App Store Google Play

Навіщо пільги для вступу до вузів

12.08.2009 10:16

Слово "пільговик" у вступній кампанії 2009 набуло нового емоційно-експресивного забарвлення, на жаль, не позитивного. У минулі роки дискусій навколо пільгових категорій абітурієнтів майже не виникало, хоча таких вступників не було менше. Та вони були не такі активні й амбітні, як нині. Цього року пільговики окупували найпрестижніші факультети рейтингових вишів країни. Відмінники зовнішнього незалежного оцінювання та їхні батьки пасуть задніх і б'ють на сполох. Пільговиком бути вигідно, а фальшиву довідку отримати легше, ніж сертифікат ЗНО з достойними балами.

Панацея чи хвороба?

Рівний доступ до освіти - європейський лозунг, який проник в український освітній простір після приєднання до Болонської системи й укріпився із запровадженням ЗНО. Але в наших реаліях рівний доступ дивним чином співіснує з розгалуженою системою пільгових категорій абітурієнтів. На сьогодні право позаконкурсного зарахування до вузів мають близько 5-6 тисяч українців. Це діти-сироти, учасники бойових дій, інваліди І-ІІ груп, діти шахтарів і переможці всеукраїнських олімпіад.

- В нашій країні діє архаїчна система пільг, встановлених чинним законодавством. Завдяки їй студентом може стати не той, хто має знання, а той, хто користується цими пільгами, - заявляв у інтерв'ю УНІАН директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. - Це абсурд. Однак це наші реалії. Міністерство освіти і науки не може скасувати пільги, встановлені чинним законодавством. Це мають зробити депутати Верховної Ради. Я не проти надання пільг. Людям необхідно допомагати. Але це не може бути пільга на вступ до вищого навчального закладу. Уявімо ситуацію. Дитина-сирота не має належного рівня знань тому, що була позбавлена умов для їх отримання. Чи не краще буде, якщо держава дасть їй можливість безплатно навчатися на підготовчих курсах, одягатиме, годуватиме. А потім - нехай, отримавши базові знання, стає студентом університету.

У Лікарчука багато освітян-однодумців. Директор департаменту вищої освіти Ярослав Болюбаш мріє про ідеальну модель вступу, коли не буде пільговиків, а лише рейтинг сертифікатів ЗНО.

- Можна обрати ідеальний варіант: скасувати всі пільги при вступі до вузів. Єдина пільга - це знання, це бал у сертифікаті, - запропонував пан Болюбаш. - Тоді ректор на час вступної кампанії навіть у відпустку зможе піти.

Не проти скасувати соціальні пільги й самі університети. Експерти підмічають негативну тенденцію невтішних навчальних досягнень у студентів-пільговиків, мовляв, "вони стають другосортними, і після першого чи другого семестрів їх відраховують". 

- Ми розуміємо, що Міністерство освіти не може скасувати вимог щодо пільг, оскільки вони встановлені законодавством... Система залишилася з радянських часів, і в сьогоднішніх умовах, коли ми маємо зарахування на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання, ця ідея багато в чому перекручена , - переконаний проректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Володимир Бугров.

За його словами, державі варто переглянути нинішню систему й запровадити інші пільги для зазначених категорій абітурієнтів, наприклад соціальні додаткові стипендії, гранти на навчання чи забезпечити довузівську підготовку, щоб підтягнути знання майбутніх абітурієнтів-пільговиків.

Задля рівного доступу до освіти Болюбаш пропонує встановити квоти на держмісцях для пільговиків, а ще краще - запровадити підготовчі курси, які б відвідували майбутні абітурієнти, які з різних причин не змогли опанувати необхідний обсяг шкільної програми.

- Наше бачення - будь-які пільги при вступі повинні бути скасовані. Вища освіта не є видом соціальної допомоги. А університет - не підрозділ Червоного хреста , - вважає координатор освітніх програм Громадянської мережі "Опора" Інна Совсун.

За словами Совсун, "Опора" зараз проводить консультації з юристами з питання, чи введення будь-яких пільг не суперечить Конституції України, де прописаний рівний доступ громадян до освіти.

- Ми не відкидаємо, що деякі діти мають складнощі при вступі до вишу через важкі соціальні умови у родині, у них нерівний доступ до середньої освіти, - ділиться активістка. - Для них треба створювати спеціальні школи-інтернати, які б допомогли "дотягнути" їхні знання до необхідного рівня.

А Президент проти

Поки в міністерських, вузівських і журналістських колах активно обговорюється ідея скасування соціальних пільг для вступників, Президент Віктор Ющенко вже висловив свою думку - він проти скасування.

