App Store Google Play

Перешпигувати шпигунів

09.02.2010 16:04

Як грім серед ясного неба пролунала напередодні виборів заява голови Служби безпеки України Валентина Наливайченка про затримання 27 січня на території України одразу цілого шпигунського загону. Вона б і не була такою резонансною, аби не представництво затриманих, адже шпигуни виявилися не кимось там, а "соколами" Володимира Путіна - спеціальними агентами ФСБ Росії.

Як йдеться в офіційному повідомленні СБУ, розповсюдженому 2 лютого, п'ятеро затриманих - офіцери ФСБ - намагалися отримати відомості у військовій і оборонній сферах, що становлять військову таємницю України. Один із затриманих кадрових офіцерів під час арешту саме мав отримати від громадянина України відомості, що становлять державну таємницю, та передати йому винагороду за надану інформацію в сумі 2 тис. дол.

Затримання сталося на Одещині, за 14 км від державного кордону, при цьому заходи прикриття на другому автомобілі здійснювали ще троє офіцерів ФСБ РФ та військовослужбовець Оперативної групи російських військ (ОГРВ) придністровського регіону Республіки Молдова.

Нажаль, до пастки, вміло розставленої СБУ, не потрапив керівник операції - підполковник, начальник відділу військової контррозвідки ФСБ РФ в ОГРВ, який втік із місця події, залишивши своїх підлеглих.

Під час особистого огляду затриманих співробітники СБУ вилучили знаряддя шпигунської діяльності: цифрові диктофони, вмонтовану в авторучку відеокамеру, закамуфльований під брелок для ключів контейнер для зберігання цифрових даних, у тому числі з інструкціями для агента, ноутбук, картки флеш-пам'яті, та ті самі 2 тис. доларів.

Старший офіцер спецслужби Росії, як з'ясувалося, спеціально прибув із Москви для керування розвідувальною операцією. Усі затримані російські офіцери в'їхали в Україну з Придністров'я. СБУ також встановлено, що кілька місяців тому вони захопили на території Придністров'я громадянина України, доставили його на військову базу, де, погрожуючи його життю та здоров'ю, а також його родині, примусили до співробітництва.

Стосовно старшого офіцера порушено кримінальну справу за ст. 114 (шпигунство) Кримінального кодексу України і за рішенням шевченківського райсуду Києва для нього обрано запобіжний захід у вигляді арешту, інші співробітники ФСБ РФ після допитів та отримання від них вичерпних пояснень з приводу виконання розвідзавдань на шкоду безпеці України вислані з території нашої держави із забороною в'їзду на 5 років.

Отака от "бондіада" по-українськи. Здавалося б - провалили російські шпигуни операцію, так і сидіть мовчки. Але так не сталося: після затримання співробітників ФСБ почала працювати державна пропагандистська машина РФ, спрямована на дискредитацію України та її спеціальних органів. Інформаційний простір наповнили "гнівні протести" як від самого російського розвід-відомства, так і від всіляких "агентів впливу" - російських політиків, основною задачею яких псування іміджу України та створення напруги й нестабільності в суспільстві.

Прес-служба ФСБ РФ наступного ж дня розродилася довжелезною історією про те, як українець Руслан Пилипенко, співробітник СБУ, був затриманий раніше в Тирасполі на "російському військовому об'єкті" при "здійсненні шпигунських дій" і як у нього були вилучені документи, що становлять "державну таємницю Росії". Більш того, згаданий Пилипенко - "давно відомий ФСБ співробітник головного управління розвідки Міноборони України", який починаючи з 2006 року "активно займався діяльністю на шкоду інтересам безпеки Збройних сил РФ".

Уважний читач одразу ж поставив би кілька питань. Найперше - що це за "державні таємниці Росії" (чи бодай України...), що коштують 2 тисячі американських грошей і чому вони мали місце на Україно-Молдовському кордоні? Що таке український шпигун (нехай навіть так) міг дізнатися у Придністров'ї? Чи "миротворчий контингент" російських військ - не зовсім миротворчий і він готує інтервенцію в незалежну Молдову, аби "захищати державні інтереси Росії" на території країни, яка має наміри вступу в ЄС та НАТО? А може, всупереч міжнародним домовленостям, до меж Північно-Атлантичного альянсу передислокуються з Росії якісь нові, невідомі раніше озброєння?

Найважливіший момент, про який чомусь абсолютно не згадано в заяві, - це українсько-російська угода від 1992 року. Згідно з нею, спецслужби двох країн не ведуть розвіддіяльність одна проти одної. Нинішня ситуація показала, що російська сторона просто її ігнорує.

Як би там не було, росіяни сіли в калюжу і досить ганебно. В новітній історії спецслужб цей випадок унікальний і обов'язково увійде до підручників. Адже на території іншої держави було затримано цілий ЗАГІН (!) оперативних працівників разом із прикриттям та керівником операції. Більш того, весь цей загін представляє контррозвідку! Це не шпигуни, що зазвичай ховаються під дипломатичним прикриттям, це звичайні внутрішні агенти.

