко свого позову цим займалися ваші колеги по фракції?..

Я думаю, що це нормальна ситуація, коли члени команди супроводжують свого лідера, який вирішив подавати скаргу особисто. Я не вбачаю тут жодної проблеми.

Чому до ВАСУ прийшла така велика кількість «БЮТівців»?

Якоюсь мірою це обумовлено тим, що там були присутні багато «регіоналів», була штучно створена напружена і недружня обстановка. Цілком зрозуміло, що для того, щоб створити коло комфортності, все ж таки бажано, щоб були поруч свої люди. Це нормально, це скоріше не юридична, а чисто життєва площина.

Навіщо взагалі подавався цей позов - наші джерела в БЮТ стверджують, що він не має шансів бути задоволеним апріорі?

Я свого часу теж давав на цю тему коментар, але це було тоді, коли ще не було ухвалено рішення його подавати. А зараз таке рішення вже є, і воно реалізовано. Що тепер уже давати йому оцінку? Треба дочекатися оцінки суду.

Ваша особиста позиція - щодо недоцільності подачі позову - не змінилася за цей час?

Я краще утримаюсь від коментарю на це питання, давайте дочекаємося судового процесу, тоді стане зрозуміло. Свою думку я висловлював тоді, коли ще не було рішення про подачу позову.

Навіщо Андрія Портнова змусили нести цей позов в суд - при тому, що він виступав проти? Взагалі, рішення судитись було ухвалено Юлією Володимирівною особисто?

Ані Портнов, ані інші юристи не були учасниками цього виборчого процесу в ролі кандидатів у президенти. Оскільки Юлія Володимирівна є кандидатом у президенти, за нею й було остаточне рішення. Очевидно та зрозуміло, що саме вона приймала це рішення, а завдання членів команди - або допомагати їй, або якось висловлювати свою позицію в рамках демократичних процедур. Тобто, я як юрист дав свою думку на цю тему, але на сьогодні як член фракції БЮТ я не хочу коментувати юридичний аспект. Зараз це не буде коректно. Я думаю, коли вже прийнято таке рішення, то його тоді бажано супроводжувати, і це є природним та нормальним для тих людей, які хоча б якимось чином сповідують командний дух.

Але ухваленню цього рішення передували гострі внутрішньофракційні дискусії?

Скоріше не внутрішньофракційні, а внутрішньоюридичні.

Всередині юридичного блоку фракції?

Всередині оточення були дискусії, аналіз тих даних, які подаються. Але рішення про подачу цього позову характеризується як мінімум двома аспектами: це і юридичний аспект, і значною мірою політичний, публічний аспект, аспект позиціонування - є велика кількість людей, які віддали голоси за Юлію Тимошенко. Очевидно, їй краще за інших відомо, як у цьому аспекті себе поводити, щоб ті люди, які віддали за неї голоси, не відчували себе переможеними.

Ви утримались від коментування доцільності самої подачі цього позову в суд. Якщо вже це сталося, які шанси на перемогу?

Ви мені задаєте те саме питання, тільки в іншому формулюванні. Це знову ж таки означає, що зараз, коли суд уже триває, давати оцінку обґрунтованості цього позову як член фракції БЮТ я би зараз не хотів.

До обрання до парламенту я працював адвокатом, а у цій сфері є дуже жорстка професійна етика. Справа у тому, що коли юрист працює, обслуговує свого довірителя, він певною мірою обмежений у коментарях та прогнозах. У даному випадку я послався б на юридичну етику і не став вдаватися в сутність цього процесу.

 

«Перехід до опозиційної діяльності є формулою перемоги на майбутніх парламентських виборах»

У випадку перемоги в суді і проведення третього туру виборів - що ви будете говорити світовому співтовариству, яке в цілому визнало наші вибори демократичними, а багато хто вже встиг навіть привітати Віктора Януковича з президентством?

