App Store Google Play

Радянщина

23.02.2009 11:29

Іван Іванович Куліченко буде мером нашого міста стільки, скільки захоче, я майже впевнений. І не треба наводити соціологічних прогнозів та перелічувати приклади його безвідповідальності чи бездіяльності. На цьому тижні він зробив черговий стрибок до переобрання себе ще на чотири, а можливо й на п'ять років, чим вкотре підтвердив давній вислів, що кожен народ має тих правителів, яких заслуговує.

Ми весь час торочимо про європейській вибір та західні цінності, кидаючи під ноги недопалки й обгортки від їжі, вимагаємо поваги до прав громадянина, набиваючись оселедцями стоячи в маршрутки, термін експлуатації яких уже вичерпаний, переймаємося проблемами транспорту, радіючи, коли нас обходить кондуктор... А саме найголовніше, ми, ті хто запльовує, обкрадає і розвалює наше місто вимагаємо гідно мера - щоб навів лад, встановив порядки і працював би на наше благо. А де його ТАКОГО взяти? Маємо те що маємо, ще й радіємо з цього.

Наш мер виборює ЄВРО - не тому, що любить футбол чи бажає таким чином увійти в історію. Просто ЄВРО в Дніпропетровську - це досить конкретні євро в кишеню мера. За дозволи, погодження, визначення пріоритетів. Всі знають, що для проведення чемпіонату треба багато чого збудувати, відремонтувати і запустити. Логічно, що бажаючих на цьому нажитися - тьма. І як же здійснюється вибір серед кандидатів? Чи не в ході особистих консультацій з мером? Згоден, частину приводять безпосередньо від губернатора... але то окрема тема.

Півроку не можна їздити головним проспектом Лівого берега - там ремонтують колектор. Півроку - бо немає фінансування. Але в цей самий час видається дозвіл на руйнування архітектурної пам'ятки українського значення - хлібзаводу №1 - під будівництво готелю до ЄВРО. Чи не логічно було б вписати додатковою угодою інвестору прокласти також колектор на Правді? Вірите, зробили б за місяць і дорогу вирівняли б. А якщо так з кожним інвестором?

Менш із тим, то справи минулі. Повернімося до більш близьких. У місті криза неплатежів. Застаріле комунальне господарство не здатне впоратися ані з виконанням взятих зобов'язань (в мене, наприклад, та і у більшості моїх знайомих гаряча вода "від комунальників" в останнє спостерігалася на Новий рік - 2008), ані з контролем за виконанням зобов'язань споживачами. Послуги гідним чином не надаються (назвати батареї в оселях більшості городян теплими - просто гріх), відповідно (а насправді й не відповідно також) мешканці за них не сплачують. Для будь-якого керівника час замислитись - а може щось не так? А може щось треба змінити? Що робить наш мер?

Наш мер звільняє чергового "винуватця" - голову управління житлово-комунального господарства Анатолія Коваленка та підвішує на ниточці (наче звільнив, а наче б то ні, ще подивимось...) свого першого зама Анатолія Крупського. При цьому, оголошуючи своє рішення мер показав справжній рівень свого керування містом - мільйонником. Тепер кожен сусід має слідкувати за іншим сусідом, вмовляти його сплатити, використовуючи для цього вербальні та невербальні методи. Адже Іван Куліченко впевнений, що мешканці Дніпропетровська в змозі сплатити за послуги ЖКГ, просто не хочуть. Що це за демократія така? Який ти правитель, якщо твої городяни можуть споживати, не платити, а винним буде твій зам та голова управління з напівзруйнованого (якщо не на 90%) господарства!? При цьому обраний старшим дає команду до розбрату та цькування один одного!

Як виявилося, правитель в нас крутий і суровий - провівши зачистку на місцях, він підняв прапор всеукраїнської війни з "Нафтогазом". Маючи 150-мільйонну заборгованість за газ, не в силах стягнути плати за нього та за тепло, Іван Куліченко опинився перед перспективою відключення міста від газопостачання. Що тут піднялося! Ви тільки не подумайте, що хтось почав сплачувати. Ні, мер Дніпропетровська, разом з іншими, мабуть такими ж вдалими "керівниками" почали тупати ногами і погрожувати судами і акціями непокори. В результаті, звісно, котельні не відключили посеред зими. В оселі подається щось, що має назву "теплоносій", хоча теплим його не назвеш, так, аби труби не порозмерзалися. Мер святкує перемогу, "Нафтогаз" та місцеві газові господарства підраховують збитки. Мешканці задоволені двічі - по-перше, можна й далі не платити, а по-друге, мер у нас - заступник і боєць, за народ переживає і з противними капіталістами бореться.

