App Store Google Play

Як стати головою за допомогою Кріля та родинних зв'язків

05.05.2009 10:52

3 травня у Солонянському районі Дніпропетровської області відбулися позачергові вибори Микільського сільського голови. За прихильність мешканців чотирьох сіл - Микільського-на-Дніпрі, Звонецького-на-Дніпрі, Звонецького Хутору та Оріхового - змагалися п'ятеро кандидатів: четверо Володимирів та Віталій. Спочатку про бажання балотуватися заявляв ще один кандидат, який, проте, за кілька днів до виборів зняв свою кандидатуру.

Тож, у виборчих бюлетенях були надруковані прізвища чотирьох місцевих - тимчасово непрацюючого Володимира Бичкова, неодноразового вже кандидата на цю посаду Володимира Магльованого, колишнього сільського голови Володимира Лєбєдєва та представника молодого покоління - 33-річного Віталія Копильцова. Ще один претендент перебрався на помешкання до одного з цих сіл з іншого куточку Дніпропетровщини буквально напередодні закінчення реєстрації кандидатів. 48-річний Володимир Сідович змінив шахтарський Західний Донбас на мальовничі схили Дніпра далі на південь та пожертвував теплим місцем заступника директора одного з підприємств Павлоградщини на користь примарного головування у практично незнайомих йому селах.

Щоправда, відсутність підтримки у мешканців компенсувалася для Сідовича підтримкою донедавна впливової партії Єдиний Центр, особисто її керівника Ігоря Кріля, листи від якого з проханням підтримати кандидата від ЄЦу отримали більшість селян, а також власної дружини. Батько останньої - Водоп'янов - свого часу обіймав цю посаду та користувався авторитетом у селян.

Можливо, останній факт, став для Володимира Володимировича вирішальним - він навіть не став випробовувати вдачу на таких самих позачергових виборах у рідному для нього Павлоградському районі, що мають відбутися незабаром. Втім, не виключено, що його відомість там могла зіграти зовсім не на його  користь.

Між тим, спроба виявилася вдалою: нетутешній Сідович на 26 голосів обійшов Володимира Лєбєдєва, за якого проголосували триста виборців.

Відтак, крісло сільського голови, яке спорожніло через відставку за станом здоров'я попереднього голови з поетичним прізвищем Загубигорілка, наступні два роки займатиме спадкоємець Водоп'янова Володимир Сідович.

Єдиний Центр святкує перемогу - на шпальтах офіційних видань партії вже розміщені привітальні відгуки на адресу новоспеченого голови. А більшість селян - з 1600 можливих посланець ЄЦу отримав лише  326 голосів - дивуються: як могло статися, що сільським головою стала не людина, яка мешкає на цій землі з дідів-прадідів, не людина, яка знається на проблемах односільчан та ділить з ними усі радощі та прикрощі, не людина, яка не один рік за найменшої можливості допомагала мешканцям, а втікач з рідного села, котрому "припали до душі" мальовничі землі Микільщини? Втім, для Єдиного Центру подібна практика є нормою - згадаймо хоча б Дніпропетровського губернатора, який не має до регіону жодного відношення і який більшість робочого часу проводить в столиці, мало переймаючись проблемами людей.

Відгадку, вочевидь, варто шукати в задушевних бесідах з микільцями, які не на камеру зізнаються, що методи агітації за Сідовича були не надто чесними, проте неабияк переконливими, а надто в кризову днину.  Перед закриттям виборчої дільниці кандидат від ЄЦу на хвилинку заскочив до клубу, в якому проходили вибори, щоб кинути фразу: "Ждите чудес!".

Що ж, хочеться вірити, що обіцяні дива стануть для мешканців чотирьох сіл бодай трішечки приємними, а новообраному голові варто не забувати про досвід старших товаришів по партії, кар'єрі яких часто-густо приходить той самий кінЕЦь, про який Україною вже ходять анекдоти. Бо ж чергові вибори не за горами - вже за два роки, а селяни не такі й наївні та довірливі, як деякі досі вважають.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Анастасія ГОРЯЧА

До Дня Збройних сил України

Сьогодні країна відзначає День Збройних сил України. На п’ятому році війни гостро відчувається необхідність віддати шану Героям, які врятували незалежність нашої країни у 2014 році і продовжують...
Про такі випадки складають легенди. Сам я подібного ніколи не бачив, але Древні з нашого депо розповідали, що трапляється це приблизно один раз на 30 років.Я їхав за маршрутом № 19, нічого не передвіщ...
На жаль, ми ще не здатні усвідомити усього масштабу агресивних дій Росії проти України. І навіть на Азовському та Чорному морі. Це через своє "сухопутне" мислення. Ось перед вами усі об'єкти, захоплен...
 Блокада Азовського моря та великих портів Бердянська та Маріуполя — це цілком логічний і очікуваний крок від Росії, яка таким чином поступово формує навколо України класичний “мішок&...