App Store Google Play

Вибір є? – Є!

05.02.2010 17:41
"Бог з неба поглянув на
синів людських, щоб

побачити: чи є хто розумний,

що шукає Бога?"

(Пс.52.3)

Якісь закордонні специ говорять, що за рівнем політичної свободи ми - серед розвинутих країн світу. Правда, за рівнем свободи економічної - десь 162-му. Політично начебто вільні, а економічно - раби. Хіба таке може бути?

Ось на носі вибори - прояв демократії. Йди, українцю, голосуй, обирай собі щастя! Йде, як вільний громадянин; і, чим ближче до дня голосування, тим гірше самопочуття: емоції вирують, думки плутаються, щастя не світить, а вдалині темніє таке, що не хочеться й бачити. Рабством воно зветься. Новітнім. Вражим.

***

Вибори українців ділять на матеріалістів та ідеалістів, на патріотів і їхню протилежність. Одні радіють антинаціонально, бо є підстави: все йде нормально, "помаранчеві програли", Ющенко не президент... "Народ честно сделал свой выбор, определив бесспорных участников второго тура" (Віктор Медведчук).

Інші радіють індивідуально, бо пройшов у другий тур той(та), за кого голосували у першому. У них є шанс задовольнити своє власне хотіння президента.

Одні - сумують індивідуально, бо все не так: Ющенко (Тігіпко, Яценюк, "перший непрохідний", тощо) не президент, а ті двоє, що "прохідні", їм не до вподоби.

Інші - сумують національно, бо є підстави: вибору майже не було 17 січня, немає його зовсім і 7 лютого. Кого не оберуть українці - їм буде гірше, ніж було.

"Запитання - бути чи не бути Україні при тому чи іншому виборі - ось, що не дає спати старим і жити молодим у галицьких містечках. Вже і так, й інакше перелопачуються ті самі аргументи, а результат незадовільний". (Возняк).

Те саме питання турбує людей у київський "масивах", подніпрянських селах, а ще - на Волині, Поділлі, Сіверщині, Донеччині, Херсонщині, Криму, тощо. Біда та й годі.

Стій, вільний українцю, навіщо вибори? - Як навіщо, щоб обрати президента країни. А навіщо він, цей президент? - Як навіщо, щоб керувати країною. - А для чого керувати, з якою метою? - Не знаю, у всіх країнах для чогось керують...

То для чого ж наші кандидати у президенти пнуться у владу? Для чого ми їм владу віддаємо у день виборів? Ці питання висіли в українському повітрі без відповіді вже двадцять років. Тепер, слава Богу, відповіді прояснюються.

"Наші кандидати" свої справжні цілі походу за владою ховають від виборців. Науково ховають у своїх програмах, замулюють маніпулятивними технологіями. По-українськи кажучи - бісівськи хитро брешуть.

Виборці намагаються в їхній полові з макухою знайти щось таке, що їм подобається. І чимало знаходять. Гачка, за допомогою якого ці пройди ведуть виборця до кабіни для голосування, з усіма наступними бідами для нього, його родини і країни.

Сумно бачити на такому "гачку" героїв, поетів, академіків, які мали б провіювати "програми" і відокремлювати полову від зерен, правду від брехні і роз'яснювати людям. На жаль, вони самі блукають, а деякі геть себе загубили в полі зла, стали його часткою.

У цьому ясно проявляється головна проблема сьогоднішнього українського суспільства: сектор національної творчої меншини, національного і державного проводу в суспільстві практично пустий. Не зайнятий.

Громадяни, відчуваючи вагомість виборів для їхньої долі, дослухаються голосу правди. А натомість - виборча какофонія. Чистого голосу їхнього прото-проводу майже не чути. Армія без командуючого і штабу.

Гурт без ватажка. Вовки удають з себе "вожаків" чи то "лідерів". А куплені ними вівці підказують іншим, який з цих "вожаків" кращий(а).

Народ виглядає появу своїх лідерів. У цьому суть історичного моменту. А вибори - не останні. Навіть - у поточному році.

Бійся неправди. Не бійся будь-якої правди

"Немає за кого голосувати, - кажуть жінки на білоцерківському ринку. Ми їм (кандидатам) не віримо. Вони брешуть".

"Як ви гадаєте, при якому вашому виборі - Януковича чи Тимошенко - лукавий задоволено хихотітиме?" - запитує радіослухач політологів у прямому ефірі.

Очевидно, що буде радіти в обох випадках. Радітиме такому вибору і тим виборцям, що потрапили у його тенета. Миколу Гоголя б сюди!

