App Store Google Play

Подарунки від мера

29.01.2010 08:37
2010-ий видався багатим на вибори: на початку року голосуємо за президента, у травні обираємо владу на місцях. І це означає: новорічні свята позаду, але сюрпризи, а разом з ними і порцію мішури, українці ще отримають.

Дніпропетровськ - тринадцятий у рейтингу найкращих міст для проживання, складеному авторитетним журналом «Фокус». Спустився на нещасливий рядок мегаполіс через погану екологічну ситуацію та нерозвинену інфраструктуру. І, тим не менше, 2010-ий для Дніпропетровська - ювілейний: 10-річчя на посаді відзначатиме міський голова Іван Куліченко...

Віктор Пащенко, політолог: «Вообще выборы мэра в Днепропетровске - ни одних конкурентных, кроме, можем вспомнить ситуацию, когда Балашов баллотировался в мэры, ни одних конкурентных не было. Было такое тихое сонное политическое болото. Есть о чем отчитаться - есть очень красивые цифры, которые можно опубликовать: сделали освещение на 70 улицах. Красота! Даже житель, у которого на его улице нет освещения, и то он задумается: вот уже 70 улиц сделали, может, рано или поздно и к моей улице дойдет очередь... Значит, что-то таки делают. Во всех направлениях что-то делается, но вот эта первичная оценка, которую дают обычно горожане (что мусор не убирается, дороги плохие, и с отоплением не все в порядке) - она более правильная».

Поздоровляючи один одного зі святом, люди бажають процвітання та благополуччя. Благополуччя для міста - це якість життя у ньому. Питна вода, дороги, стан житлово-комунального господарства, міський транспорт - основні мірила добробуту.

Віктор Пащенко, політолог: «Мы сейчас опять видим, что звучит достаточно большое количество аргументов в пользу того, что у нас мэр - хозяйственник. Они звучат действительно впечатляюще, потому что, если есть рядовой житель города, который думает: «Ага, вот улицы у нас не ремонтируются», и тут на него вываливается поток информации, что у нас в этом году потрачено 200 миллионов гривень на ремонт дорог, отремонтировано 73 километра дорог, сделано то, то и то... Человек думает, что у нас плохо с коммуналкой, холодно у него в квартире, а тут на него вываливается информация о том, что у нас 16 котельных новых поставлено, заменено сколько-то километров дорог и так далее, и так далее. Благодаря этому создается впечатление, что условия контракта выполняются, но на самом деле вот это первое впечатление, что у нас дороги плохие, является более правильным, чем то, которое складывается под влиянием всех этих цифр».

Січень 2006-го. Дніпропетровськ паралізований на кілька діб. Громадський транспорт стоїть. Тисячі городян опинилися заручниками у своїх оселях. Місцеві комунальники фактично втратили контроль над ситуацією... У 2009-му - ситуація аналогічна. Однак профільному заступникові міського голови оптимізму не позичати. Чиновник не визнає чергового фіаско.

Володимир Медведчук, заступник міського голови Дніпропетровська: «Те задачи, которые стояли, они сегодня выполнили. Задача поставлена обеспечить в городе Днепропетровске проезд всех видов транспорта. С этой задачей практически все коммунальные службы справились. Да, есть затруднения, есть проблемы, есть сложности. Но ни на одной улице полной остановки движения нет».

Однак звичайні автомобілісти (і навіть депутати) визнають: знову посипались! Чи-то завалились!   

В'ячеслав Бідняк, депутат Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради: «Дорожные службы, которые следят за состоянием дорожного покрытия, не обеспечили должного состояния дорожного покрытия. Фуры стояли - никто не оказал им помощи. Самостоятельно они выбирались из той беды, в которую они попали там. У нас проблема не из-за отсутствия техники, у нас проблема из-за отсутствия оплаты и дисциплины исполнительской. А техники у нас достаточно. Когда снег только падал, его нужно было не посыпать - его нужно было убирать. Не убранный вовремя снег укатывался колесами автомобилей, превращался в брусчатку. Потом его убрать невозможно».

До тротуарів черга так і не дійшла... Результат - натовпи постраждалих у лікарнях...

Мешканці Дніпропетровська: «Еле-еле двигаемся... Обледенение везде...» «Я в первый раз вышла на улицу, честно говоря...» «Как с коляской на таких улицах? Вообще невозможно».

Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор громадської організації «ГРАД»: «За всі 10 років, доки при владі в Дніпропетровську знаходиться мер Іван Куліченко і його команда, наше місто кожну зиму зустрічає як маленький комунальний апокаліпсис. Спочатку бадьоро звітують напередодні зими про стовідсоткову готовність усіх комунальних служб і... Під впливом негоди, під черговим снігопадом, ожеледицею зупиняється, стоїть весь міський транспорт, рвуться мережі, унеможливлюється нормальна життєдіяльність міста. Тоді вони просто-напросто розводять руками і кажуть: ви знаєте, в усьому винувата негода. Я думаю, що автомобілістам варто було б скинутися і профінансувати позачергові вибори...»

Іван Куліченко, міський голова Дніпропетровська: «Дороги - это отдельная тема, и она остается приоритетом. И весь объем средств, которые мы получим от поступления за оплату использования транспортных средств - транспортный налог так называемый - все 100 процентов будут использованы только на дороги. Кроме того мы готовим займ на 50 миллионов - тоже 100 процентов будет использовано на дорогах...»

Досі в Дніпропетровську застосовувався переважно латково-ямковий ремонт доріг. Реконструювали лише кілька центральних вулиць, але і ті - з порушеннями: економили на зливостоках...

Павло Несевря, доцент кафедри «Технологія будівельного виробництва» академії будівництва та архітектури: «Это грубейшее нарушение при строительстве, потому что, как только начинается осенне-зимний период, вода замерзает, оттаивает, микротрещины...»

Однак є шляхи - винятки. Лише проспект Гагаріна у Дніпропетровську комунальники ремонтують по кілька разів на рік. Пощастило і ще одному провулку - дорога у приватному секторі також у відмінному стані.

Городяни: «Дороги у нас отремонтировали - проспект Гагарина и вот этот участок. Здесь у нас в этом доме живет Иван Иванович Куличенко. Но он отремонтировал только подъезд к своему дому, ниже там ужасные ямы».

На питання, чому ж досі стан усіх інших доріг у Дніпропетровську жахливий, особливо порівняно із сусідніми містами, мер пояснює: у нас багато мостів. Левова частка грошей іде саме на їхній ремонт.  

Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор громадської організації «ГРАД»: «Абсолютна більшість цих коштів (понад 90 відсотків), які спрямовувалися на капітальний ремонт наших мостів - вони виділялися ще при минулому губернаторі, позаминулому губернаторі і надходили з державного бюджету. І єдина заслуга міського голови полягає лише в тому, що він брав участь у перерізанні стрічки. Завданням діючої місцевої влади, поза всяким сумнівом, є турбуватися і стежити, в якому стані - технічно-інженерному стані знаходяться такі важливі транспортні інженерні споруди, як мости через Дніпро. Наскільки мені відомо, інженерний стан цих споруд дозволяє бажати кращого». 

Слова координатора громадської організації про стан опор Нового мосту підтверджує своїми спостереженнями дайвер Олександр. Шмати конструкцій стирчать, підмиті водою. З тридцяти восьми жодної - у нормальному стані.

Олександр, дайвер: «На глубине 4-5 метров основание опоры разрушено. Видно арматуру. Разница между частью составляет 4-5 метров - это значительный подмыв...»

Ще один часто згадуваний мером проект - об'їзна дорога. Поки що замисел - тільки на папері. Однак для кількох сімей примарна естакада вже пройшла прямо через їхні життя. Це жителі вулиці Каховка, будинки яких підлягали знесенню. Три роки тому в їх оселях вимкнули опалення та заборонили проводити газ. Міські чиновники обіцяють от-от переселити людей. Але це «от-от» розтяглося на роки. Переселенням людей мала займатися влада Дніпропетровська. Однак через проект об'їзної та побудову нового логістичного центру місцеві депутати аж почубилися. Зазвичай дружну депутатську більшість розсварив один кілометр дороги.

Олександр Лупандін, депутат Дніпропетровської міськради, голова постійної комісії з питань земельних відносин: «С дорогой ничего не происходит - она уже существует. А то, что политические партии не хотят за это голосовать, - об этом просто спросите у них».

Олексій Тішкін, депутат Дніпропетровської міськради: «Мы не видим выгоды горожан, интересы которых мы защищаем».

Мер залишився осторонь сварки фракцій. Однак і проблем замерзаючих людей не вирішив. Відтак мешканці позиваються на міського голову.

Сергій Літученко, мешканець вулиці Каховка: «У меня есть письма, в которых указано, что нас отселят на Братьев Трофимовых, 4Б - это в письмах указано, но нас не отселили. Теперь говорят, что нас будут отселять в новопостроенные дома - в стройки, которые только строятся. Когда их построят - неизвестно, когда это будет - тоже неизвестно. Но, по закону, если отселят в связи с общественной необходимостью, должны указать точно конечные сроки отселения, но нам эти конечные сроки не указали».

