App Store Google Play

Гра цифрами

01.08.2009 14:47

З наближенням виборів традиційно активізуються соціологічні служби. Оприлюднити результати досліджень громадської думки поспішають не тільки знані та поважні організації, а й велика кількість інституцій-одноденок. Маніпулювання соціологічними даними з метою вплинути на результат волевиявлення стали поширеною виборчою технологією. 

Нинішня кампанія не стане винятком - за півроку до президентських виборів битву на соціологічному полі вже розпочато. Перші сигнали тривоги пролунали з табору БЮТ: Андрій Кожемякін повідомив про наближення епідемії фальшивої соціології. Нібито десяток соціологічних центрів отримали від «прямого ворога уряду» Дмитра Фірташа замовлення на оприлюднення занижених рейтингів Юлії Тимошенко. Можливо, після провалу створення широкої коаліції білосердечні з острахом очікували результатів соціологічних опитувань і вирішили діяти на випередження. Проте здійнятий ними галас виявився марним - оприлюднені за день після заяви Кожемякіна результати опитувань засвідчили, що всі основні претенденти на президентську посаду залишилися при своїх рейтингах. Хоча реакція виборців на спробу створення «ширки», а заодно й на результати боротьби уряду з кризою буде зрозумілою лише на початку серпня, зважаючи на ефект мультиплікації, розтягнення в часі процесу зміни громадської думки.

Без закритих соцопитувань не обходиться жодна поважна політична сила, усі вони не гребують можливістю на власний розсуд скористатися оприлюдненими рейтингами, а то й просто замовити собі «красивий» відсоток. На президентських виборах-2004 результати екзит-полів фактично привели до третього туру, на парламентських виборах 2006 і 2007 років за допомогою соціологів політичні лідери намагалися жорстко обмежити коло охочих посісти депутатські крісла, закликаючи громадян не голосувати за аутсайдерів перегонів. Останні ж за участю соціологів переконували виборців, що їхня політична сила без проблем долає 3-відсотковий бар'єр, а отже, лояльний електорат може сміливо голосувати за них, не боячись втратити голос. На президентських виборах замовне штучне заниження рейтингу одного з кандидатів, який входить до трійки лідерів, дає шанс на вихід у другий тур його безпосередньому конкурентові, чий справжній рейтинг є непрохідним... Після закінчення виборчих баталій деякі соціологічні служби зникають з інформаційного простору, щоб знову виринути на початку наступних. У період затишшя працюють лише три-чотири інституції, які досліджують ставлення громадськості не лише до політичних, а й до суспільно значущих проблем. Їх, власне, й слід вважати професіоналами...

Звинувачення соціологів у продажності та зомбуванні виборців, що вже стали звичними, на жаль, не є безпідставними. Останнім часом в Україні не було виборів, які не супроводжувалися б численними соціологічними скандалами і незрозумілими розбіжностями результатів виборів із даними, представленими напередодні дослідниками громадської думки. Плутані пояснення феномену розбіжностей показників чи то несподіваним ривком кандидата в останні тижні кампанії, коли оприлюднення соціологічних даних заборонене законом, чи озвученням учасником перегонів надзвичайно привабливого гасла, чи появою вбивчого компромату зазвичай не переконують. А покарання за оприлюднення взятих зі стелі цифр та довільне їх трактування не передбачене. Тому й виникає час від часу ефект соціологічного дежа вю. 

У європейських країнах такі фокуси соціологів зазвичай є поодинокими. Там соціологічні дослідження здебільшого замовляють засоби масової інформації, а розвинений ринок із надання цих послуг змушує західних фахівців берегти свою репутацію. Хоча вони теж не безгрішні. Їм, як правило, закидають обрання неправильної методики, небажання її вдосконалювати відповідно до сучасних умов і піддають сумніву репрезентативність вибірки. Проте довіра до соціологічних інституцій і попит на їхні послуги від цього не знижуються.

 

СВОЯ СОРОЧКА

На прихильність яких соціологічних служб можуть розраховувати претенденти на президентство

Віктор Янукович

Центр соціальних досліджень «Софія», Reserch & Branding Group, «ФОМ Україна», Ukrainian Sociology Servis

Юлія Тимошенко

Соціологічна служба «Український барометр», Центр політичних досліджень та конфліктології, Центр соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір», Дослідницький центр «Імідж Контроль»

Арсеній Яценюк

Reserch & Branding Group, Фонд соціальних стратегій

Віктор Ющенко

Національний інститут стратегічних досліджень

Політична «молодь» Сергій Тігіпко та Інна Богословська, а також досвідчений і дуже потрібний країні Володимир Литвин можуть сподіватися на пристойні рейтинги від Київського інституту проблем управління імені Горшеніна, Reserch & Branding Group, Всеукраїнської соціологічної служби

 

ВІДЧУЙТЕ РІЗНИЦЮ

Щоб засумніватися в достовірності результатів опитувань, які зараз стали масово оприлюднювати різні інституції, та виявити прихильність установ до певного кандидата, достатньо уважно поглянути на цифри і порівняти їх із даними професійних центрів, наприклад, Київського міжнародного інституту соціології.

