App Store Google Play

Юрій Андрухович: "Так я й жив: уранці – пранаяма, увечері – вино і дим"

20.01.2010 19:59

Юрій Андрухович - патріарх "Бу-Ба-Бу". На його поезії вже не одну пісню написано українськими гуртами "Мертвий півень", "Плач Єремії" та польським гуртом "Karbido", під музику якого Андрухович сам читає свої тексти.

За його романом "Московіада" 4 роки тому поставили однойменну виставу, а "Гамлет" у Молодому театрі було створено за перекладом Андруховича.

Юрію Андруховичу важко поставити нове несподіване запитання. Здається, його вже про все питали, а він уже давно про все розповів. Але це не так.

"Українська правда. Життя" знову скористалася алфавітом - безжальними рамками, що дають проте абсолютну свободу відповідей. В результаті, поговорити вдалося і про літературу, і про онучку, і про суспільну мораль, і про джин...

А

Авокадо. Зараз я весь час абеткою переймаюся, бо пишу книжку, яка на абетці побудована. В цій книжці буде 111 міст, у порядку абетки розташованих. Зараз пишу про Москву. Саме там я вперше в житті побачив авокадо.

А спробували?

Спробував. Було дивно.

А зараз любите цей дивовижний фрукт?

Так. З роками з ним додавалося все більше досвіду. Сам по собі він нецікавий, млявий. Але важливий поєднаннями з іншими продуктами. З часом дізнався, що він є основою мексиканських приправ.

Б

Знову буде той самий сюжет, бо я скажу батати...

А якщо абстрагуватися від кулінарії?

Треба абстрагуватися від кулінарії... Це літера, на яку виявляється найбільше міст на світі. Початок усьому поклав Вавілон - Babylon.

Але якщо ми так сходу згадаємо - Барселона, Берлін, Будапешт, Бухарест, Багдад і так далі... Це перевірено... А в Україні - Бердичів, Бердянськ. Раз Бердичів - то і Бердянськ. І, виходячи з недавнього інциденту - Балаклея, Балаклава.

В

Як W чи як V?

А як вам більше подобається?

Добре, Вікторія. Тобто навіть не Вікторія, а чоловіча форма цього імені - Віктор.

Чому?

Бо Віктор Неборак. Один з найважливіших поетів мого життя.

А ще на "В" - це Варвара, ім'я вашої онучки. Як воно, бути дідусем?

У ролі дідуся мені непогано, бо я свою внучку Варвару Андріївну бачу відносно рідко, тому встигаю сильно за нею скучити. Коли я навідуюся до неї в гості, вона закриває обличчя руками. Може, щоб мене навіть і не бачити?

Одного разу в комп'ютері я показав їй відеокліп "Мафія" (це наша з "Карбідо" робота з альбому "Цинамон") і вона його назвала "тьотя ква-ква".

Г

Не хочеться так собі просто жартувати і казати "гівно"...

А ви можете, якщо хочете...

А що це дасть? Позитиву ніякого від того нікому не буде. З іншого боку не хочеться здаватися надто розумним і казати "герменевтика"...

О! Гори!

Це дуже важливий елемент, чинник ландшафту, з яким я намагаюся бути весь час в контакті. Тобто гори - це просто такий ландшафтний подарунок.

Хочеться бути внизу, але дивитися на гору. Не так цікаво виходити видряпуватись на гору і дивитися згори вниз, як цікаво дивитися нагору і уявляти, як там може бути насправді кайфово.

Ґ

І тут ми повертаємось до кулінарії. Ґуакамоле. Це одна з мексиканських приправ, вони їх називають "сальсами". Це соуси, але не в нашому розумінні. Його готують на базі авокадо. І тут ми перекидаємо місточок до літери "А" і все поєднуємо.

Пробували цю страву?

Стравою її не можна назвати. Вона додається до інших страв. Вона має колір авокадо - зелений. Це така маса. В своєму житті я раз був у Мексиці - і це була Ґвадалахара. І там я для себе зрозумів і поставив на окрему поличку Ґвадалахара і ґуакамоле. Воно все разом.

Д

Дезертирство. Це мені дуже запам'яталось.