До вибору свого кандидата можна підійти з позиції почуттів: подобається, не подобається кандидат(ка). Віддатись цим навіяним почуттям і бути їм вірним. Вибрати свого(ю). Як сон в місячну ніч: "Любов така - полюбиш і віслюка".

Але сон розуму породжує потвор. Тож розбудимо розум і спробуємо раціонально підійти до вибору. Розумному громадянину розкриється, що у кандидатів є якісь позитиви і негативи. І чим більше бідолаха буде думати, порівнювати, чим глибше всілякі дрібниці та нюанси (економічні, фінансові, політичні, культурні, а особливо кримінальні) життя кандидатів він буде аналізувати, тим темніше з вибором.

Біс, що сидить в деталях, скаламутить йому розум і вибір. Може, віддатися почуттям? - виникає у нього думка. Все попливло перед очима в бідолахи. І розум не дає надійної опори для справжнього вибору. Бо вибір меншого лиха - не вибір.

Зло поняття абсолютне. Зло є зло, хоч і менше. А вибір - між добром і злом.

Є інший варіант. Для популярних осіб є підхід з позиції особистої вигоди. У відомого співака запитали на передвиборчій телевізійній тусовці: крім серця, що ще змушує вас співати за вашого кандидата? Той зам`явся... Співачка з іншого табору агітує: "Якщо ми хочемо бути багатими (?!), ми оберемо "Х!".

Відомий академік-філософ умовляє нас обов'язково зробити раціональний вибір, агітуючи за "У".

А деякі і без власної меркантильної зацікавленості тонуть у цих інтелектуально-чуттєвих тенетах.

"Ці вибори - це битва за Україну!" - патетично вигукує важкий політолог.

"Відмова від участі у виборах, то є відмова від участі у долі України", - патріотично стогне інший, борсаючись у раціональній площині глухого кута. Об'ємне бачення, яке включає і небесно-духовну вертикаль, а не лише площину тухлого політичного болота, вони "мудро" відкидають.

Це земна, а не небесна справа, - кажуть, забуваючи про те, що небо і земля, поєднується через нас, людей.

"Якщо ви не підете голосувати, або не підтримаєте жодного кандидата, ви проголосуєте за "Х", - роз'яснює третій раціоналіст.

Начебто всі розумні - доценти з кандидатами, а то і академіками, але спільної логічної позиції дійти не можуть. Бо істини у них немає. Бо "всякий, хто від істини, слухається голосу Мого" (Ін. 18.37). А чийого голосу вони дослухаються? - Отого, гоголівського хвостатого персонажа, що хихотить над їхньою "розумною" сваркою? У кожного з них своя "правда", тобто брехня. Сліпі ведуть сліпих.

Є ще один вибір - моральний, духовний. Це коли до почуттів та розуму при формуванні ставлення до кандидатів додається ще й совість.

Не лише людина має почуття, бо і тварини їх мають. Не лише вона розраховує, бо і комп'ютер в шахи майстерно грає, та й пес обирає по-своєму. Людина, якщо вона людина, розрізняє добро і зло, - це крім того, що має вона і розум, і почуття. І цей вибір, вибір в моральній вертикалі, у людини є завжди. І він головний.

А розум, почуття і воля мають підпорядковуватися цьому головному вибору. Тоді людина зберігає лице. І нація - теж, через свій провід, що так діє.

Чи приймає твоє серце вибір між Х і У? Моє - ні. Чому? Воно не хоче радувати отого, що хихотить. Воно хоче дати радість Тому, Хто каже: "Без Мене не можете робити нічого" (Ін.15.5). Воно не обирає жодного з кандидатів, які брешуть, як бісові діти.

Налаштування на прийняття зла, хай і меншого, на прийняття брехні, є прийняттям ворога роду людського в серце своє. Йому поклоніння. Так ми обираємо собі горе вже двадцять років. У 1991. У 1994. У 1999. У 2010. Так ми відвертаємося від нашого Творця, демонструємо недовіру до Нього.

- До чого тут Бог? Це ж земне питання, це ж політика, це сфера володіння князя тутешнього, - аргументують усупереч академіки-філософи. І поети. - Це питання релігії, не політики, - відповів і політолог на згадане вище запитання радіослухача про те, якому нашому вибору зрадіє лукавий.

У голові цього чоловіка, цього політолога дух, духовність відділені від людини. Політика відділена від духовності, хоч роблять її - люди. Власне Бог у його свідомості вигнаний з людини і з усієї Землі. Він сам звільняється від Бога. Але при чому тут Україна? - спитаю його я.

