App Store Google Play

Ющенко відзначив орденом дніпропетровського поета-дисидента

13.02.2010 14:11
Президент України Віктор Ющенко нагородив посмертно дніпропетровського поета Івана Сокульського орденом Свободи. Текст Указу № 150/2010 оприлюднений на офіційному сайті Президента.

Згідно з текстом Указу, нагороду присвоєно "за визначний особистий внесок у боротьбу за незалежність України, самовіддане служіння національній ідеї та відстоювання прав і свобод людини".

Указ підписано 10 лютого 2010 року.

Нагадаємо, що Іван Сокульський був громадсько-політичним діячем, поетом та правозахисником, членом Української Гельсінської групи.

Народився він на хуторі Червоноярському Синельниківського району Дніпропетровської області. У 1962-64 навчався на філологічному факультеті Львівського університету, пізніше - у Дніпропетровському університеті. Діяльний учасник Львівського та співзасновник Дніпропетровського клубів творчої молоді.

У 1966 р. "за написання націоналістичних віршів" Сокульський був виключений з комсомолу та відрахований з університету. Працював пожежником, бібліотекарем, кореспондентом газети "Енергетик", матросом річкового пароплавства. Контактував з дисидентськими колами у Києві та Львові, поширював самвидав.

У 1968 р. виступив одним з авторів "Листа творчої молоді Дніпропетровська", в якому висловлювався протест проти політики русифікації в Україні, переслідування національної інтелігенції, плюндрування пам'яток культури, цькування роману Олеся Гончара "Собор". Навесні 1969 р. "Лист" передала радіостанція "Свобода", опублікували зарубіжні засоби масової інформації.

У середині червня 1969 p. Cокульского заарештували, і 27 січня 1970 р. Дніпропетровський обласний суд засудив його за статтею 62, ч.1 КК УРСР ("антирадянська агітація та пропаганда") до 4,5 років таборів суворого режиму. Покарання Сокульський відбував спочатку у Мордовії, а з кінця 1971 р. - у Володимирській в'язниці, згодом у таборах Пермської області.

Після звільнення жив у Дніпропетровську, займався опозиційною діяльністю, впорядкував самвидавну поетичну збірку. У жовтні 1979 вступив у правозахисну організацію - Українську Гельсінську групу. У квітні 1980 був знову заарештований, рішенням суду визнаний особливо небезпечним рецидивістом та засуджений разом із Григорієм Приходьком у січні 1981 до 10 років позбавлення волі та 5 років заслання.

Покарання відбував у Чистопольській в'язниці (тепер Татарстан, РФ). 3а 9 днів до закінчення тюремного покарання, втретє заарештований та засуджений Чистопольським міськсудом до трьох років таборів за сфабрикованими звинуваченнями у хуліганстві. У жовтні 1985 переведений на дільницю особливо суворого режиму Кучинського концтабору Пермської області. Звільнений з ув'язнення у серпні 1988.

Після повернення в Дніпропетровськ працював в Українській Гельсінській спілці, був одним із засновників обласних організацій Товариства української мови ім. Т.Шевченка, Народного руху України, "Меморіалу".

20 травня 1991 р. був жорстоко побитий агентами КДБ під час пікетування з вимогами незалежності України в Дніпропетровську, що призвело до різкого погіршення здоров'я. 22 червня 1992 р. помер. Похований у Дніпропетровську.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Всі 100% совкових свят жодним чином не прив‘язані до народних традицій чи релігійної обрядовості, не мають жодного коріння в Україні.ВСІ 100% совкових свят - є чиста політика, абсолютний прояв б...
Все одно всі залишаються при своїй думці чи інтересі, але ж...Ірак, Югославія і її правонаступники, Сьерра-Леона і Ліван, Афганістан і Ліберія, і т.д.Українські військові увесь час незалежності прийма...
Анастасія ГОРЯЧА

І знову про мову

Неможливо не помітити значні зміни у поширенні української мови хоча б у Дніпрі. У місті, де більшість людей звикла говорити російською. Хоча й назвати російською мову дніпрян досить важко, це скоріш...
Колись я вимкну телефон, відкладу всі справи і напишу велику розлогу статтю про два Дніпра...Коментарі під деякими новинами Дніпрограду наполегливо повертають до дійсності: саме це місто менше 10 рокі...