- Доступ до вищої освіти для дітей з багатодітних сімей, сиріт, інвалідів - це правильно й чесно , - наголосив гарант Конституції на нараді з підготовки до навчального 2009-2010 р.

Ющенко заявив, що знає про проблему конкуренції при вступі до вузів на бюджет пільговиків з низьким рівнем знань й абітурієнтів з високими балами, отриманими за результатами зовнішнього тестування. І доручив міністру освіти Івану Вакарчуку "знайти механізм і врегулювати це питання".

Що думають з цього приводу політики, що опікуються питаннями освіти.

- Україна - країна пільговиків. Це стосується не лише вищої освіти, - прокоментував УНІАН народний депутат, член Комітету ВР з питань науки і освіти Олесь Доній. - Переглядати систему вступу до вузів треба - це факт. Але потрібно підійти зважено. Не гребти всіх під одну гребінку. Існують категорії громадян, які реально потребують допомоги держави, потребують пільг. Я за перегляд, але не за одноразове скасування всіх пільг.

А от колега Донія з комітету Леся Оробець не лише підтримує, а й наполягає на скасуванні всіх пільг для абітурієнтів.

- Вступні пільги глибоко суперечать не лише Конституції, а й цілям освітньої реформи. Який сенс встановлювати кращих за навчальними вміннями та знаннями, якщо бюджетні місця в провідних вузах ледь не на 100% заповнюються пільговиками? - обурюється депутатка. - Де в цьому логіка, законність і справедливість? Яким чином держава виграє від того, що за низкою стратегічних спеціальностей (міжнародні відносини, право, журналістика, економіка) перші курси тотально формуються з абітурієнтів, що набрали «задовільні» 124 бали?

Міносвіти не може скасувати соціальні пільги, установлені законом. Для цього потрібне рішення Верховної Ради.

- Біда в тому, що переважна більшість пільговиків захищена на рівні законодавства. У тому числі, й зовсім недавніми актами нинішньої парламентської більшості. Усупереч Основному Закону, - зазначає Оробець. - Адже стаття 24 Конституції недвозначно гарантує рівність громадян незалежно від «соціального походження, майнового стану та місця проживання», а стаття 53 захищає їхнє право на конкурсне здобуття безоплатної вищої освіти. Ще більша біда у так званій «сорочій» соціальній стратегії нашого уряду: цьому дала і цьому дала, а тому не дала... Треба сподобатися шахтарям - вступні пільги отримують діти загиблих на шахті ім. Засядька, трапилася повінь у Закарпатті - і там постраждалим надається право вступу без конкурсу. А що робити решті? Чим решта гірша? Чому вступник, що набрав 400 балів із 400, не має права на вищу освіту за вибором?

Ми поцікавилися, наскільки зараз реально провести процедуру внесення відповідних змін у законодавство України, що дало б змогу скасувати пільги.

- Важко, але можливо, - вважає Леся Оробець. - Скасування будь-якої пільги важко сприймається людьми. Особливо тими, хто нею користується. Втішає те, що громадськість уже визнала шкоду від вступних пільг. Наразі їх дружно пропонують скасувати і батьки вступників, і ректори, і шкільництво. Не менше є ресурсів і в парламенті. Але за двох умов: з одного боку, збереження гарантій державної підтримки дітей-сиріт, шахтарів, інвалідів та «чорнобильців» у здобутті вищої освіти; з другого - концептуального перегляду змісту та формату такої допомоги. Держава не має права всупереч Конституції обдаровувати будь-кого інтелектуальною милостинею за рахунок решти вступників, як це робиться зараз. Для цього є соціальні стипендії, квотування місць у гуртожитках, пільгові кредити тощо.

Приписана інвалідність

Фальшиві довідки - це ще одна "особливість" цьогорічної вступної кампанії. Зробити дитині інвалідність - це щонайменше цинічно. У Міносвіти вже відомі випадки, коли абітурієнт за півмісяця до вступу "став" інвалідом. А в Одесі кілька років тому у вступника були виявлені підробні свідоцтва про смерть батьків. Причому здавати документи дитина прийшла разом із "померлою" матір'ю. "А чого не зробиш заради майбутнього дитини ?" - щиро заявляла одеситка.

- Існує безліч можливостей перевірки, окрім як спитати в того, хто виписав цю довідку, - наголошує заступник міністра освіти та науки Тарас Фініков. - Один папірець сфальсифікувати нескладно. Але можна досить легко перевірити, чи відповідає він іншим документам. Якщо довідка викликає сумніви, то вона анулюється, а людина втрачає право вступати до вищих навчальних закладів цього року.

