App Store Google Play

Меморіал чиновницького блюзнірства

01.09.2009 13:15

Майже рік тому, до дня міста неподалік Дніпропетровська був відкритий Меморіал пам'яті жертв Голодомору та політичних репресій. Чому в святковий день ми згадували про загиблих - питання складне, та й рознарядка прийшла від найвищого керівництва держави. Чому подібні Меморіали встановлюються десь на шосе, а не в центрі, як нагадування про страшну трагедію українського народу - питання ще більше, що вже піднімалося нашим виданням. В переддень чергової річниці міста, після святкування повноліття держави, тема Меморіалу на 9-му кілометрі Запорізького шосе отримала нове, і знову прикре, продовження.

Після бучного відкриття, коли Президент вкотре нагадував собі й нам усім про сумні сторінки нашої історії, представників громадськості та політичних партії (включно з „Нашою Україною" - рідною партією Гаранта) відганяли від місця події кордонами міліції та рішеннями судів, а мер Куліченко з губернатором Бондарем вимірялися, хто в більшій мірі „государів чиновник", Меморіал став раптово нікому не потрібен.

Завезений з теплиць в рулонах, та розстелений просто напередодні 15 вересня газон за літо вигорів. На коричневі свічки перетворилися зелененькі минулої осені туї - невибагливі рослини, щоправда висаджені прямісінько у будівельне сміття і жодного разу з тих пір не поливані, хіба що дощами.

Велична постать матері з мертвою дитиною на руках, стоячи посеред пустки - набагато більш символічний монумент, ніж міг задумати автор проекту. Обласна та районна адміністрації, відповідальні за обслуговування пам'ятника, довели ідею скульптора до логічного завершення. Жовкла трава, висохлі дерева навколо Меморіалу доповнюють картину суцільної української трагедії: ми не просто вимираємо, не просто забули про це, ми ще й нікому не потрібні. Надто - тим „обраним" чи самопризначеним місцевим „божкам", що гордо називають себе владою.

Але якщо вам здається, що викладене вище є наглядною ілюстрацією чиновницької ницості й цинізму - ви помиляєтесь. Не встигли завершитися суди, у яких голова Дніпропетровської райдержадміністрації Олександр Шикуленко доводив законність розтрати протягом двох днів (23 та 24 грудня минулого року) на „завершальні роботи" на Меморіалі 1 мільйона 200 тисяч гривень, як місцева влада відзначилася ще раз.

Аби з вікон автівок та автобусів, що рухаються Запорізьким шосе, не спостерігалося шокуючої картини занедбання та пустки на об'єкті державного значення, хтось розумний чи то в області, чи в районі вирішив „озеленити" Меморіал. В результаті кілька висохлих на перець туй, що помітні з дороги, були зафарбовані яскраво-зеленою фарбою з пульверизатора - разом з корінням, стовбуром і гілляками. Власне, листя там майже не залишилося. Зроблено це було, за свідченням очевидців, напередодні Дня Незалежності.

Цікаво, скільки мільйонів цього разу пішло з бюджету на „озеленення"? Невже глупе фарбування - це і є всі ті заходи, які наша влада може прийняти задля підтримання естетичного вигляду пам'ятної зони? Та й взагалі, хто саме повинен опікуватись та доглядати за цим та подібними цьому місцями у Дніпропетровську?

Ці та інші питання ми адресували як громадським діячам, так і чиновникам обласної державної адміністрації, які мали б опікуватися Меморіалом. Адже саме вони найбільше випинали груди на відкритті.

Вадим Джума, депутат обласної ради, керівник громадської організації Дніпровське об'єднання "Просвіта" ще раз наголосив на безглуздості встановлення пам'ятника української нації десь на узбіччі траси за містом замість того, щоб встановити його десь в центрі, на тій же Привокзальній площі, де прибиральникам та громадянам було б набагато легше доглядати за ним.

Ситуацію, що склалася навколо Меморіалу Вадим Петрович назвав підтвердженням блюзнірського підходу чиновників в Україні до своєї ж історії, до національних цінностей. Депутат також звинуватив у занедбаному стані Меморіалу керівництво облдержадміністрації, управління ЖКГ ОДА, та Дніпропетровську райдержадміністрацію, адже саме вони повинні піклуватися про рослинне оздоблення, перевіряти, прижилися дерева на території пам'яткі, чи ні. Пофарбування рослин, на думку просвітянина, - це ще один приклад того вершницького та загарбницького ставлення до народу, зокрема, до історії України, верхівки нашої влади, представники якої не відіграють належним чином ролі, яка їм відведена, а тільки створюють подобу неперевершеної діяльності.

Координатор громадського об'єднання ГРАД Андрій Денисенко був вражений ступенем цинізму обласних та районних чиновників: „Я прогнозую, що обласні та районні чиновники в черговий раз розкажуть громадськості та журналістам, що ми не цінуємо їх великої конструктивної роботи, оббріхуємо та перекручуємо їхні великі здобутки. Буквально нещодавно голова райдержадміністрації Олександр Шикуленко, посилаючись на рішення суду, запевняв нас, що на будівництві Меморіалу пам'яті жертв голодомору та політичних репресій ніхто нічого не вкрав. Мовляв, Денисенку та всім іншим „привиділося". Зараз, напевно, нам теж скажуть, що занедбаний меморіал, на який постійно списуються бюджетні кошти, теж є плодом фантазії недоброзичливців". Громадський активіст також пообіцяв, що докладе отримані від наших журналістів фотографії до свого звернення до обласної прокуратури з надією, що хоча б прокурори роз'яснять кому і що ввижається.

Серед усіх чиновників обласної адміністрації, до яких звернулися журналісти Дніпрограду, відповісти на питання погодився лише начальник управління внутрішньої політики Гліб Пригунов. Він пояснив, що Меморіал переданий на баланс Дніпропетровської райадміністрації, але у будь-якому разі розмір коштів, необхідних для догляду за Меморіалом складає 300 тис. гривень на рік. На думку пана Пригунова, це велика сума, а в умовах нестабільної економічної ситуації в країні виглядає взагалі величезною, тому годі чекати її виділення в повному обсязі.

Чиновник також заперечив незадовільний стан споруди: „І все ж таки, Меморіалом опікуються і досить непогано. Ви не бачили, наприклад, що коїлось у тому місці у минулу суботу, коли досить нетверезі люди, святкуючи весілля, намагалися зламати оті самі туї. І пофарбування рослин, наразі, один з тих необхідних заходів, які були вжиті задля охорони зелених насаджень!"

Що ж, будемо сподіватись, що дії, спрямовані на охорону рослин, не обмежаться їх пофарбуванням, і у найближчому часі навколо історичної пам'ятки можна буде побачити не сухий пожовклий бур'ян, а приємні на погляд природно зелені насадження.

P.S. Дніпроград так і не отримав жодної відповіді або коментарю ані від голови облдержадміністрації Віктора Бондаря, ані від його заступника Євгена Бородіна. В разі, якщо вони все ж таки прокоментують ситуацію, обіцяємо невідкладно ознайомим читачів з відповіддю обласнго керівнитцва.

Фоторепортаж

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...