App Store Google Play

Андрій Портнов: "За Озерку кум Ющенка змінить маєток на хрущовку"

28.04.2009 11:10

Відтоді, як народний депутат Андрій Портнов (чия команда минулої осені провела блискучу операцію БЮТ зі зриву позачергової парламентської кампанії і, власне, зберегла Юлії Тимошенко крісло прем'єра) заговорив невпопад із генеральною лінією партії, громадськість насторожилася.

Версій із приводу нового позиціювання «придворного юриста» протягом останнього місяця нагромадилося вдосталь. Ключовими стали - розкол, загострення внутрішньопартійної боротьби за вплив на лідера, а також за доступ до ресурсних посад у виконавчій владі. У зв'язку з цим ЗМІ дружно нагадали Портнову «замах» на ФДМ, а також розповіли про десятки рейдерських захоплень, нібито вже здійснених юридичною компанією «Портнов і партнери». При цьому хтось поспішив назвати депутата злочинцем, хтось - приписав йому геніальні здібності й неабиякий розум, а хтось - поставив під сумнів таку ж професійну реалізацію фантастичних стратегій Тимошенко в майбутньому, якщо опала Портнова триватиме.

Наскільки ці версії правдиві? Що розхитує зсередини політичну силу Тимошенко? Які сценарії зараз випробовує БЮТ як основні, і що може завадити їхній реалізації? Про це та багато іншого ми й говорили з володарем такого неоднозначного іміджу - народним депутатом Андрієм Портновим.

Про союз із ПР, Медведчука та партійних соратників

- Андрію Володимировичу, складається враження, що наполегливе акцентування уваги деяких вітчизняних політологів та соціологів на тому, що Янукович у другому турі неминуче програє і Тимошенко, і Яценюку, - фішка технологів БЮТ. Власне, це останній аргумент, який може заманити впертого головного регіонала, затиснутого в лещата російськомовного електорату, у конституційний союз ПРіБЮТ і позбавити країну виборів до 2012 року.

- Це було б надто розумно навіть для наших технологів. Є більш приземлені критерії домовленостей між політиками. А блеф якщо й наявний, то набагато примітивніший.

- Проте якщо керуватися логікою політичної доцільності, то чим ближче вибори, тим менше Януковичу потрібен союз із Тимошенко - криза дала Віктору Федоровичу благодатне поле для залучення й утримання електорату. Але тим більше він потрібен самій Тимошенко, на полі якої разом із кризою активно топчеться Яценюк.

- І все ж сьогодні жодних реальних переговорів ніхто ні з ким не проводить. Чому? По-перше, як і раніше, немає довіри між двома найбільшими політичними силами. До того ж найближчим часом вони просто приречені коригувати свої дії з урахуванням коливань рейтингів, а не з пунктами якихось домовленостей. І тут, як ви правильно зауважили, ситуація їх розводить. По-друге, ми недооцінюємо настроїв людей, які можуть скоригувати наміри політиків. По-третє, якби навіть з'явилася серйозна політична воля - домовитися, то я не бачу дієвого юридичного механізму, здатного реалізувати ці домовленості до вже призначених на 25 жовтня президентських виборів. У верес­ні вони були. Але шанс зробити країну стабільною і прогнозованою втрачено.

- Проте, можливо, такі механізми бачать Янукович, Тимо­шенко, Медведчук і Лавринович? Саме ця четвірка, за інформацією одного видання, минулої суботи вкотре кроїла нову Конституцію. До речі, чому від переговорної групи, яка оформилася ще в травні минулого року, куди, зокрема, входили ви й регіонал Клюєв, були відсічені «зайві люди»?

- Коли видання, поширюючи інформацію, посилається на неназване джерело, то навряд чи варто цій інформації довіряти, а тим більше - її коментувати. Це з приводу суботньої зустрічі четвірки. Тепер що стосується відсікання «зайвих людей». Я проводжу юридичну роботу в блоці. І, за дорученням його лідера, ще 2008 року мав честь працювати над цілою низкою законопроектів. У тому числі й над окремими фрагментами можливих змін до Конс­титуції. У якому форматі вони б приймалися - п'ятьма чи двома фракціями - це питання тільки політичних домовленостей, які входять до компетенції вищого керівництва. Що, власне, і підтвердили осінні події. А тому вважати себе перемовником від коман­ди БЮТ у цьому питанні не насмілюся.