Міносвіти попередило керівників вишів і абітурієнтів, що в разі виявлення невідповідних встановленим вимогам медичних довідок, такі вступники до участі в конкурсі не допускатимуться, а студенти відраховуватимуться на будь-якому етапі навчання. Крім того, відомство здійснить посилений контроль прийому осіб, звільнених від проходження зовнішнього незалежного оцінювання у зв'язку із захворюваннями. Адже бувають випадки, коли після отримання сертифіката з низькими балами, оформлюються фальшиві довідки.

- Прикро, що студент починає свій перший крок з такого фальшування, - розповідає в інтерв'ю УНІАН Іван Вакарчук. - Це ж аморально. Вони всі будуть виявлені, відраховані з вузів, а справи будуть передані до правоохоронних органів. Перевірятимуться всі вузи.

У Міносвіти запевняють, що спільно з МОЗ ретельно перевірятимуть кожну довідку, але вже за фактом зарахування. Тож статистику вступних фальсифікацій ми дізнаємося не раніш як у жовтні.

На Заході пільг не існує

Болонський процес, до якого Україна вже приєдналася, не передбачає жодних пільг при вступі. Там не існує такого поняття. Кредо єдине - рівний доступ до освіти.

- Європейська норма - це є знання, - констатує Болюбаш. - Пільги можуть бути в соціальній підтримці, матеріальній допомозі.

- У західній системі таких пільг немає, - розповідає УНІАН телеведучий-міжнародник Ігор Слісаренко. - Виняток є - США. Вони багато років тому пішли на так звану "позитивну дискримінацію", коли певна кількість місць у вишах, а також різноманітні гранти на навчання видаються чорношкірим. Критики цієї системи кажуть, що вона не принесла позитивних результатів, натомість у змаганні за знання вона тільки шкодить. Але зрозуміло, чому Штати пішли на це, вони намагалися згладжувати расову проблему після тривалої сегрегації. У Європі до певних категорій вступників може бути більш позитивне ставлення в наданні грантів, коштів на навчання, але передусім там виходять із реальних знань, якими володіє абітурієнт.

На прохання УНІАН в "Опорі" промоніторили популярні європейські університети й не знайшли в умовах прийому жодного згадування про пільги.

- У жодному університеті Західної чи Східної Європи не йдеться про пільги при вступі, - розповідає Інна Совсун. - Є випадки певних привілеїв. Приміром, Варшавська політехніка надає стипендію тим, хто вступає на спеціальності, котрі не користуються попитом. Є певна система пільг, але там дивляться не на довідку, а на сукупність факторів, цілий ряд документів у кожному окремому випадку.

У розвинутих європейських країнах активно працюють приватні фонди, які дають стипендії різним категоріям студентів. Але це, знову ж таки, жодним чином не передбачає позаконкурсного вступу до університету.

На шпальтах передових видань Британії та Америки, де вища освіта виключно платна, журналісти наполягають на більш активному залученні до вищої освіти дітей з сімей "low-back ground". Але про законодавче встановлення соціальних пільг там, звісно, не йдеться.

А ось наш північний сусід теж страждає через наплив пільговиків. Федеральна служба нагляду у сфері освіти й науки РФ наполягає на скороченні переліку категорій росіян, котрі мають право на пільги при вступі до вузів. Адже на сьогодні пільгами при вступі користуються 153 категорії громадян РФ. До речі, цього року Москва скаржиться й на липові довідки про інвалідність.

УНІАН



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Юрій Фоменко

На узбіччі

Огріньський півострів. Шлях між мостами від Дніпра до Самари. Одні автівки цим шляхом летіли в місто, інші виривались з нього.  Повітряні вихори за ними підіймали опалий лист з землі назустріч па...
Наше суспільство ще не готове для дозволу на вільне володіння автомобілем.Між тим, на руках у людей накопичилася значна кількість автомобілів - як легальних, так і ні (у тому рахунку, завезених із зон...
Історія індустріальних парків в Європі налічує більше ста років. Їх початкова концепція - створення оптимальних умов для роботи промислових підприємств - актуальна до сих пір. В Європі індустріал...
Тимур Желдак

Про лемінгів

Вони живуть з нами в одному місті, їздять з нами в трамваї і - в більшості - живуть на наші податки.Щоранку вони вишиковуються в черги - символ щасливої радянської молодості - за краплиною ворожої про...