App Store Google Play

Бюджетоманія

23.02.2009 09:48

Тема прийнятого на минулій сесії Дніпропетровської міської ради бюджету міста на 2009 рік вщухла, так і не розпочавшись всерйоз. Скупі та одноголосні коментарі деяких депутатів та мера, поодинокі висловлювання представників громадських організацій так і не надали городянам повного уявлення про найважливіший документ міста. Утім, якщо проаналізувати бюджети інших міст України, складається враження, що у всьому винна не фінансово-економічна криза, якою прикриваються автори дніпропетровського бюджету, а криза кадрів та фахівців. Місцеві чиновники та депутати, які вважають себе в праві критикувати упорядників Державного бюджету, насправді не хапають зірок з неба у написанні місцевого кошторису. Тож які справи з бюджетами у сусідів і чи насправді ми годуємо "пів країни"?

"Краще вже бодай якийсь, аніж жодного" - за висновками тижневика "Коментарі" цей аргумент став лейтмотивом ледь не усіх бюджетних сесій місцевих рад. Складність ситуації, у якій опинилося місцеве самоврядування, підтверджується масовим ігноруванням містами норми Бюджетного кодексу, відповідно до якої місцевий бюджет має бути прийнятий у термін не пізніше, ніж за 14 днів після затвердження державного. Понад половина місцевих бюджетних сесій відбулися в лютому: місцева влада зволікала до останнього в надії за підсумками січня зрозуміти перспективи наповнення своїх бюджетів на протязі 2009 року. Головною системною проблемою є те, що основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є податок на прибутки фізичних осіб. Відповідно, в умовах кризи ризик недоотримання надходжень по цьому виду податку є максимальним.

Водночас продовжує зростати і відсоток завищених статей (кошти з яких не можуть бути спрямовані на інші потреби - зарплати, соціальні пільги тощо) в структурі видатків. У 2009 році для більшості міст цей показник складе щонайменше 80%. Таким чином, міста, яким центр не запропонував компенсаторів внаслідок скорочень надходжень від податку на прибуток, змушені економити на розвитку та на капітальних вкладеннях. Скажімо, мільйонник Дніпропетровськ дозволив собі виділити на ці потреби сміхотворні 60 мільйонів гривень. А у бюджетах менш великих обласних центрів, вже не кажучи про райцентри, у графі "видатки на розвиток" часто-густо вказаний нуль. Виключенням є лише ті з населених пунктів, які спромоглися витребувати в Уряду  цільову субвенцію під конкретний соціально-значущий інвестиційний проект, як барикад Запоріжжя на будівництво мостів. Утім, перспективи отримати ці кошти вчасно та у повному обсязі є більш, ніж примарними.

Таким чином, місцевим бюджетам залишається лише платити зарплати бюджетникам, ремонтувати здатні у будь-який час завалитися об'єкти, а також вибивати з центру субвенції та дотації.

Дніпропетровськ образився на вилучення

"Несправедливий" розмір вилучення у держбюджет - єдина бюджетна теза, з якою погодились усі фракції Дніпропетровської міськради

Бюджет Дніпропетровська на 2009 рік називають найбільш складним за останні десять років. "Більшість місто утворюючих підприємств скоротили виробництво продукції, звільнили працівників, тож відрахування у міську скарбницю виявляться значно меншими, ніж у 2008 році. Адже 70% бюджету міста - це податок на прибуток фізичних осіб, а якщо люди не працюють, відтак немає кому наповнювати скарбницю. Крім того, досі невизначеною залишається ціна на аз для промислових підприємств, постійно збільшуються тарифи на електроенергію. Тож спрогнозувати наповнюваність бюджету цього річ надзвичайно складно", - зауважує голова постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку та фінансів Ірина Шайхутдінова. Таким чином, дохідну частину міського бюджету затверджено на рівні 2002 млн. грн. (з урахуванням субвенції з міського бюджету на соціальні виплати у розмірі 417,7 млн. грн.), зокрема по загальному фонду - 1677 млн.грн. Це на 150,5 млн. грн. більше, ніж від початку було заплановано на 2008 рік, але на 256 млн. менше за фактичні надходження минулорічного бюджету. Зрештою план надходжень прибутків-2008 був збільшений до 2233 млн.грн., проте він був перевиконаний за рахунок тих таки надходжень від податку з фізосіб -замість запланованих 913 мільйонів було зібрано 1106 мільйонів грн.

