App Store Google Play

Найважливіша та найуразливіша галузь української економіки

20.02.2009 12:42

За останні півроку ми багато дізналися про вітчизняну економіку та про важливість та стан окремих її галузей. Ми дізналися і відчули на собі важливість металургійної, хімічної, будівельної та інших галузей. Ми дізналися про кількість працюючих на підприємствах цих галузей, середній рівень їх заробітної платні, кількість валютних надходжень від їх діяльності та інші показники, проте це не наша заслуга, а результат діяльності галузевих лобістів. Намагаючись захистити свої інтереси вони просили державу про підтримку, апелюючи при цьому до важливості галузі для економіки України, про значну кількість зайнятих, які можуть залишитися без заробітної платні та інших аргументів. В їх своєрідне «суперництво» за звання найважливішої для економіки практично не втручалася одна галузь, яка теж мала значні права на отримання цього звання - фінансових послуг та банківської справи. За кількістю працюючих, більше 400 000 осіб, вона співставна з металургією і переважає хімічну, легку промисловість та ін. Зі сторони може здатися, що допомоги вони не просили, але отримали в числі перших.

Не просили, принаймні публічно і зі зверненням до громадськості, можливо тому, що їх аргументів мало б хто дослухався. Зазвичай ми зі зневагою ставимося до банків, адже вони не виробники, працівники цієї сфери здаються нечисленними, а умови їх роботи багато кращими ніж в шахтарів чи сталеварів. Головне, вони сприймаються як визискувачі, ті хто наживається праці інших, а самі нічого не роблять, живуть за проценти і не дають жодної продукції. В їх позитивну роль мало хто вірить, до того ж зараз, якщо запитати людей, що спричинило кризу в цій галузі, то, швидше за все, причина зведеться до певної суміші ненаситності та некомпетентності самих представників галузі, які були покарані за ненажерливість, бездумне видавання позик, нездатність побачити ризик для своїх інституцій.

Банківську систему можна назвати дзеркалом економіки країни. В ній відбиваються і на неї впливають всі перекоси та негаразди присутні в економіці. Зазнаючи впливу практично звідусіль вона є і найуразливішою.

Допомогу банки почали отримувати одними з перших з тієї причини, що навіть наші можновладці розуміють їх важливість для економіки. Провал внутрішнього банківського кредитування тягне у прірву практично усі ринкові галузі, від сільського господарства, яке зазвичай веде посівні та інші роботи в кредит, до флагманів українського виробництва - будівництва та металургії. Це обумовлює необхідність першочергової та ґрунтовної допомоги банкам. Коли вийде з кризи банківська система, тоді вийде з кризи й економіка. Проте виправлення проблем має проводитися з урахуванням тих факторів, що й спричинили сьогоднішній стан.

Бум споживання виявився бідою для України. Проводячи запозичення за межами країни банки охоче кредитували тих, хто бажав придбати автомобіль, холодильник, праску, хто бажав задовольнити свої споживчі потреби. Задовольняли ж їх за рахунок, в першу чергу, імпортних автомобілів, холодильників, прасок. Зростали розміри запозичень наших банків, зростало споживче кредитування, зростав імпорт споживчих товарів і зростало негативне сальдо експортно - імпортного балансу. Країна продавала товарів на мільярди доларів, а купувала на ті ж мільярди, але ще мільярд чи два зверху, що цілком природно вело до ослаблення гривні. Наші ж банки, таким чином, за посередництва наших споживачів кредитували іноземних підприємців та економіки інших країн. Отримуючи кошти ззовні, беручи на себе ризики та відповідальність, вони кредитували зовнішніх виробників. Китайських автомобілебудівників, японських виробників телевізорів і т.д. Тож постає питання - чи можна встановити умови споживчого кредитування так, щоби воно сприяло розвитку вітчизняних підприємств та української економіки?

Ми надто швидко звикли жити в борг. Це привело до появи величезної кредитної бульбашки, яка виникла одночасно з бульбашкою на ринку нерухомості. Ніхто не вважав за потрібне себе обмежувати, ні будівельники, які піднімали ціни, ні банки які кредитували як будівельників так і тих, хто купував квартири, ні позичальники, які вважали - слід придбати зараз, оскільки далі квартири будуть ще дорожчими. Сукупними зусиллями ринок нерухомості було «розігріто» до небувалої міри. Бульбашка надувалася і аж доки гучно луснула. Кредити без початкового внеску і під фантастичні ціни квартир, кредити під сірі й чорні доходи, у грошовій одиниці, яка не відповідає доходам позичальника, спричинили в кінцевому підсумку лавиноподібне наростання проблемної заборгованості.

