App Store Google Play

Місту козацької слави – 370 років

28.09.2009 09:53

26 вересня нікопольці святкували 370 річницю свого славетного, овіяного козацькою славою міста ! Як це місто не називали, але козаки його поважають як Микитин Ріг, козацьку столицю Запорожжя, місто п'яти Січей, великої козацької вольниці та колиски, з якої почалась розбудова України.

Наша січеславська делегація виїхала на запрошення місцевих козаків-побратимів, щоб разом з ними прийняти участь у заходах, присвячених до дня міста.

Вранці біля міської адміністрації у парку зустрілися у визначений час і закипіла робота. Цього разу козацькі товариства, об'єднані з цього року у Фонд «Івана Сірка», вирішили здивувати городян і розбили у парку тимчасову Січ. Чого там тільки не було: і гармати, і списи, бунчуки, булави, та перначі, однієї тільки козацької зброї було дві виставки. До речі, зброя була не тільки в якості експонатів, козаки також демонстрували, як вміло вони з нею вправляються. Глядачі завмирали, коли козаки бились на шаблях, які мов блискавки, літали у їх руках. З козацького табору лилась українська народна пісня, від якої не міг встояти ніхто, тож одні підспівували, інші просто починали підтанцьовувати, тому за годину на майданчику перед табором буяв веселий запальний танок.

Саме в цей момент мер міста з делегацією робив обхід усіх представництв, які розташувались у парку зі своїми експозиціями, але чомусь прошмигнувши поза спинами веселих гостей козацького табору й швидко почимчикував подалі. Така байдужість, м'яко кажучи, здивувала усіх присутніх, деякі висловили припущення, що мер обов'язково завітає до козацького кола, але на зворотному шляху. Проте Сергій Старун, попозувавши з дипломами перед телекамерами, та відзначившись на фотовиставці, десь ніби розчинився. Козаки навіть затримали частування нікопольців кулешем, бо пробу ж потрібно було зняти почесному гостю, але ... не так сталося, як гадалося.

Довго не сумуючи, козаки почали частувати усіх кулешем та й забули про усі негаразди, бо само дзвеніли шаблі, співали дівчата й мешканці та гості міста продовжували святкувати. Чи не горе - мер утік і не забажав святкувати з ними разом.

Свято продовжувалось до ночі, на великій сцені виступали співочі та танцювальні колективи, представники різних народів, які дружньо співіснують на нашій щедрій землі. Усі поздоровляли мешканців зі святом та дарували їм свою творчість. Було людно і весело.

Наступного дня запорожці поклали квіти Богдану Хмельницькому, помолилися та ще раз подарували городянам концерт народної творчості, щоправда вже біля палацу культури.

Увечері наша делегація повернулася у рідний Січеслав, щоб встигнути розповісти Вам, як живуть в нашій області козаки.

ФОТОРЕПОРТАЖ про подію

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Антон МОРОЗ

Синьо-жовта УРСР

За майже 30 років своєї юридичної незалежності Україна й досі не може зруйнувати радянський фундамент, на якому вона продовжує свої потуги стати прогресивною державою. Це стосується як і державних апа...
Юрій Фоменко

Йому було 33...

1983 рік. Хто знав тоді на Курганськім автозаводі, яка буде біографія їх чергового автобуса, виїхавшого з конвеєра на подвір’я підприємства? Хто знав? В степах понад Дніпром возив дітей у школу,...
Сьогодні за сприяння обласної ради мала можливість на власні очити побачити життя в місцях, куди навряд чи б попала не по роботі. Разом з кількома колегами навідували Зеленодольську ОТГ. Місто Зе...
Всі 100% совкових свят жодним чином не прив‘язані до народних традицій чи релігійної обрядовості, не мають жодного коріння в Україні.ВСІ 100% совкових свят - є чиста політика, абсолютний прояв б...