Найбільша питома вага у доходній частині (72,7%) припадає на податок з прибутку фізосіб - 917,3 млн. грн. від сплати податку на землю заплановано отримати ще 77 млн. грн. Місцеві податки та зори складуть 5,7 млн. грн. Крім того, у зв'язку із підготовкою до Євро-2012 містові збільшені відрахування податку з власників  транспортних засобів (з 70% до 100%), що дасть змогу поповнити бюджет 67,4 млн. грн. З 10 до 70% збільшені також і відрахування від збору за забруднення оточуючого середовища, плановий показник складає 38,8 млн.грн.

Видатки бюджету дорівнюватимуть прибуткам. Пріоритет відданий основним захищеним статтям, а абсолютні цифри переважно залишилися на рівні минулорічних. Тобто, з урахуванням інфляції мона говорити про скорочення виплат бюджетникам. Зокрема, на охорону здоров'я бюджетом передбачено 421 мільйон гривень - рівно стільки, як і у 2008. "Ми розуміємо, що ци грошей недостатньо. Ціни на медикаменти зросли практично удвічі, водночас фінансування залишилось на попередньому рівні. Однак в існуючих складних економічних умовах ми безсилі щось з цим зробити. Справа в тім, що сума вилучень з міського бюджету до державного досі залишається надзвичайно великою. Цьогоріч Дніпропетровськ мусить передати до державної скарбниці 260 мільйонів гривень, що на 21 мільйон менше, ніж торік, але на 110 мільйонів більше, ніж у 2007", - говорить начальник міського фінансового управління Ольга Черкас. На утримання КГ виділено 192 млн., на ремонт доріг - 70 млн., на фінансову підтримку "Дніпроміськводоканалу" - 84 млн. Ще 18 мільйонів підуть на підтримку працюючої гілки метро, 3,5 мільйони - на будівництво метрополітену. Усього лише 6 млн. грн. змогли виділити на утримання та ремонт електротранспорту.

Таким чином, на розвиток міста у бюджеті лишилося усього лише 60 мільйонів, що для Дніпропетровська - немов капля в морі (торік було передбачено 530 мільйонів грн.). 11 мільйонів з них підуть на погашення заборгованості минулих років та продовження розпочатого у 2006-2007 роках будівництва соціальних об'єктів. Мінімальні суми отримають також лікарняні та освітні заклади - 3,2 та 3,4 млн. відповідно.

Управління комунального господарства отримає трохи менше за 35 млн.грн., з них більша частина буде спрямована на погашення кредиторської заборгованості по раніше розпочатих роботах. На ремонти покрівель, підвалів та під'їздів розраховувати не доводиться. Загальні капітальні витрати зменшено на 30% - з 93,6 до 64 млн.грн. Вони прив'язані до прибутків спеціального фонду від продажу землі, які в умовах кризи аж ніяк не гарантованими.

І зовсім погано в 2009 у Дніпропетровську буде з культурою. Все, що отримало відповідне управління міської ради - це 679 тисяч гривень на проектні роботи з реконструкції Центрального парку та меморіалу героїв Великої вітчизняної війни.

За словами міського голови Дніпропетровська Івана Куліченка, бюджет розрахований за надзвичайно оптимістичними прогнозами. Тим не менш, план на січень виконаний, а міськрада має можливість переглянути бюджет, що ймовірно, відбудеться в березні-квітні.

Щодо міських інвестиційних проектів, до яких, передусім, відноситься реконструкція міста до Євро-2012, - кошти на них планується отримати за рахунок муніципальної позики. Відповідне рішення міська рада ухвалила, тепер справа за міністерством фінансів. Щойно документи пройдуть усі необхідні узгодження, місто випустить облігації на суму 200 млн.грн. Саме цим коштом передбачається здійснювати будівництво та реконструкцію об'єктів комунальної власності.

Після ухвалення бюджету незадоволеними залишилися практично всі. Фракція комуністів - та взагалі відмовилася від голосування. Її керівник - Сергій Воробйов заявив: "Дохідна частина бюджету - це повітряна куля, що може в будь-який момент лопнути. Це розуміють усі, проте не кожен зізнається в цьому". "Регіонали" були незадоволені передусім відсутністю у бюджеті окремим рядком коштів на підготовку до Євро-2012. Втім, найбільше депутатів обурило те, що в центрі не порахувались із наслідками кризи для міста та області і затвердили відрахування до держбюджету на рівні попереднього року. "Це є докорінно невірним. Дніпропетровськ і Донецьк відраховують до державного бюджету незрівнянно більші порівняно з іншими містами-мільйонниками суми. І ніхто чомусь не зважив на те, що найболючіше криза вдарила саме по наших регіонах", - заявила Ірина Шайхутдінова. І це стало єдиним, з чим депутати погодились усі, як один.

