App Store Google Play

Місцеве самоврядування, сміття та гази

02.09.2009 10:45

Знову ми чуємо гарні новини про вдосконалення міської «комуналки». Знову не з нашого міста. У Миколаєві стартував проект з утилізації біогазу на полігоні твердих побутових відходів. 12 серпня між Миколаївським міськвиконкомом і компаніями «Asuka Green Investment (Японія) і Polska Green Envestment (Польща) був підписаний трьохсторонній договір про партнерство в спільному проекті з утилізації біогазу на полігоні твердих побутових відходів. Результатом цього партнерства повинне стати упорядковане за європейськими стандартами міське звалище.

Зараз виконується перший етап проекту, в рамках якого проводиться дослідження на предмет визначення пропорції метану в біогазі, і який займе 2-3 місяці. Якщо дослідження виявить достатню кількість метану в біогазі, буде підписано інвестиційний договір про реалізацію проекту спільної дії, результатом якого і повинна стати рекультивація полігону ТПО. За умов успішної реалізації проекту місто отримає інвестиції у розмірі 1,5 млн. євро. Його фінансування беруть на себе польська і японська сторони: по 50 % кожна.

В цій ситуації найдивнішим елементом виглядає мотивація іноземних партнерів. Колись ми вважали, що іноземці зацікавлені в наших звалищах виключно через можливість переробки наших відходів і отримання біогазу, теплової та електричної енергії, інших корисних вторинних ресурсів. Така мотивація зберігається і про неї ми вже згадували раніше (посилання на статтю «Не «Євро - 2012» єдиним ...»). Проте ситуація в Миколаєві в цю логіку дій не вписується. Головною причиною зацікавлення звалищем в цій ситуації є ... Кіотський протокол.

Здавалося б, яке відношення мають наші звалища до Кіотського протоколу, а наші органи місцевого самоврядування до міжнародних договорів? Як виявляється - можуть мати не тільки певне опосередковане відношення, але й цілком конкретну вигоду. 

Нагадаємо що Україна, Японія і Польща входять до числа країн, які підписали і ратифікували Кіотський протокол, згідно якому наша країна зобов'язалася зберегти об'єми викидів парникових газів на рівні 1990 року, а Японія і Польща - зменшити їх емісію. Якщо Україна зі своїм завдання впоралася і навіть перевиконала його, що дозволяє державі продавали щороку частину квот, які нам поки що не потрібні, то для Японії і Польщі їх зобов'язання є занадто важкими. Виконати їх ці країни не можуть, через що зазнають штрафних санкцій.

В цьому випадку Кіотський протокол передбачає різні механізми виходу з ситуації, і не тільки міждержавну торгівлю квотами на викиди, чим успішно займається Україна, але також і втілення в життя спільних проектів, спрямованих на зниження викидів в тих країнах, де вартість компенсуючих заходів є нижчою.

Тобто, якщо японці перевищують свої ліміти на викиди, то вони можуть намагатися зменшити їх або в Японії, або в будь-якій іншій країні. Якщо вони своїм коштом досягають зменшення на певний об'єм шкідливих викидів в Уганді, Уругваї чи Україні, взагалі в будь-якій країні, то їх ліміти саме на цей об'єм збільшуються. Зрозуміло чому було запропоновано таких механізм. Мета Кіотського протоколу - зменшити кількість шкідливих викидів в цілому світі. Не так важливо де це досягається, головне кінцевий результат та загальна участь. В Японії й так зроблено багато для охорони екології, тому щоб зменшити об'єми викидів парникових газів припустимо на одну тонну, слід витратити  припустимо мільйон доларів, в Україні ж на той же самий витрачений мільйон можна досягти набагато кращих результатів, тобто зменшити викиди більше ніж на тонну. Тому розвиненим індустріальним країнам вигідно зменшувати об'єми викидів в країнах які для цього вільних фінансових ресурсів чи технологічних можливостей не мають і готові йти на партнерство.

Звалище в Миколаєві є джерелом викидів в атмосферу метану, який шкодить озоновому шару значно сильніше за вуглекислий газ. Польща і Японія облаштовуючи його забезпечують сучасне обладнання та цикл переробки відходів. В результаті викиди припиняються і перетворюються на виробництво біогазу. Таким чином, вигоду отримують всі. Миколаїв - безпечне звалище. Польща і Японія - додаткові квоти на викид парникових газів.

Залишається лише два питання - хто є ініціатором такого партнерства в Миколаєві - міська влада чи іноземні партнери, і чому ми не на їх місці? В Дніпропетровську і області що - не вистачає звалищ? За викидами метану та вуглекислого газу ми вже точно дамо фору не тільки Миколаєву, а й більшості регіонів України та світу. Ми могли б здорово допомогти японцям і решті зацікавлених з їх лімітами, а одночасно і власній екологічній ситуації допомогли. Але чогось не вистачає - чи то політичної чи то ініціативності керівників. Чи то просто бажання працювати.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...