App Store Google Play

Україна – це Америка 1800 -х

30.10.2009 18:57

Джеймс Тербер не ховається за дипломатичними зворотами, висловлюючи свої думки про український політикум. Його оцінка ґрунтується на тривалих спостереженнях, адже ще 1994 року він допомагав нашим депутатам розробляти Конституцію України. І оцінка ця жорстка: Верховну Раду і держапарат охопила корупція, що не дає Україні нормально розвиватися. Однак Тиждень розпочав розмову з ближчої для професора Тербера теми.

Модель Обами

У. Т.: Виборча кампанія Барака Обами, а особливо її інтернет-складова, стала зразком для багатьох політтехнологів в усьому світі, зокрема й в Україні. Як ви гадаєте, чи може ця модель спрацювати за межами США?

- Барак Обама унікальний. Він з'явився в унікальний час, коли економіка США була в поганому стані, а при владі перебували непопулярні президент і партія. Його кампанія містила певні елементи, що можуть бути використані в інших країнах, зокрема й Україні. Але кожна виборча кампанія має містити чіткі стратегічні тему та меседж у поєднанні з відповідною тактикою. Цей меседж слід повторювати, повторювати і ще раз повторювати, щоб він увійшов у життя людей і вони його пам'ятали.

Стратегічною темою і меседжем Обами, коли він ішов на праймеріз, було те, що це кандидат надії та змін. Гілларі Клінтон починала як кандидат досвіду. Натомість він критикував «стару гвардію» у Вашингтоні, залишаючись при цьому кандидатом змін. Дехто почав висміювати його, тому що це так просто. Згодом Клінтон змінила свою стратегію з «досвіду» на «для змін потрібен досвід», але її справи від цього не поліпшилися.

Обама ж пішов на вибори й ідеологічно зсунувся з лівого флангу до центру. Він зосередився переважно на економіці, не даючи збочити себе на інші теми. Кампанія Обами була дуже дисциплінованою. Вони контролювали меседжі, у них було дуже мало витоків, дуже мало помилок. Якщо вони робили помилку, то відразу виправляли її. Він також мав величезну суму грошей. Це важко повторити в Україні. $745 млн - більше, ніж мали усі кандидати на американських президентських виборах 2004 року. І 60% цієї суми надійшло у вигляді дрібних пожертв.

Світ прагне зімітувати його, але світ не чорний. Ніде більше немає такої ситуації, коли молоді люди у захваті й використовують інтернет, соціальні мережі, блоги, смартфони та мобільні телефони. Так, це можна робити і в Україні, але вам потрібен кандидат, який захопить людей. Вам потрібен некорумпований кандидат. Той, який принесе в Україну зміни й покладе край протистоянню у владі та корупції в Раді. Мабуть, неможливо, щоб один кандидат був здатен усе це зробити. Мабуть, неможливо, щоб люди повірили в це. Люди вірили Обамі. Він надзвичайно чіткий у своїх висловлюваннях. Тож якщо у вас є кандидат, котрий має чітку стратегічну тему та меседж, використовує технологію комунікації через інтернет, то ви доволі близькі до успіху... Але у світі немає другого Обами. Це не означає, що він найкращий. Це просто унікальна ситуація.

У. Т.: Українське суспільство дуже відмінне від американського. Чи виправдане залучення українськими політиками американських консультантів під час виборчої кампанії?

- Це називається американізацією політичного консалтингу. Це питання часто постає на зустрічах Міжнародної асоціації політичних консультантів. Я завжди звертаю увагу колег на таку тенденцію, тому що кожна країна є відмінною. У Південній Америці престижно мати американського консультанта у виборчій кампанії (особливо у таких країнах, як Перу, Чилі, Болівія, Еквадор). У Великій Британії його потрібно приховувати. Американці, які консультували Лейбористську партію, робили це конфіденційно. У Німеччині те саме: американці допомагали з кампанією, стратегічними темами, проводили опитування.