Рівнятися не на Донецьк, а на Одесу з Харковом.

Якщо ж кинути оком у бік сусідів, то виявиться, що не тільки в Дніпропетровську все погано з бюджетом, не тільки наше місто відраховує кошти у держбюджет, "підгодовуючи" більш слабкі міста. Ми не розглядатимемо уважно бюджет столиці - через специфічну ситуацію з керівництвом міста Києва та роботою Київради загалом - подивимося на інші великі міста. Одразу з'ясовується дивна річ: крім Дніпропетровська та Донецька, про які знає пані Шайхутдінова, в бюджет вирівнювання відраховують Київ, Львів і навіть маленькі Суми. Не рахуючи вже того, що крім Донецька жодне з великих міст України не отримує таких значних субвенцій з держбюджету.

З Донецька власне й почнемо, адже на нього рівняється голова бюджетної комісії міськради Ірина Шайхутдінова. Загальне враження, що бюджет писали одні й ті самі люди, хоча столиця шахтарів збирає податків менше, ніж ми (1780 млн. проти 1854 млн.), а дотацій отримує більше (449 млн. проти 418 млн.). Відрахування до бюджету вирівнювання 301 мільйон, що також більше, ніж у нас, щоправда у відсотках до загальної суми бюджету обидва міста відраховують однаково - по 13,49%. Спеціальний фонд Донецького бюджету також є приблизно тотожним - 268 мільйонів. Тож розвиватися за таких умов донеччани не збираються - уперше за 15 років ані копійки не було виділено на будівництво метро. Хоча що їм ті міські копійки, адже вони розраховують на 500 мільйонів гривень з держбюджету.

У Львові у виконання прийнятого бюджету взагалі вірить хіба сам мер Садовий. Не виключено навіть, що він буде оскаржений прокуратурою та визнаний недійсним, адже під час його ухвалення була порушена низка законів. Спочатку депутати з'ясували, що витратна частина містить 600 мільйонів гривень на стадіон до Євро, які не значилися у жодному з проектів, а згодом вже проголосований бюджет, у ході підписання його мером, виріс ще на 100 з гаком мільйонів у порівнянні з депутатською редакцією. Загалом, місто планує зібрати 1670 млн. грн. доходів, з них 298 млн. - субвенції з держави. Найбільшою інтригою бюджету міста Лева є його спец фонд. За планових доходів у 247 млн. грн. витрати складуть 1 млрд. 90 млн. грн. Якщо 209 млн. можна пояснити майбутнім траншем кредиту від ЄБРР, то природа решти 600 мільйонів невідома. При всьому цьому Львів відраховує в бюджет вирівнювання 60 млн. грн. А розвиватиметься Львів приблизно на ту ж суму, що й Дніпропетровськ - на 63 млн. грн.

Тепер про тих, кого ніхто не критикує. От наприклад Харків, на який кивала пані Шайхутдінова, як на місто, позбавлене ярма відрахувань у держбюджет, є в цьому відношенні автономним - не відраховує як ми 270 мільйонів та не отримує 417 мільйонів субвенцій. При цьому планує зібрати 2189 млн. бюджет, з якого майже 210 мільйонів - бюджет розвитку. Приблизно на цю ж суму - 211 мільйонів бюджет Харкова зріс в порівнянні з минулим роком. І ніхто не жаліється, що їх обдирають, метро збиткове, а в економіці очікується стагнація. Витрачати харків'яни також збираються раціональніше: на ЖКГ - 246 млн., на освіту - 634 млн., на охорону здоров'я - 536 млн., міський транспорт - 44 млн. Якщо ж почитати наступний фрагмент, страшенно хочеться у Харків: "реконструкція доріг та інженерних об'єктів (50,0 млн. грн.), придбання спецмашин та механізмів для комунальних підприємств (35,1 млн. грн.), реконструкція трамвайних переїздів та шляхів (35,0 млн. грн.), будівництво інженерних мереж у зоні будівництва метрополітену (19,4 млн. грн.), будівництво й реконструкція інженерних мереж та об'єктів комунального призначення (19,4 млн. грн.), заходи щодо поліпшення санітарного стану міста й облаштованість цвинтарів (17,0 млн. грн.), реконструкція мереж зовнішнього освітлення (10,0 млн. грн.), реконструкція Палацу дитячої і юнацької творчості (8,0 млн. грн.) та будівель міської клінічної лікарні №30 (10,9 млн. грн.)". Це і є розвиток - забезпечення життєздатності міста як організму, а не висмоктування його соків.