Клавдія Крещук, директор комунального підприємства: «Сегодня мэру реально справиться невозможно. Потому что у мэра есть свои полномочия, у исполкома есть свои, а у городского совета свои. И сегодня у городского совета очень много полномочий».

Із передвиборної програми Івана Куліченка: У 2006 році планується створити міське комунальне підприємство «Автотранспорт». Автобуси виключно великої місткості будуть обслуговувати віддалені житлові масиви, де немає електротранспорту, що надає пільги.

Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор громадської організації «ГРАД»: «На жаль, в місті Дніпропетровську немає спеціалізованого автотранспортного підприємства...»

Натомість у Дніпропетровську за останні чотири роки повністю або частково зникли 4 тролейбусних і 3 трамвайних маршрути. На всіх інших кількість вагонів зменшилася. Парк зношений на 95 відсотків.

Із передвиборної програми Івана Куліченка: У найближчі 5 років планується поступово обновляти автопарк - у середньому по 20 автомобілів щороку. Пропонується також щорічне придбання по 6 трамвайних вагонів.

2007-го року в Дніпропетровську дійсно розробили програму розвитку електротранспорту.  

Володимир Легкий, головний інженер комунального підприємства «Електротранспорт»: «По этой программе в период с 2007 по 2009 год нам должны были быть выделены деньги на покупку 50 троллейбусов. Фактически мы приобрели всего 7 троллейбусов. Что касается трамвайных вагонов, мы должны были приобрести 18 трамвайных вагонов, но, к сожалению, мы не приобрели ни одного трамвайного вагона».

Клавдія Крещук, керівник комунального підприємства: «Городской транспорт мы фактически положили на лопатки. У мэра есть желание менять, и в последнее время он старается на сессиях отстаивать свои позиции, но мы же четко все понимаем, что такое коалиция в городе. Они приняли, они проголосовали, и, если мэр это решение в течение какого-то времени не подпишет (а он обязан подписать, а если не подпишет, он должен дать обоснование, почему...), тогда наши депутаты подымаются, и начинаются угрозы...»

Очікування подарунків приємніше, навіть ніж саме отримання презентів. Однак розгортання яскравих пакунків не завжди закінчується хеппі-ендом, особливо якщо ці дари підклали політики...  

Житловий масив Рибальський. Околиця Дніпропетровська. Тут середня тривалість життя, за твердженнями самих мешканців, не перевищує 60 років. Річ у тім, що над головами людей нависла загроза у вигляді високовольтної лінії електропередач.

Людмила Парубенко, мешканка ж/м Рибальський: «Люди у нас очень быстро умирают и мало живут. Инсульты, инфаркты - это преследования нашей зоны».

Більш ніж утричі перевищує норму електромагнітне випромінювання у провулку Порт-Артурівському. Люди скаржаться на головний біль, алергії, хвороби серця та судин. Кому було куди їхати - давно кинули свої оселі у проблемній зоні. На тих, хто лишився, чекав сюрприз.

Світлана Кленіна, активістка ініціативної групи мешканців ж/м Рибальський: «Заводу «Днепросталь» понадобилась дополнительная электроэнергия, потому что там строится сталеплавильный комплекс. И вот по этим существующим линиям, которые вы видите, - две линии 154 кВ, с «Облэнерго» «Днепросталь» заключила дополнительное соглашение о том, что на одной из них должно проходить еще 300 кВ для завода «Днепросталь».

Лише після втручання Міністерства регіонального розвитку та будівництва прокладання нових ліній через околицю Дніпропетровська було зупинене. Тоді ж спеціальна комісія вирішила:

З висновку комісії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України: Передбачити перевлаштування існуючих повітряних ліній напругою 150 кВ в кабельні мережі.

Рішення, прийняте на початку 2008-го, і досі не виконане. Ініціативна група подала позов на місцеву владу та міського голову Івана Куліченка. У лютому мешканці отримали постанову суду, що зобов'язала мера провести загальні збори жителів Рибальського.

Світлана Кленіна, активістка ініціативної групи мешканців ж/м Рибальський: «Но собрания эти проведены не были, и решения, подписанного городским головой, также не было. У нас было совещание в горисполкоме 13 октября, на котором городской голова сказал, что в качестве арбитра выступит между «Облэнерго» и жителями. Но до сих пор свое обещание не сдержал Иван Иванович, и очень прискорбно и обидно, что то, что говорится, расходится с делом. Не выполняется решение суда».

Василь Пилипович Богомол, місцевий мешканець, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Я вспоминаю годы войны, когда немцы жгли в крематориях людей, расстреливали... Но это были изверги, это были нелюди. Но чем мы виноваты, что нас заставляют так жить?!»