Ми всі зростаємо в такій традиційній системі цінностей, де слово "дезертир" насичене негативним змістом, презирством і так далі... Колись для мене було культурним шоком прочитати, здається, в Камю, що насправді це найвищий ступінь мужності - стати дезертиром.

Згодні з цією думкою?

Я з цією думкою жив весь час, коли служив у лавах радянської армії. У мене не вистачило мужності стати дезертиром - я відслужив.

Я міг тільки уявляти собі цей надзвичайно високий ступінь мужності, коли ти покидаєш частину, втікаєш з неї, мабуть, зі зброєю в руках... і тепер проти тебе опиняється весь світ. Весь світ проти тебе одного.

Е

Складна літера. Я з цим зв'язався уже пишучи цю свою нову книжку. Були літери, на які виявилося дуже мало міст. На "Е" я навіть не згадаю місто... Тому ми цю літеру пропустимо.

Ну добре - Є.

Ну добре - Е! Еротика!

Хороше слово...

Останнім часом вона мене цікавить у сенсі цієї нашої акції проти НЕКу. Вони якимось чином намагаються законодавчо розрізнити еротику і порнографію. Одним з критеріїв виступає "збуджує чи не збуджує". Тобто еротика - це ніби коли не збуджує, а порнографія - це коли збуджує. А це дуже суб'єктивний критерій.

Давно крутилося запитання - чому тільки зараз ця акція?

Я себе сам запитую про це... Це мабуть як певний плід на дереві, що має визріти за певний час.

Моя реакція на ці перші сигнали про атаку на Ульяненка - я тоді саме був у Берліні - чесно кажучи, не знав, як себе позиціонувати. І страшенно не хотілося зробити це в найбанальніший спосіб і підписати черговий лист-прохання трудящих чи представників творчої інтелігенції.

І я просто далі спостерігав за ситуацією. А потім було так, що справді мусило до чогось дійти... Минали місяці, потім у вересні був тур зі швейцарцями. Ми їхали в поїзді в купе і якось про це заговорили знову. Ми вирішили, що неприпустимо реагувати на це в традиційний спосіб.

Що стало останньою краплею?

Останньою краплею став Володарський. Жадан після випадку Володарського написав мені мейла з пропозицією зробити в Києві таку акцію.

Тобто ми поступово підходили до форми і до вимоги, яку поставити. Кінець-кінцем прийшли до найкатегоричнішої вимоги - ліквідація цього органу, боротьба з ним як із абсолютним злом.

Є

"Є" - це книгарня. У нас у Франківську, здається, найбільша в Україні.

Ж

Жівелі! Сербською мовою те саме, що нашою "будьмо!". Коли я випиваю з поетом Юрком Позаяком, чудовим знавцем сербської мови, то ми не можемо бодай один раз не промовити "жівелі". Особливо, коли п'ємо ракію.

З

Зелене. Не те щоб улюблений колір - сам по собі він мене не цікавить, але мені подобається літо, тому я вибрав це слово, до того ж зелене як тло видається мені чомусь еротичним.

И

Найскладніший випадок для моєї книжки про 111 міст. Заради того, щоб відвідати хоч якесь місто на "И", я вже ладен був їхати до Якутії, де є населений пункт, що називається Иникчанскій. На щастя, з'ясувалося, що він - селище міського типу, а не місто. Замість нього я знайшов у Швеції Истад.

І

Імбир, чудодійна "прянощ", яка блискавично врятувала мене від грипу не так давно у французькому місті Коньяку. Я вже падав з ніг, коли на прийомі подали коньяк зі швепсом - вони там п'ють таку дивну суміш, у цьому Коньяку. І в цьому коньяку зі швепсом ще й плавали шматочки імбиру, я став їх жувати, після чого дихав вогнем. Грип відступив.

Й

Йосип, тобто "Йосип Старенький!" - вигук, що ним деякі знайомі галичанки заміняють більш популярну фразу "Й*б твою мать!". Вимовляють це приблизно так: "Йооосссип Старенький!".