Не переконують мене нецікаві, дрібнопрагматичні, вузькораціональні аргументи за Х чи У, бо агітують за аморальний вибір. Навіть залякування небезпекою для незалежності України не примусить мене пхатися в обійми лукавого, в яких тішаться ці агітатори, навіть не здогадуючись, чиї вони слуги.

Сліпці! Україна існує за волею Бога, в Якого ви не вірите ще за компартійною звичкою і Якому ви невірні. Він будує її. Свою. Поки що в душах і серцях наших. Справжню Україну Він може творити не інакше, як тільки через нас. При нашому наверненні до добра і нашому відверненні від зла і брехні.

Бо з людьми, чиї серця вибирають зло, які невірні і неправдиві, є та Україна, в якій ми зараз живемо і страждаємо. А з людьми, серця яких зорієнтовані на Небо, буде Його Україна. Якщо їх буде достатньо у Нього. Чесних. Розумних. Вольових. Добрих.

Ось позиція, що була засвідчена в 40-ві роки ХХ століття одним з новомучеників Катакомбної православної Церкви, переслідуваної комуністами: "Тим, що прагнуть царства Божого і правди Його, дається християнська Держава, а тим, що прагнуть іншого - Совєти".

Прагнучи "іншого", голосуючи за Х чи У - отримаємо Совєти найгірших ґатунків, тільки в різній упаковці. А не голосуючи за них - збираємося (духом, силами) наближати кращу добу України.

***

7 лютого буде вибір між добром і злом, правдою і брехнею. Як завжди. Вибір між вірою і невірою - у Бога, в Його Україну і в себе, зорієнтованого на добро. Твій вибір.

При такому виборі і буде поставати з Божою допомогою і зусиллями нашого розуму, нашої волі й нашої праці справжня, щаслива і добра Україна. Тож вір. Думай. Дій. По-Божому. Відвернись від ворога-супостата. Змінись. Вибір є. Справжній. Це твій шлях. І шлях України, з якого прозрівається Україна Шевченка:

І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,

І буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

P.S.

Запитання: пан Сугоняко, Ви вважаєте гідною позицією піти і поставити хрестики навпроти "Не підтримую жодного кандидата"? Та вона ж нічим не відрізняється від "позиції" бомжа, який просто чхати хотів на ці вибори, який їх ігнорує. Ваша позиція - це ж фактично "позиція" противсіха ! Результат від Ваших ідейних дій і безідейних дій - однаковий.

Відповідь: той, хто не йде голосувати з розчарування чи з байдужості, не є справжнім громадянином своєї країни. Він поза політикою. "Ідіотес" - у античних греків.

Той, хто йде і свідомо голосує - громадянин. Якщо він не вірить жодному кандидату, або знає, що вони не гідні цієї посади, він йде і чесно голосує проти обох. Тим самим він, і такі як він, демонструють своє бажання мати іншу, кращу, достойнішу людину на цій посаді.

Вони демонструють запит на зміну влади. Це якоюсь мірою ідеалісти. Вони розмежовують себе і наявну владу. А "прагматик", не довіряючи ні Х, ні У і знаючи, що вони обоє не спроможні "сторожити отару", все ж голосує за когось з них. Тим самим обманює себе і споріднюється зі своїм обранцем.

Що робиш, - питає філософ одного робітника, що тягає важке каміння на будівництві. - Ти що, не бачиш, - люто відповідає той, - вкалую. Інший такий же робітник на це питання відповів з проясненими очима: "Храм будую!".

Така от відмінність позицій. Одна позиція - це тільки земне. Інша - це небесне і земне разом. Вона - цілісність особистості, її духовне Воскресіння.

УП



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Максим Мірошниченко

Моя країна

Взагалі знаєте, президент моєї країни - це президент закинутої на заднє подвір'я історії країни, яку хочуть розколоти та розвалити. Значній масі населення якої на це начхати. Суди якої виправдовують р...
Анастасія ГОРЯЧА

До людей, як до худоби

Якось Яніка Мерило стрімила з СВ потяга, здається, Київ-Львів... Вона казала про реформи, які таки відбуваються в нашій країні, демонструючи новеньку плазму у люксовому вагоні. Довелось якось і мені п...
Юрій Фоменко

Земля країни Герр

1970 рік. Наше місто розросталось на лівому березі. Вже вийшло за межі Мануйлівки і розбудовувалось у плавнях і на пісках.  З появою нових будівель виникало питання закладки зелених зон. А для зе...
Год назад прошёл тендер на создание концепции развития транспортной сети Днепра и всё мои прогнозы по этому документу сбылись:1) Вероятней всего расчитана она будет на 4-5 лет(как раз под сроки реализ...