App Store Google Play

Тимофій Хом'як: Ми з державою намагаємося не помічати одне одного

14.09.2009 09:05

Дніпропетровський «Арт-вертеп» офіційно має статус молодіжної неурядової громадської організації. Передісторія - суто музична. Спочатку 8 березня 2001 року дніпровський фолк-рок-гурт «Вертеп» відіграв свій перший концерт. А через кілька місяців музиканти гурту разом із друзями та колегами організували фестиваль «Вертеп на Вертепі». Так утворилася агенція «Арт-вертеп».

Загалом, уся діяльність «Арт-вертепу» - яскравий приклад того, чого можна досягти навіть у несприятливому для культури середовищі, поєднуючи ентузіазм та менеджерські таланти. Нині в доробку агенції - музичні, етнографічні кінофестивалі, виставки в галереї «Барзо», літературні вечори (Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Ірена Карпа, Софійка Андрухович, Лариса Денисенко, Ірен Роздобудько, Світлана Поваляєва, Вікторія Наріжна, Любко Дереш, Юрко Іздрик, Андрій Курков, Мар'яна Савка, Таня Малярчук, Дмитро Лазуткін, Юрко Покальчук), гастрольні виступи найвідоміших українських рок-виконавців, від «Перкалаби» до Олега Скрипки, театральні гастролі («Театр 19», «Арабески»). Музичний лейбл «Lift» випускає альбоми найцікавіших дніпровських і харківський гуртів, а також аудіокниги відомих поетів.

А справжнім осередком культурного життя в масштабах міста є «Білокнижник». Цей затишний напівпідвал на вулиці Червона площа - не просто книжкова крамниця, а справжній інтелектуальний клуб з просто розкішним добором як книжок, так і дисків, і, головне, з власною атмосферою, ідеальною для будь-якого освіченого городянина незалежно від його мистецьких чи мовних уподобань.

До цього ще слід додати й власне гурт «Вертеп». Працьовитий фолк-рок-ансамбль за вісім років існування випустив кілька альбомів. Цікавими за задумом є останні диски «Вертепу». «Віршоспіви» зроблено на вірші найвідоміших вітчизняних поетів - від Світлани Поваляєвої до Юрія Андруховича (інколи й самі поети виступають виконавцями). Диск, відповідно, різноманітний музично, з помітним ухилом у джаз. Уже на виході «Співаник» - збірка найпопулярніших народних пісень, таких собі фольклорних хітів у нових інтерпретаціях.

Розпитати, як вдається підтримувати настільки різноманітну культурну активність, я вирішив безпосередньо у керівника й ідеолога «Арт-вертепу» Тимофія Хом'яка.

- Що таке «Арт-вертеп» - фірма грамзапису, книжковий магазин, рок-гурт? Що з цих напрямів найголовніше?

- Ех, от і ти все поплутав! «Арт-вертеп» - мистецька агенція, що займається арт-менеджментом та включає в себе кілька напрямів діяльності. Якщо коротко, то це найбільший в Україні мистецький портал www.artvertep.com: арт-новини, інтернет-магазин книги, музики, творів мистецтва, кілька тисяч авторських сторінок музикантів, літераторів, художників - у нас тільки підписників на новини культури та мистецтва близько 40 000, - андеграундовий (бо захований у дворі та ще й у підвалі) клуб-магазин української книжки та музики в Дніпропетровську, агенція, що проводить концерти, виставки, фестивалі, невеличке музичне видавництво, може й ще щось забув - треба на сайті подивитись. «Арт-вертеп» - це певною мірою бренд, а гурт до такого статусу ще не добрався. А гурт «Вертеп», який дивним збігом обставин називається майже так, як і агенція, все ж є окремою сформованою одиницею, і взагалі, то ти ж приїхав через роки, аби подивитись, що у нас із рок-сценою? Тоді давай про гурт і говорити?

- Обов'язково, та трохи згодом. Зараз хотілося б з'ясувати щодо загальніших речей. У тебе в магазині є диски й книги й російськомовні, й іншими мовами. Звідси таке питання: що в діяльності «Арт-вертепу» найголовніше - просування української культури чи просто культури як такої - гарних зразків літератури, музики, образотворчого мистецтва тощо?