- А Віктора Медведчука де-факто вже можна вважати членом команди БЮТ?

- Віктор Володимирович не є членом команди БЮТ. Моє ставлення до цієї людини відоме - я Медведчука поважаю. До того ж, якщо хтось вважав, що його професійна і політична діяльність була спрямована не на користь дер­жави, то чому за минулих п'ять років не довів цього? Таким чином, вважати контакти з Вікто­ром Володимирови­чем чимось негідним, гадаю, не коректно.

- Але серед ваших колег є люди, котрі вважають некоректним на деяких напрямах відсторонення Медведчуком від Тимо­шенко давніх соратників, зокрема Турчинова і Кожем'якіна.

- Ви знаєте, навіть на думку не спадало говорити з ними на цю тему. Боюся, і для них це буде великою новиною.

- Навряд, але давайте про інше. В інформпросторі ось уже котрий тиждень серед топів - розкол у БЮТ. Юрист Андрій Портнов пішов не в ногу зі своєю політичною силою. Зокрема з «силовиками» Ко­жем'якіним та Турчиновим.

- Але тільки обійдімося без чуток і прізвищ. Андрій Портнов якраз іде в ногу. При цьому, правда, більше не може не помічати велетенської інтелектуальної прірви між лідером блоку та частиною його політичної команди. Юлія Володимирівна сьогодні фізично не в змозі одночасно бути ефективним антикризовим менеджером країни і контролювати фракцію. І фракцію інколи заносить. Зі свого боку, я готовий пояснити кожну свою дію і кожне своє голосування в залі, які викликають запитання у схвильованих мас-медіа.

Перше. Призначення головою СБУ Наливайченка. Я голосував червоною кнопкою, бо вважаю: не можна сьогодні ввечері дружно засуджувати дії в.о. голови СБУ, а завтра вранці не менш одностайно голосувати за його кандидатуру. Тактично, мабуть, це було суперраціональне рішення, спрямоване на диверсифікацію політичної залежності голови СБУ. І БЮТ свого домігся. Але я б і сьогодні натиснув на ту ж саму кнопку. То­му що, крім усього іншого, потрібно мати ще й політичне обличчя.

Друге. Формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Я переконаний, що якщо хтось веде юридичний напрям, то в цієї людини можна хоча б запитати, хто здатний отримати підтримку сесій­ного залу. Правда, є й альтернативний варіант - передати юридичний напрям комусь іншому. Ось тоді думкою Портнова можна й не цікавитися. Ще один нюанс: цим голосуванням ми показали ще й те, що не хочемо намертво прив'язувати БЮТ до судової системи. Ми проголосували за професіоналів, запропонованих іншими фракціями.

- Але в тому, що ви підтримали кандидатури КПУ і ПР, злостивці вбачають пролонгацію ще одного внутріпартійного конфлікту по лінії «юристів». Ви не тільки послабили позиції голови Верховного суду Василя Онопенка у Вищій кваліфікаційній комісії, а й відповіли його зятю - Валерію Корнійчуку, юридична компанія якого («Магістр & Парт­нери») підписала 26-мільйонний контракт на юридичне обслуговування НАК. ЗМІ фонтанують одкровеннями неназваних джерел, які стверджують, що Портнов вирішив публічно боротися за честь мундира в БЮТ саме з цієї меркантильної причини.

- Стосовно послаблення позицій Онопенка. Насправді глава ВСУ, як ніхто інший, мав бути зацікавлений у тому, щоб у Вищої кваліфікаційної комісії суддів нарешті з'явився кворум і вона почала повноцінно працювати. У якісному складі. А про те, що туди потрапили професіонали, зі мною навряд чи хтось сперечатиметься. До того ж після цього голосування в мене була розмова з лідером блоку. І я не почув жодного закиду з приводу моєї принципової позиції. Тепер що стосується протиборчих груп. Повторюю: у нас ніхто ні з ким не бореться. Але у фракції працює певна кількість самодостатніх людей, які мають свою позицію. Справді, наші позиції інколи не збігаються.

