App Store Google Play

Окраїна продажних пересуньок

07.09.2009 08:22

Минулого тижня вулиці Дніпропетровська прикрасили дещо незрозумілі бігборди, на яких огрядний добродій Сергій Пересунько закликає "Окраино! Вспомни свое имя!" На перший погляд - образливо і не надто зрозуміло. Якщо ж розібратися - відверто провокаційно й ще більш образливо.

До кого звертається немолодий вже добродій, зрозуміти досить складно, адже його правиця вказує на карту європейської частини колишнього СРСР, виконану неначе поганим школярем - дуже схематично. На карті дещо густіше зелене забарвлення має частина українських земель, майже вся Білорусь, країни Балтії та дуже велика частина Російської Федерації. Через явну схематичність малюнку з'ясувати межі "Окраїни" за Пересуньком вкрай важко - вона охоплює й Каспій, і не існуючий уже Арал, і півострови Кольський та Ямал. Ідентифікувати річки й озера не вдається, проте виділені міста - Київ (у якості столиці), Муром, Ярославль, Москва та Новгород. Для тих, хто не бажає розуміти пана Пересунька російською - внизу маленький припис "Вкраїно! Згадай своє Ім'я!"

Яка така "Окраїна", до якої звертається колишній народний депутат Пересунько російською і не наважується українською, стає зрозуміло після невеличкого екскурсу просторами російської частини Інтернету, де починаючи з осені минулого року став поширюватися так званий декрет "Русская национальная идея - за веру, царя и отечество!" Крім вимог повернення до самодержавства, яка, на думку авторів, сталося в Росії волею Господнею, там проголошуються відверто українофобські та антисемітські ідеї. Зокрема, в усі тексти "руської національної ідеї включена й цитата з Преподобного Лаврентія - одного з настоятелів Києво-Печерської Лаври, запеклого противника як української автокефалії, так і визнання української церкви загалом.

Уривок зі "Слова Преподобного Лаврентия о Руси, о ересях и расколах" далі подається без скорочень мовою оригіналу:

"...Преподобный Лаврентий говорил настойчиво и строго, с предупреждением, что наше родное слово Русь и русский. И обязательно нужно знать, помнить и не забывать, что было Крещение Руси, а не крещение Украины. Киев - это второй Иерусалим и мать русских городов.

В Польше была тайная иудейская столица. Иудеи понуждали поляков завоевывать Русь. Когда поляки завоевали часть Руси, то отдали иудеям в аренду православные монастыри и церкви. Священники и православные люди не могли без их разрешения совершать никаких треб. Теснили и притесняли православных со всех сторон, покровительствуя Польше, католичеству и унии.

Иудеям очень не нравились слова: Русь и русский, поэтому назвали сначала завоеванные поляками и отданные им в аренду русские земли Малороссия. Потом опомнились, что здесь есть слово Рос, и назвали Окраиной. Слово окраина - это позорное и унизительное слово! Какая окраина? Чего, почему окраина?! Ведь за этой мнимой иудо-польской окраиной находятся другие страны и государства. И позже по их же указке поляки узаконили нам понятия Украина и украинцы, чтобы мы охотно забыли свое название русский, навсегда оторвались от Святой и Православной Руси."

Так от кого називає "Окраїною" усміхнений чолов'яга з суто українським прізвищем, який не боїться в центрі українського міста підписуватися під відверто провокаційним гаслом, що є українофобським та антисемітським водночас (виявляється, і таке можна утнути!) - нас з вами! На такі талановиті вчинки спроможна хіба видатна особистість, якою, вочевидь і є Заслужений юрист України Сергій Пересунько.

Політичний шлях цього добродія починається навесні 1999 року, коли з виборами, а точніше, переобранням Леоніда Кучми було ще не все зрозуміло, а рідна (на той час) партія Сергія Пересунька СДПУ(о), змінивши лідера Василя Онопенка на Віктора Медведчука, одночасно перефарбувалася з опозиційної на головну опору влади, майбутній "великорос" Пересунько утворив партію-карлика Соціал-демократичний союз. Прославився СДС на двох фронтах - кілька разів слугував блокоутворючим суб'єктом для іменних і не тільки блоків, а ще... лобіював в Україні інтереси Саддама Хусейна й уряду Іраку. За словами самого Сергія Івановича, він навіть одного разу був на дні народження покійного диктатора.

В які тільки кольори не фарбувався соціал-демократ Пересунько! Проваливши (чи вдало зіпсувавши) виборчу кампанію на президентство Євгена Марчука в 1999 році, нардеп Пересунько виник у депутатській групі "Трудова Україна", від імені якої розповідав про законотворчість у стилі Ярослава Мудрого та Наполеона Бонапарта. Втім, з трударями й українцями Сергій Іванович пробув недовго, наприкінці 2001 року перебігши до фракції "Єдність", створеної наприкінці 2001 року навколо тодішнього київського мера Олександра Омельченка. Втім, похід за мандатом народного депутата у 2002 році відверто не вдався (блок "Єдність" набрав 1,09%, посівши 13 місце з 33 партій), а незабаром закотилася й зірка маргінальної партії СДС, яку продавали усім і кожному на договірних умовах.