Апофеозом цієї радянщини стали звітно-виборчі збори Асоціації міст України та громад, що пройшли 20 лютого в Києві. Там наш "орел" розправив крила та умив усіх: Президента, Верховну Раду, Уряд. Закони у нас погані (всім відомо!), місцевому самоврядуванню грошиків залишають мало, уряд - авторитарний, не дослухається до окремих керівників, які нашіптують де і скільки кожному з них виділити, а адміністрації на місцях взагалі самостійно приймають рішення, не радячись з народними обранцями. Ані слова про борги, метро, електротранспорт, колектори та хлібзаводи - одна висока політика, реформа конституції та національне порозуміння. І це, не повірите, принесло свої плоди - наш мер знову найголовніший над усіма мерами в Україні. У нього на посилках Льоня-Космос та Мишко-"текст по-дебільному написан". А там, гляди, ще стане й віце-прем'єром!

Не горе насправді, що Івана Івановича Куліченка обрали Президентом Асоціації мерів міст України. Як і не проблема, що в чергове за бездіяльність і пустобріхство керівника відповідають його зами та виконавці. Прикро, що знову вірний електорат, скоріш за все, залишить в кріслі людину, яка ні за що не відповідає, яка замість причин завжди бореться з наслідками, а коли не в змозі побороти, доводить, що боротися - безглуздо. Людину, яка спокійно спостерігає за зубожінням та розвалом усіх комунальних господарств у довіреному місті, час від часу "знаходячи винних", караючи їх і далі посміхаючись на всі 32. Керівника, який звинувачує у боргах свого міста перед постачальниками газу... постачальників. Уявіть, що ви прийшли до ресторану, замовили одну страву, іншу, поїли, попили, а коли прийшов час або розплачуватися, або отримати по пиці від охорони закладу, заявили "я подам на вас до суду". Подавай 300 разів, тільки розплатися. І поки не буде так, ніякої Європи, демократії і тим більше капіталізму не бачити нам як своєї потилиці.

А корінь цієї проблеми, на мій погляд в радянському вихованні. Запльовані тротуари, занедбані пустирі, спожиті й не сплачені послуги, вимираючий транспорт - все ланки одного ланцюга. Формулюється він просто - "все, що громадське, спільне - те нічиє, його можна ламати, красти і не платити". А над усім цим сидить мер - сам собі президент, лагідно посміхаючись: плюйте, рідні, ламайте й засмічуйте, торгуйте самогонкою, захоплюйте землі (не забуваючи поділитися), пильнуйте сусідів, а головне видумуйте, як його далі жити, бо вас багато, ви розумні, а я один, в мене голова не гумова, про всіх думати. А ми вам скверик за 12 мільйонів гривень чи фонтанчик за п'ять. А на день міста - феєрверк за кошти платників податків.



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Дар'я Твердохліб

Як позбутися паразитів?

Кривий Ріг – місто  довжиною в життя, що розплелось на сто кілометрів, тягнучись за жилою в землі, за рудою, що ховалася під травою й камінням.Цей, нібито квітучий, пишний та потенційно гро...
Максим Мірошниченко

Переоценить Майдан

Очень многие наши "верхи", отвечая на вопрос "Считаете ли вы Кастро диктатором?", произносят твёрдое и осуждающее "да". Что интересно, так часто отвечают и те люди, которые в неофициальной обстановке...
Знайомство на фронті в півроку дає статус старих знайомих. Сільською вулицею назустріч мені котив веломашину літній чоловік. Медична сумка, картузик на вісім клинців і, як мінімум, крім кілометрів ще...
Кратко о сегодняшнем “слушании” гуманитарного блока бюджета:“В гуманитарной отрасли полная Ж. Но по утверждению чиновников, если полную Ж умножить на коэффициент инфляции и все схемы...
9 причин, по которым бюджет-2017 - это продолжение традиций воровства и проедания: НЕТ ОТЧЕТА ЗА 2016 ГОД! Даже опубликованный проект решения с отчетом за 9 месяцев года на сайте горсовета висит ПУСТО...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Рапорт на звільнення

Дуже хочеться сказати. Але так багато сенсу і так мало слів. Сльози вже виплакані, а слова ще не сказані. Мабуть час. Розконсервувати хранилище. Душі. Рапорт на звільнення. А потім -місяці персонально...