І, нарешті, НАК. Взагалі сміш­но звучить, що Портнову не відда­ли якийсь контракт. Якщо ви натякаєте на юридичну компанію, в якій я колись працював, то практично всі адвокати цієї компанії - мої помічники й здійснюють юридичний і законопроектний супровід БЮТ. У зв'язку з цим я, звісно, зберігаю вплив на людей, котрі працюють у цій компанії. І будь-коли можу вам допомогти ознайомитися з її контрактною базою. Принцип один: не обслуговувати бюджетних і державних структур. Ця компанія не займалася й не займається жодним юридичним конфліктом, що міг би кинути тінь на мене або, як наслідок, на Блок Юлії Тимошенко. Якщо в якихось інших людей, котрі входять до складу виконавчої влади, таких принципів немає, - то це дуже зле.

- Ви маєте на увазі першого заступника міністра юстиції?

- Я маю на увазі, що коли деякі чиновники вважають для себе можливим, перебуваючи при владі, реалізовувати масштабні бізнес-проекти, то це не додає їм авторитету. А головне - незалежності. І прізвище чиновника тут не суть важливе. Я ж маю моральне право це сказати, бо не маю жодного стосунку ні до енергетичного рубильника, ні до газової труби, ні до сотень розставлених на дохідні посади людей у виконавчій владі... І, знаєте, я дуже ціную цю свою незалежність.

- Ви так гарно і переконливо говорите, Андрію Володимиро­вичу, що я навіть готова вам повірити. Ось тільки хіба це не ви допіру з такою ревністю змагалися за скромну посаду глави Фонду держмайна?

- Якщо ви уважно аналізували мої публічні заяви стосовно президента та фракції «Наша Україна», то могли помітити ступінь мого «бажання» стати главою ФДМ. Причин тому кілька. Головна - ця скромна посада могла стати моїм останнім місцем роботи. Досі перебуваю під враженням від довгої черги прохачів із різними довідочками і течками, котрі, щойно почувши про можливе призначення, уже вишикувалися в чергу.

- Кого серед них було більше - чужих чи своїх?

- Навіть не хочу це обговорювати... Тому ще раз кажу, що головою фонду я ставати не планую і заздалегідь вітаю всіх претендентів, які вже починаючи від сьогодні можуть туди балотуватися.

Про корупцію, рейдерство і політичне замовлення на «Інтер»

- Історія з ФДМ, у якій ви взяли найбезпосереднішу участь, додала неоднозначності вашому іміджу. ЗМІ нагадали громадськості, що на пост голови фонду претендує «голов­ний рейдер країни Портнов»; вписали факт вашого з Юлією Володимирівною вторгнення у ФДМ у перший рядок рейдерських хіт-парадів; із новою силою заговорили про корупцію, яку передбачає ця (і не тільки) посада при владі.

- Давайте розведемо питання. Почнемо з «головного рейдера країни». Я є автором більшості антирейдерських законів. Які, зауважте, уже працюють. Так, сьогодні в Україні, де повним ходом іде процес перерозподілу власнос­ті, уже неможливо в першому-ліпшому суді заарештувати майно під­приємства. Неможливо також разом із бандформуванням або охоронними фірмами захоплювати підприємства. Це все врегульовано законами, внесеними Портно­вим. У тому числі ми разом з Олек­сандром Лавриновичем провели через парламент дуже серйозний закон про акціонерні товариства, автором якого був іще перший уряд Януковича і який лобісти всі ці роки блокували. І цю нашу перемогу фондовий і фінансовий ринки назвали подією року.

- Ваші опоненти зараз сказали б, що більше за всіх бореться з рейдерством той, хто розробив і застосував перші його схеми.

- Мені це лестить, звісно. Але якщо чесно, цієї маячні не коментую через її повну невідповідність дійсності.

- Тоді прокоментуйте версії про вашу нібито причетність до резонансних злочинів у цій сфері. Що скажете з приводу гучної історії із захопленням ринку «Озерка» і наступними трагічними подіями навколо цієї справи?

- Із цього приводу я звернувся з позовом про захист честі і гідності до суду. Упевнений, що після закінчення судових процедур, панові Дорошенку (головному редактору «України молодої» і куму Вік­тора Ющенка) доведеться змінити свій великий особняк за містом на маленьку хрущовку на Сирці.

І взагалі заяв на тему рейдерства багато, але якихось доказів і доводів ніхто не наводить.