Найвищий рейтинг у Віктора Януковича - за даними Reserch & Branding Group. Цікаво, що й колишня соратниця головного регіонала по фракції і партії Інна Богословська, за даними R&B, має вже 3%, тоді як решта фірм дають їй щонайбільше 0,3%.

Інститут стратегічних досліджень, що підпорядковується президентові, зафіксував утричі більшу, ніж інші, популярність Віктора Ющенка.

А ось за даними маловідомого Центру інформаційних та маркетингових досліджень, Юлія Тимошенко відстає від свого головного конкурента Януковича лише на 5%, а не на 9-11%, як засвідчують колеги по соціологічному табору. При цьому екс-спікера Арсенія Яценюка в ЦІМД обділили - з рейтингом на рівні 7,2% про потрапляння до другого туру він може навіть не мріяти...

 

Рейтинги кандидатів у президенти за результатами останніх опитувань громадської думки

Кандидат

1*

2*

3*

4*

12-22/06/2009

12-22/06/ 2009

12-16/06/ 2009

13-19/06/2009

Віктор Янукович

23,4

26,8

22,6

26,2

Юлія Тимошенко

14,5

15,8

13,8

21,5

Арсеній Яценюк

11,8

12,3

12,1

7,2

Петро Симоненко

3,8

3,5

6,2

4,4

Володимир Литвин

2,5

3,9

6,9

2,9

Віктор Ющенко

2,3

2,1

7,5

1,8

Інна Богословська

-

3

-

0,3

Олег Тягнибок

1,3

-

3,3

-

Примітки (*):

1 - Київський міжнародний інститут соціології. Опитано 2012 респондентів, похибка вибірки не перевищує 3,3%

2 - Reserch & Branding Group. Опитано 2079 респондентів, похибка вибірки - 2,2%

3 - Національний інститут стратегічних досліджень. Опитано 2008 респондентів, похибка вибірки - 2,1%

4 - Центр інформаційних та маркетингових досліджень. Опитано 2230 респондентів, похибка вибірки - 2,1%

 

ВИНАХІДЛИВІ СОЦІОЛОГИ

Перехід кількості в якість. Дослідницький центр «Імідж Контроль», що з'явився наприкінці 2001 року, одразу вразив масштабами роботи. Для з'ясування електоральних симпатій громадян працівники центру опитали, за їхнім твердженням, 20 тис. осіб по всій країні, чим неабияк здивували відомі соціологічні структури. Адже це не лише складно технологічно, а й дорого. За підрахунками експертів, таке дослідження на той час мало коштувати щонайменше $100 тис. Тим більше великі гроші заплатили новій, нікому не відомій фірмі. Авторитетні соціологи проводять опитування на вибірці 1200-2000 респондентів і вважають її досить репрезентативною. Проте «Імідж Контроль» від виборів до виборів залишається вірним обраній методиці й закликає довіряти саме його результатам, мовляв, завдяки великій кількості опитаних нібито претендує на більшу об'єктивність. 

Соціологічна рулетка. Центр соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір» був єдиним, хто у 2002 році прогнозував проходження БЮТ до Верховної Ради. І вже на наступних парламентських виборах за багаторічну співпрацю з БЮТ та віру в її лідера керівник центру Володимир Полохало був нагороджений депутатським значком. А ось керівникові Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталію Куликові не пощастило. У 2007 році йому не вдалося потрапити до парламенту за списками КПУ, з якою Кулик намагався співпрацювати як політтехнолог і «прибічник лівих ідей»: делегати партійного з'їзду викреслили його прізвище з проекту списку, де воно стояло під прохідним 22-м номером. 

Лебедина вірність. Напередодні парламентських виборів 2002 року розпорядженням Кабміну було створено Всеукраїнську соціологічну службу. Замовниками її послуг мали стати органи виконавчої влади, на що в державному бюджеті було передбачено відповідні кошти. Служба впродовж півроку запевняла громадськість у значній прихильності виборців до провладного блоку «За Єдину Україну!», який очолював Володимир Литвин. За її версією, рейтинг блоку становив 12%, тоді як решта соціологів давали лише 4-6%. Відтоді ВСС постійно демонструє симпатії до Литвина та його політичної сили: в 2006‑му прогнозувала впевнене проходження «народників» до парламенту з 8%, але вони не подолали 3-відсоткового виборчого бар'єра. Зате в 2007‑му служба передбачила повернення Блоку Литвина в будівлю під куполом, у що більшість соціологів не вірили. 