Я думаю, що міжнародне співтовариство в даному випадку з повагою поставиться до наших внутрішніх вітчизняних процесів. Є така традиція в цивілізованому міжнародному товаристві: сприймати та поважати рішення суду. І очевидно, яке б рішення цей публічний суд не прийняв, воно буде сприйняте міжнародною спільнотою.

Але ж міжнародна спільнота довіряє своїм судам, і має на це всі підстави. Натомість українські суди в корумпованості не звинувачував хіба що лінивий...

Я не став би сьогодні піддавати сумніву об'єктивність нашого суду. Судом прийнято стратегічно правильне рішення - слухати справу в повному складі суддів. І поки кожен з учасників цього судового процесу не отримає відповіді на свої питання, цей процес буде тривати, і ніхто не може обмежити суд у термінах цього розгляду. Я вважаю неправильним, коли хтось прогнозує, що суд закінчиться у неділю, чи в понеділок, чи до якоїсь дати.

Суд необмежний ні в часі розгляду справи, ні в часі перебування в нарадчій кімнаті для прийняття рішення. Я думаю, що при всіх можливих труднощах нашої судової системи, цьому суду, який буде відбуватися в обстановці абсолютної публічності, я би довіряв повністю.

Тобто цей судовий процес може тривати, умовно кажучи, два чи три тижні?

Будь-який суд все-таки повинен тримати розумні строки.

А якими можуть бути розумні строки?

Я вважаю, що розумним строком став би розгляд цієї справи протягом тижня.

А якщо суд вирішить не задовольняти позов Юлії Тимошенко, якими будуть дії її соратників?

Тоді настане час уже для винятково політичного рішення. Тобто на цьому юридична кампанія завершується, фактично завершується і виборчий процес, і ми переходимо в стадію виключно політичних рішень. І знову ж таки ключовим гравцем буде Юлія Тимошенко та її позиція щодо подальшої політичної діяльності і формату дій, тому що частина людей буде себе позиціонувати в опозиції, а частина захоче бути з владою.

Якщо ВАСУ не задовільнить ваш позов, ви з цим погодитесь?

Після рішення суду в юридичному процесі буде поставлена крапка. Зрозуміло, що і правові, і цивілізаційні традиції спонукають до визнання рішення суду, яким би воно не було.

У випадку поразки - будете застосовувати технологію реваншизму, як Янукович після 2004-го?

Очевидно, будуть різні позиції. Тобто хтось буде більше радикальний і працюватиме з більш радикальною аудиторією, а хтось буде більш поміркованим, більш конструктивним. Це означає, що у нашій політичній позиції після цього може виникнути плюралізм.

А чи не став саме цей плюралізм, який подекуди перетворювався на хаос, однією з причин поразки?

Безумовно, БЮТ є що аналізувати, бо є результат, і цей результат негативний. Якщо хтось дотримується думки, що негативний результат треба списати на когось іншого, на протилежну сторону, чи на людей, які не так голосують, - це неправильний шлях. Тобто це вибори, це завжди точка, коли треба зробити зупинку і проаналізувати свої позиції, свої власні дії, і, можливо, ті помилки, які призвели до негативного результату.

А які помилки, які призвели до такого результату, ви можете назвати?

Особисто я вважаю, що люди могли втомитися від політичного протистояння, і від тез, які спрямовані на взаємне звинувачення. Можливо, Янукович десь і набрав більше голосів, тому що він менше переходив на особистості. Нам просто треба зробити еволюційний перехід від політики обвинувачень, або політики «проти», до політики консенсусу.

Якщо Янукович стане Президентом, Тимошенко краще добровільно піти у відставку чи триматись за своє крісло?

Я висловлю свою особисту думку. Я переконаний, що в такому разі перехід до опозиційної діяльності є формулою перемоги на майбутніх парламентських виборах, тому що влада завжди стикається з таким проблемами, які непопулярні у людей. Краще не ділити такі проблеми. Або повністю відповідати за цей процес, або тоді віддати його опоненту. І більше того, країна просто не може залишатися без опозиції!