Тепер про ФДМ. Я туди, якщо пам'ятаєте, не сам відрекомендовуватися пішов із гумовим кийком у руках, а разом із прем'єр-міністром 46-мільйонної країни.

- Однак в Україні участь пре­м'єра - не гарантія законності.

- Я і зараз як юрист переконаний, що прем'єр мала повне право тимчасово усунути главу фонду, котрий є частиною виконавчої вертикалі. А також призначити першого заступника, який виконує обов'язки керівника відомства до призначення ВР легітимного керівника.

- Припустімо. Тоді повернімося до черги прохачів, яка вас так збентежила. Корупція в Україні циркулює замкнутим колом: бізнес-чиновник-правоохоронні органи-суд-бізнес. Проводити журналістські розслідування стало легко й безпечно. Інформація тече з усіх боків. Однак ніхто ні на кого не звертає уваги. Ніхто ні за що не відповідає. Ні за свої слова, ні за вчинки. Так-от, колись Кучма поставив Тимошенко віце-прем'єром в уряді Ющенка, вона поламала корупційні схеми на енергетичному ринку. Знала, де ламати. За цим принципом - запитання до вас: у якому місці треба рвати ланцюг сьогодні, щоб остаточно не задушити країну?

- Це питання політичної, правової культури суспільства, а також його ментальності. Чиновник-корупціонер - невіддільна частина Української дер­жави. Змінити ситуацію можуть лише роки наполегливої праці відповідальних політиків, які розуміють, що базовою причиною всієї цієї корупційної історії є відсутність принципу невідворотності покарання за порушення закону. На всіх рівнях. А в нашому випадку - передусім представників вищих ешелонів влади. До того ж політичні лідери мають відмовитися від практики догоджання кожному окремому депутатові за його «золотий» голос у коаліції. Такий підхід виключить формування тієї самої черги прохачів, а далі - по вертикалі.

- Однак такий підхід допоможе розсипатися коаліції і загрожує втратою влади.

- Ну і що? Державний діяч, який зберіг своє політичне обличчя, обов'язково у владу повернеться.

- Гадаю, чимало товаришів по фракції вас не підтримають.

- А я кажу не тільки про свою фракцію і сьогоднішню коаліцію. Тих, хто вже записався в чергу, звісно, не підтримають у жодній фракції і за жодних обставин. Тому що в цивілізованій країні вони були б обов'язково покарані, а не облагодіяні любов'ю лідерів. Основна стратегія тут - невідворотність покарання. Скомпрометував фракцію - до побачення. Тоді можна буде навести лад у всій вертикалі влади. Однак тут можуть принести результат лише щоденні вчинки, а не липові передвиборні заклики скасувати депутатську недоторканність.

- Але у вашій фракції вже був учинок - БЮТ створив антикорупційне бюро на чолі з Андрієм Кожем'якіним. Які взагалі результати діяльності цього бюро?

- Гадаю, це тема вашого окремого інтерв'ю з керівником бюро.

- Тоді дозвольте запитати вас як можливого керівника парламентської ТСК з розслідування ситуації з телеканалом «Інтер». З одного боку, тут уже пахне злочином, а з іншого - політичним замовленням, іще однією окрасою нашої дійсності.

- Знаєте, в основі будь-якого процесу лежить чиясь мудрість або чиясь дурість. Мені здається, що телеканал «Інтер», який узяв курс на критику Кабміну, міг би критикувати значно розумніше, не показуючи в інформаційному просторі своєї відвертої заангажованості. Тобто взяли і самі себе підставили. Це з погляду інформаційної політики. Що стосується того, хто там і які акції вкрав, то це запитання виключно до правоохоронних органів.

- Але чому воно стало актуальним для правоохоронних органів саме сьогодні, коли зміна власника каналу є принциповою для прем'єра?

- Це стало актуальним після заяв керівників Генпрокура­тури. Ви ж не хочете запідозрити Генпрокуратуру в симпатіях до БЮТ?

- Але перед цим до прокуратури було надіслано лист народного депутата.

- Регіонала Володимира Сівковича. Насправді говорити про політичне замовлення можна тоді, коли якась політична сила здійснила якісь конкретні дії. Я поки що не бачу таких дій з боку БЮТ. Я бачу тільки суперечливі заяви Генеральної прокуратури та результати двох експертиз, проведених на замовлення самої ГПУ і МВС, опубліковані в Інтернеті. Повторюю, правоохоронні органи мають самі розібратися і зробити висновки.