К

Дієслово "кохатися". Це не зовсім те саме, що "кохати". Не можу знайти йому російського відповідника. Як російською перекласти "кохатися"? "Трахаться"? "Заниматься сексом"? Дуже хотілося б знайти відповідь на це запитання, бо інакше я буду підозрювати, що росіяни не кохаються, тому і слова в них немає.

Л

Лев, але не Толстой, а Рубінштейн. Дуже люблю читати його колонки на grani.ru. Іноді під стіл падаю від сміху.

М

Міліція.

З народом?

Швидше, проти нього. Я думаю, це буде такий соціальний statement. Ми так і будемо приречені на погані стосунки з міліцією, поки вона так буде називатися.

Я прихильник її перейменування на поліцію.

Це щось змінить?

Так.

Чому?

Бо це буде принципово західний підхід побудови цієї структури. Це буде означати, що перемогла західна візія того, як насправді мають виглядати ці ограни правопорядку.

Н

Нічия. Нічия як оптимальний вихід із будь-якої патової ситуації. Якщо вже нічого не вирішується - то лишається домовитись, щоб була нічия.

Але ж в боротьбі з НЕК вас нічия не влаштує... Значить, це не найкращий вихід.

Але це буде боротьба без кінця. Тут інше. Я не знаю, чи в боксерів до сих пір збереглися такі матчі, коли навіть не 30 раундів, а боротьба до нокауту.

О

Одеса. Коли за кордоном запитують про якесь українське місто - то це найчастіше Одеса.

Чому, як ви думаєте?

Це місто, яке має на експорт найбільше своєї міфології. Так склалося. Справді, через те, що до революції це було найбільш космополітичне місто. Це було місто з дуже потужним середземноморським чинником. Дуже часто його порівнюють з Марселем.

Багато західноєвропейських інтелектуалів так це собі до сьогодні уявляють - як прозу Бабеля, як Одесу Пушкіна чи Байрона. Вони не знають, наскільки це понуре і сумне місце...

П

Пранаяма - здається, індійське мистецтво правильного дихання, якщо я зараз нічого не плутаю. Замолоду, студентом, я намагався це опанувати, але з перемінним успіхом, позаяк алкоголь і сигарети склали суттєву конкуренцію. Так я й жив: уранці - пранаяма, увечері - вино і дим.

Р

"Радіогед", дуже люблю їхню музику, альбом "OK Computer" назавжди засів у моїй персональній топ-десятці найкращих рок-альбомів минулого 20-ліття - я собі часом розважаюся якимись такими персональними топ-десятками для внутрішнього користування.

Хто це в оцій топ-10?

Ні, стабільно улюбленої музики в мене немає, я завжди слухаю щось інакше. Той самий "OK Computer" уже й забув, коли слухав востаннє. Але мені йшлося про якусь таку топ-десятку альбомів, які об'єктивно є найважливішими для рок-музики останнього двадцятиліття.

До речі, в тій десятці є ще одне Р - "Ред Гот Чілі Пепперз" і "Californication". А також Нік Кейв і "Murder Ballads". Там, напевно, мусить бути один з альбомів MUSE. А решту я все ще шукаю, претендентів є сотні.

С

"Соляріс" - не стільки роман Станіслава Лема, скільки фільм Андрія Тарковського і не стільки сам фільм, скільки його музичний лейтмотив - якась там хоральна прелюдія Баха для органу. Послухайте обов'язково. Але оскільки номера прелюдії не пам'ятаю, то вам доведеться подивитись увесь фільм, до речі, класний.

А ще, звичайно, Сашко, тобто Сорванець (Олександр Ірванець - І.С.).

Т

Трансильванія, звичайно. Я в ній ніколи не був, але якщо буваю в Карпатах, то намагаюся наблизитися до її кордонів упритул. Прошу за цими словами вбачати цілком містичний зміст.

У

Є така країна, десь між Уруґваєм та Уґандою. Вгадайте як називається.

Раз уже заговорили про країну на "У"... Як ви себе почуваєте, повертаючись з-за кордону до України, а з України - за кордон?

Повертатися завжди кайфово - з європ до України, з України до європ. Головне - це ніде не засиджуватися, бо можна повірити, що саме так і має бути, як тут і тепер. А треба завжди хотіти іншого.