Ще прикріше читати бюджет міста Одеса, яке планує зібрати майже 2,5 мільярди гривень, отримуючи при цьому від держави аж 4,2 млн. грн.. з бюджету вирівнювання. При цьому спеціальний фонд складає 623,7 млн. грн., з яких 478 мільйонів - бюджет розвитку. Левова його частка - продаж земель несільськогосподарського призначення в комунальній власності та відчуження майна, що знаходиться в комунальній власності. А все тому, що проведене розмежування власності (в тому числі землі) комунальної та державної. А не так як у нас з "Будинком вчених" - чи то він комунальний, чи державний, чи пана Ковальова. При цьому центр Одеси виглядає так само автентично, як сто років тому. Доходи від туризму (включно з готельним бізнесом) - більше 100 мільйонів гривень. А у Дніпропетровську доходів від туризму бути не може, оскільки історичний центр впродовж останніх років знищений вщент. При цьому місто не отримало навіть ста мільйонів загалом.

Одним словом, вчитися ще та вчитися нашим депутатам складати бюджети. А нам - пережити рік без розвитку. Його то не було й тоді, коли на розвиток міста виділялося по півмільярди. Що вже говорити про рік 2009, у якому найпопулярнішим словом є "криза".

На додачу - зведена таблиця основних показників бюджетів кількох обласних центрів України. Пояснити та прокоментувати різницю в цифрах і показниках ми запрошуємо як представників місцевої влади - авторів бюджету, так і фінансово-економічних аналітиків.

Місто

Бюджет, млн. грн.

Відносно бюджету 2008 року, млн. грн.

Загальний

фонд

Спеціальний

фонд

Розвитку

РАЗОМ

Субвенції

Вилучення (-)

Дотація (+)

Вінниця

669

128,6

52

797,6

226,3

63,4

25,6

Дніпропетровськ

1667

335

60

2062

417,7

-269,8

150,5

Донецьк

1940

268,3

63

2290

449,3

-301,2

-60

Житомир

357

34,3

13

543,8

152,3

48,1

-26

Івано-Франківськ

408,2

93

12,5

513,7

134

18,7

25,7

Кіровоград

427,7

92,1

45,6

519,9

132,3

91,3

-32,9

Луцьк

272

57

14

360

132

32,5

-74

Львів

1360

247

63

1670

298

-60

-114,2

Одеса

1784

624

478

2408

0

4,2

-13

Рівне

416

73

9

489

63

37

-55

Суми

421,8

150,5

16,7

589

160,5

-24,1

-42

Тернопіль

398,8

76,4

27,2

475,2

115

64,4

25,2

Харків

1858,8

330,4

209,6

Автор: Ірина ЖЕЛДАК



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Дар'я Твердохліб

Як позбутися паразитів?

Кривий Ріг – місто  довжиною в життя, що розплелось на сто кілометрів, тягнучись за жилою в землі, за рудою, що ховалася під травою й камінням.Цей, нібито квітучий, пишний та потенційно гро...
Максим Мірошниченко

Переоценить Майдан

Очень многие наши "верхи", отвечая на вопрос "Считаете ли вы Кастро диктатором?", произносят твёрдое и осуждающее "да". Что интересно, так часто отвечают и те люди, которые в неофициальной обстановке...
Знайомство на фронті в півроку дає статус старих знайомих. Сільською вулицею назустріч мені котив веломашину літній чоловік. Медична сумка, картузик на вісім клинців і, як мінімум, крім кілометрів ще...
Кратко о сегодняшнем “слушании” гуманитарного блока бюджета:“В гуманитарной отрасли полная Ж. Но по утверждению чиновников, если полную Ж умножить на коэффициент инфляции и все схемы...
9 причин, по которым бюджет-2017 - это продолжение традиций воровства и проедания: НЕТ ОТЧЕТА ЗА 2016 ГОД! Даже опубликованный проект решения с отчетом за 9 месяцев года на сайте горсовета висит ПУСТО...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Рапорт на звільнення

Дуже хочеться сказати. Але так багато сенсу і так мало слів. Сльози вже виплакані, а слова ще не сказані. Мабуть час. Розконсервувати хранилище. Душі. Рапорт на звільнення. А потім -місяці персонально...