- У нас в продажу книжки та музика українських авторів. Щодо просування, то в першу чергу це своє - українське, та й чужого не цураємось, найголовніше, аби це було цікаво.

- Складно повірити, що це не збиткова справа - і магазин, і гурт. На які прибутки ви все ж існуєте, вибач на слові?

- Не повіриш, та ми старанно намагаємось заробляти! Трішки з продажів магазина чи інтернет-крамниці, щось із концертів або турів, а те, що дозволяє бути на плаву та ще й займатись мистецтвом, так це корпоративи.

- Допомога від держави є? Моральна чи матеріальна?

- ХА! Дочекаєшся від них! Ми намагаємось не помічати одне одного, хоча й розуміємо, що це тупикова ситуація, можливо, зараз зробимо нову спробу співпраці.

- Чи стикалися ви зі спротивом середовища - адже воно в Дніпрі доволі специфічне?

- Всяке було, здебільшого нам закидали фашизм-націоналізм і таке інше, зараз про це смішно говорити. Та й до того ж, гадаю, у тебе є певний стереотип того Дніпра 10-річної давнини!.. Місто дуже сильно змінилось за останні роки, й ми можемо пишатися, що й ми до цього причетні. З самого початку існування ми собі ставили за мету «відмити» наше місто хоча б в Україні, створити йому позитивний піар - і нам це вдалося, ще й не тільки в нашій країні. Можна почитати, що писали про нас Андрухович, Дереш, Жадан у іноземній пресі, нас це тішить, свій обов'язок перед країною та рідним містом ми виконуємо.

- Не доводилося почуватися чужинцями?

- Ні в якому разі, навпаки, ми весь час доводили, що ті, хто так вважали, - це вони насправді тут випадково! А якщо серйозно, то вже на кінець 90-х у нас було цікаве та духовно багате україномовне оточення, це гуртувало та не давало розвитись відчуттю перебування в гетто.

- Як змінилася культурна ситуація в Дніпрі за весь час вашої діяльності?

- Радикально в кращий бік! Більше десятка арт-майданчиків з літературними вечірками, концертами, арт-хаузним кіно, фестивалі та цікаві гастролери, яких раніше в нас не було видно. Змінилось суспільство, виросло нове покоління українців без «совка в голові». Можна продовжувати про українські ЗМІ...

- Чи багато, за твоїми спостереженнями, таких, як ви, українських ентузіастів у місті?

- У місті багато справжніх людей, більшість - українці, щоправда, поки що не всі з них про це знають.

- Це я ось до чого веду: чи можливе повноцінне, різноманітне існування урбаністичної, сучасної української культури в промисловому поясі України? Чи вона приречена зосереджуватися довкола таких точок, як ваша?

- Сучасна культура не може бути ізольована в окремих місцях, на те вона й сучасна. Сучасні комунікації дозволяють швидко та незалежно розвиватись величезній кількості векторів у мистецтві та культурі. Та й де ж ще розвиватись культурі, якщо не в промислових містах?

- Що ж тоді найбільше шкодить національній культурі, на твою думку?

- Всілякі міністерства та управління. Найцікавіше, що дуже часто вік людини, що працює у відповідних установах, не впливає на її колозір чи культурний смак.

- Нарешті переходимо до року. Вочевидь, нині маємо справжній розквіт рок-музики в місті - порівняно з тим, що я пам'ятаю наприкінці 80-х, це справжній прорив. Чи можна назвати Дніпро зараз таким собі рок-центром?

- Сьогодні Дніпро просто культурний центр. На мою думку, він входить у п'ятірку, якщо не в трійку! А щодо рок-руху, то він був цікавіший наприкінці 90-х - на початку 2000-х. Дніпро й досі не може похвалитись достатньою кількістю команд, що показали себе належно на фестивалях чи зробили тури країною. Достатньо показовий той факт, що станом на минулий рік гуртів, що мали видані альбоми, було близько п'яти. Щоправда, цього року одразу десяток команд заявили про себе виходом нових альбомів, однак на загальноукраїнському рівні це залишається майже непоміченим.