Ф

Дуже люблю цю літеру і слова, які нею починаються. На жаль, в українській мові їх обмаль, бо природна фонетична здатність українців була хвонетичною. Звідси хвіртка, Хведір, шухляда і відомий інхвернальний персонаж Хвархварелло. А також хвілосохвія. Нічого, бувають і гірші випадки. Японці, скажімо, не вимовляють "р" і "л", тобто плутають їх. Тому erections у них заміняють elections і навпаки.

Ц

"Цинамон" - це назва другого диску, записаного з гуртом "Карбідо". Зараз там у нас такі зміни в складі. Зараз у нас грає дуже цікавий швейцарський барабанщик, теж на "Ц" - Цумтор його прізвище.

В новому альбомі я декламую та співаю свої тексти. Ми маємо велику надію, що цією мовою альбом вийде українською мовою. Польською він уже вийшов у кінці минулого року.

Польською говорите без акценту?

З акцентом. Але в рецензіях пишуть, що це робить іще цікавішим. Але це мої вірші, в перекладах польських поетів. Але свої вірші, навіть з акцентом - це цікаво.

Я говорю зі східним акцентом, поляки зі східної Польщі теж так говорять.

Ч

Час. Найкраще, що можна про нього сказати, це бути впевненим, що його не існує.

Насправді часу не існує. Це ілюзія - нам тільки здається, що він існує. Часу немає.

А що є замість часу?

Вічність. Ми в ній перебуваємо, але в силу своєї теперішньої іпостасі переживаємо її через час. Але це насправді така фіктивна категорія.

Ш

Шабля. Ні. Шешори.

Дуже гарний фестиваль, який в цьому селі в Карпатах почався.

Їздите туди?

Але ж він там уже не відбувається... Минулого літа на фестивалі не був, позаминулого - був.

Щ

Це найгірше, що може бути. В містах я знаю Щецін, в Польщі є таке портове місто.

Щем...

Це таке, чого іншим словом не можна описати і передати. Але коли хтось закохується, в когось, безумовно - то це супроводжується щемом. Це явище, яке супроводжує період закоханості.

Ю

Цю літеру можемо пропустити, бо вона в мене має графічні асоціації з моїм іменем. Для мене ім'я важливе, тому перестрибуємо.

Вам подобається ваше ім'я?

Чомусь так. Хоча я розумію, що це насправді спотворена форма давньогрецького Георгія, сто разів перекручена. Але подобається.

З моїм іменем було так, що я більше, ніж рік, прожив, не маючи імені.

Так довго?

Мої батьки не могли вибрати, весь час сперечалися між собою. Я народився 13 березня 1960 року, а рішення прийшло після 12 квітня 1961, коли полетів Гагарін.

Хто придумав - мати чи батько?

Обидвоє погодились.

Я

Це ялівець. По-перше, як рослина - з нього роблять джин.

Любите джин?

Коли ми ходили в гори - знову місток, тепер до літери "Г" - то в серпні на спеці страшенно пахне ялівець. І хочеться зійти в долину і задовольнити цю спрагу.

А є ще Ялівець - міфологічне місто з роману Прохаська "НепрОсті", столиця, навколо якої все відбувається. Ми тоді ходили разом, тобто це було спільне пережиття запахів, спільне нюхання.

"Українська правда. Життя"

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Ярослав СИНИЦЯ

Станиця Луганська

Станиця Луганська зараз,це  не те, що було три роки тому.  Людська натура така, що має здатність пристосовуватись до будь-яких умов, і за дуже короткий час. Про війну тут нагадують цілі квар...
Наслідки Першої Світової для України оформилися у конкретний факт та конкретну дату 14-го листопада 1918-го року.У цей день гетьман Павло Скоропадський видав грамоту про воз'єднання на федеративних на...
Юрій Фоменко

Птаха війни

Птаха війни. Вона над моєю хатою в Діброві літає на схід і повертається на Кодак.    В уяві, замість звуку її двигуна я чую стогін поранених, голоси лікарів і тиху молитву піл...
 Не дивлячись на певний застій українського кінематографу в “нульових” роках, сьогодні чи не щотижня на екрани кінотеатрів виходять нові вітчизняні стрічки, які без сумніву виводять н...