Екзит-пол на будь-який смак. Для проведення екзит-полу на президентських виборах 2004 року чотири провідні соціологічні центри («Соціальний моніторинг», Центр імені Разумкова, СОЦІС та КМІС) об'єдналися в консорціум під керівництвом фонду «Демократичні ініціативи», ще дві фірми (Український інститут соціальних досліджень та «ФОМ Україна») проводили самостійні опитування біля дільниць. Консорціум випробування екзит-полом не витримав і розколовся навпіл: за даними КМІС та Центру Разумкова, перемогу в першому турі здобув Віктор Ющенко, а їхні колеги оголосили переможцем Віктора Януковича, проте за кілька днів керівник СОЦІСу змінив свою думку на протилежну. Альтернативні екзит-поли засвідчили перемогу Януковича, але пізніше ФОМ повідомив, що їхнє опитування з огляду на велику кількість відмов респондентів було призупинено і визнано недійсним. У другому турі приклад ФОМу наслідував УІСД, а сам ФОМ опитування не проводив. Переможця другого туру, за даними екзит-полу, мали оголосити вчорашні партнери по консорціуму, проте вони знову не дійшли згоди. Щоправда, цього разу перевагу Януковича підтверджував лише СОЦІС, хоча пізніше він знову відхрестився від своїх даних. Уперше авторитетні соціологічні служби публічно сварилися і звинувачували одне одного у фальсифікаціях та жонглюванні цифрами. 

Віртуальні плагіатори. У лютому 2006 року впродовж шести днів соціологічний табір поповнився шістьма віртуальними новобранцями, назви яких були дуже схожими на наявні служби: Інститут досліджень регіонального розвитку України, Фонд «Україна-2000», Київська соціологічна академія, Ukrainian Sociology Online Group, Центр політичного й соціологічного консалтингу, Всеукраїнський центр політичних досліджень.

Зранку - гроші, ввечері - стільці. Під час дострокової парламентської кампанії 2007 року завдяки ініціативі журналіста вдалося вивести на чисту воду одну з маловідомих, але дуже охочих до додаткового заробітку соціологічних контор. Директор Інституту політичних та соціологічних досліджень імені Шевченка Володимир Бондаренко за $4 тис. спокійно намалював Християнському блоку рейтинг на рівні 2,5%, що з урахуванням статистичної похибки свідчило про його теоретичне проходження до парламенту. За підсумками виборів виявилося, що християни набрали лише 0,1% голосів.

Дивовижне зростання. Напередодні дострокових виборів мера Києва 2008 року Центр суспільно-політичних технологій «Форум» єдиний виявив напрочуд швидке зростання рейтингу голови Шевченківської райдержадміністрації Віктора Пилипишина. За його даними, оприлюдненими на початку травня 2008-го, за Пилипишина були готові проголосувати майже 14% виборців, він пропускав уперед лише Віталія Кличка та Леоніда Черновецького. У результаті Пилипишин посів четверте місце і набрав удвічі менше голосів (6,7%).

 

ВИНЯТКИ З ПРАВИЛ

Західних соціологів нечасто, але все ж запідозрюють у, скажімо так, упередженості. Зокрема, на минулих виборах до бундестагу німецькі соціологи схибили у прогнозах: результати переможця ХДС/ХСС виявилися на 5-6% скромнішими. Виправдовувалися вони доволі стандартно: мовляв, помилилися, бо симпатії німців змінилися на останніх метрах передвиборчої дистанції, а ХДС/ХСС зашкодила собі представленим проектом податкової реформи, та й Ангелу Меркель на посаді канцлера виборці не дуже хотіли бачити. Зараз там повним ходом готуються до наступних виборів і періодично дорікають соціологічним службам за розбіжності в показниках, хоча раніше критикували за оприлюднення підозріло однакових, ніби списаних одне в одного, результатів.

На двох останніх президентських виборах у Франції також не обходилося без проколів соціологів. У 2002-му жодна інституція не прогнозувала проходження в другий тур націоналіста Жан-Марі Ле Пена, а на наступних виборах перед першим туром розрив між основними кандидатами Ніколя Саркозі та Сеголен Руайаль експерти оцінювали лише в 1%, а виявилося цілих 5%. Виборам передувала справжня війна соціологічних опитувань - дані провідних центрів суттєво різнилися, що змусило деякі ЗМІ виводити середні показники. Більшість експертів та аналітиків схильні вважати, що французи під час спілкування з інтерв'юерами просто нещирі й тільки в момент голосування висловлюють свою справжню позицію. Чи то щотижневі опитування набридають, чи то ставляться вони до них безвідповідально...      