- Як після програшу БЮТ у Тернополі, коли міліція за гарячими слідами затримала автомобіль губернатора області та інкримінувала останньому експлуатацію нерозмитненого авто?

- Я особисто не знайомий із губернатором Тернопільської області, проте, судячи з телевізійних ефірів, IQ пана Чижмаря на порядок вищий, ніж у деяких місцевих діячів нашої політичної сили. І це один із чинників програшу БЮТ. Моя позиція з приводу Тернополя є публічною і загальновідомою. Що ж до факту затримання та позиції МВС у всій цій політичній історії, то це ще одне запитання виключно до керівника відомства. Насправді питань до силовиків, що лежать у позначеній вами площині, - не перелічити. Починаючи з незаконного прослуховування політиків і закінчуючи стосами папок із компроматом, які чекають свого часу.

Про вибори, розвал правової системи та політичне майбутнє

- На виході - рішення Конс­титуційного суду про нелегітимність (легітимність) прем'єра та уряду. Його дуже чекає команда президента, яка розраховує на розпуск ВР і дубль - вибори. Ваш прогноз?

- Як юристу мені не хотілося б коментувати можливі рішення Конституційного суду. Проте зазначу, що наш президент дуже часто видає бажане за дійсне. Стратегічне ж планування в СП кульгає на обидві ноги. Тому можна запланувати собі екстрену прес-конференцію, доленосне засідання РНБО, правильне рішення Конституційного суду і навіть іще одну зворушливу інавгурацію, проте на виході отримати банальний нуль. І ще я чомусь переконаний, що з тією правовою культурою, яку сповідує президент, найменше його хвилює саме рішення КС. Віктор Андрійович неодноразово порушував Конституцію. Тому, якщо він вирішить видати черговий указ про розпуск Ради, він це зробить.

- А БЮТ також, «не порушуючи Конституції», зірве вибори?

- Гадаю, що доцільність наших дій минулої осені оцінить історія.

- А ви не замислюєтеся над тим, що від імені історії можуть виступити правоохоронні органи і суд? Адже ви самі казали про великі виховні можливості принципу невідворотності покарання.

- Кримінальні справи із цього приводу вже порушено. Було допитано народних депутатів, які надто активно проявили себе в судах. Однак на сьогодні це справді не вирішальний чинник. Якби правоохоронна система України могла порушувати справи й доводити їх до кінця, наша країна вже давно жила б якісно по-іншому.

- Я все-таки не розумію, ви сумуєте із цього приводу чи ні? Насправді всі мої подальші запитання і ваші попередні розмірковування можна звести до однієї репліки: нинішні політичні команди не тільки геть дискредитували професію міліціонера, адвоката, судді... а й повністю зруйнували правову систему в дер­жаві. «Юристів» БЮТ, як мисливців, не тривожать ночами душі сплюндрованих законів?

- Тривожать.

- Ви маєте на увазі розпуск парламенту в 2007 році?

- Очевидно, що парламент п'ятого скликання був розпущений антиконституційно. Конституції і праву завдано серйозного удару.

- Зате восторжествувала політична доцільність, і ваш лідер став прем'єром.

- Насправді не все так однозначно. Тому що серед аргументів Ющенка і Тимошенко був один незаперечний: антиконституційне збирання регіоналами більшості. Так що всі тоді доклалися.

- Згодна, є такий момент. Проте Андрію Володимировичу, ви так блискуче організували зрив виборів у 2008-му, що мало хто зі спостерігачів за тим, як через коліно ламали суддів, повірить у щирість ваших слів. Швидше скаже, що юрист Портнов так і не став політиком із державним мисленням, а сконцентрувався виключно на обслуговуванні інтересів партійного лідера. До речі, ви в цьому не самот­ні. В усіх фракціях є партійні адвокати, які так і не стали політиками. Ви заради політичних інтересів лідерів ламаєте через коліно закон і не помічаєте, як лідери ламають вас.

