App Store Google Play

Місцеві вибори: назад в «мажоритарне» майбутнє?

09.12.2009 16:27

Країна ще не встигла обрати президента, а окремі політики вже замислюються про наступні вибори - до місцевих рад, призначені на 30 травня 2010 року.

Минулої п'ятниці у Верховній Раді нардепи від НУНС Володимир Мойсик, В'ячеслав Кириленко і Олег Гуменюк зареєстрували законопроект, що докорінно змінює принцип формування органів місцевого самоврядування, - замість партійних списків пропонується повернутися до мажоритарної системи, що існувала на місцевому рівні до 2006 року. Зміни стосуються лише міських і районних рад - про облради в законопроекті не говориться ні слова. Крім того, автори законопроекту пропонують суб'єктам виборчого процесу в своїх автобіографіях вказувати громадянство разом з національністю.

Зауважимо, що дискусії про необхідність повернення до мажоритарних місцевих виборів почалися відразу ж після впровадження пропорційної системи. Експерти неодноразово наголошували на тому, що вибори виключно за списками партій і блоків не характерні для країн розвиненої демократії, де переважають змішані системи різного типу. Питання викликало і обмеження конституційних прав громадян на місцевих виборах - адже безпартійні громадяни зараз не мають жодних шансів потрапити до місцевих рад.

На рівні «високої політики» ініціативи щодо зміни системи виборів на місцях також виникають регулярно. Ініціатива скасувати або модифікувати пропорційну систему на місцях є в програмах всіх основних кандидатів на президентське крісло. Особливо активний у цьому плані Віктор Ющенко. Він ще в квітні минулого року запропонував повернутися до мажоритарної системи на місцевих виборах, а з часом включив це положення в проект своєї Конституції.

Перейти від слів до справи поки що не вийшло. Наприклад, 3 листопада цього року Рада відмовилася прийняти запропоноване БЮТ впровадження відкритих списків на місцевих виборах - за це віддали свої голоси лише 173 депутати. Зазначимо, що окрім мажоритарної системи, бютівський законопроект ( автор Сергій Підгірний. - Ред.) передбачав і підвищення прохідного бар'єру для партій з 3% до 7% з одночасним скасуванням графи «проти всіх». Саме ці норми свого часу і не знайшли підтримки у парламентарів. Зараз, як удалося з'ясувати «Главреду», в надрах БЮТ зріє інший проект закону на «задану тему». Враховуючи постійні обіцянки Юлії Тимошенко впровадити відкриті списки, немає особливих сумнівів у тому, що саме це положення в ньому й буде прописано. В майбутньому.

Поки ж народні обранці дуже зайняті - президентська кампанія у розпалі. «БЮТ зараз готується до президентських виборів, а про місцеві вибори думають депутати, яким зараз, напевно, нічим зайнятися», - сказав нам член фракції БЮТ Володимир Пилипенко. Партія регіонів налаштована категоричніше. «Ініціативу зміни принципу формування органів місцевого самоврядування ми підтримуватимемо, тим паче, що саму ідею автори законопроекту запозичили у нас», - упевнено заявив «регіонал» Михайло Чечетов.

Комуністи голосувати за законопроект Мойсика-Кириленка-Гуменюка не мають наміру. «Це призведе лише до дестабілізації політичної системи в країні. Адже один депутат не може брати на себе відповідальність за реалізацію програми, а фракція окремої партії - цілком може», - вважає комуніст Олександр Голуб. У блоці Литвина концепцію зміни системи виборів до місцевих рад у цілому підтримують. «Такий пункт є в програмі нашої партії, проте перед голосуванням ми повинні будемо ознайомитися із законопроектом на предмет його юридичної грамотності. Поки ж ми твердо відстоюємо впровадження відкритих списків як крок на шляху до мажоритарки», - сказав «литвинівець» Олег Зарубінський. У фракції НУНС за законопроект має намір голосувати пропрезидентська частина, яка його й ініціювала. Прихильники Тимошенко, очевидно, займуть позицію, лояльну БЮТ. Після нескладних арифметичних підрахунків стає зрозуміло, що кількість можливих голосів коливається довкола необхідної позначки в 226 «за». Втім, ніхто ж не забороняє ПР у момент голосування змінити свою позицію під надуманим приводом - наприклад, через наявність у ньому норми про вказівку національності кандидата - заваливши таким чином все голосування.

В той же час, впровадження мажоритарної системи могло б принести користь не лише політичній еліті, а й країні. «Наші партії ще недостатньо «дозріли», тому мажоритарна система на місцях була б дуже доречна. Тоді депутати на місцях були б по-справжньому відповідальні перед своїми виборцями», - вважає директор Київського центру проблем управління імені Горшеніна Кость Бондаренко.

Втім, українська політична практика свідчить, що про реальні потреби виборців політики думають в останню чергу, тому, щоб підтримати нововведення, вони повинні знайти там щось «для себе». Це «щось» знаходиться досить швидко - при мажоритарному принципі формування місцеві ради стають «гнучкішими», а як наслідок - зручнішими. «При мажоритарній системі легко буде створювати якісь нові формати більшості», - говорить Бондаренко. Недивно - окремого депутата переманити на свою сторону набагато легше, ніж цілу фракцію, а порівняно хаотична внутрішня структура «мажоритарних» рад дає набагато більше можливостей для політичного маневрування, аніж формалізована структура «пропорційних». А це означає, що відразу ж після президентських перегонів інтерес до місцевих виборів спалахне з новою силою - будь-який новий президент захоче мати справу з лояльною до себе місцевою владою в усій країні, а не в окремій її частині.

Мілан Лєліч, «Главред»

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Юрій Фоменко

Ера милосердя

Наступає якась ера милосердя. Усі ті, хто в 2014 році активно гукав російські війська, обіцяв страшну кару проукраїнським громадянам, проклинав Київський Патріархат і НАТО, хаяв Європу, або ж просто с...
Продовжуючи тему освіти, яка у Дніпрі набула шалених корупційних розмахів, хочу розповісти про дуже цікавий її сектор, який передбачає набір під «своє» крило потрібних співробітників. А са...
"Замиловує, дратує, бісить ця загальна розслабленість і умиротвореність суспільства. Більшість людей свято переконані, що війна, стихійні лиха, революції, заколоти, повстання та геноцидсаме їх об...
12 вересня Тимура Тумгоєва відправили до Росії. Генеральна прокуратура блискавично зреагувала на запит агресора, навіть незважаючи на рішення Комітету ООН з прав людини про призупинення екстрадиції Ту...