App Store Google Play

«Любі друзі» Віктора Януковича?

27.08.2009 10:21

Впродовж останнього року Віктору Януковичу все частіше доводиться стверджувати, що в Партії регіонів немає ніякого розколу, а є лише розбіжності в поглядах. Розкол напередодні президентських виборів в партії, чий лідер має найбільші шанси стати їх переможцем, виглядає маловірогідним, навпаки, це серйозний чинник для консолідації партійних лав. Ось тільки у консолідації є зворотна сторона - наростання конкуренції і «тіснота», у тому числі і в оточенні лідера. Конфлікти між Рінатом Ахметовим і Віктором Тіхоновим, Борисом Колесниковим і Дмитром Табачником, Сергієм Льовочкиним і Нестором Шуфричем, Василем Кисельовим і Віктором Плакідою з Геннадієм Бабенком, відхід Раїси Богатирьової, Тараса Чорновола, Інни Богословською хоча  й різняться за масштабом, формальними причинами і наслідками, але всі про це свідчать.

Втім, загострення внутрішньопартійної конкуренції напередодні виборчої кампанії - явище достатнє звичайне, якщо не буденне. Її традиційна мета - «сісти» на фінансові потоки, що йдуть на потреби кампанії, у тому числі і по напрямку - з центру в регіони, що може пояснити конфлікти і недавні спроби підриву репутації регіональних керівників Криму, Луганської і Дніпропетровської областей. Хоча це і бачиться першою причиною, але теперішня боротьба в Партії регіонів - явище іншого порядку, в її рамках розбіжності і конфронтації, що мали місце в партії, набувають нових цілей, характеру і ціни.

По-перше, бути наближеним до лідера опозиції, хай і представника найбільшої фракції в парламенті, і бути наближеним до лідера президентської гонки - абсолютно різні речі. Ставки підвищуються в рази. Звідси і загальна готовність вступати в конфлікти, не зважаючи на можливі втрати. У Партії регіонів достатньо «олігархів», просто великих бізнесменів, впливових політиків, які побоюються надмірного, з їхньої точки зору, зближення своїх внутрішньопартійних конкурентів з лідером і вже зараз готові перешкодити цьому.

По-друге, наближаються вибори мерів міст і вибори депутатів органів місцевого самоврядування. Партія регіонів - сила, що володіє достатнім рейтингом, практично в будь-якій адміністративно-територіальній одиниці України, як показали останні вибори в обласну раду Тернопільської області, тому право розпорядження ним в регіонах вабить місцеві еліти. У регіонах Східної, Південної і Центральної України, в будь-якому їх місті, це можливість формувати  списки депутатів найбільшої фракції. Конкуренція за підтримку Партії регіонів в рамках виборів мера також дуже висока.

По-третє, і це здається найголовнішим, після обрання Віктора Януковича Президентом України, він, маючи підтримку найбільшої фракції у Верховній Раді, отримає чудову можливість переформатувати більшість в парламенті, склад уряду, призначити керівників силових структур і так далі. Як наслідок, він стане сильним президентом. Проте зрозуміло, що не всі зустрінуть такого президента з натхненням, причому навіть в рядах Партії регіонів, де багато хто втратить частину своєї значущості.

Сильний президент - непідконтрольний і непередбачуваний президент, з яким важко або неможливо буде налагодити «відносини». Вакуум влади, що утворився в Україні під час президентства Віктора Ющенка, виявився дуже сприятливим для діяльності великого бізнесу і тих, кого прийнято називати «олігархами». Їх можливості по реалізації своїх корисливих інтересів збільшилися в багато разів. Вони можуть нав'язувати свої правила гри, як в політиці, так і в економіці, диктувати їх як громадянам, так і самій державі. Зараз прихід до влади сильної фігури з серйозною підтримкою страхає їх. Вони зроблять все можливе для того, щоб зберегти «статус кво», тобто зробити Януковича президентом і зробити його слабким президентом.

Рейтинг Януковича втрачати зараз не можна. Надто тісно він пов'язаний з рейтингом партії. Потрібно все робити для його перемоги. Проте згодом Янукович і Партія регіонів разом можуть бути загрозою. Тому головне завдання - порушити цю змичку. Коли ми зараз говоримо про розкол, то найбільш можливий розкол напередодні президентських виборів, причому штучно створюваний і заглиблюваний - не в рамках Партії регіонів, а між партією і її лідером. Так можна ослабити потенційного майбутнього Президента України - розірвавши його зв'язок з оточенням і регіональними партійними елітами, вбивши «клини» між лідером і партією, ізолювавши їх. Тоді можна контролювати і лідера і партію.

Якщо відправити Януковича на посаду і отримати повний контроль над фракцією та партією, то можна, наприклад, все ж створити «ПРіБЮТ», призначити «свого» прем'єра і обмежити можливості президента. Подібне вже відбувалося в недавній історії України. У 2005 році Віктор Ющенко вступав на посаду Президента, спираючись на підтримку свого оточення, перевіреного усіма перипетіями виборів, спираючись на фракцію, більшість в парламенті. Його «Любі друзі» поступово усунули сильні фігури і відданих людей з його оточення, посварили президента з давніми союзниками і партнерами, перетворили на слабкого, підконтрольного, та зате нікому, окрім народу України, не небезпечного президента. Борючись за близькість до «трону» та «топлячи» конкурентів, вони ні на хвильку не задумувалися ні про рейтинг самого Ющенка, ні про рейтинг власної політичної партії, які просто «помножили на нуль».

Чи з'являться свої «Любі друзі» у Віктора Януковича? Чи зможуть вони позбавити його підтримки партії і оточення, зробити «слабким» президентом, «помножити на нуль»? Януковича об'єднує з Ющенком те, що і його оточення проходило свою перевірку під час виборчої кампанії 2004-2005 років. Якщо Ющенко позбувся вже практично всіх своїх соратників того часу, то Янукович втратив небагатьох, але випробування владою для нього ще й не починалося.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...