Багато кажуть, що дата інаугурації Януковича стане свого роду психологічним моментом, після якого «ненадійні елементи» в БЮТ почнуть дрефувати в бік Партії регіонів...

Мені здається, що перехід з однієї команди до діаметрально протилежної вже неможливий. Ми вже пережили цей історичний момент, коли люди перебігали до інших команд. Зараз це вже не модно. Можливо, тут виникнуть якісь треті вектори - сьогодні я би звернув увагу на заяви Тігіпка. Він говорить, що хоче створити в парламенті свою групу. Думаю, що у Верховній Раді виникнуть групи, які будуть орієнтуватися на того чи іншого лідера. Можливо, їх буде більше, ніж сьогодні представлено в парламенті, тому що результати президентських виборів дали певну, скажімо, розкладку симпатій. Очевидно, це буде фактором, який гуртуватиме людей навколо лідерів.

Чи може фракція БЮТ в чомусь повоторити шлях фракції НУ-НС, коли замість підпорядкування одному лідеру там зявилася купа внутрішніх течій - маю на увазі, що буде ядро, орієнтоване на Юлію Володимирівну і «сіра маса», що голосує, як їй заманеться?

Я взагалі вважаю, що неправильним є принцип формування цього складу парламенту - перехід до партійної моделі був помилковим. Фактично наш парламент має вигляд своєрідної корпорації, де статус депутата не зовсім зрозумілий. За законом і за логікою - депутат є представником людей. А працюючи з конкретними людьми, ми часто входили в колізію, коли партійні інтереси не входили в узгодженість з тими проблемами, які піднімають люди в конкретних округах.

Я живий цьому приклад - тому що мені дістався округ у Дніпропетровській області, починається він з обласного центру й закінчується на кордоні з Донецькою областю. У моєму окрузі, наприклад, більше сімдесяти відсотків людей проголосували у другому турі за Януковича. І у цих людей є свої погляди на життя, на політику, на дії уряду, на політичну риторику тощо. Якщо я хочу кореспондуватися з цими людьми, часто я не можу підтримувати ті тези, які на політичному рівні є більш правильними для людей, що живуть на заході України. І тому ми маємо проблему - депутат повинен визначитися, кому він служить: або партії, яка взяла його до списку і завтра чи візьме, чи не візьме, або тим людям, де він закріплений працювати. Наприклад, там, де він народився і пройшов своє становлення.

Виходом з цієї ситуації може бути перегляд політичної системи в плані формування її за іншими правилами: або мажоритарними, або підтримки конкретного прізвища у відкритих списках. Врешті-решт, я думаю, що свого представника повинна мати громада, а не партія.

Чи можливий такий вихід з цієї ситуації, шляхом політреформи, шляхом референдуму, який запропонував Іван Григорович Кириленко? Він сказав, що, на його думку, людям ближча президентська форма правління...

Я думаю, що референдум навряд чи вирішить ці проблеми. Ця процедура обмежена тим, що на референдумі люди голосують за питання, сформульовані ініціаторами референдуму, а часто буває, що від того, як сформульоване питання, залежить відповідь, яку ми отримаємо. Більше того, ми знаємо приклади, коли результати волевиявлення на референдумах потім не втілювалися в життя. Я думаю, що правильно обрати інший шлях, думаю, що у цьому незрозумілому політичному хаосі знайдеться та фігура, яка винесе це питання на публічну риторику й візьметься вирішити його юридично-правовим способом. Вважаю, що ми найближчим часом станемо свідками таких ініціатив, наприклад, через звернення до Конституційного Суду.

Що вигідніше для БЮТ - дострокові парламентські вибори чи вибори чергові, у 2012 році, враховуючи те, що місцевих виборів у травні напевне не буде?