Думаю, американським консультантам дуже важко увійти в культуру, історію України та бути успішними, якщо вони не мають глибокої поваги до вашої історії та культури. Вони мають зрозуміти корупцію у владі, зрозуміти, які цинічні тут люди, як їм усе остогиділо. Використовувати американські техніки в таких умовах - важка справа. Але вони вміють проводити глибокі опитування, знають, як робити ефективні телевізійні рекламні ролики. Їм просто потрібен український партнер, який переконається в тому, що це працює.

У. Т.: Чи знаєте ви когось з американських консультантів, які працюють в Україні, особисто?

- Знаю багатьох, але не знаю, хто тут працює. Вам відомий хтось із них?

У. Т.: Наприклад, Пол Манафорт, який працював на Віктора Януковича.

- Я знаю Манафорта.

У. Т.: І якої ви про нього думки?

- У багатьох країнах не усвідомлюють однієї речі: коли американський консультант зазнає невдачі вдома, він переходить на міжнародний рівень. Якщо ж він справді є частиною гри, якщо він гравець, то працює на виборчих кампаніях у Сполучених Штатах, а після виборів проводить кампанії, присвячені окремим питанням (issue campaigns). Великі issue campaigns, на яких люди зараз заробляють мільйони, - це охорона здоров'я, глобальне потепління, реформування фінансового сектору. Політичні консультанти також стають лобіс-тами. Справді успішні залишаються вдома. А ті, хто зазнав у Сполучених Штатах поразки, їдуть за кордон, де заробляють великі гроші.

Лобізм - це прозорість

У. Т.: На відміну від США в Україні лобіювання не є впорядкованим і врегульованим. Чи вважаєте ви американське законодавство про лобіювання потенційною моделлю для українського законодавства?

- Я консультував молодих людей з українського Міністерства юстиції, які написали 12-сторінковий проект реформи лобізму в Україні, що має зробити ці процеси прозорішими, а також обмежити корупцію, регулюючи лобізм. Та якщо ви регулюєте тільки лобізм, а не депутатів Верховної Ради і чиновників міністерств, то в цьому немає сенсу. Регулювати потрібно все разом, як це робимо ми у США. У нас є конгресмени, яких відправили за ґрати, оскільки вони порушили закон про лобізм. Зараз Обама намагається реформувати лобізм, називаючи це повільними змінами. Але вони походять із 1800-х років. Коли я чую про корупцію у Верховній Раді, це звучить як ХІХ століття у США. Тому що у 1800-х деякі американські сенатори могли бути на утриманні залізничних компаній. Тут же олігархи у Раді мають недоторканність. А якщо у вас є імунітет, то немає значення, що ви робите...

Я наполягаю на тому, щоб в Україні було прийнято Етичний кодекс, який контролював би діяльність депутатів Верховної Ради та чиновників із міністерств. Бо якщо я забороню вам давати подарунок, але залишу для себе можливість його отримати, то є дуже багато шляхів вручити мені його. Можна взяти на роботу сина депутата, дати можливість безплатно користуватися літаком і так далі. У США люди все одно іноді порушують закон і потрапляють за ґрати, але загалом законодавство про лобізм працює. Та щоб люди це сприйняли, знадобилося 200 років.

У. Т.: В Україні багато хто сприймає лобізм як легалізовану корупцію. Чи може лобізм допомогти подолати корупцію?

- Лобізм - це брудне слово у Франції, Італії, Україні. Люди думають, що лобізм - це хабарництво. Але лобіювання важливе для демократії. Воно забезпечує різноманіття поглядів, організовує їх, проти-
ставляє і створює плюралізм. В теорії плюралізм у демократії - це конфлікт різних ідей, і результатом відкритої дискусії є кращі політичні рішення, ніж ті, що приймаються за зачиненими дверима без зовнішнього впливу. Проте лобізм у США - це не просто коли одна людина говорить з іншою або дає їй гроші. Це громадська активність, медіа, наукові дослідження тощо.