Не менш характерною виглядає й "бізнесова" складова діяльності Пересунька й очолюваної ним партії СДС. Користуючись статусом нардепа й прикриттям у Міністерстві іноземних справ, Сергій Іванович вставив "дружні стосунки" з урядом Саддама Хусейна, отримавши в розрахунок за "послуги" концесію на розробку нафтових свердловин в районі Басри. Як потім з'ясували іспанські журналісти, контракти охоплювали період з 1997 по 2002 рік - за дивним збігом період нардепства Сергія Івановича Пересунька.

Сказати, що впійманий на "відкатах" від уряду Іраку екс-нардеп не намагався пролізти поближче до влади буде не зовсім вірно. Одразу після інавгурації президента Ющенка есдек (а отже, й запеклий ворог) вже давав прес-конференції на тему оцінки політичної ситуації та необхідності європейської інтеграції. Це при тому, що ще 8 липня 2004 року на своєму черговому з'їзді члени Соціал-демократичного союзу в односторонньому порядку підтримали входження себе до лав Виборчої коаліції демократичних сил (на підтримку В.Януковича). як і очікувалося, про Сергія Івановича забули міцно й надовго.

Втім, сидіти склавши руки прохіндеї від політики не звикли - того ж таки 2005 року, але вже восени, Пересунько та його СДС неочікувано випливли... в Дніпропетровську. На урочистому з'їзді разом з партією "Громада" і її лідером в телевізорі, есдеки-союзники утворили "Блок Лазаренка", який ходив на вибори 2006 та 2007 років. Власне, не в останню чергу за можливість утворення блоку з таким промовистим ім'ям можуть завдячувати русофілу з бігбордів в тому числі Вікторія Шилова, Загід Краснов та ще велика кількість народу, що осіла в місцевих радах Дніпропетровщини завдяки прізвищу "великого господаря" регіону у виборчих бюлетенях.

Щоправда, "лазаренківець" Пересунько останнім часом на зачиненого в Америці патрона начебто не зважає. А щоб не асоціюватися з Блоком Лазаренка, він зняв із себе й повноваження голови партії СДС. Сталося це на позачерговому з'їзді партії 14 липня 2008 року.

Хто після цього є спонсором нетонучого номенклатурника, хто підказав йому педалювати ідеї антисемітизму та українофобства напередодні президентських виборів - ось в чому питання. Вочевидь, люди, які виготовили та розвішали промовисті плакати або хочуть кінцевої кар'єри колись активного політика і зробили йому підлянку, або Сергій Іванович капітально застряг у боргах і згоден підставляти голову під чиїсь безглузді ідеї за 30 срібних.

Принагідно хотілося б запропонувати пану Пересуньку замість провокаторів та московофілів почитати історію рідного краю - хоча б і Кіровоградщини, з якої він родом. Адже слово "Україна" набагато давніше й усталеніше, ніж його "окраїна", та й російська мова загалом. Україна була ще тоді, коли не було ані Москви, ані Московського царства з "богопомазаними" самодержцями.

Наведемо, знову ж без купюр, але з посиланнями цитату з енциклопедії: "Слов'янське слово «Україна» вперше згадується у Київському літописному зводі за Іпатіївським списком під 1187 роком. Ним окреслювали терени Переяславського князівства, що входило до історичного ядра Русі поруч з Київським і Чернігівським князівствами. Це слово також зустрічається у руських літописах під 1189, 1213, 1280 і 1282 роками, позначаючи Галичину, Західну Волинь, Холмщину і Підляшшя. У литовських і польських хроніках та офіційних документах XIV-XVII століття «Україною» у широкому значенні називали руські землі Галичини, Волині, Київщини, Поділля і Брацлавщини, а у вузькому - територію середнього Подніпров'я. Таке ж двояке значення цього слова зберігалося і з середини XVII століття, після постання руської держави Війська Запорозького. У зв'язку з входженням останньої до складу Московії, а згодом і Російської імперії, слово «Україна» закріпилося за регіоном Подніпров'я, виступаючи синонімом слова «Малоросія»; ним також позначали Слобожанщину, заселену вихідцями з цього регіону. У другій половині XIX століття - початку XX століття, під впливом національного руху руської інтелігенції, назва «Україна» набирала значення руської етнічної території, а сам етнонім «русини» був витіснений етнонімом «українці». У 1917 році була проголошена перша держава, яка використала слово «Україна» у своїй офіційній назві, - Українська Народна Республіка.

Етимологія слова «Україна» достеменно не відома. Згідно з однією з теорій, що оформилася під впливом польської і російської історіографії, воно означає «окраїну» або «прикордоння». Згідно з іншою теорією, якої притримуються більшість українських дослідників, «Україна» походить від слів «країна» або «край»."

А поки ветеран політичного шарлатанства вивчатиме історію, не завадило б і творчість його з бігбордів прийняти. Принаймні, цитований вище текст з російських шовіністичних трактатів аж ніяким боком не має права знаходитися на видноті і є образою гідності дуже значної частини мешканців нашого міста й України в цілому. Цей витвір мистецтва, на нашу думку, має обов'язково зацікавити Службу безпеки України, прокуратуру та інші органи та установи, які мають слідкувати за дотриманням Конституції, опікуватись інтересами держави та її цілісністю. Втім, вже майже тиждень Пересунько та його "Окраїна" абсолютно безперешкодно займає спустілі внаслідок кризи рекламні площі.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...