Давайте почнемо з того, що місцеві вибори відклали з тридцятого травня, але не назавжди. Тобто, скоріше за все, можна прогнозувати, що місцеві вибори все-таки відбудуться або влітку, або восени цього року. Тому що повноваження мерів, наприклад, уже остаточно закінчуються, і їх не можна продовжити через відсутність законодавчого і фінансового забезпечення. Дата місцевих виборів може бути і датою, на яку припадуть можливі дострокові вибори до парламенту. Я як вважав, так і вважаю, що дострокові вибори до Верховної Ради більше, ніж реальні, рано чи пізно вони відбудуться, і швидше за все, вони можуть співпасти з місцевими виборами, хоча б для елементарної економії коштів.

Все ж таки, яка дата парламентських виборів вигідніша БЮТ?

Якщо дострокові вибори відбудуться за цією партійною системою, яка є зараз, мені здається, що вони радикально в кращу сторону навряд чи щось змінять. При формуванні прохідної частини списку знову важитиме прихильність до лідера, а не авторитет політика. Нікому ж не потрібні авторитетні люди в списку партії! Там потрібні люди, які схожі на бізонів. Я їх порівнюю з бізонами, тому що коли я побачив, як тупотять депутати з одного боку зали до трибуни чи ще кудись, то це справді бізони, які табуном біжать і блокують трибуни. І дивишся, а там губернатори колишні, ще якісь люди поважні, доктори наук, і всі вони тупотять до трибуни щось блокувати...

Тож яким чином буде формуватися список БЮТ - наповнюватися «бізонами»?

Я не є функціонером БЮТ, я не є членом жодної партії, які утворюють Блок Юлії Тимошенко. І для себе я в принципі вже визначився. Чесно кажучи, в разі, коли будуть дострокові вибори по цій самій системі, яка є зараз, в рамках БЮТ я особисто на них не піду, навіть якщо буде таке запрошення.

 

«Андрій Портнов не стоїть у черзі за тим, щоб отримати якесь юридичне завдання»

А як ви бачите своє майбутнє в такому разі?

Ви знаєте, на сьогодні мене ще цікавлять певні аспекти політики. Більше того, я бачу певну перспективу, і займаюся зараз непарламентськими політичними проектами, навіть більше того, я вам можу підтвердити, що дуже симпатизую одній новій партії.

Що це за партія?

Це політична партія «Україна майбутнього». Як на мене, ідея, закладена в основу цієї партії, ідея гуманістична, настільки цікава, і настільки продуктивна, що вона обов'язково дасть дуже й дуже цікаві результати. Але зрозуміло, що не в цьому році, це серйозна робота, яка сьогодні ведеться і на міжнародному рівні. І я сьогодні не приховую свого дуже позитивного ставлення до молодої ідеї, яка народжується в надрах цієї партії.

В чому полягає ваша співпраця з «Україною майбутнього»?

Я в ідеологічній частині співпрацюю з людьми звідти, а це переважно молодь - та молодь, яка буде в завтрашньому дні.

Ваш можливий відхід від парламентських справ вочевидь призведе до послаблення юридичного департаменту БЮТ, а саме того відділення в юридичному департаменті, яке називають умовною «групою Андрія Портнова». Це означає, що тендери на виконання юридичних замовлень керівництва вона буде програвати групі «Корнійчука - Онопенка»?

По-перше, немає жодних тендерів усередині БЮТ. Це я вам відповідально заявляю. Юлія Володимирівна або керівництво БЮТ, коли генерують якесь юридичне завдання, доручають його тому, кого обирають на даний момент як більш функціонального для вирішення цієї задачі. Андрій Портнов не стоїть у черзі за тим, щоб отримати якесь юридичне завдання.

