App Store Google Play

Як стати головою за допомогою Кріля та родинних зв'язків

05.05.2009 10:52

3 травня у Солонянському районі Дніпропетровської області відбулися позачергові вибори Микільського сільського голови. За прихильність мешканців чотирьох сіл - Микільського-на-Дніпрі, Звонецького-на-Дніпрі, Звонецького Хутору та Оріхового - змагалися п'ятеро кандидатів: четверо Володимирів та Віталій. Спочатку про бажання балотуватися заявляв ще один кандидат, який, проте, за кілька днів до виборів зняв свою кандидатуру.

Тож, у виборчих бюлетенях були надруковані прізвища чотирьох місцевих - тимчасово непрацюючого Володимира Бичкова, неодноразового вже кандидата на цю посаду Володимира Магльованого, колишнього сільського голови Володимира Лєбєдєва та представника молодого покоління - 33-річного Віталія Копильцова. Ще один претендент перебрався на помешкання до одного з цих сіл з іншого куточку Дніпропетровщини буквально напередодні закінчення реєстрації кандидатів. 48-річний Володимир Сідович змінив шахтарський Західний Донбас на мальовничі схили Дніпра далі на південь та пожертвував теплим місцем заступника директора одного з підприємств Павлоградщини на користь примарного головування у практично незнайомих йому селах.

Щоправда, відсутність підтримки у мешканців компенсувалася для Сідовича підтримкою донедавна впливової партії Єдиний Центр, особисто її керівника Ігоря Кріля, листи від якого з проханням підтримати кандидата від ЄЦу отримали більшість селян, а також власної дружини. Батько останньої - Водоп'янов - свого часу обіймав цю посаду та користувався авторитетом у селян.

Можливо, останній факт, став для Володимира Володимировича вирішальним - він навіть не став випробовувати вдачу на таких самих позачергових виборах у рідному для нього Павлоградському районі, що мають відбутися незабаром. Втім, не виключено, що його відомість там могла зіграти зовсім не на його  користь.

Між тим, спроба виявилася вдалою: нетутешній Сідович на 26 голосів обійшов Володимира Лєбєдєва, за якого проголосували триста виборців.

Відтак, крісло сільського голови, яке спорожніло через відставку за станом здоров'я попереднього голови з поетичним прізвищем Загубигорілка, наступні два роки займатиме спадкоємець Водоп'янова Володимир Сідович.

Єдиний Центр святкує перемогу - на шпальтах офіційних видань партії вже розміщені привітальні відгуки на адресу новоспеченого голови. А більшість селян - з 1600 можливих посланець ЄЦу отримав лише  326 голосів - дивуються: як могло статися, що сільським головою стала не людина, яка мешкає на цій землі з дідів-прадідів, не людина, яка знається на проблемах односільчан та ділить з ними усі радощі та прикрощі, не людина, яка не один рік за найменшої можливості допомагала мешканцям, а втікач з рідного села, котрому "припали до душі" мальовничі землі Микільщини? Втім, для Єдиного Центру подібна практика є нормою - згадаймо хоча б Дніпропетровського губернатора, який не має до регіону жодного відношення і який більшість робочого часу проводить в столиці, мало переймаючись проблемами людей.

Відгадку, вочевидь, варто шукати в задушевних бесідах з микільцями, які не на камеру зізнаються, що методи агітації за Сідовича були не надто чесними, проте неабияк переконливими, а надто в кризову днину.  Перед закриттям виборчої дільниці кандидат від ЄЦу на хвилинку заскочив до клубу, в якому проходили вибори, щоб кинути фразу: "Ждите чудес!".

Що ж, хочеться вірити, що обіцяні дива стануть для мешканців чотирьох сіл бодай трішечки приємними, а новообраному голові варто не забувати про досвід старших товаришів по партії, кар'єрі яких часто-густо приходить той самий кінЕЦь, про який Україною вже ходять анекдоти. Бо ж чергові вибори не за горами - вже за два роки, а селяни не такі й наївні та довірливі, як деякі досі вважають.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Максим Мірошниченко

Як нам оздоровити суспільство

Лише активне долучення громадських кіл до життя міста чи держави несе у собі якісь перспективи. Інакше ми приречені на культики капищних жерців, дворових месій чи міських господарників. Бо їх піар-ход...
Останнім часом все більше знецінюється результат вищої освіти в Україні. Після школи абітурієнти складають ЗНО і вступають до вишів, не тому, що бачать себе в тій чи іншій професії, а тому що “т...
Антон МОРОЗ

Fiat justitia et pereat mundus

Ніщо так не загартовує людину, як українські суди. Ви бували колись в українському суді? Чи відчували ви праведні страждання від очікування чергового засідання? Якщо ні, то ви - щаслива людина. Або ж...
Чому ми програємо інформаційну війну країні-агресора? Тому що професійно працюють одиниці, а до рівня пропаганди Росії нам як до Сонця на гвинтокрилі…Без лірикиМене вивів із душевної та професі...