На протилежному кінці Дніпропетровська - в околиці Діївка інша проблема, та спільний знаменник. Підтоплення, постійні прориви водогонів створили реальну загрозу зсуву.

Місцеві жителі: «Стоку в нас нормального немає. Через те скора допомога до нас виїжджає з великими труднощами...» «На данный момент у жителей в подвалах стоит вода, в переулке Возрождения - около полутора метров...»

По розмитих водою вулицях - ні пройти, ні проїхати.

Місцеві жителі: «Освітлення на вулиці немає. Нормального проходу по вулиці в нас теж немає. За продуктами ходить погано. Телефон працює нестабільно». «Просто возмущениям нет предела! Машины не могут даже проехать - что уж говорить про коляски. По две-три коляски приходится покупать, потому что разламываются, колеса пробиваем...»

Однак і інваліди, і молоді матусі змушені цими вулицями ходити щодня. Єдина аптека у мікрорайоні закрилася багато років тому. Тепер за ліками жителі ділової столиці України мають пробиратися з десяток кілометрів. Мера ці пенсіонери бачили тільки на урочистостях. Мріють: кортеж Івана Куліченка пробереться і до них - на їхню вулицю...

Антоніна Шрам, місцева жителька: «На торжество, в общем, а так ми його не бачили. В такий день, на такому районі ми ж його, звичайно, не бачимо... Ніколи не бачили...»

Клавдія Крещук, керівник комунального підприємства: «Сегодня, по большому счету, страдают не только жители. Страдает мэр. Он сегодня, не имея жесткой твердой сильной команды, он сегодня один. А один в поле - не воин. И если Иван Иванович хочет дальше баллотироваться в городской совет и на мэра, он должен сформировать очень жесткую, профессиональную команду».

Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор громадянської організації «ГРАД»: «Протягом усього свого правління діючий міський голова Іван Куліченко заробляв чималі електоральні бали тим, що розповідав людям про те, що він такий самий, як і вони, що він виходець з околиці, що він звичайний хлопець із Березанівки. Що ми бачимо зараз? Якраз околиці у нас були і залишаються найбільш уразливими в соціальному і економічному плані».

Яскрава мерехтлива мішура може прикрасити будь-яку оселю. Сухозлотиця замаскує облізлу фарбу, почорнілу стелю або злинялі шпалери. І лише після свята, коли прийде час знімати дешеві прикраси, усі недоліки знову стане видно. І в око впадатимуть вони ще більше.

Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор громадської організації «ГРАД»: «Протягом останніх трьох років рейтинг діючого міського голови, згідно з даними соціологічних опитувань, впав більше ніж у три рази».

Віктор Пащенко, політолог: «Его аполитичность привела к тому, что он воспринимается как человек, у которого нет поддержки, и нет команды, а его неконфликтность воспринимается как то, что он не может отстоять свои позиции. То, что съедали его заместителей, а он не мог за них вступиться, общественностью это воспринималось не очень хорошо».

Цілком очевидно, стверджує громадський діяч, що останні 10 років були епохою втрат для Дніпропетровська. Мер втрачав рейтинг, але мегаполіс втрачав ще більше, поступово перетворюючись на занедбане, сіре провінційне містечко. В потенціал міста на Дніпрі не повірили футбольні «єврочиновники», однак мер-старожил Іван Куліченко, як і раніше, сповнений оптимізму та віри.

Іван Куліченко, міський голова Дніпропетровська: «Мы предполагаем, а Бог располагает. И я буду бороться, и у меня есть поддержка - есть люди, которые верят, и есть программа, есть возможности их реализовать. Поэтому я буду формировать свою программу, свою команду, идти к реализации намеченных целей...»

відео

Студія "Акцент-Медіа"

Теги: вибори, мер

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Наслідки Першої Світової для України оформилися у конкретний факт та конкретну дату 14-го листопада 1918-го року.У цей день гетьман Павло Скоропадський видав грамоту про воз'єднання на федеративних на...
Юрій Фоменко

Птаха війни

Птаха війни. Вона над моєю хатою в Діброві літає на схід і повертається на Кодак.    В уяві, замість звуку її двигуна я чую стогін поранених, голоси лікарів і тиху молитву піл...
 Не дивлячись на певний застій українського кінематографу в “нульових” роках, сьогодні чи не щотижня на екрани кінотеатрів виходять нові вітчизняні стрічки, які без сумніву виводять н...
Марія СОЛОМОНОВА

Чергове шкільне отруєння

Дніпро. Чергове шкільне отруєння. І з вчорашнього дня жодного коментарію з боку відповідного департаменту міськради.Минулого разу, коли було масове отруєння дітей 62-ї школи, мер міста принаймні напри...