Нещодавно я провів опитування, поцікавившись в американців, яке їхнє ставлення до лобізму. І виявилося, що воно негативне. 81% громадян США вірять, що лобісти регулярно дають хабарі конгресменам. А це незаконно. За таке заарештовують. Більшість людей, яких ми запитували до і після виборів, чи може Обама змінити лобізм, були дуже скептичними. Тож у нас такі самі проблеми.

Своїх лобістів мають католицька церква, екологи, любителі зброї тощо. Усім не подобаються лобісти тих, із ким вони не згодні, але всі люблять своїх. Думаю, для демократії важливо, щоб усі погляди було висловлено. Це можливість організовувати зібрання без побоювань бути побитими та кинутими за ґрати, свобода слова, свобода преси, свобода віросповідання. Усе це абсолютно потрібно для демократії. Прозорість - це як кисень для вогню. Вона потрібна. Це хаотично, це важко, це обмежує владу президента, конгресу, губернаторів та парламентів штатів, але, врешті-решт, це захищає свободу, надаючи людям можливість організовуватися та перевіряти дії влади.

У. Т.: У нас поширена думка, що президентсько-парламентська форма правління є неефективною в українських умовах. Як би ви порадили Україні реформувати політичну систему?

- Я приїхав сюди 1994 року і працював з робочою групою у Раді, допомагаючи писати вашу Конституцію. Думаю, форма правління не така важлива, як характер людей при владі. Якщо вони бажають бути корумпованими, не має значення, яка структура. Казати, що якби у вас була інша структура, то все було б інакше, на мою думку, наївно.

 

ПРО ЗОВНІШНЮ РЕКЛАМУ КАНДИДАТІВ У ПРЕЗИДЕНТИ

Віктор Янукович

 «Я почую кожного» - це типова фраза більшості політиків. Вони хочуть, щоб люди знали, що їх слухають. Але більшість ставиться до цього меседжу скептично. Коли я запитував про це людей в Україні, вони сміялися. Вони не вірять політикам. А політики мають викликати довіру.

Юлія Тимошенко

У цьому випадку використано чіткі стратегічні тему та меседж, поєднані з тактикою, яка полягає в тому, щоб гасла були простими. Люди знають про ситуацію у Верховній Раді, глухий кут у відносинах з президентом, а тут вона каже, що працює. Жінки, з якими я про це говорив, думають, що «вони» - це загалом чоловіки. Вона працює - вони відпочивають. Дуже чітко, і при цьому сприймається з гумором. Якщо ви маєте у рекламі гумор і до того ж він позитивний, це дуже ефективно.

Арсеній Яценюк

Це нагадує мені Лєніна... Ні, Путіна! Він хоче виглядати сильним, крутим хлопцем. Але я не знаю, до кого він хоче звернутися. В Україні ВВП знизився на 17%, а він намагається знову запустити економіку, тож «Нова індустріалізація» - це справді економічний меседж. Отже, якщо в умовах економічної кризи ви маєте чіткий меседж, вам це не байдуже, у вас є план - «Нова індустріалізація», то це добре. Це не складно. Але, як на мене, виглядає по-радянському, як заклик до виконання п'ятирічного плану. Я не виключаю, що більшість людей такі гасла відвертають.

Висновок

Реклама Тимошенко мені здається найефективнішою (не знаю, чи вона ефективна для українців), тому що в ній є гумор. Люди жартують про неї. Це те, що ми називаємо безплатними медіа. Не думаю, що це спрацьовує у випадку з рекламою Яценюка та Януковича.      

 

БІОГРАФІЧНА НОТА

Джеймс Тербер

Американський політолог, професор Американського університету (місто Вашингтон), член Національної академії державного управління. Народився 1943 року. Ступінь бакалавра політології здобув в Університеті Орегону, магістерський та докторський ступені - в Університеті Індіани.

З 1974 року працює в Американському університеті, де в 1979-му заснував Центр досліджень з питань Конгресу та президента.

З 1976 року брав участь у чотирьох спробах реформування Конгресу. Автор і редактор численних праць, присвячених реформі Конгресу, групам інтересів та лобізму, виборам і виборчим кампаніям.

 

Український тиждень

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...