- Звичайно, можна було б від початку позиціонувати себе як політика, котрий висаджує квіти і дерева, робить добре обличчя і постійно розповідає про підвищення пенсій та зарплат. А можна робити свою роботу професійно й давати результат на конкретній ділянці. Колись я обрав для себе такий шлях, уже запропонував парламенту 55 законопроектів, багато з яких уже стали законами й істотно коригують недоліки нашої правової системи. Проте сказати, що я не замислююся про доцільність обраної лінії поведінки, означає сказати неправду.

Проблема насправді набагато ширша. Покажіть мені сьогодні хоч одного політика верхнього ешелону, який ставить закон вище за політичну волю. Немає такого політика. Мало того, немає навіть теоретичних передумов до його появи. Як результат - кожний із нас змушений діяти у вже заданій системі координат. У якій, на жаль, немає поганого і гарного, є тільки погане і жахливе. Восени 2008-го ми вибрали поганий варіант.

Якщо ви думаєте, що все це минає безслідно, ви помиляєтеся. Є ціла низка сумнівів. Насправді сьогодні я перебуваю в глибоких філософських роздумах із приводу свого майбутнього в політиці.

- За юридичний супровід БЮТ ви отримуєте гроші?

- Ні. Але це нормально. Хтось із депутатів допомагає людям в окрузі, хтось іще щось робить. Я займаюся юридичними питаннями. До того ж це дає мені можливість бути незалежним. Тобто якщо я раптом вирішу змінити напрям своєї діяльності в політиці (або не в політиці), то я, як порядна людина, звичайно, маю довести до кінця розпочату справу, і не брати на себе нових зобов'язань.

- І все-таки, яким ви бачите найближче майбутнє БЮТ у політиці? Блок зриватиме парламентські вибори, якщо КСУ оголосить потрібне президенту рішення, а Янукович так і не дозріє до союзу з Тимошенко?

- Я думаю, що БЮТ вирішуватиме проблеми в міру їх надходження.

- Наскільки активно ви сьогодні спілкуєтеся з Ігорем Коломойським - вашим колишнім клієнтом? Розповідають, що ви йому телефонуєте так само часто, як і Медведчуку.

- Я спілкуюся з багатьма людьми. А телефонувати можна і Майклу Джексону. Однак потрібно знати - навіщо?

- Ну, наприклад, щоб визначитися з розумінням, на чиєму боці гратиме Ігор Валерійович. Чи не буде завдано удару по коаліції з боку його групи в «НУ-НС»? Адже вам необхідно це знати для того, щоб розробляти юридичну лінію поведінки блоку в можливих ситуаціях. Зокрема й у ситуації остаточного розвалу коаліції і падіння Кабміну. Гадаю, це саме та справа, яку вам, як порядній людині, потрібно буде довести до логічного кінця.

- Це питання високої політики. Я вважаю, що ви переоцінюєте моє значення і мої скромні можливості. Думаю, що в будь-якому разі Юлія Володими­рівна продовжить роботу над антикризовими заходами. І не важливо, в якому ранзі - прем'єра чи в.о. І за те, що прем'єр не розмір­ковувала, а працювала за умов кризи на шкоду власному рейтингу, країна ще скаже їй спасибі.

- А ви не боїтеся, що через неправильно колись обрану стратегію - стартувати на Банкову з прем'єрського крісла, а не з майданчика лідера опозиції, це «спасибі» Юлії Володимирівні скаже президент Янукович або Яценюк?

- У будь-якому разі, це буде рішення народу.

"ДТ"

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...


Hoвини ПАРТНЕРІВ

Наслідки Першої Світової для України оформилися у конкретний факт та конкретну дату 14-го листопада 1918-го року.У цей день гетьман Павло Скоропадський видав грамоту про воз'єднання на федеративних на...
Юрій Фоменко

Птаха війни

Птаха війни. Вона над моєю хатою в Діброві літає на схід і повертається на Кодак.    В уяві, замість звуку її двигуна я чую стогін поранених, голоси лікарів і тиху молитву піл...
 Не дивлячись на певний застій українського кінематографу в “нульових” роках, сьогодні чи не щотижня на екрани кінотеатрів виходять нові вітчизняні стрічки, які без сумніву виводять н...
Марія СОЛОМОНОВА

Чергове шкільне отруєння

Дніпро. Чергове шкільне отруєння. І з вчорашнього дня жодного коментарію з боку відповідного департаменту міськради.Минулого разу, коли було масове отруєння дітей 62-ї школи, мер міста принаймні напри...