 

ЧУЖИЙ ДОСВІД

«Іншого покарання, крім втрати ринку, думаю, не треба...»

Чому польських соціологів не звинувачують у продажності, Тижню розповіла доктор соціології, науковий співробітник Інституту соціології Варшавського університету Йоанна Конєчна-Саламатін.

Чи з'являються в Польщі напередодні виборів віртуальні соціологічні служби, що оприлюднюють дані опитувань, які ніколи не проводилися? 

- Слід розрізняти соціологічні інституції, які досліджують суспільні процеси, і фірми, що вивчають громадську думку. Соціологи дуже рідко безпосередньо проводять опитування. Що стосується фірм, які здійснюють опитування, то мені складно пригадати, коли востаннє у польському публічному просторі з'являлися такі віртуальні установи. Якщо й трапляється, то рідко. Зокрема, відомі дві ситуації, що мали місце під час виборчої кампанії до Сейму в 1993 році. У першому випадку знаний політик заявив, що його партія має «суперрезультати опитувань», але не може їх оприлюднити, бо на той час уже тривала так звана передвиборча тиша. Другий випадок був серйознішим, оскільки вигадані результати опитування оголосила на телебаченні людина з науковим ступенем.

Прогнози соціологів щодо підсумків виборів часто відрізняються від результатів голосування? Як вони це пояснюють?

- Час від часу в пресі ведуться більш-менш серйозні дискусії щодо того, чому на Заході Європи і в США вдається точніше спрогнозувати результати виборів, ніж у нас. Є дуже багато пояснень, які зводяться переважно до методології та технології проведення опитування. Проблеми методологічного характеру - це передусім відмови взяти участь в опитуванні, які не є випадковими, тому їх потрібно враховувати. Люди, які відмовляються відповідати на запитання, голосують, і потрібно екстраполювати їхню думку, інакше втрачається репрезентативність вибірки, а зробити це непросто.

Які джерела фінансування мають соціологічні інституції? 

- Власне соціологічні інституції, тобто університети, наукові установи, здебільшого фінансуються з державного бюджету. Фірми, які проводять опитування, - це приватні підприємства.

У продажності спеціалістів з опитувань не звинувачують?

- Було б дивно, адже всі партії вдаються до послуг тих самих фірм, а їх не так вже й багато. Ринок опитувань у Польщі досить стабільний: є кілька відомих фірм, спроможних компетентно провести вельми широкий спектр опитувань. І саме вони зазвичай займаються політичними опитуваннями, які публікуються. 

На цьому ринку одна фірма має спеціальний статус. Це Centrum Badania Opinii Społecznej (CBOS - Центр вивчення суспільної думки), заснований державою ще в комуністичні часи, здається, 1982 року. Тепер він має статус незалежної фундації. До складу Ради CBOS входять фахівці з семи академічних установ Польщі, а також представники сейму і сенату (нижчої і вищої палат парламенту), прем'єр-міністра і глави держави. CBOS щомісяця проводить громадським коштом опитування під назвою «Актуальні питання й події», результати яких публікує на своєму сайті. Файли з даними за деякий час стають доступні всім зацікавленим безплатно або за невеликі гроші. Крім того, CBOS провадить звичайну комерційну діяльність.

Чи передбачене законом покарання за оприлюднення недостовірних результатів? 

- Іншого покарання, крім втрати ринку, думаю, не треба. Ви звернулися б до фірми, яка надає недостовірну інформацію? У Польщі діють організації на зразок ESOMAR, що об'єднують спеціалістів у галузі опитувань і видають різні сертифікати якості, що цінуються на ринку.

Звісно, завжди можна звернутися до суду, якщо хтось вважає, що його якимось чином образили, опублікувавши результати опитування, але таких випадків не пригадую.



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Юрій Фоменко

На узбіччі

Огріньський півострів. Шлях між мостами від Дніпра до Самари. Одні автівки цим шляхом летіли в місто, інші виривались з нього.  Повітряні вихори за ними підіймали опалий лист з землі назустріч па...
Наше суспільство ще не готове для дозволу на вільне володіння автомобілем.Між тим, на руках у людей накопичилася значна кількість автомобілів - як легальних, так і ні (у тому рахунку, завезених із зон...
Історія індустріальних парків в Європі налічує більше ста років. Їх початкова концепція - створення оптимальних умов для роботи промислових підприємств - актуальна до сих пір. В Європі індустріал...
Тимур Желдак

Про лемінгів

Вони живуть з нами в одному місті, їздять з нами в трамваї і - в більшості - живуть на наші податки.Щоранку вони вишиковуються в черги - символ щасливої радянської молодості - за краплиною ворожої про...