App Store Google Play

“День сурка” Валентина Доброва

06.08.2009 16:07

Так трапляється іноді, що людина потрапляє в одну й тут саму низку подій, раз-по-раз натикаючись на одні й ті самі граблі. І якщо, як у випадку з кіно героєм Біла Мюрея, найгірше, що може трапитися з тобою - вступати щодня новим черевиком в одну й тут саму калюжу - це комедія, хоча й не надто приємна. Якщо ж в циклі неодмінно фігурує затримання органами внутрішніх справ, три ночі в слідчому ізоляторі та суд - приємного вже зовсім мало.

Саме в описаному колесі, як білка, крутиться останній місяць громадянин Білорусі Валентин Добров, який перебуває в процедурі отримання статусу біженця, повернувшись із дружиною та малою дитиною на батьківщину. Небагатослівний Валентин Анатолійович не сильно полюбляє розповідати про будні білоруського підприємця. Проте, зрозуміло, що коли людина лишає свій бізнес, маєток, нажиті за двадцять років зв'язки , все це - не від гарного життя.

Одна справа - вести бізнес в умовах білоруського "ринкового соціалізму", інша - намагатися змінити щось в суспільному й громадському устрої. Якось на чергових виборах повірив бізнесмен Добров, що не все безнадійно, навіть вирішив підтримувати матеріально опозиційного кандидата. Після цього приватний підприємець, що сплачував податки, наповнюючи бюджет Республіки Білорусь перетворився на "небажаного елемента", суб'єкта тиску з боку правохоронних органів.

Коли терпіти стало неможливо, зібрав пожитки, родину й переїхав у Дніпропетровську область до батьків. Приїхав Валентин з усією родиною абсолютно офіційно, не у багажному відділені, ще у грудні 2008 року. Приїхавши, став на облік, подав документи щодо надання статусу біженця та отримання українського громадянства.

Минуло півроку і жахи нічних обшуків та залякувань підприємця і його родини начебто залишилися позаду, аж тут 3 червня 2009 року одним з районних судів Республіки Білорусь виноситься ухвала щодо порушення стосовно В.А. Доброва кримінальної справи і вибору для підозрюваного запобіжної міри у вигляді арешту. МВС Білорусі наступного дня оголошує Доброва у міжнародний розшук.

Чого його було по всьому світові розшукувати, коли він постійно й офіційно мешкав у батьків - велике питання, але як би там не було, за місяць Валентина Анатолійовича таки "знайшли". Операція із його затримання була проведена УБОЗ ГУ МВС в Дніпропетровській області на "відмінно" - хоч в телевізорі показуй: вночі, з мигалками і масками. Добров був затриманий в помешканні батьків у селі Чапліне. З цього й почалися для Валентина "дні сурка".

Спочатку Індустріальний районний суд двічі продовжував термін затримання Доброва під вартою, а коли справа таки дійшла до судового засідання, виявилося, що подання білоруської сторони про тимчасовий арешт та екстрадикцію Валентина не підлягає задовільненню. Найголовніше - через статтю, за якою інкримінувалася Доброву його злочинна діяльність, а саме ст. 233 ч.3 Карного Кодексу Республіки Білорусь, що формулюється як "незаконна підприємницька діяльність, здійснювана організованою групою". В КК РБ за цей злочин передбачається позбавлення волі на термін від 2 до 7 років. Карне законодавство України (ст. 202 КК України) містить подібну норму, але санкцією статті взагалі не передбачений такий вид покарання, як позбавлення волі.

Водночас, статтею 56 ч.2 Конвенції про правову допомогу в правових відносинах у цивільний, сімейних і кримінальних справах від 1993 року передбачено, що видача для залучення до кримінальної відповідальності провадиться за такі діяння, які за законами запитуючої і запитуваної Договірних Сторін є карними й за здійснення яких передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на термін не менш одного року або більш тяжке покарання.

Тож, не маючи підстав ані затримувати Валентина Доброва далі, ані, тим більше, видавати його білоруським правоохоронцям, суддя звільнив його з-під варти прямо в залі суду. Сталося це 14 липня. Та то був тільки початок.

Як тільки в Білорусі стало відомо про невідповідність у наших карних кодексах, прокуратура Мінської області підготувала нове подання, згідно з яким Валентин Добров перетворився з "незаконного підприємця" на справжнього мафіозо. Саме так можна зрозуміти звинувачення його за статтями 243 ч.2 та 285 ч.1 КК РБ - "ухилення від сплати податків, що спричинило збитки в особливо великих розмірах" та "організація злочинного угрупування та участь у ньому". Подібні звинувачення - не пустий звук, тож запопадливі оперуповноважені з Дніпропетровського ОБОЗ знову вчинили наліт на помешкання Добрових. Цього разу "маскі-шоу" влаштували о 2 годині 10 хвилин 29 липня. Білоруський біженець знову відправився до Дніпропетровського ізолятору тимчасового утримання.

В цьому місці хотілося б зауважити кілька дивних моментів. По-перше, обидва рази затримання людини, яка ні від кого не переховується і мешкає за постійною адресою реєстрації, здійснювалося посеред ночі у вигляді "спецоперації". Навіщо? З якою метою? Вочевидь, з метою тиску на Валентина Доброва та його рідних.