- Якій музиці віддає перевагу твій лейбл?

- Сучасній українській і не тільки музиці; у нас є також саундтрек до вистави, аудіо-книжка, збірки, пісні на слова сучасних поетів. Поки що це лейбл дніпропетровських та харківських проектів. Та вже цього року ситуація, сподіваюся, зміниться.

- Гурт «Вертеп» - це додаток до основного бізнесу? Яку він функцію виконує у всьому тому?

- З гурту, власне, все й почалося. У березні 2001 року «Вертеп» уже записав свою першу платівку й намагався знайти можливість пограти десь у Дніпрі. Та крім «стрьомного» рок-клуба, нічого не було. Тоді й було вирішено зробити фестиваль за містом на горі, який спонтанно назвали «Вертеп на Вертепі» або «Гуляння на Горі», з найближчих акацій спорудили сцену, циганською поштою розкидали запрошення і, як наслідок, майже добу придніпровські степи слухали рок. Бюджет фесту був 300 баксів (щоправда тоді це для мене були великі гроші), і пішов він виключно на комплект фірмового звука та світла. А щодо бізнесу, так це саме він і є. Бізнес - в сенсі справи, власної справи, якій варто присвятити життя. Гурт - а його повна назва Гурт Мандрівних Дяків «Вертеп» - уже вісім років, як і має бути, гастролює, пише та грає пісні, записує та видає альбоми, експериментує.

- Останній ваш експеримент особливий - «Віршоспіви». Як прийшла ідея записати альбом на вірші цілковито різних поетів?

- По-перше, переважна більшість поетів є нашими друзями, творчість яких знаємо й любимо; неодноразово разом виступали на різних майданчиках країни, зокрема, і в такій формі, коли музиканти грають, а поет читає. По-друге, накопичилась якась частина композицій, що виконувалась на концертах і потребувала запису. Та й врешті мусить же бути концептуальність.

- Із ким простіше працювати: з музикантами чи з поетами як учасниками рок-групи?

- Простіше й приємніше працювати з професіоналами, не зважаючи на те, як вони себе називають - поети чи музиканти.

- Самі поети задоволені результатом?

- Краще питати в слухача. Ми задоволені.

- У музиці «Вертепу» з'явилися, з одного боку, джазові інтонації, з другого - незвична й доволі свіжа жорсткість. Чи плануєте ці моменти розвивати й надалі?

- Спробуємо. Те, що будемо одне чи друге розвивати, - це факт!

- Наостанок питання, так би мовити, рефлексійного плану. Ти сам хто: музикант, культуртрегер, просвітитель? Чи, як кажуть, «національно свідомий бізнесмен»?

- Більше культуртрегер, хоча всього потроху, і «бізнесмен-партіот» теж.

- Яким ти бачиш стратегічну мету всього «Арт-вертепу»?

- Вона незмінна протягом усіх років - розважати та повчати. А взагалі ми не надто заморочуємось гаслами та рєчьовками, ми займаємось улюбленою справою і тішимось, коли бачимо врожаї.

- А яким є його майбутнє?

- Не люблю ворожок, час покаже.

"День"



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Наше суспільство ще не готове для дозволу на вільне володіння автомобілем.Між тим, на руках у людей накопичилася значна кількість автомобілів - як легальних, так і ні (у тому рахунку, завезених із зон...
Історія індустріальних парків в Європі налічує більше ста років. Їх початкова концепція - створення оптимальних умов для роботи промислових підприємств - актуальна до сих пір. В Європі індустріал...
Тимур Желдак

Про лемінгів

Вони живуть з нами в одному місті, їздять з нами в трамваї і - в більшості - живуть на наші податки.Щоранку вони вишиковуються в черги - символ щасливої радянської молодості - за краплиною ворожої про...
Кривий Ріг найбільше з міст України, котре не є обласним центром. Населення міста - 637 550 мешканців, а бюджет понад 5 мільярдів гривень. Однак у виконавчому комітеті Кривого Рогу немає жодного...