Отримавши кредит в розмірі, скажімо 100 000 $, рядовий учасник іпотечного кредитування брав зобов'язання виплатити ще, скажімо 50 000 $, і купував квартиру, скажімо за 100 000 $. Сьогодні, коли бульбашка на ринку нерухомості луснула, рядовий учасник іпотечного кредитування є «власником» боргу перед банком в розмірі, скажімо 140 000 $, і квартири вартістю, скажімо 40 000 $. Основна проблемність такої заборгованості в тому, що активи різко перестали відповідати боргам. Позичальник не зможе виплатити борг навіть за умови продажу своєї квартири, він тепер зацікавлений в тому, щоб банк забрав квартиру придбану в кредит і залишив його в спокої. Проте цей варіант не влаштовує банк - навіщо йому квартира, яка коштує зараз 40 000 $? Він тоді теж перетворюється на «власника» боргу, перед зовнішніми кредиторами або власниками депозитів, в розмірі скажімо 80 000 $, і квартири вартістю ті ж самі 40 000 $.

Проблемна заборгованість формується і за рахунок кредитів на придбання автомобілів, телевізорів, прасок і т.д. Очевидно, що зараз найбільші труднощі мають ті банки, які надавали перевагу фінансуванню споживчих потреб та сумнівним іпотечно-будівельним операціям під заставу споживчих цінностей (автомобілів, земельних ділянок, квартир і т.п.). Діяльність НБУ за нинішніх умов тільки погіршує цю ситуацію. Рефінансування банків свіжонадрукованою гривнею призводить до її ж перманентного знецінювання. При падінні її курсу позичальники, котрі набралися валютних кредитів, потрапляють у безвихідь. Вони втрачають інтерес до виплат нереальних боргів. Банки вимагають ще грошових ін'єкцій, курс гривні падає, кількість «відмовників» серед боржників збільшується.

Для влагодження конфліктів з боржниками банкам доцільно йти на пролонгацію і перегляд угод особливо там, де відсотки були завищеними. Для багатьох банків виходом буде внутрішня рекапіталізація: залучення інвестицій для витіснення і списання неліквідних активів. Тут можуть бути використані власні прибутки, емісія акцій, продаж прав новим власникам, злиття і поглинання тощо. Кожній установі потрібна внутрішня реорганізація і санація. Але оздоровлення банківської системи України потребує виправлення та зусиль не тільки від самих фінансових установ. Їх інспекторів та регуляторів також можна звинуватити в тому, що вони проспали свої обов'язки. В Китаї ринок нерухомості розігрівався ще швидшими темпами, але запроваджені кредитні обмеження спрацювали дуже добре. Чому в Україні для охолодження ринку нерухомості не було нічого зроблено? В гонитві за прибутками банки не завжди здатні самі контролювати себе, але що ж робили в цій ситуації державні регулятори, чи готові вони до виправлення?



Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Дар'я Твердохліб

Як позбутися паразитів?

Кривий Ріг – місто  довжиною в життя, що розплелось на сто кілометрів, тягнучись за жилою в землі, за рудою, що ховалася під травою й камінням.Цей, нібито квітучий, пишний та потенційно гро...
Максим Мірошниченко

Переоценить Майдан

Очень многие наши "верхи", отвечая на вопрос "Считаете ли вы Кастро диктатором?", произносят твёрдое и осуждающее "да". Что интересно, так часто отвечают и те люди, которые в неофициальной обстановке...
Знайомство на фронті в півроку дає статус старих знайомих. Сільською вулицею назустріч мені котив веломашину літній чоловік. Медична сумка, картузик на вісім клинців і, як мінімум, крім кілометрів ще...
Кратко о сегодняшнем “слушании” гуманитарного блока бюджета:“В гуманитарной отрасли полная Ж. Но по утверждению чиновников, если полную Ж умножить на коэффициент инфляции и все схемы...
9 причин, по которым бюджет-2017 - это продолжение традиций воровства и проедания: НЕТ ОТЧЕТА ЗА 2016 ГОД! Даже опубликованный проект решения с отчетом за 9 месяцев года на сайте горсовета висит ПУСТО...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Рапорт на звільнення

Дуже хочеться сказати. Але так багато сенсу і так мало слів. Сльози вже виплакані, а слова ще не сказані. Мабуть час. Розконсервувати хранилище. Душі. Рапорт на звільнення. А потім -місяці персонально...