Що стосується так званої «групи Андрія Портнова» - дійсно, є певне коло людей, які, на певному інтелектуальному, культурному і світоглядному рівні мають багато спільного в розумінні процесів, які відбуваються в країні. Це більше інтелектуальна група, яка має певні стилі та традиції, досвід розуміння державної служби. Значна частина людей від державної служби за певних обставин добровільно відмовлялася. Я можу як приклад навести Сергія Петрашка, який очолює Комісію з цінних паперів - ця людина ніколи не мала відношення до парламенту, але вона сповідує ті самі принципи: якщо ти прийшов на державну службу, ти виконуєш сумлінно свої обов'язки, а якщо змінюється ситуація, наприклад, та команда, з якою ти прийшов, іде з влади, то потрібно йти з посади, в жодному разі за неї не триматися і спокійно передати її своєму наступнику.

Всі ці люди самодостатні, вони не прагнуть дорватися до якогось там бюджетного потоку чи ще там до чогось. І я не бачу ніяких проблем у тому, чи ці люди знаходяться у парламенті, чи вони перейшли на місцеві формати, чи в бізнес, чи в якусь іншу сферу. Поки що коло таких однодумців усе збільшується й збільшується. Але це не шлях якоїсь анархії, це шлях функціональності. У мене функціональність до тієї території, на якій я працював депутатом усі ці роки. Якщо ми підводимо цю риску під функціональністю, ми отримуємо всі відповіді і шлях, який не є конфліктним.

Але хіба ж події довкола того позову до ВАСУ не свідчать про наявність певних конфліктів між різними групами юристів всередині БЮТ і про те, що «група Корнійчука-Онопенка» зараз користується у Тимошенко більшою довірою?

Андрій Портнов є доктором юридичних наук, самодостатнім юристом, йому не треба вигравати ніякі тендери, ні з ким боротися. Я багато читаю у пресі, що якісь там групи комусь протистоять. Насправді завжди це вибір Юлії Володимирівни, кому вона довіряє те чи інше питання. Від того, що хтось інший бере на себе частину доручень керівництва блоку, Андрію Портнову стає тільки легше.

Стосунки пана Портнова та Юлії Володимирівни після виборів останнім часом не стали трошки прохолоднішими, як ви відчуваєте?

Знаєте, це питання все ж таки коректніше було би поставити самому Андрію Портнову. Я бачу, що він зараз мовчить і в публічну площину не виходить, це, очевидно, теж свого роду інформація...

Переформулюємо питання - між «групою Портнова», до якої входите і ви зокрема, з однієї сторони, і Юлією Тимошенко з іншою не сталося охолодження стосунків ?

Можливо, це більше може стосуватися мене особисто, через те, що я час від час роблю заяви, які не завжди співпадають з генеральною лінією. Це не стосується групи Портнова, це стосується мене особисто. Але часто мене запитують: як я думаю, яка кількість людей у фракції чи десь там ще такої думки дотримується? У мене на це є проста відповідь: якщо я себе комфортно почуваю в цій позиції, то мені цього достатньо, навіть якщо я один.

Главред



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Максим Мірошниченко

Нащадки слави Січових Стрільців

Дзвонить пан Юрій Фоменко, каже шо поки одні петлюрівці-дезертири сплять або чубляться в інтернеті, інші петлюрівці саджають на Соборній площі ялівець (можжевєльнік) біля пам'ятного хреста воякам...
Максим Мірошниченко

Моя країна

Взагалі знаєте, президент моєї країни - це президент закинутої на заднє подвір'я історії країни, яку хочуть розколоти та розвалити. Значній масі населення якої на це начхати. Суди якої виправдовують р...
Анастасія ГОРЯЧА

До людей, як до худоби

Якось Яніка Мерило стрімила з СВ потяга, здається, Київ-Львів... Вона казала про реформи, які таки відбуваються в нашій країні, демонструючи новеньку плазму у люксовому вагоні. Довелось якось і мені п...
Юрій Фоменко

Земля країни Герр

1970 рік. Наше місто розросталось на лівому березі. Вже вийшло за межі Мануйлівки і розбудовувалось у плавнях і на пісках.  З появою нових будівель виникало питання закладки зелених зон. А для зе...