Найбільше ж роздратувало Москву саме те, що наші службисти не тільки діяли в межах компетенції, виключно у рамках закону, та згідно установленою практикою, вони пішли далі: СБУ проявила гуманність передавши рядових оперативних співробітників ФСБ російській стороні.

Останнє стало, очевидно, надмірним викликом, позаяк вже за добу відомий (до речі, лише ганебними словами про нашу державу, а аж ніяк не законотворчою діяльністю) депутат Держдуми Росії Костянтин Затулін через ІТАР-ТАСС закликав "не драматизувати ситуацію навколо шпигунського скандалу", адже розвідувальна діяльність велася всіма державами й в усі часи. Натомість російський політик, який вже не перший рік є "небажаною персоною" в Україні, почав розповідати про кадрових співробітників ЦРУ США, які нібито блукають коридорами СБУ, працюють у її структурі та мають доступ до Державних таємниць України.

Отакої! Так може дійти й до безглуздя - ще тиждень-два і виявиться, що то ФСБ-шні аси попалися в пастку не пересічним українським контррозвідникам, а "вимуштрованій" та "навернутій" агентурі ЦРУ... Не слід дивуватися після цього, коли в провальній економічній політиці Кремля буде винен "Моссад", а у падінні рейтингу чинного президента Медвєдєва - англійська "Мі-6".

Так, пане Затулін! Розвідувальна діяльність велася всюди і завжди. І всюди не обходилося без провалів чи зірваних завдань. Але треба ж і межу знати. Вже наступного дня після інциденту на Одещині, СБУ затримала громадянина РФ та громадянина України, що проживає в Севастополі, які разом намагалися отримати та вивезти за кордон вироби військового призначення, що представляють державну таємницю, - блоки від радіоелектронних систем спостереження військових кораблів за крилатими ракетами. Обладнання було вилучено, а відносно зловмисників порушені кримінальні справи - росіянина звинуватили в шпигунстві, а українця - в державній зраді.

Росіяни не зберегли гідного обличчя при програній партії. Вони розкрили прізвище свого агента, офіцера, що вступав у безпосередній контакт і мав купити таємні дані - річ виняткова і безглузда. Українська ж сторона жодного з прізвищ затриманих не розголошувала. Причини такої поведінки росіян малозрозумілі. Вочевидь, далася взнаки загадкова "втеча" координатора шпигунів - того самого підполковника, який прилетів прямим літаком з Москви для керівнецтва операцією, відслідковувався весь час до місця зустрічі, а потім загадково "зник". Можливо, його зникнення - це не халатність СБУ, а вдячність за співробітництво? Як би там не було, Росія внаслідок цього провалу втратила значно більше ніж одного спеціального агента високого рівня.

На думку експерта, ветерана контррозвідки Андрія Мелевського, цієї безглуздої ситуації ФСБ цілком могла б уникнути, якби в країні існував ефективний демократичний контроль над діяльністю спецслужб. На жаль, російські спецслужби підконтрольні лише урядовим та відомчим інстанціям, а суспільство залишається лише мовчазним спостерігачем їх заплутаних ігор.

Такий стан справ призводить до виникнення у "небожителів" російських спецслужб необґрунтованого відчуття безкарності та вседозволеності. Це не може не позначатися на їх діяльності і за межами країни. Україні, та й решті країн, варто серйозно замислитися про реальну загрозу від неправомірних дій російських «спеців», адже вербувальну діяльність, як і активність своїх розвідників в Україні, росіяни не приховують.



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Максим Мірошниченко

Нащадки слави Січових Стрільців

Дзвонить пан Юрій Фоменко, каже шо поки одні петлюрівці-дезертири сплять або чубляться в інтернеті, інші петлюрівці саджають на Соборній площі ялівець (можжевєльнік) біля пам'ятного хреста воякам...
Максим Мірошниченко

Моя країна

Взагалі знаєте, президент моєї країни - це президент закинутої на заднє подвір'я історії країни, яку хочуть розколоти та розвалити. Значній масі населення якої на це начхати. Суди якої виправдовують р...
Анастасія ГОРЯЧА

До людей, як до худоби

Якось Яніка Мерило стрімила з СВ потяга, здається, Київ-Львів... Вона казала про реформи, які таки відбуваються в нашій країні, демонструючи новеньку плазму у люксовому вагоні. Довелось якось і мені п...
Юрій Фоменко

Земля країни Герр

1970 рік. Наше місто розросталось на лівому березі. Вже вийшло за межі Мануйлівки і розбудовувалось у плавнях і на пісках.  З появою нових будівель виникало питання закладки зелених зон. А для зе...