По-друге, дивує настирність дніпропетровського обласного управління по боротьбі з організованою злочинністю. Зазвичай справи про затримання і екстрадицію біженців - річ вкрай невдячна. Вона знаходиться у відомі Генеральної Прокуратури і всі менші чини намагаються в такі справи не лізти. Адже папери Доброва на поточний момент розглядає Держкомітет у справах національностей та релігії. Якщо виявиться, що він - дійсно жертва тоталітарного режиму, а якісь місцеві міліціянти видали його на розправу за сфабрикованим обвинуваченням, це може скінчитися Судом з прав людини. Тим не менш, наші працівники УБОЗ явно дають зрозуміти, що Добров сидітиме, хай там що. Кому це потрібно? Вочевидь, комусь вищому за начальника слідчого відділу, а можливо й за начальника обласного ГУ МВС.

Але повернімось до нашого героя. Другий суд у його справі, вже за новими звинуваченнями був призначений на 31 липня. Але - невідомо де. З незрозумілих причин слідчі УБОЗ крутили світом і створили всі умови, щоб захисники Доброва не потрапили на судове засідання. Аж ось засідання все ж таки відбулося, продовжувалося воно недовго - Жовтневий районний суд звільнив Валентина Доброва з-під варти в залі суду, як особу що підпадає під дію Закону України "Про біженців" і не може бути вислана з країни.

Такий вирок ну дуже не сподобався нашим правоохоронцям. І якщо неможливо відправити підозрюваного в кайданах на розправу, як вимагають того білоруські колеги, наші міліціянти вирішили, що волі він все одно не побачить.

В той час, як Валентини Добров приймав поздоровлення рідних та адвокатів, від начальника карного розшуку ГУ МВС області Шевелева на ім'я начальника АНД РВ внутрішніх справ  Комліченка вже летіло розпорядження з вимогою затримати Доброва В.А. за тими самими підставами, які були кілька хвилин тому судом визнані недостатніми! Запопадливі слідчі УБОЗ запропонували Доброву з адвокатом проїхатися із Жовтневого суду до управління - нібито забрати особисті речі й підписати папери - де протримали більше години. Вони чекали підходу наряду оперуповноважених АДН райвідділу. Останні заламали руки Валентину Доброву просто на сходах будівлі УБОЗ.

Викладення перебування нашого героя спочатку в райвідділку АНД району, а потім в ІТУ міського управління МВС - окрема і дуже сумна історія. Як тільки не "включали дурня" співробітники міліції! Вони і заперечували факт арешту, і відмовляли в розмові з затриманим адвокатам, родичам та лікарям (звідси, до речі, й версія про загибель Доброва у камері), приховували протокол затримання (в якому в результаті замість сходів УБОЗ місцем затримання значиться протилежний бік проспекту Правди, саме АНД район)... Але результати всієї цієї мишачої метушні були передбачувані - 3 серпня, коли спливли відведені законом 72 години, Валентин Добров був відпущений АНД районним судом з формулюванням, що повністю збігається з вироком Жовтневого суду триденної давнини - "клопотання про взяття під варту на термін у 40 діб з метою видачі Доброва В.А відхилити".

Коло вкотре замкнулося і можна було б чекати чергового затримання. Не дарма вже в третьому суді представник Дніпропетровської обласної прокуратури, що вимагав реалізації вимог білоруських правоохоронців, натякнув адвокатам Доброва - "в області 52 суди". Але ж здоровий глузд, здається, перемагає. От і апеляційний суд Дніпропетровської області, розглянувши апеляцію обласної прокуратури, залишив у силі рішення Жовтневого районного суду.

Сьогодні Валентин Добров вдома, з дружиною та дитиною, в колі рідних та близьких. Він майже оговтався від шести діб у слідчих ізоляторах і з оптимізмом дивиться у майбутнє. Він вірить у те, що Україна зможе його захистити. Та чи це так? Що було б, якби справа не набула розголосу? І скільки ще продовжуватиметься "день сурка" для Валентина Доброва?

Насправді дана ситуація - не особиста. Мова йде про загальний випадок. Що робити маленькій людині, коли проти неї країна, її правоохоронні органи? Коли ця людина не має можливості виправдатись, знайти притулок, вимагати справедливості. Що робити, коли кордон не є захистом від тоталітарної машини?

Зараз адвокати Валентина Доброва та правозахисники готують позов до Європейського суду з прав людини. До справи долучаються найфаховіші правники, депутати й журналісти. Але чи зможемо ми, наша держава захистити кожного свого громадянина, хто стане жертвою міліцейського свавілля? Не десь там у Білорусі, тут, у нас?

І коли, нарешті, ми збудуємо ту правову державу, від розмов про яку так зводить щелепи?



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Наше суспільство ще не готове для дозволу на вільне володіння автомобілем.Між тим, на руках у людей накопичилася значна кількість автомобілів - як легальних, так і ні (у тому рахунку, завезених із зон...
Історія індустріальних парків в Європі налічує більше ста років. Їх початкова концепція - створення оптимальних умов для роботи промислових підприємств - актуальна до сих пір. В Європі індустріал...
Тимур Желдак

Про лемінгів

Вони живуть з нами в одному місті, їздять з нами в трамваї і - в більшості - живуть на наші податки.Щоранку вони вишиковуються в черги - символ щасливої радянської молодості - за краплиною ворожої про...
Кривий Ріг найбільше з міст України, котре не є обласним центром. Населення міста - 637 550 мешканців, а бюджет понад 5 мільярдів гривень. Однак у виконавчому комітеті Кривого Рогу немає жодного...